3.10 Перспективи
Як уже вiдзначалося, розробка систем зазначеного типу переслiдувала теоретичнi та практичнi цiлi. Досягненню перших будуть сприяти введення в систему великої кiлькостi текстiв i перевiрка гiпотез про розподiл по тексту iстотної iнформацiї та засобах вияву синтаксичних мiжфразових зв’язкiв. Крiм того, великий iнтерес представляє опрацювання типологiї науково-технiчних текстiв на основi аналiзу типiв формально вiдбитих синтаксичних мiжфразових зв’язкiв i їх насиченостi цими зв’язками. Дуже перспективною здається також побудова класифiкацiї поверхньо-синтаксичних мiжфразових одиниць у залежностi вiд їхньої структури. Щодо практичного напрямку, то другим етапом розвитку системи квазiреферування має бути алгоритмiзация встановлення дистантних мiжфразових зв’язкiв для конекторiв усiх класiв, що дозволить реалiзувати систему ешелонованого реферування, iдея якої була запропонована В.Ю. Берзоном [Берзон, Брайловский, 1979]. Наступним етапом пiдвищення розпiзнавальної спроможностi системи є формалiзацiя деяких iмплiцитних зв’язкiв шляхом вияву конекторiв, якi зазнали елипсису. У виглядi ще одного важливого завдання треба розглядати опрацювання програми-диспетчера, що буде визначати тип тексту, що реферується, i вибирати засiб реферування. Актуальнiсть даного завдання визначається тим, що iснують тексти з переважною бiльшiстю iмплiцитних мiжфразових зв’язкiв, якi не пiддаються реферуванню описаним методом. Такими, наприклад, є описи технологiчних процесiв i устаткування. Практичну цiннiсть для абонента системи представляє автоматичне аспектне реферування [Блюменау та iн., 1981; Полонская, 1989] таких текстiв. Не менш важливим завданням треба вважати використання даної системи в єдиному комплексi засобiв автоматичної обробки наукових текстiв: такий шлях представляється єдиним засобом здобутку високої економiчної ефективностi систем реферування будь-якого типу. Нарештi, пiдкреслимо актуальнiсть реалiзацiї методiв автоматичного реферування на персональних комп’ютерах.
Висновки
Отже, ми розглянули деякі теоретичні та прикладні аспекти комп'ютерної лінгвістики. Можливо, наш підхід дещо відрізняється від прийнятого, особливо, в американській практиці, коли комп'ютерна лінгвістика розглядається в основному як частина математичної лінгвістики в розумінні Н. Хомського, а монографiї, присвячені цій проблематиці, насичені структурними схемами речень і умовними символами.
Філософія, запропонована увазі читача даної книги, заснована на прагматичному, якщо завгодно - технологічному погляді на комп'ютерну лінгвістику. Будучи практиком, я намагаюсь будувати таку теорію, яка допомагала б мені та моїм колегам вирішувати конкретні завдання, що виникають при розробці інформаційних систем. Можливо, недоліком такого погляду на проблематику обробки текстів є деяке ігнорування математичного апарату та ідей формальних граматик. У той же час, одержані нами результати у вигляді функціонуючих інформаційних систем свідчать, очевидно, про те, що даний суто гуманітарний підхід має право на життя. Ще раз підкреслюю, що критерієм якості розроблених систем і систем, що створюються, для мене служить виключно погляд кінцевих користувачів, і саме він є стимулом до удосконалення наших продуктів.
Можливо, мої потенційні опоненти можуть закинути мені те, що я віддаю перевагу тривалому, емпiричному "вирощуванню" систем перед апріорною побудовою всеосяжної моделі лінгвістичного об'єкту. На це можна заперечити тільки одне: нам поки що невідомі комерційні, тобто такі, які мають реальну користь для людей, системи, побудовані інакше, ніж за принципом "вирощування".
Тут, мабуть, закономірним є питання: а чи є межа у того процесу, що називається "вирощуванням"? Чи не опиниться він нескінченним?
Гадаємо, самий дух щойно прочитаної вами книги свідчить про те, що цей процес, на щастя і на нещастя, нескінченний. На щастя - тому, що "вирощувати" інформаційну систему майже так же цікаво, як вирощувати дитину. На нещастя - тому, що дитину кінець кінцем можна виростити, і вона стає дорослою, тоді як комп'ютер завжди залишиться дитиною - якою б гарною чи поганою не була теорія "вирощування".Проте дитинство - це чудово!
Список використаної літератури
1. Библиография №2. Книжная палата: 2000 год. с.12-15.
2. Вісник книжкової палати №3 .-К.:1998 рік. с.25.
3. Вісник книжкової палати №10 .-К.:1998 рік. с.6.
4. Вісник книжкової палати №3 .-К.:1999 рік. с.15.
5. Сіркова Г.В. Основи інформаційно-аналітичних досліджень. Рівненський інститут слав’янознавства Київського слов’янського університету.-К.:1998 рік. с.24-28.
6. Жанры информационной литератури: Обзор. реферат.-Москва “Книга”.1983 год. с.203-210.