- Зовнішня (наскільки привабливими,прагматичними вважаються завдання тесту тими, хто тестується, викладачами та адміністраторами)
Валідність – характеристика тесту, яка показує, що саме вимірює тест і наскільки ефективно він це вимірює. Валідність тесту означає його придатність для визначення рівня володіння певними іншомовними мовленнєвими навичками та вміннями [1;2].
Під надійністю розуміють певну стабільність та стійкість результатів тесту [3;38].
Надійність лінгводидактичних тестів залежить від ряду факторів:
- Репрезентативна вибірка об`єктів тестування
- Кількість завдань
- Важкість завдань
- Ступінь однорідності рівня підготовки тих, хто тестується
- Диференційна здатність завдань тесту
- Стабільність зовнішніх умов тестування
- Стабільність і стандартизація оцінки суб`єктивних мовних тестів
Під практичністю розуміють наступні якості тесту:
- Доступність інструкцій тесту та змісту завдань тесту для розуміння тих, хто виконує
- Порівняна простота в організації тестування
- Можливість проведення тесту у звичайних для школи чи ВНЗу умовах
- Порівняна простота перевірки відповідей, підрахунку результатів тесту та підведення підсумків.
Економічність – характеристика тесту, яка передбачає мінімальні витрати часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання [1;3].
Деякі автори виділяють також такий показник тесту як диференційна здатність. Диференційна здатність – це характеристика тесту, яка вказує на здатність даного тесту виявляти встигаючих і невстигаючих тестованих, тобто з достатнім і недостатнім рівнем володіння іншомовними навичками і вміннями [1;3;6;2].
У залежності від масштабності тестування та авторських характеристик тести поділяють на стандартизовані та не стандартизовані.
Стандартизованим називається тест, який був випробуваний на достатньо великій кількості тестованих і який має стабільні та прийнятні показники якості, а також специфікацію – паспорт з нормами, умовами та інструкціями для його багаторазового використання у різних умовах [3;31].
Стандартизація полягає у масовому тестуванні певного матеріалу. Мета стандартизації – одержання статистичного матеріалу для процесу оцінювання рівня знань з предметів [19;3].
Нестандартизованими називаються викладацькі/вчительські тести, тобто ті, що складені самими викладачами/вчителями для своїх учнів. На практиці вони мають кілька назв – просто тест, тестова контрольна робота, квіз(quiz). Вчительські тести короткі і для них не є обов`язковим визначення всіх показників якості. Однак вони відрізняються від звичайної контрольної роботи (завдання) тим, що проводиться хоча б одне випробування з ціллю визначення важкості завдань для більш ґрунтовного складання кінцевого варіанту вчительських тестів.
Між стандартизованими та вчительськими тестами проміжне становище займають локально стандартизовані тести. Як витікає в назви, їх відмінність від стандартизованих тестів полягає у тому, що представницькою вибіркою є контингент тестованих однієї школи, одного вузу або шкіл/вузів одного міста в межах 100 – 300 тестованих. З одного боку, це покращений, можливо більш повний вчительський тест, а з іншого боку, це менш суворий за показниками якості стандартизований тест. Таким чином, ступінь стандартизації лінгводидактичних тестів полягає у ступені їх розробленості, в різній представницькій вибірці тестованих для випробовування та використання, а також у якості самих тестів.
У процесі навчання іноземних мов застосовуються чотири види контролю:
- Поточний
- Тематичний
- Рубіжний
- Підсумковий
Відповідно до цих видів контролю виділяють і види тестового контролю, або види тестування:
- Поточне тестування
- Тематичне тестування
- Рубіжне тестування
- Підсумкове тестування
Розглянемо кожний вид тестового контролю. Поточний тестовий контроль відбувається систематично на заняттях з англійської мови у процесі навчання з метою отримання учителем інформації про засвоєння учнями іншомовного матеріалу та формування у них навичок та вмінь мовлення, а також інформації про доцільність застосування тих чи інших методів і прийомів навчання [1;4;6;3]. Завдяки результатам, які викладач отримує в ході поточного контролю, можна стежити за ефективністю навчання і своєчасно коригувати помилки і недоліки. Провідними функціями такого виду контролю є коригуюча функція та функція зворотного зв`язку. Поточний тестовий контроль проводиться за допомогою нестандартизованих тестів, які спрямовані на перевірку володіння учнями окремими навичками та вміннями. Стосовно писемного мовлення, перевірці можуть підлягати вміння писати адресу, вміння розпочати та закінчити лист, уміння послідовного оформлення даних в автобіографії тощо.
Специфіка поточного тестового контролю визначається тим, що:
- В тестах переважають завдання дискретного характеру, тобто вони спрямовані на перевірку окремого вміння чи навички, а відповіді здебільшого вибіркові
- Тести розробляються самим учителем
- Тести не проходять стандартизацію
- Тести можуть містити від 10 до 20 тестових завдань і не обов’язково пов’язані загальною структурою або комунікативною ситуацією
- Вчитель проводить тестування учнів і підраховує його результати
- Результати поточного тестування є неофіційними [6;3;1;3;2;1]
Тематичний тестовий контроль здійснюється після завершення роботи над конкретною темою. Завданням тематичного тестового контролю є перевірка рівня володіння учнями навичками та вміннями у межах теми, що вивчалась. Головними функціями тематичного контролю є контролююча та оцінююча функції. Тести для проведення тематичного контролю можуть розроблятися самим викладачем.
Специфіка тематичного контролю полягає в тому, що:
- Тест може містити від 20 до 50 завдань різних типів з усіх видів мовленнєвої діяльності
- Тестові завдання об’єднані загальною темою та розташовуються в певній послідовності
- Обов`язковою умовою якості тестування на цьому етапі є здійснення локальної стандартизації тесту
- За результатами тематичного тестування учням виставляється оцінка за роботу над темою
Рубіжний контроль здійснюється на певному часовому рубежі. Це може бути кінець семестру або року. Тест для здійснення рубіжного контролю може складатися групою вчителів, які працюють як команда експертів з відбору матеріалу, типів і видів тестових завдань, що включаються до тесту. Вони уточнюють структуру тесту, визначають час, що відводиться на виконання кожної частини тесту, розробляють шкалу оцінювання результатів тестування. Провідними функціями рубіжного контролю є оціночна та прогнозуюча. Мета рубіжного контролю – отримання об`єктивних і точних результатів навчальних досягнень учня за конкретний відрізок навчально-виховного процесу з англійської мови, які можуть бути офіційно оцінені із занесенням відповідної оцінки в офіційний документ (журнал) й служити підставою для переходу до наступної чверті. За результатами рубіжного тестування можна також прогнозувати подальшу успішність конкретного учня протягом наступного терміну навчання.
Специфіка рубіжного контролю полягає в тому, що :
- Тест має бути локально стандартизованим
- У тесті має бути представлений узагальнений матеріал з усіх тем, що вивчались учнями у визначений період навчання
- Тест збільшується за обсягом і містить від 50 до 60 завдань
- За структурою тести можуть включати субтести, які розрізняються за рівнем складності тестових завдань
- Тестові завдання спрямовані на перевірку інтегрованих умінь в різних видах мовленнєвої діяльності [6;3;1;3;2;1].
Підсумковий контроль здійснюється в кінці кожного року навчання у школі. Провідними функціями підсумкового контролю є оціночна й констатуюча. Підсумкове тестування спрямоване на визначення дійсного рівня навчальних досягнень в оволодінні мовленням за період навчання в певному класі відповідно до вимог чинної програми. Тому оцінка результатів підсумкового тестування може мати офіційний статус перевірочної або випускної.
Особливості підсумкового контролю полягають у тому, що:
- Тест має бути стандартизованим; тестові завдання складаються на вибірковому матеріалі, що вивчався на певному етапі
- Тест збільшується до обсягу 100 завдань, де тест з писемного мовлення є рівною складовою частиною і може містити субтести
- Всі частини тесту об`єднані однією комунікативною ситуацією так, що виконання всіх наступних тестових завдань неможливе без виконання попередніх
- Тест базується на матеріалі тематики, якою оволоділи учні протягом навчання на певному ступені
- Тест складається з чотирьох частин відповідно до видів мовленнєвої діяльності
- Тест включає тестові завдання лише інтегративного характеру[6;3;1;3;2;2].
2.Психологічні особливості учнів на середньому етапі навчання та їх психологічна готовність до виконання тестових завдань.
Особливої уваги вимагає сьогодні питання формування психологічної готовності учнів до виконання тестів. Зауважимо, що психологи ставляться до тестів неоднозначно. Вони не заперечують, що в цілому тестування допомагає визначити рівень знань людини. Однак застерігають, що чимало здібних і творчих людей можуть отримати низькі бали тільки тому, що не мають достатніх навичок складання тестів. Отже, повинна бути здійснена поступова, ґрунтовна підготовка до тестування як у предметному, так і у психологічному плані. Така підготовка не може бути швидкоогранізованою, короткотерміновою акцією, вона має носити системний характер, бути продуманою й вибудуваною впродовж кількох років, починаючи з початкових класів середньої школи. Психологічна готовність учнів розглядається як цілісна структура, яка об’єднує два рівні. Перший рівень передбачає підготовку до тестування в ході тривалого системного навчання , що включає ознайомлення зі структурою та вимогами тестів до часу, відведеного на їх виконання , технікою роботи над кожним розділом, а також виконання окремих, подібних до тестових, завдань. Другий рівень - це, власне, виконання завдань під час тестування. Психологічну готовність учнів до виконання тестів можна визначити як комплекс мотивів, знань, умінь і навичок, особистісних якостей, які забезпечують успішне здійснення цієї діяльності [13, 3].