Робота над технікою читання на німецькій мові на початковому етапі навчання в ЗОШ (стр. 6 из 10)
Техніка читання, за визначенням З.І. Кличникової, передбачає швидкість і точність встановлення буквено-звукових відповідностей, чітке застосування правил читання, уміння прогнозувати мовний матеріал, володіння синтагматичним членуванням речення, правильну вимову та інтонування того, що читається. [13; 35]
Коли саме починати навчання читання в початкових класах - з перших уроків навчання іноземній мові чи після того, як в учнів сформуються навички усного мовлення - це питання й досі залишається невирішеним. Більшість дослідників вважають, що читання є функцією головного мозку, подібно слуху та зору. Розвиток однієї із функцій мозку викликає розвиток його інших функцій і навпаки: якщо у дитини не розвивається одна із функцій мозку (наприклад, уміння читати), то це гальмує розвиток інших функцій (інтелекту, моторних здібностей). Тому раннє навчання читання є необхідним, так як є нагальною потребою дитини, яку вона самостійно не може задовольнити.
Практика показує, що під час навчання учні зустрічаються з ускладненнями об'єктивного та суб'єктивного характеру. Об'єктивні складності пов'язані, перш за все, з особливостями графічної системи, про які вже йшлося в першому розділі. Суб'єктивні труднощі читання скоріше виникають через те, що на уроках іноземної мови не дуже часто можна побачити графічну наочність, призначену для навчання техніки читання.
Починати навчання читання варто з використання букв традиційного німецького алфавіту і частковим використанням знаків фонетичної транскрипції, оскільки їх широке застосування може стати додатковою причиною інтерференції під час переходу на читання з використанням букв традиційного алфавіту. Крім того, під час навчання читання з використанням букв традиційного алфавіту вчителю все одно доведеться пояснювати дітям правила читання слів. Таким чином введення знаків фонетичної транскрипції або інших замінників букв не знімає проблему труднощів читання. Більш того, учні початкових класів мають читати лише ті слова, які були відпрацьовані під час усного мовлення, тобто знайомі слова, [див. додаток 1]
Як вже зазначалось методів навчання читання є безліч, але головне для успішного результату потрібно поєднати цей обраний метод з грою, зацікавити учня. Під час дослідження встановлено, що на початку формування навиків читання доцільно використовувати так зване "кольорове" читання, яке передбачає швидке сприймання графічних образів, закодованих системою кольорів, що полегшує встановлення буквено-звукових відповідностей, [див. додаток 1] Слід пам'ятати, що видимість та читабельність тексту залежить від якості графічного образу, форми букв, розміру та кольору шрифту, а також від того, як букви розташовані на сторінці. Букви, написані жирним або дуже вузьким шрифтом, кольором, що забезпечує максимум видимості (наприклад, чорний колір на білому фоні), стають незручночитабельними, оскільки вони стають менш чіткими, наприклад:
KatzeKatze
Отже, виготовляючи графічну наочність, треба робити її, по-перше, видимою, чіткою, а по-друге, зручночитабельною.
Г. Доман, наприклад, пропонує писати слова великими червоними буквами на білому фоні, застосовуючи метод читання цілих слів на початковому етапі навчання читання з поступовим переходом на маленькі букви чорного кольору. [10; 36]
Червоний колір, дійсно, привертає увагу дитини, але він вважається "агресивним" і нечітким, тому не може довго утримувати увагу дитини. Цей колір може бути застосований лише в тому випадку, коли треба показати окремий графічний елемент, який має виділятися серед інших: буква у слові, слово в реченні або речення у тексті.
А.П. Старков пропонує застосовувати метод читання за ключовими словами та писати слова з використанням чорного кольору: при цьому буква, що вивчається має бути виділена червоним кольором.
Інші дослідники пропонують писати приголосні букви чорним кольором, голосні - червоним. [10; 36]
Вважається, що "кольорове" читання привчає дітей до вдумливого читання та розуміння того, що кожна буква виконує свою власну роль у слові. Тому під час дослідження доведена доцільність використання 4 кольорів: коричневого, синього, зеленого, оранжевого. Тести показують, що текст, надрукований синім, коричневим та оранжевим кольорами викликає бажання його читати, зелений - нечіткий колір і, як наслідок, не є зручно читабельним.
Виходячи з цього, а також враховуючи особливості графічної системи німецької мови і труднощі у встановленні буквено-звукових відповідностей, пропонується писати чіткими кольорами (коричневим, синім та оранжевим) наступні букви та буквосполучення:
приголосні та сполучення приголосних, які утворюють окремі звуки (sch,, ch, ph, а також sперед р, t) коричневим кольором;
всі інші приголосні - синім;
проблемні голосні (дифтонги, трифтонги) і ті, що підпорядковуються правилам читання - оранжевим;
прості голосні та голосні, які читаються за аналогією з рідною мовою, варто виділяти зеленим кольором.
Разом з тим, що робота над формуванням навички співвіднесення графічно зображеного слова з його звуковими еквівалентами забезпечує лише чіткість та правильність сприйняття графічної інформації у навчанні дитини читання. Для того, щоб прискорити процес розуміння того, що читається, та зробити графічну наочність більш привабливою У. Ратер пропонує використовувати невербальну зорову наочність (малюнок) разом з графічно зображеними словами. При цьому малюнок, та графічно зображене слово, словосполучення та речення можуть знаходитися на одному боці картки, або слово на одному боці, а малюнок - на іншому. Діти читають слово, словосполучення або речення, після цього вчитель перевертає картку, щоб показати малюнок на звороті, потім показує наступну картку.
Практика показує, що відсутність невербальної зорової наочності під час роботи над формуванням навичок техніки читання у початкових класах може призвести до навчання безглуздого бурмотіння, оскільки у дітей розуміння того, що читається, відстає від його сприймання, бо сприймання слова передує його осмисленню. Читач не вміє читати, навіть якщо він правильно вимовляє кожне слово, але не уявляє картину того, що читається. Таке читання не є свідомим, це - читання заради читання, а не заради розуміння.
Під час дослідження встановлено, що використання "кольорового" читання, яке враховує особливості процесу сприйняття графічної інформації, а також складності, з якими зустрічаються учні, буде сприяти більш ефективному навчанню техніки читання учнів початкових класів і створенню, таким чином, міцної основи подальшого розвитку читання німецькою мовою. Під час вступного курсу доцільно ввести в навчання вправи такого типу:
1. Допоможи кожному котику знайти свою пляшку з молоком. З'єднай велику букву з маленькою. Розфарбуй малюнок.
2. Допоможи кожному метелику знайти свою квітку. З'єднай велику букву з маленькою. Розфарбуй малюнок.
3. У будинку в кожній кімнаті живуть букви-близнюки. А які букви не схожі на них? Закресли їх.
Таким є початок формування навичок читання німецькою мовою. А щоб зробити його для учнів ще цікавішим, більше їх заохотити, а це, як вже відомо, можна зробити ввівши в це навчання більше ігор. [див. додаток 1] Тому після проходження вступного курсу доцільно провести урок-узагальнення, а саме урок - свято німецького алфавіту, який проходить не в такій формі, як всі інші уроки, що викликає в школярів цікавість.
Метою такого заходу є проведення в ігровій формі узагальнюючого повторення і перевірки оволодіння учнями німецьким алфавітом, словниковим запасом, читанням, письмом, умінням вести діалог, використовуючи оцінюючі судження. На свято німецького алфавіту запрошуються батьки учнів, вчителі, учні інших класів.
Святу передує велика попередня підготовка. Учні самі виготовляють картки з німецькими буквами і буквосполученнями, великі малюнки з різнокольоровими буквами. Учитель готує для кожного учасника свята картки з зашифрованими питаннями. На стіні вивішується німецький алфавіт, написаний прописними і друкованими буквами.
В ролі ведучого виступає вчитель, а присутні вчителі можуть виступати в ролі журі на тих етапах свята, коли проводяться конкурси, змагання. Захід складається з трьох етапів:
I. Повторення букв алфавіту.
II. Повторення правил читання, розвиток навичок читання.
III. Розвиток навичок усного мовлення.
1.1 Свято відкриває вчитель німецької мови: WirveranstaltenheutedieABC-Feier. Wollen wir das ABC alle zusammen wiederholen! (учні хором вимовляють всі букви алфавіту).
2. Гри-змагання "Хто швидше знайде букви?"
Представники двох команд отримують по одному конверту з буквами, розкладають їх на своєму столі. Вчитель називає букву німецького алфавіту, учень, котрий першим знаходить картку з потрібною буквою, отримує бал.
3. Гра "Вгадай загадану букву".
На магнітній дошці вивішується велика картка з шістьма різнокольоровими буквами німецького алфавіту. Один з учнів виходить з класу, а інші загадують яку-небудь з написаних букв. В учня, який увійшов запитують хором: "Ratemal! WieheißtderBuchstabe?". Учень вказує на букву, запитує: "IstdasS?" Клас відповідає: "Nein" або "Ja".
II. Повторення правил читання. Розвиток навичок читання.
1. Гра "Чи знаєш ти правила читання?"
Обираються два учасника гри від кожної команди. На столі перевернуті картки з самими складними правилами читання, а на дошці заздалегідь написані 19 слів, правильне читання яких потребує опори на ці правила. Учень, взявши будь-яку картку, повинен пояснити правила читання, знайти слово на дошці, яке відповідає даному правилу, прочитати його, перекласти і стерти слово з дошки, наприклад: