Смекни!
smekni.com

Робота над технікою читання на німецькій мові на початковому етапі навчання в ЗОШ (стр. 5 из 10)

1.3 Формування навичок іншомовного читання на початковому етапі

Отже, роблячи висновок з вище сказаного, навчання іншомовному читанню - це система, яка має свої етапи. Тема цієї роботи охоплює перший, початковий, етап цієї системи. Тому далі буде йтися саме про формування навичок читання.

Як було сказано вже в попередньому розділі, існує два основні напрямки навчання читанню: техніка читання та осмислене читання. На початковому етапі навчання основна, головна увага приділяється саме техніці читання, оскільки не опанувавши цей напрям, неможливо перейти до осмисленого читання. Процес оволодіння технікою читання на початковому ступені включає розв'язання таких завдань:

засвоєння конфігурації літер іноземного алфавіту в рецептивному і репродуктивному планах: зорове сприймання, розпізнавання та ідентифікація літери, з одного боку, і написання її чотирьох функціональних варіантів - великої та малої, друкованої та рукописної літери, з іншого;

оволодіння звуко-буквеними і буквено-звуковими зв'язками (а не назвою букви, яка не допомагає, а лише створює інтерференцію);

розвиток автоматичного здійснення операції аналіз - синтез на матеріалі ізольованих слів, результатом чого має бути швидке й точне зорове сприймання, правильне озвучування та адекватне розуміння значення сприйнятого слова;

поступове засвоєння основних правил читання голосних та приголосних літер, їх комбінацій.

Оволодіння багатокомпонентною технікою читання на початковому ступені та вдосконалення її в наступних класах є обов'язковим складником навчання читанню іноземною мовою, оскільки смисловий бік читання повністю залежить від технічного та удосконалюється разом з ним від ступеня до ступеня.

Тобто, основними завданнями у процесі навчання читанню іноземною мовою на початковому етапі, від успішного вирішення яких залежить реалізація кінцевої мети, є: оволодіння графікою іноземної мови, засвоєння буквено-звукових і звуко-буквених відповідностей, правильне і швидке читання вголос ізольованих слів, засвоєння правил читання, правильне членування речень на синтагми, а неважких навчальних текстів - на смислові відрізки при читанні вголос, поступовий перехід до читання мовчки з безпосереднім розумінням, досягнення певної швидкості читання.

У процесі оволодіння технічними навичками читання учні стикаються з певними труднощами, які ускладнюють формування цих навичок. Так графічні труднощі спричиняються:

- тотожністю букв у рідній та іноземній (німецькій) мовах: р, n, о, а, е;

- наявністю діграфів: іе /і: /, триграфів: sch/ ш /;

- наявністю буквеної синонімії /k/: k, ch; та ін.

Труднощі суб'єктивного порядку виникають із-за одноманітності вправ з навчання техніки читання, відсутності спеціальної графічної наочності, нічим не виправданого скорочення обсягу класної роботи з розвитку цієї складної навички, недооцінки вправ на засвоєння правил читання та важливості проведення буквено-звукового і звуко-буквеного аналізу, відсутності вправ на запам'ятовування графічних образів слів з опорою на наочність.

Про складність організації навчання техніки навчання свідчить різноманітність методичних підходів до розв'язання цього завдання. В сучасній практиці навчання читанню іноземною мовою використовуються фонетичний (звуковий) аналітико-синтетичний метод, а також методи навчання за ключовими словами і правилами читання. Жоден з них, взятий окремо, не може бути достатньо ефективним для навчання техніки читання. Найдоцільнішим вважається комбінування кількох методів, наприклад, звукового аналітико-синтетичного методу, завдяки якому добре засвоюються буквено-звукові співвідношення, та методів навчання за правилами читання.

Найбільший обсяг роботи з формування навичок техніки читання виконується протягом першого року навчання: учні запам'ятовують конфігурацію літер, вчаться розпізнавати їх, озвучувати, писати. Засвоєння назви літери не є при цьому обов'язковим компонентом, оскільки це створює додаткові труднощі та уповільнює процес формування механізму читання. На самому початку учням достатньо знати всього лише звуковий варіант тієї чи іншої літери.

З урахуванням тісного зв'язку письма з читанням, оскільки їх основою є одна графічна система мови, навчання техніки читання слід здійснювати паралельно з оволодінням технікою письма. Однак у процесі письма, на відміну від читання, графемно-фонемні відповідності, які встановлюються, мають іншу спрямованість: від звуків до букв. Іншими словами, у процесі письма має місце кодування думки за допомогою графічних символів.

Тобто методи навчання читанню іноземною мовою можуть обиратися будь-які, навіть поєднуватися, проте навчання читанню для ефективного вивчення мови в цілому повинно перебувати в єдності з навчанням письма.

Загалом, методів формування навиків читання дуже багато, тому зараз їх описувати немає сенсу. В результаті дослідження було встановлено, що який би метод вчитель не обрав, доцільно поєднувати це навчання з грою. Оскільки, враховуючи вікові особливості (розділ 1.1.), в молодших школярів добре розвинута ігрова мотивація. Учні досить легко та міцно запам'ятовують окремі слова і словосполучення, мовні кліше, фрази, мікродіалоги, римівки, віршики, пісеньки в тому випадку, якщо вони зацікавлені. Саме цьому присвячена друга (практична) частина цієї роботи. А саме - як найефективніше сформувати в учнів навики читання на початковому етапі.

Отже, основними завданнями у процесі навчання читанню іноземною мовою на початковому етапі, від успішного вирішення яких залежить реалізація кінцевої мети, є: оволодіння графікою іноземної мови, засвоєння буквено-звукових і звуко-буквених відповідностей, правильне і швидке читання вголос ізольованих слів, засвоєння правил читання, правильне членування речень на синтагми, а неважких навчальних текстів - на смислові відрізки при читанні вголос, поступовий перехід до читання мовчки з безпосереднім розумінням, досягнення певної швидкості читання. Методи навчання читанню іноземною мовою можуть обиратися будь-які, навіть поєднуватися, проте навчання читанню для ефективного вивчення мови в цілому повинно перебувати в єдності з навчанням письма.

Розділ II. Розробка методичних рекомендацій щодо проведення навчання читання іноземною (німецькою) мовою на початковому етапі вЗОШ

2.1 Обов'язковість комунікативно-ігрового методу на початковому етапі навчання іноземній (німецькій) мові

Як уже відомо з вище сказаного, найдоцільніше розпочинати вивчати іноземну мову в молодшому віці, тобто в початковій школі, що й роблять зараз в загальноосвітніх школах.

Перенесення початку вивчення іноземних мов в загальноосвітніх навчальних закладах з основної школи в початкову (згідно Концепції 12-річної освіти) поставило вчителів іноземних мов в незвичайну ситуацію. Молодші школярі значно відрізняються від учнів основної школи, вони, особливо в 1 - 2 класах, є найскладнішими учнями школи. Діти цього віку мають не тільки сприятливі природні дані для вивчення іноземної мови (добре розвинений фонематичний і звуковисотний слух, точна імітація, схильність до наслідування, потреба в спілкуванні і т.д.), але мають разом з тим цілий ряд вікових психофізіологічних і індивідуальних особливостей.

Під час дослідження було встановлено, що майже усі підручники, за якими навчаються молодші школярі, містять завдання такого типу: напиши по порядку такі слова; переклади слова на німецьку мову, напиши великі букви до таких маленьких, озвуч слова. Звертаючи увагу на перший розділ - вікові особливості молодших школярів та важливість навчання читання саме на початковому етапі, виникає запитання: чи можна зацікавити учнів такими одноманітними завданнями, та звичайним чорним, маленьким шрифтом підручників. Тому метою даного дослідження є розробка методичних рекомендацій щодо ефективного формування навиків читання у початковій школі, а ефективним навчання може бути лише тоді, коли учні достатньо зацікавлені.

Саме тому під час дослідження було доведено, що навчання іноземній мові на початковому етапі в молодших школярів стимулюється участю учнів в дидактичних іграх і проблемних ситуаціях. Також було встановлено, що найбільш сприятливими умовами для інтенсивного навчання іноземній мові та розвитку молодших школярів є створення ігрових і проблемних ситуацій, які спонукають до активного розвитку мислення і запам'ятовування навчального матеріалу; забезпечення оптимального співвідношення проблемних та ігрових ситуацій в навчально-виховному процесі, який передбачає переважну кількість ігрових ситуацій на першому році навчання.

Саме тому, навіть якщо вчитель обирає якийсь інший метод навчання, на початковому етапі його потрібно обов'язково поєднувати з комунікативно-ігровим методом.

Вибір гри як основної форми навчання обумовлений тим, що в молодшому шкільному віці (а саме в ньому розпочинають навчання іноземній мові в загальноосвітніх школах) гра все ще домінує в свідомості дітей і являється одним з основних видів їхньої діяльності. Ігри, в основу яких покладено комунікативні ситуації, мотивують мовленнєву діяльність, а мотиви, як відомо, активізують всі психічні процеси. Участь у грі сприяє концентрації уваги і активізації процесу мислення. Гра розвиває увагу і пам'ять, логічне і абстрактне мислення, формує комунікативне вміння.

2.2 Перший рік формування навичок читання іноземною (німецькою) мовою

Одним з основних завдань, які постають перед учителем іноземної мови в початковій школі, є навчання читання, що передбачає формування в учнів необхідних якостей читання: правильності, швидкості, свідомості, виразності та самостійності. Вирішення цих завдань неможливе без оволодіння технікою читання.