Оскільки учні при визначенні числа звертають увагу лише на смисловий бік поняття (один–багато), слід зорієнтувати їх на врахування формального показника однини і множини – закінчення (книга – книги, ліс – ліси).
Визначаючи число іменників, учні дотримуються певної послідовності дій, засвоєної на уроках російської мови: 1) встановити, один чи більше предметів називає слово; 2) визначити закінчення іменників у множині. Це полегшує роботу вчителя над формуванням у дітей уявлення про число українських іменників, головна увага зосереджується на іменниках, які мають форму множини, але називають один предмет, або, маючи форму однини, називають сукупність предметів, що є відмінним від російської мови (корни – коріння, листья – листя та інші)
Наведемо фрагмент уроку, на якому формувалися знання про число іменників.
Етап сприймання та усвідомлення нового матеріалу
· Робота з текстом, записаним на дошці.
— Простежте за змінюванням закінчень іменників у зв'язку з іншими словами в реченні.
Україна - це тихі (вода) і ясні (зоря), зелені (сад) і білі (хата) лани золотої (пшениця).
Україна - розкішний вінок з (рута) і (барвінок).
—Що ви помітили?
—Щодо кількісного вираження, які бувають іменники?
—Чи змінюються іменники за числами?
—Що означає іменник у формі однини?
—Як ви розумієте вислів «Іменник стоїть у множині»?
— Зробіть висновок. (В українській мові, як і в російській, іменники мають два числа – однину і множину).
а) Читання і запам'ятовування правила нас. 45.
б) Самостійне виконання впр. 95 (о. 45).
в) Виконання впр. 96 (с. 45) з частковим коментуванням.
- Спишіть вірш, підкресліть іменники, визначте їхнє число.
I. Закріплення та осмислення знань
— Чи всі іменники в російській мові змінюються за числами? А як ви гадаєте, в українській мові теж є такі іменники? Давайте проведемо невеличке дослідження.
- Послухайте і відгадайте загадки.
- Запишіть відгадки, визначте число.
Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)
У зимову веселу пору ми-кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас на гору, а ми веземо їх з гори. (Сани)
- А тепер складніше завдання і загадка складніша:
Хто входить і виходить, той першим нам руку подає,
ми стоїмо завжди при вході,
нас у хаті кілька є. (Двері)
- Яку відповідь ви б дали в російською мовою? (Дверь).
- А українською?
· Повідомлення вчителя.
В українській мові, як і в російській, є іменники, що вживаються тільки в однині: масло, сонце, ходьба, сміливість, золото, дітвора, молоко, цукор, чавун, мошкара, молодь, знання, любов, мудрість, давнина, честь, добро, лічба та ін..
А є іменники, що вживаються тільки в множині: ножиці, ворота, дрова, сани, штани, окуляри, граблі, макарони, гроші, канікули жнива, харчі, Суми, Чернівці, Черкаси, Афіни. Є іменники, у яких, число іменників в українській і в російській мові не збігається (дверь – двері, листья - листя).
Читання правила (с. 46 підручника).
Окремо звертаємо увагу на випадки розбіжності у числових формах російських і українських іменників.
З цією метою дітям пропонуються розглянути таку порівняльну таблицю:
Російська мова | Українська мова |
колосья (они) листья (они) волосы (они) коренья (они) дверь (она) мебель (она) чернила (они) сутки (они) | колосся (воно) листя (воно) волосся(вони) коріння (вони) двері (вони) меблі (вони) чорнило (воно) доба (вона) |
На основі поданого в таблиці матеріалу, діти роблять висновок про розбіжності у числі: учні знають: щоб визначити число іменників в російській мові, потрібно вживати слова: он (она, оно) або они. Показуємо, що в українській мові теж підставляємо такі слова.
На закріплення пропонуємо такі вправи:
· Прочитай. Визнач число іменників.
1. Двері школи відчинені для всіх, хто хоче навчатись.
2. Вже облетіло все листя з дерев.
3. Вусате колосся води напилося.
· Переклади речення українською мовою і запиши їх.
1. Раньше писали чернилами и носили их в чернильнице.
2. Мы купили новую мебель.
3. В сутках 24 часа.
4. У Мальвины голубые волосы.
Граматичне поняття роду іменників формується в 4 класі переважно на основі використання порівняльного методу, шляхом корекції знань. Опрацьовуючи тему «Рід іменників», учитель має пригадати, що російські іменники бувають трьох родів: чоловічого, жіночого і середнього; для того щоб визначити рід іменників, слід поставити їх у формі однини.
У шкільній практиці традиційно розпізнавання роду іменників здійснюється підстановкою особових займенників – він, вона, воно чи присвійних – мій, моя, моє. Це має нагадати вчитель дітям перед виконанням вправ на розрізнення роду українських іменників.
Важливо під час формування поняття роду показати учням, що визначити рід іменників можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині. З цією метою вчитель може запропонувати дітям визначити рід іменників у такому, наприклад, реченні: До годівниці прилітають горобці і синиці. Учні переконуються, що відомий їм прийом визначення роду (підстановка слів він, вона, воно) до слів горобці і синиці не допомагає. Тоді учитель пропонує інший варіант речення: До годівниці прилетіли горобець і синиця. Так учні повинні дійти висновку, що визначити рід українського іменника можна, як і в російській мові, тільки за формою однини.
Основну ж увагу слід приділити іменниками, у яких рід в українській і російській мовах не збігаються.
З цією метою використовуємо роботу за підручником у парах (впр. 89, с.43).
—Прочитайте російські та українські словосполучення. Чим різняться іменники, ужиті в них?
—Запишіть два перших українських словосполучення.
Домашний адрес – домашня адреса;
аккуратная запись – охайний запис;
высокая насыпь – високий насип;
четкая подпись – чіткий підпис;
интересное название – цікава назва;
пушистый медвежонок – пухнасте ведмежа;
острое зрение – гострий зір.
· Робота над словниковим словом адреса.
Перекладіть українською мовою таке речення: Витя написал свой адрес. Підказка. Адреса, ж.р.1. Позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місце знаходження чого-небудь. 2. Напис на конверті, посилці, що вказує на місце призначення й одержувача.
Отже, як ви переклали речення? Що помітили?
— Усна робота за підручником (впр. 91, с. 44).
— Виконання завдання в робочому зошиті (завдання 1, с. 20).
— Робота у парах (впр. 92, с. 44).
—Побудуйте діалог на тему: «Чи всі іменники в російській та українській мовах однакового роду? ».
Наприклад:
Пушистий медвежонок -... (пухнасте ведмежа, ведмежатко)
прозрачный тюль -... (прозора тюль)
широкая степь -... (широкий степ)
маленькая сирота -... (маленька, маленький сирота)
— Назвіть підкреслені іменники та визначте їхню родову приналежність.
— Зачитайте речення зі словами двері, колосся, волосся, листя.
— У якому числі вжито ці іменники?
· Гра «Визнач рід іменника».
(Демонстрування вчителем малюнків із зображенням тварин, рослин, людей, речей, транспорту та ін. У відповідь учні сигналізують картками з написом: «ч. р.», «ж. р-», «с. р.»-). Виграє той, хто зробить якнайменше помилок.
Наприклад: літак, олень, книжка, верба, ромашка, свиня, сукня, вікно, дерево, пір'я.
· Читання вірша, записаного на дошці, учнями.
- Прочитай. Назви іменники. Визнач їхній рід.
Мама - кохане слово, Камінь - вагоме слово,
Небо - високе слово,
Учень - старанне слово,
Друг - задушевне слово,
Вітчизна - найкраще слово.
М. Алімбаєв
· Розподільний диктант.
(Іменники слід записати у два стовпчики: у перший – іменники, у яких рід збігається з родом російських іменників, у другий – ті, що відрізняються.)
Вила, спідниця, окуляри, рушник, острів, чоботи, олія, золото, читання, порося, кошеня, путь, собака, дитина.
З метою розвитку мовлення і формування вміння правильно вживати іменники різного роду пропонуємо учням побудувати речення, використовуючи подані словосполучення: сильний біль, широкий степ, дальня путь, цікаве кошеня.
Іншою вправою, що вимагала самостійного визначення роду українських іменників, була вправа на переклад:
Куст шиповника, веселый щенок, прозрачный тюль, новый шампунь, стройный тополь, новая посуда.
Щоб полегшити виконання цієї вправи, дітям дозволялося користуватися російсько-українським словничком.
На завершення роботи над вивченням роду іменників учням пропонувалося таке завдання: Розглянути малюнок і усно скласти за ним розповідь (рис. 1).
Рис. 1
Під час вивчення відмінювання іменників вдаємося до формування знань, оскільки новим для учнів є і назви іменників, і запитання, на які вони відповідають, і наявність кличного відмінка.
Наведемо фрагмент уроку.
Під час вивчення відмінювання іменників, доцільно починати з аналізу записаного на дошці тексту, в якому слово хліб уживається в усіх відмінках.
Учитель керує спостереженням учнів у ході такої, наприклад, бесіди:
Хліб – усьому голова, – так віддавна в народі казали, Не раз без хліба люди вмирали. Хлібові шану, як рідним батькам, віддавали, Пісню про хліб на весіллі й обжинках співали, З хлібом і сіллю гостей дорогих зустрічали, В хлібові силу й могутність народу вбачали. Хлібе, без тебе не прожите нам і дня.
– Прочитайте текст. Скажіть, яке слово повторюється в кожному реченні (Слово хліб.)
– На яке питання це слово відповідає? (Що ?) Що сказано про хліб у другому реченні? (Без хліба вмирали.)
– На яке питання відповідає це слово? (Без чого?)