Інформація дорослого із завданнями під час розповіді
Шкіра — це зовнішній покрив тіла. Вона захищає організм від впливів навколишнього середовища, оберігає внутрішні органи від ударів, порізів. Приймає на себе перший удар при потраплянні на тіло води, кислот, лугів, захищає від переохолодження та перегрівів, перешкоджає потраплянню в організм мікробів.
Знайомство з правилами гігієни й охорони шкіри
Необхідно:
—регулярно мити своє тіло, а руки після того, як вони забруднилися, тобто після повернення з вулиці, після відвідування туалету, перед їжею, після їжі, після сну тощо; усувати зі шкіри пил, жир, піт та інші речовини; регулярно міняти натільну білизну;
—формувати в собі природне розумне почуття бридливості, не обійматися й не цілуватися з малознайомими людьми, не хапати різні цікаві речі, не торкатися без особливої потреби до брудного, смердючого, слизького, запліснявілого;
—пам'ятати про особливості шкіри: швидко «згорає» на сонці, сохне й лущиться на вітрі, обвітрюється на холоді тощо;
—постійно користуватися дитячою косметикою: кремами, бальзамами для губ, обличчя, рук...
Ігри та вправи, спрямовані на формування знань про шкіру та її охорону
«Угадай на дотик, із чого зроблені предмети»
Зав'яжіть дитині очі й вкладайте в її руку різні предмети: дерев'яні, пластмасові, металеві, паперові, ганчіркові (з тканини). Можна ускладнити гру, пропонуючи визначити тканину: шовк, капрон, шерсть, ситець. Але для цього потрібно попередньо познайомити дітей із цими тканинами.
«Незвичайні піжмурки»
Гравці із зав'язаними очима впізнають своїх товаришів.
При цьому вони можуть користуватися тільки двома способами впізнавання з-поміж тих, що їм запропонували:
—за рукостисканням;
—за шепотом;
—за покашлюванням;
—за доторком до волосся, вух, носа, плечей тощо. Той, хто правильно впізнає товариша, отримує бал. Перемагає той, хто набрав найбільшу кількість балів.
«Знайди свою пару»
Діти стають у два кола: зовнішнє та внутрішнє. Кожна дитина вибирає собі друга з іншого кола,а коли пари визначаться, діти кожного кола за сигналом бубна біжать у різних напрямках: зовнішнє коло — за годинниковою стрілкою, внутрішнє — проти годинникової стрілки. Коли ведучий каже «Стоп» і командує «спина до спини», кожна дитина шукає свою пару, й вони виконують завдання, а потім знову біжать.
Можливі завдання
Долоня до долоні, вухо до плеча, коліно до долоні, лікоть до лопатки, мізинець до мізинця. Голова до голови, п'ятка до п'ятки, коліно до плеча, щока до щоки тощо.
Ігрова вправа «Живопис ногами»
Перед тим, як малювати ногами, розстеліть разом із дітьми велику клейонку. На неї покладіть аркуші ватману або цупкого паперу, можна скористатися залишками старих шпалер. Поруч поставте маленький лоток із фарбою.
Потім попросіть дітей роззутися, зняти шкарпетки й розповісти, що відчувають їхні ноги, коли вони вільні, та що можна намалювати за допомогою ніг. Покажіть дітям, як користуватися фарбою, як і що можна намалювати ступнями й пальцями. Нехай діти зроблять якнайбільше найрізноманітніших відбитків. По закінченні роботи запропонуйте дітям розглянути «малюнки» й визначити, чим вони відрізняються одне від одного.
«Відгадай, що намальовано»
Гравці за допомогою лічилки обирають двох ведучих, які стають одне за одним лицем до гравців. За командою ведучий, який стоїть позаду, «малює» пальцем на спині ведучого, котрий стоїть попереду нього, які-небудь фігури (коло, квадрат, трикутник тощо). Той, хто стоїть попереду, повинен здогадатися, яку фігуру намалювали в нього на спині: Він показує її рукою (головою, носом, усім тілом) у повітрі, ногою або кроками на поверхні підлоги. Діти мають відгадати, яку фігуру намалював другий гравець на спині першого.
Другий варіант
Діти діляться на пари. Кожен, хто стоїть позаду, малює на спині того, хто стоїть попереду. Якщо перший гравець угадав фігуру, він робить крок уперед. Перемагає та пара, яка прийшла до фінішу першою.
Завдання в груповій кімнаті (класі)
Провести сортування (на дотик) різних предметів: камінчиків, черепашок, жолудів...
Підібрати матеріали в коробочки: м'які, тверді, шорсткі, колючі...
Знайти обабіч себе теплі, холодні, сухі, мокрі, слизькі, тверді предмети.
Упізнати через покривало улюблені іграшки.
Навчитися вдягати ляльок і вдягатися самому із заплющеними очима (на дотик).
Сашко вже знає, що потрібно щодня митися, добре витирати шкіру під пахвами, між пальцями; не чіпати руками незнайомі рослини.
Якщо під шкіру потрапить скалка або колючка, потрібно звернутися до дорослого.
Якщо шкіра свербить, слід одразу сказати про це батькам.
Сашко пропонує вам оповідання-крапельку «Головні вороги шкіри»
Хлопчик надуває дві кульки й починає малювати на них дві кумедні пички. Раптом одна кулька починає повільно здуватися, морщитися. Ось такий вигляд має шкіра, яка дружить зі своїми ворогами: брудом, палінням, алкоголем...
Загадка-вірш від СашкаЗазирає сонях у віконце,
П'ять органів людина має Медвяні пахощі дарують квіти,
І кожен з нас їх добре знає. Щоб плід їх скуштувати восени,
Тож їх ви спробуйте назвати, І друга потиском руки зустріти,
Адже покликані вони подбати Йдучи до школи...
Про нас у світі: — хто ж вони?
Де сходить сонце, (Очі, вуха, ніс, язик, шкіра.)
Бесіда на тему «Гарні та погані звички»
Що ви бачите на малюнку? Що шукав Сашко в кишенях? Чому він не знайшов носову хустинку? Подивіться на картинку й скажіть, у кого є носові хустинки? Для чого вони потрібні? Як почувається хлопчик? Що йому пропонують діти? Чи можна брати чужу носову хустинку? Чи пасує Сашкові ось цей віршик:
Чого немає у Сашка в кишенях?
Цвяхи й шурупи, ручка від лупи,
Гвинти і кнопки, гумки і гачки...
Лишень нема порядку у кишенях!
Кому з вас пасує цей віршик? Хто не забув узяти із собою носову хустинку? А хто забув? Чому? Не знаєте? Відкрию вам секретик: забувають тоді, коли не мають звички.
Вправа «Гарні — погані звички»
Дорослий називає звички, а діти всі разом кажуть «пхе», коли почують шкідливу звичку, і «так» — коли корисну:
—звертатися до дорослого на Ви;
—колупатися в носі;
—крутити ґудзика на одязі;
—гризти нігті;
—гратися з волоссям;
—тримати палець у роті;
—брехати;
—довго сидіти біля телевізора;
—турбуватися про своїх рідних;
—запізнюватися в дитячий садок (до школи);
—підгодовувати тварин і т. д.
Читання казки А. Рибакова «Про Тому та Чому»
Чи правильно сказано в казці, що «тому все й робиться на світі, що є чому». А ви маєте звичку запитувати?
«Жили-були Тому й Чому. Бачать вони — котиться колода.
—Чому вона котиться? — запитав Чому.
—Вона котиться тому, що кругла, — відповів Тому.
—А чому б і нам не зробити що-небудь кругле? — запитав Чому.
І заходилися Чому й Тому пиляти, тесати, і в них вийшло кругле колесо. Сіли вони на нього й покотилися по землі. Котяться й бачать — летить птах.
—Чому він летить? — запитав Чому.
—Птах летить тому, що в нього є крила, — відповів Тому.
—А чому б і нам не зробити крила? — запитав Чому.
І Тому й Чому зробили крила, і в них вийшов літак. І вони полетіли дивуватися далі. Ось тому все й робиться на світі, що є чому».
Конкурс на орнгацізацією
шмагано.
розумніше запитання
Читання народного жарту «Нехотійко» із завданням: «Які шкідливі звички тут показано?»
| Щоб рости дитині!Та вже сонце йшло за край,Почалась негода —І пропала геть усяЙого насолода.Хто ж його за руку візьме,Добре слово скаже,І у темний час вже пізнійКазочку розкаже?Захотів хлопчак додомуІ на все був згоден:Захотів побачить маму,Захотів і їсти, й спати,Захотів він навіть гаммуГолосно зіграти...Тож хлопчак отой знайомийПовернув мерщій додому. |
Один хлопчик, наш знайомий,
Вчора втік із дому.
Не хотів він умиватися,
Одягатися,
Прибирати, їсти й пити
І спасибі говорити.
Не хотів на піаніно
Нудні гамми довго грати
І за ручку з мамою
Не хотів гуляти.
Не хотів лишаться вдома
І побіг світ за очі,
Щоби бути вільним-вільним
І робить, що схоче:
Що захоче — те і зробить,
А не схоче — кине.
Ось які умови треба,
Ігрова вправа «Зізнання»
Дорослий говорить про те, що зробити поганий учинок — це ще не означає, що ви приречені завжди так робити. Спочатку потрібно собі зізнатися, а потім... Що робити потім? Як би ви вчинили на місці цих дітей?
«Коли я була маленькою, то вимазала всю шафу й усе, що там було, шоколадною пастою. А коли мама запитала — я не зізналася. Мені навіть зараз соромно».
«Я посварився з другом. Він мене штовхнув (ненавмисно), а я образився й почав обзивати його поганими словами. Потім ми з ним помирилися, але я не можу забути, що так погано з ним учинив».
«Я розбив ніс дівчинці. Це було ненавмисно, але все ж таки неприємно».
«Я взяла в Марійки (у сестри) без дозволу каблучку, щоб поносити. Я не знала, що вона золота. Мама із сестрою заходилися її шукати. Я злякалася й кинула каблучку у вазу. Коли Марійка її знайшла, вона страшенно зраділа. А мама сказала, що сестра не стежить за своїми речами й не цінує їх».
«Ми з Мишком (братом) посварилися. Я взяла й заховала його зошит. У школі він отримав двійку. Мама його лаяла. А пізніше я розповіла Мишкові про це. Він ледве мене не вбив. Ні, він не бився, а тільки кричав і плакав. Ну, так мені й треба».
У Сашкових кишенях панує абсолютний порядок. Тепер у нього завжди є носова хустинка. Він любить ставити запитання «Чому?» й звикає жити за такими правилами:
• Бабуся заснула — не можна галасувати.
• Радіти спільним справам у родині.
• Тварин слід вигулювати без нагадування.
• Вставати, коли дзвенить будильник, — запізнюватися негарно.
• Хвалитися негарно — краще допомогти тому, в кого щось не виходить.