ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 10
франко лірика віршування
| Група: | 19, 13, 14 | |
| Спеціальність | ЗВ, ВБДК | |
| Тема заняття: | Іван Франко. Життя і творчість видатного діяча, письменника, ученого, перекладача. Поетична творчість І.Франка — найвище досягнення української поезії II половини XIX ст. | |
| Мета заняття: | ||
| Навчальна - | Розкрити багатогранність діяльності Великого Каменяра; знати основні його твори та його роль у розвитку української літератури | |
| Виховна - | Виховувати патріотичні почуття | |
| Розвиваюча - | Розвивати уміння логічно мислити | |
| Вид заняття: | лекція | |
| Вид лекції: | вступна лекція | |
| Форма проведення заняття: | Лекція з елементами бесіди | |
| Міжпредметні зв’язки: | ||
| Забезпечуючі | Українська література | |
| Забезпечувані | Теорія літератури, історія України | |
| Методичне забезпечення: | опорні конспекти, реферати | |
| Література: | ||
| Обов’язкова: | ||
| 1. Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. – Т. 16. – С. 7.2. Франко З. Передмова// Франко І. Мозаїка. Із творів, що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах. – Львів, 2001. – С. 4.3. Франко І. Твори в 20-ти т. – Т. 1. – С. 17.4. Франко І. Статті і матеріали. – Зб. 5. – Львів, 1956. – С. 126.5. Іван Франко. Документи і матеріали 1856 – 1965. – К., 1966. – С. 149.6. Іван Франко у спогадах сучасників. – Львів. – 1956. – С. 394.7. Франко І. Публіцистика. – К., 1963. – С. 112.8. Панченко В. Боротьба і любов адвоката Рафаловича // Франко І. Перехресні стежки. – Кіровоград, 2000. – С. 216.9. Ільницький М. “Все, що мав у житті…” (Повість Івана Франка “Перехресні стежки в світлі авторської особистості) // Ільницький М. У вимірах часу. – К., 1988. – С. 270. | ||
| Додаткова: | 1. Іван Франко. Документи і матеріали. – С. 190.2. Басс. І., Каспрук А. Іван Франко. Життєвий і творчий шлях. – С. 318 – 319.3. Франко І. Поет зради // Франко І. Мозаїка. – С. 213. | |
| Технічні засоби навчання | комп’ютер | |
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент
1.1 Привітання студентів
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.
2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
(план заняття)
І.Я. Франко. Життєвий і творчий шлях (1856-1916). Теорія літератури – основи віршування
3. Мотивація навчання. Вказується значущість теми у майбутньому житті
4. Актуалізація опорних знань
фронтальне опитування, зачитування доповідей, рефератів
5. Коментар відповідей та робіт студентів
6. Викладення та вивчення нового матеріалу (лекція)
ІВАН ФРАНКО
27 серпня 1856 р. – народився у с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині (тепер Львівська обл.). Про дитячі роки писав в оповіданнях У кузні, Малий Мирон, Під оборогом.
1862-1864 – навчання у школі села Ясениця Сільна.
1864-1867 – навчання у нормальній школі при василіянському монастирі у Дрогобичі.
1867-1875 – навчання у Дрогобицькій гімназії. Про шкільні роки писав в оповіданнях Грицева шкільна наука, Shonshcreiben, Олівець. У столярні.
1875 р. – вступив на філософський факультет Львівського університету, увійшов до складу редакції журналу Друг.
1876 р. у літературному альманасі Дністрянка опубліковано оповідання Лесишина челядь, Два приятелі. Вийшла перша поетична збірка Баляди і розкази.
1877 р. почав друкувати оповідання з циклу Борислав.
Червень 1877 р. перше ув'язнення.
Січень 1878 р. – суд над Франком та його однодумцями, їх звинувачували у належності до таємної соціалістичної організації, якої насправді не було. У тюремній камері Франко написав сатиру Сморгонська академія
1878 р. Франко разом з М. Павликом заснував журнал Громадський друг. 1878 р. вийшло тільки два номери. Журнал було заборонено. Видавці випустили у світ два збірники журнального типу Дзвін, Молот.
1878 - 1880 р. видає серію книжок Дрібна бібліотека.
Березень 1880 р. другий арешт і тримісячне ув'язнення в коломийській тюрмі . Письменника звинуватили у підбуренні місцевих селян проти “законного порядку”. Враження від коломийського ув'язнення описані у творі На дні.
1881 р. почав виходити журнал Світ за активної участи Франка. За 1881-1882 рр. у Світі Франко написав 52 відсотки усього матеріалу, що містив журнал, не враховуючи непідписаних редакційних статей. У цьому журналі був надрукований роман Борислав сміється.
1881-1882 р. живе у Нагуєвичах. Тут пише повість Захар Беркут , перекладає трагедію Фауст Й..В. Гете, поему Німеччина Г. Гайне, пише низку статей про Т.Шевченка, рецензує збірку Хуторна поезія П. Куліша тощо.
1883 р. працює у журналі Зоря. Увійшов до складу редакції газети Діло.
1885 1886 р. відвідує Київ. Знайомиться з М. Лисенком, І.Нечуєм-Левицьким, М. Старицьким, П. Житецьким, О. Кониським, В.Антоновичем.
Травень 1886 р. у Києві одружується з Ольгою Хорунжинською.
1887 р. перше видання збірки З вершин і низин. Збірка присвячена О. Хорунжинській.
1887 1997 рр. працює у редакції Kurjera Lwowskiego.
1888 р. написав поему Смерть Каїна.
1889 р. третій арешт, двомісячне ув”язнення за зв”язок з групою київських студентів, що прибули до Галичини.
1890 Вийшла збірка оповідань У поті чола . У Львові почав виходити двотижневик Народ відповідальним за випуск якого був І. Франко. За ініціативою І. Франка та М. Павлика засновано Русько-українську радикальну партію.
1892 р. у Чернівецькому університеті виконав навчальні завдання останнього семестру.
1 липня 1893 р. захистив докторську дисертацію Варлаам і Йоасаф у Віденському університеті, старохрстиянський духовний роман і його літературна історія у професора Ягича.
1893 р. вийшла п”єса Украдене щастя. Вперше була поставлена у театрі Руська бесіда.
1894 1897 видає журнал Житє і слово.
1896 вийшла збірка Зів”яле листя.
1896 1897 рр. -- участь у виборах до Віденського Сейму.
1897 р. вийшла збірка Мій Ізмарагд, друге видання збірки З вершин і низин.
1898 р. вийшла поема Похорон.
1898 р. святкування 25-річного ювілею творчої праці письменника.
1899 р. вийшла збірка Поеми, до якої були включені твори , написані на основі обробки східного епосу поема Істар, Сатні і Табубу, поема Бідний Генріх, Поема про білу сорочку.
1900 р. вийшла збірка Із днів журби, поема Іван Вишинський.
1904 р. відвідав Рим .
1905 р. написав поему Мойсей.
1906 р. Харківський університет присвоїв науковий ступінь доктора російської словесності . О.Шахматов, Ф.Корш висунули кандидатуру Франка кандидатом у члени Російської академії наук, однак імперські реакційні сили перешкодили здійсненню цього.
1906 р. вийшла збірка Semper tiro.
1913 р. святкування 40-річчя. Творчої діяльності письменника.
1914 р. вийшов ювілейний збірник Привіт Іванові Франкові.
1914 р. вийшла збірка Із літ моєї молодості.
28 травня 1916 р. помер у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.
Відень, 18 травня 1893 р. Іван Франко
Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Батькова кузня – одне із найяскравіших дитячих вражень майбутнього письменника.
Зрештою, до образу батькової кузні письменник повертався не раз – і в поезії, і в новелістиці, й у наукових, етнографічних студіях. І. Франко дуже рано втратив батька, але вогонь його кузні надихав письменника все життя, став одним із ключових образів Франкової творчості, символом його ненастанної, всепоглинаючої духовної праці. 1902 року в оповіданні “У кузні (із моїх споминів)” Якщо батькова кузня була для майбутнього письменника школою життя і праці, то школою краси й духовності, як це споконвіків прийнято в Україні, стала мамина пісня.
Тямлю як нині: малим ще хлопчиною
В мамині пісні заслухувавсь я;
Пісні ті стали красою єдиною
Бідного мого, тяжкого життя.
“Мамо, голубко! – було налягаю. –
Ще про Ганнусю, шумильця вінки!”
“Ні, синку, годі! Покіль я співаю,
Праця чекає моєї руки”
Мати Івана Франка Марія Миколаївна з роду Кульчицьких, що походила із сусіднього з Нагуєвичами села Ясениця-Сільна, “ще в часи дівування навчилася багатьох пісень від односельців і чужосільних жінок”, і любов до народної творчості на все життя прищепила малому Івасеві.
Хлопець виявляв неабияку кмітливість і допитливість, відзначався бурхливою уявою і схильністю до фантазування, особливо любив природу й переймався “містикою” батькової кузні. В шестилітньому віці, в 1862-го року, він пішов до школи, але не в рідних Нагуєвичах, а в Ясениці-Сільній, де мешкав у свого дядька по матері Павла Кульчицького.
Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах, з 1864 по 1867 р.–у Дрогобицькій школі василіан, а далі у гімназії, яку закінчив 1875 року. Його батько, Яків Іванович, помер, коли І.Франкові було лише близько одинадцяти років. Саме про смерть батька у 1871р. Франко написав свій перший вірш. Вітчим добре поставився до свого пасинка. Дав йому змогу продовжувати навчання. Та невдовзі у молодого гімназиста померла щиро ним люблена мати (1872р.). За підтримки вітчима Іван Франко в 1875р. закінчує Дрогобицьку гімназію. Вже з дитячих років “Кобзар” Т.Шевченка став його улюбленою книгою. В гімназії Франко глибоко цікавиться і знайомиться з літературою польською, німецькою, французькою, з латинськими класиками. Восени 1875р. вступає на філософський факультет Львівського університету.
Зрештою, й там наука не була особливо пильною, тож допитливий хлопець мусив багато осягати самотужки. Так, читати він навчився за десять днів з допомогою дядька. Шкільний приятель Івана Франка Михайло Кобилецький у своїх спогадах так про це розповідав: “Вуйко його, Павло Кульчицький, був напівграмотною людиною та й показував Ясеві по букварю “аз”, “буки”, “віди”, “глагол”. Я прибігав часто до Яся і тих “буків”, “землів”, “животів” трохи покуштував, бо від нашого дяковчителя Андрусевича мало ми користали, тому що він не мав часу нас вчити з тої причини, що бував майже щоденно на комашнях, хрестинах, весіллях, яких ніколи не пропускав, – а ми, школярі, звичайно пустували. Ясьо розумів дуже скоро, писав часто пальцем по шибках і допитувався вуйка, чому треба два “буки” і два “ази”, щоби написати “баба” і т. д.”.