· Запиши подані іменники у дві колонки:
1) ті, що вжиті в однині; 2) ті, що вжиті у множині. У кожному іменнику підкресли першу букву. З них прочитай і запиши прислів'я.
Доля, нарциси, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, олівці, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, оса, експонати.
· Запиши словосполучення, добираючи для зв'язку потрібні прийменники та ставлячи у дужках перед іменником питання.
Розмовляти, другом; радіти, друга; зберігати, друга. Сидить, деревом; зліз, дерева; доглядає, деревом. Росте, річкою; переправа, річку; стоїть, річки.
Виграє той, хто найшвидше і без помилок виконає завдання.
· Спиши прислів'я, підкресли у них синоніми-іменники.
Праця робить людину розумною. Пташку пізнають у польоті, а людину – в роботі. Посій труд, а слава вродить.
· Прочитай слова. У кожному рядку визнач серед них іменник. З іменниками склади речення, визнач у них граматичну основу.
Смішний – сміється – сміх. Жовток – жовтіти – жовтий. Летючий – літак – летить. Бігти – бігаючий – біг.
· Утвори від поданих дієслів та прикметників – іменники. Що робить? Хто? Який? Що? Знає – знавець
Зелений – Читає –
Теплий – Продає –
Лікує –
Виграє той, хто правильно виконає завдання.
· З поданих синонімів вибери найвдаліший.
Для лижних прогулянок добре мати спеціальний... (наряд, одяг). Над осінніми полями кружляють... (табуни, зграї, череди) галок і граків. Баба Орися жила в дерев'яній... (оселі, хатині) над річкою. Оленка схилилась над водою, розглядаючи своє ніжне (личко, обличчя).
· Випиши іменники у 3 колонки – чоловічого, жіночого та середнього роду.
чол. рід жін. рід сер. рід
птах пташка птаство
Птах, крижина, значення, пташка, птаство, журнал, стіл, білченя, сонце, візок, село, ромашка, школа, щастя, літо, крижина, арсенал, замок, намисто, поїзд, молоко, орел, залізниця.
· Спиши речення. Підкресли іменники жіночого роду.
Книга вчить, як на світі жить. Праця людину годує, а лінь марнує. Зима сніжна – літо дощове. Якщо взимку шумить ліс, буде відлига. Глибокий сніг – гарна трава і хліб.
· Спиши текст. Підкресли іменники чоловічого роду.
У книзі зими кожен лісовий мешканець пише по-своєму, залишає свій знак. Звірі здебільшого лапами пишуть. На чистому білому снігу всі сліди видно.
Люди вчаться розбирати ці сліди очима. А ось звірі вміють читати носом. Собака понюхає слід і прочитає: "Тут був вовк" або "Тут щойно промчав заєць". Такий у звірів ніс дуже грамотний – нізащо не помилиться.
· Гра “Хто більше?”
Клас поділяється на дві команди.
Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них – м’який приголосний, відповідають на питання що?.
Друга команда добирає такі ж іменники, але відповідати вони мають на питання хто?
(Що ? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? – дід, віл, кіт, рись).
· Гра “Істота чи неістота”.
На магнітофонній стрічці записані іменники. (Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар).
Учні слухають запис, на кожний іменник сигналізують картками
“Хто?” “Що?” або “Істота” “Неістота”.
· Гра “Хто швидше?”.
Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5 – 10хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу), слова, що відповідають на питання Хто?.
Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Знімається по два очка за допущені помилки.
· Гра “Лото назв”.
На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.
Для гри можна використовувати такі слова (іменники): акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина.
Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум).
2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд).
3. Колекція засушених рослин. (Гербарій).
4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр).
5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище).
6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас).
7. Лісовий чагарник на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина).
8. Підземна міська залізниця. (Метро).
Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.
Вправи на визначення числа іменників.
· Гра “Множина чи однина?”.
Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників.
Виграє той, хто найменше помилиться.
Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікн, сани, двері. Коріння.
· Гра “Один - багато”.
На дошці запис.
Зимі кінець якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в ліси, поля ворони, з’явилися шпаки.
Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць.
На які питання відповідають виділені слова?
Що вони означають?
Як називається слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів?
Наведіть приклади іменників, що означають назви домашніх птахів.
Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком:
Один Багато
Горобець Горобці.
Найактивніший ряд – переможець.
· Гра “Хто більше”.
Учні поділяються на дві команди.
Перша команда добирає і записує іменники, які вживаються тільки в однині, друга – тільки в множині
(В однині – молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов;
в множині – ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі).
Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.
Важливо під час формуванням поняття роду показати учням, що визначити рід іменників можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині.
· Гра “Якого роду?”
На магнітофонну плівку записані іменники різних родів. Включати запис. Учні у відповідь сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “с. р.”.
Значні розбіжності під час вивчення іменника спостерігаються в уживанні закінчень. А саме:
Як виконуєш завдання,
Не забудь про чергування:
Як поріг – то «на порозі»,
Якщо ріг – кажи «на розі»,
Коли рух – то буде «в русі»,
А кожух – то «у кожусі»,
Як урок – то «на уроці»,
А як бік – кажи «на боці».
А. Свашенко
Хоча це орфографічний матеріал, але він пов'язаний з вивченням іменника, а тому ми приділяли йому серйозну увагу. Здійснювалося його вивчення теж шляхом опори на знання з російської мови завдяки порівняльному методу.
Наведемо приклади планів-конспектів уроків, на яких вивчається цей матеріал.
Урок 1
Тема. Чергування приголосних [г], [к], [х] із [з`], [ц`], [с`] в основі іменників, вжитих у давальному і місцевому відмінках однини.
Мета: ознайомити учнів з явищем чергування приголосних у формах давального і місцевого відмінків, вчити правильно вживати слова в зазначених відмінкових формах.
Обладнання: малюнки із зображенням предметів, що є відгадками загадок, кодопроектор, таблиця.
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання.
Учитель показує по черзі малюнки із зображенням жаби, сонця, моркви. Учні читають відповідну загадку з домашньої вправи, визначають у ній іменники чоловічого і жіночого родів, вжиті в місцевому відмінку.
II. Актуалізація вмінь вживати іменники у давальному, місцевому і родовому відмінках.
1. Утворити словосполучення, додавши іменники чоловічого, жіночого роду однини.
2. Перевірка роботи.
Учні зачитують словосполучення і визначають відмінок іменників.
III. Новий матеріал. Оголошення теми і завдань уроку
1. Спостереження за новим матеріалом(таблиця)
2. Бесіда.
– Які звуки змінилися в основі іменників при їх змінюванні? (Учитель запису їх на дошці).
– У яких відмінках спостерігається явище чергування приголосних?
3. Формування вмінь змінювати приголосні. Для цього доцільно використовуємо вправу з підручника.
Учитель говорить:
– Сьогодні ми з вами спробуємо складати вірші. У вірші, який я буду вам читати, не вистачає окремих слів. Їх нам підкаже останнє слово попереднього рядка (при потребі слід підказати слово у початковій формі).
Наприклад:
Зима. Тумани сизі.
І річка спить у кризі (крига - лід).
Тепер будемо складати вірш разом:
Замерзла на морозі
Берізка при …(дорозі).
І холодно у лісі
Кленку, калину, …(вільсі).
З зимою наодинці
Не страшно лиш…(ялинці).
Учитель демонструє складений вірш на кодокартці чи пропонує прочитати в підручнику.
— Прочитайте складений нами вірш. Які слова ми з вами додали? У якому відмінку їх поставили? Які приголосні в них чергуються?
Учитель записує на дошці або демонструє на таблиці:
[г] - [з`]
[х] - [с`]
[к] - [ц`]
IV. Закріплення вивченого матеріалу – виконання вправ 102-103 (останню учні виконують спочатку усно, потім письмово. Звертають увагу на побудову словосполучення із словами дякую, вибачати).
V. Розвиток умінь вживати вивчену граматичну форму в мовленні (вправа 104).
— Розгляньте малюнки (вправа 104). Хто на них зображений? Як називаються професії людей, зображених на малюнках? Ким працюють ваші мами? тата? Які професії людей ви знаєте?
— Прочитайте подані іменники чоловічого роду: піаніст, артист, учитель. Які з них є назвами професій людей? Чи можуть мати такі професії жінки? А який іменник не є назвою професії?