Зміст
Вступ
1. Завдання майстра по організації позаурочної зайнятості учнів
2. Особливості роботи майстра в навчальній групі
3. Планування позаурочної зайнятості з учнями в учбовій групі
Висновки і рекомендації
Список використаної літератури
Вступ
Навчально-виховний процес у ПТНЗ має забезпечувати умови для повнішого задоволення національно-культурних потреб особистості. Навчання учнів у ПТУ виступає важливим фактором оволодіння культурно-історичними і національно-культурними традиціями, збагачення їх загальнолюдським змістом.
Інженерно-педагогічні працівники ПТНЗ повинні глибоко розуміти виховне значення національного компонента змісту освіти, який включає знання рідної мови і літератури, історії свого народу, його традицій, звичаїв, ідеалів, витоків і особливостей рідної культури, народної творчості, знання про суспільний і державний устрій України, її міжнародне становище, населення, природні умови і ресурси, економіку, науку, культуру та побут інших народів, що проживають на території України.
Формування громадянської зрілості майбутніх робітників, як зазначено в Концепції професійної освіти України, вимагає цілісного підходу до організації навчально-виховного процесу, забезпечення гармонійного поєднання різноманітних напрямів, засобів, форм виховання на основі гуманістичного осмислення внутрішнього світу особистості, взаємозв'язків загальнолюдських характеристик та індивідуальної неповторності, а також врахування вікових, психологічних та фізіологічних особливостей!
Майстер виробничого навчання, як і інші інженерної педагогічні працівники училища, повинен враховувати, що виховний процес базується на принципах учнівського самоврядування, передбачає відносини взаємного довір'я і поваги викладача, майстра та учнів, їхню спільну відповідальність за справи колективу, за долю кожного його члена. Учнівські самодіяльні організації функціонують на демократичних засадах, на основі громадянських прав і свобод, загальнолюдських цінностей та моралі.
Успішне педагогічне керівництво вихованням майбутніх робітників передбачає поєднання зовнішніх і внутрішніх стимулів. Зовнішні стимули — це вимоги, які ви ходять від майстра і спонукають учнів до певних дій. До цих стимулів належать також умови й обставини, в яких відбувається педагогічний процес.
Внутрішні стимули виходять від самих учнів, вони включають, зокрема, реакцію вихованців на поради й вказівки майстра. Коли зовнішні вимоги приймаються учнем і стають його внутрішніми вимогами до себе, тоді застосовувані вихователем засоби і методи виховання дістають неначе подвоєну силу педагогічної дії.
Проблема стимулів органічно пов'язана із стилем педагогічного керівництва: виховна робота повинна відповідати рівню розвитку юнаків і дівчат, умовам, в яких вони живуть і працюють. Тому, плануючи виховну робо ту з учнями, слід включати в план цілком конкретні за ходи колективного та індивідуального характеру.
Для того щоб виховна робота за своїми формами і методами відповідала змісту навчально-виховної діяльності учнів, слід диференціювати її за періодами навчання: вступний, підготовчий, період освоєння професії та контрольно-заключний.
1. Завдання майстра по організації позаурочної зайнятості учнів
майстер виробничий навчання позаурочний
У кожний з періодів перед учнями ставляться цілком конкретні завдання, бо рівень трудової і моральної вихованості перебуває в постійній динаміці, змінюються ступінь розвитку колективу, характер виховної роботи.
Різноманітність умов, у яких здійснюється професійна підготовка учнів, неоднакова її тривалість, специфіка форм навчання, особливості профілів підготовки не дозволяють сформулювати універсальні вимоги до виховної роботи майстрів виробничого навчання. Разом з тим можна визначити основні з них у формі певних зав дань. Виховання в учнів любові й поваги до праці як, першої життєвої потреби пов'язане з такою організацією навчального процесу, яка забезпечує свідоме засвоєння учнями знань, формування у них міцних навичок, розвиток пізнавальних здібностей, вироблення навичок само освіти.
Велике виховне значення має проведення зборів самими учнями. На обговорення загальних зборів слід ви носити питання підготовки до екзаменів і до подання кваліфікаційних пробних робіт, наслідки навчальної роботи групи за певний час, стан успішності і дисципліни учнів, їх звіти про виконання колективних доручень.
Важливе завдання полягає в тому, щоб систематично навчати учнів усьому новому, передовому, що впроваджується у виробництво: організація, норми, технологічні процеси, робочий інструмент, пристрої. З самого початку навчання учні повинні добре уявляти собі свою професію в розвитку, знати, якими знаннями і виробничими уміннями їм доведеться оволодіти для кваліфікованого виконання робіт.
Виховна робота майстра має спрямовуватися на роз виток в учнів свідомого ставлення до навчання, підвищення рівня своїх знань, удосконалення навичок, оволодіння передовими методами праці. У нього завжди є можливість показати учням значення їх загальноосвітньої підготовки. Особливо важливо це для тих вихованців, які недооцінюють теоретичні знання. Необхідно залучати учнів не тільки до виробничого, а й до активного громадського життя. Важливе виховне значення має їхня участь учнів на заключній стадії навчання у діяльності комплексних бригад робітників.
Необхідною умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад, ділова кваліфікація, глибоке знання справи, моральні якості, сувора вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до учнів, тактовність, невимушеність поведінки. Майстер повинен бути в очах учнів зразком витримки, принциповості й справедливості. Його особистий приклад допомагає і в формуванні в учнів дбайливого ставлення до суспільної власності. Завдання полягає в тому, щоб зробити бережливість потребою учня, невід'ємним компонентом його виробничої діяльності.
Провідне місце в системі виховної роботи, здійснюваної майстром виробничого навчання, посідає забезпечення індивідуального підходу до учнів. Сутність цього підходу в тому, що майстер визначає, які позитивні і негативні впливи під час навчально-виховної роботи за знає кожен учень, встановлює шляхи усунення негатив них впливів, допомагає учневі усвідомити допущені помилки і вказує, як їх виправити, створює кожному учневі умови, що сприяють досягненню успіхів у навчанні і праці, враховує громадську думку колективу, дома гається, щоб вона позитивно впливала на кожного вихованця; проводить індивідуальну роботу з батьками учнів. Щоб досягти успіху в навчально-виховній роботі, слід враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів, знати їх інтереси, нахили і прагнення, здібності і звички, рівень знань і навичок, набутих раніше.
Однією з принципово важливих умов забезпечення індивідуального підходу майстра до учнів є виховання у них самостійності, а саме:
·уміння розбиратись у вимогах, які ставляться до роботи, планувати свою діяльність і домагатися виконання накресленого плану;
·забезпечення виконання виробничих норм;
·уміння переборювати труднощі в роботі;
·застосування нових прийомів праці на основі досвіду передовиків виробництва;
·економне витрачання матеріалів та електроенергії;
·утримання обладнання, інструменту і пристроїв у зразковому стані;
·намагання виготовляти вироби лише відмінної якості.
Проте надавати молодій людині самостійності треба з певною обережністю, враховуючи ступінь її трудової підготовки. Важливо не підказувати учням готових рішень, а підводити їх до самостійних висновків і дій. Позитивним фактором у виховній роботі є правильні взаємовідносини майстра і учнів, які базуються на взаємній повазі. Майстер повинен давати можливість учневі висловити свою думку, виявляти довір'я до його знань, утримуватися від поспішних і категоричних заперечень та висновків. Майстер радиться з учнями з виробничих питань, обговорює з ними плани роботи, розкриває перед ними перспективи зростання, тобто створює атмосферу довір'я, викликає учнів на відверту роз мову, радиться з ними перед тим, як прийняти спільне рішення.
Індивідуальний підхід до учнів вимагає від майстра великого педагогічного такту. Треба приймати лише продумані рішення, особливо при перших спробах налагодити самостійну роботу учнів. Висновки, засновані на поспішних судженнях, можуть привести до помилкових рішень і позбавити учня навіть невеликої впевненості в своїх силах.
Глибоке знання своєї справи, знання педагогіки полегшує майстрам пошук нових шляхів для розв'язання важливих завдань, що стоять перед ними як перед вихователями. Отже, кінцева мета їх професійної діяльності полягає не тільки в тому, щоб навчити учнів створю вати певні матеріальні цінності, а й у тому, щоб виховувати у них потребу в праці.
Проведення цілеспрямованої роботи з профорієнтації школярів на робітничі професії — одне з важливих зав дань майстрів.
2. Особливості роботи майстра в навчальній групі
У процесі навчання в ПТНЗ, виробничої практики на підприємстві формуються нові потреби та мотиви поведінки учнів, підвищується рівень їх самосвідомості. Але цього може не статись, якщо моральна атмосфера в училищі не на відповідному рівні, а в організації праці на виробництві мають місце певні недоліки. В зв'язку з цим у багатьох учнів відбувається психологічна перебудова в негативному плані, адже і їхній попередній життєвий досвід не завжди буває позитивним. У цих учнів з'являються нервозність або, навпаки, сором'язливість, апатія та інертність.
За сприятливих умов цікава навчальна та виробнича діяльність, хороші стосунки з ровесниками, педагогами в училищі та гуртожитку допомагають вихованцям швидше осмислити нові орієнтири в житті та поведінці, зайняти активну життєву позицію. Завдання майстра на цьому етапі — підбадьорити учня, допомогти йому адаптуватися до нових умов життя, сприяти виявленню кращих людських якостей.