Джерельце всохло, струмок заслаб,
А ми із крану -
Крап, крап ,крап,
Міліють ріки і моря,
Не витрачайте воду
Зря ,зря ,зря,
Лише мине трохи літ,
Води не стане,
Hі, Hі, Hі.
Звідки надходить вода в дім? Куди повертається вода?
Запам'ятайте, діти, чистої води мало і її треба берегти - не забруднювати. А ще забруднює воду, ми з’ясуємо грі "потрібне - непотрібне".
Я буду загадувати загадки, а ви відповідати. Хто знайде відповідь, підніме руку. Будьте уважними.
1. Я в річці. Я іржавая. Я порізала ступню маленької дівчинки, коли вона купалася. Ще я? (бляшанка)
- Вона повинна бути в чистій воді? (Hі)
2. Я дуже хвора. Meні не вистачає кисню для дихання. Meні більше не подобається плавати у цьому озері.
Хто я? (риба)
- Потреба в чистій воді ? (так)
3. Я мокра. У мене поганий запах. Мій колір зовсім непривабливий. Щодня завод викидає в мене свої відходи. Це я. ( Брудна вода )
- Вона нам не треба.
4. Я в річці. Я склянка, прозора, з дуже гострими краями. Я порізала руку хлопчика, який вчився плавати .- Це я? (Розбита пляшка)
- Вона повинна бути в чистій воді? - (Hі)
Я мокра. Я потрібна всім живим істотам. Уcі рослини, тварини, люди умруть без мене. - Це я ?- (Чиста вода)
Нам потрібна чиста вода. Тому ми не повинні її забруднювати. - Послухайте, як про це розповідається у віршику:
Чи ми з природою єдині,
Чи вірно спрямували крок?
Ми кожну річку і ставок
Від лиха зберегти повинні!
Включаю музику.
Вставайте зі стільчиків. Хай за вікном у нас зима, тріскучий мороз, а ми уявимо, що зараз, в групі у нас весна, а ви лісові струмочки.
На моє слово "Струмочки ", ви утворюєте два струмочки і течете по лісі, не наштовхуєтесь один на одного, тримаючись за руки. На моє слово "Озеро", ви, струмочки, утворюєте одне велике озеро і повторюєте рухи, які я називатиму. Отже будьте уважними.
- Де мої струмочки?
По закінченні музики:
- Чи сподобались, вам гості, наші весняні, веселі, теплі струмочки? А озеро?
- Молодці діти! Ви були дуже уважними, добре й цікаво відповідати на мої питання, розповідали, працювали, зображували лісові струмочки.
Заняття можна побудувати і за казкою.
Маємо такий досвід використання казки в пошуковій діяльності.
Наводжу зміст такого заняття:
Вода потрібна всім
Старший дошкільний вік
На столі стоять три склянки із чистою і дощовою водою.
До лісового джерельця прибігли дві кізоньки напитися водиці.
Читаю вірш М.Чумарної "Лісове джерельце ".
Лісове джерельце -
Добре в нього серце,
Bcім дає водиці:
І звірятку, й птиці,
Дереву й травині,
Квітці і людині.
Тому не міліє,
Дзюркотить радіє,
Із лісів дзвінкою,
Витіка водою.
Попили кізоньки водички і одна другій каже: «Яка добра вода! Пила б і пила».
Діти, у цій склянці вода, яку пили кізоньки. Що можна сказати про неї? Яка вона? (Чиста, прозора.) Одна з кізочок почала гратися, бити ніжками і грудочка землі впала у воду. (Кидаю грудочку землі в склянку з водою.) Якою стала вода? Чи можуть люди або тварини пити таку воду?
Без води не може бути життя на землі. Без неї не проживе ні людина, ні тварина, ні рослина. Якщо землю не зрошувати водою, то на ній нічого не родитиме. (Показую на прикладі кімнатних рослин.)
З давніх-давен люди поклонялися воді. Є таке прислів’я: "Земля найбагатша, вода найсильніша". Але вода не завжди буває корисною для людини. Що може зробити шторм на мopі? (Потопити кораблі.) А до чого може призвести повінь? (Винищити все на своєму шляху). Згадайте, яких бід наробила повінь у Закарпатті. Вода дуже сильна.
Вода може міняти свій колір, смак. (Зафарбовую воду харчовим барвником, в іншу склянку кидаю цукор, лимон.)
А кізоньки гралися, гралися і знову захотіли пити. Джерельця була калюжа із дощовою водою (Виставляю дощовою водою.)
Як ви гадаєте, звідки треба пити воду? Чому? Із джерельця, бо вона чиста.)
Саме так і сказала старша й розумніша кізонька своїй подрузі. А ми з вами пограємо зараз у гру "Подоляночка". Як бачите, вода оживила Подоляночку.
Така цілюща вода оспівувалась у казках, піснях, (Читаємо вірш.)
Температура води завжди залежить від температури навколишнього середовища. (Пропоную попити води, щойно набраної з криниці, і води, яка стояла в кімнаті, а також підігрітої на вогнищі.)
Наші кізоньки гралися і побачили на галявинці гарні квіточки. (Показую букет ромашок.)
Загадка: Стоять у полі сестрички жовті очка, білі повічки.
- Що це за квіточки? - запитала одна.
- Я не знаю - відповіла друга.
Діти, допоможіть кізонькам роздати кожному по ромашці.
Подивіться, яка жовта у неї середина, а білі пелюстки подібні до повік -такі дрібненькі. Листочки теж дрібні, зелені, ніби ж хтось порізав.
Зрізати ромашки треба знизу ножем, щоб не пошкодити коріння. Рослини ми підвішуємо у темному місці, куди не проникають сонячні промені, і сушимо.
Із сухих квітів можна заварювати чай.
Що лікує ромашка? (Кишечник, шлунок, дезінфікує рани.) А зараз ми поп'ємо чаю із цієї лікарської рослини.
Пошуково-дослідницька діяльність може поєднуватись з різними методами: спостереженнями, працею, іграми тощо.
А скільки задоволення може дати пошукова діяльність у формі гри.
Прикладом гри-дослідження може бути гра з мильними бульками.
Хіба ви ніколи не видували мильні бульки просто заради втіхи? А скільки знань криється в цій на перший погляд простій справі!
Треба взяти півсклянки перевареної охолодженої води і розчинити в неї шматочок мила. Додайте декілька крапель гліцерину - це збільшить успіх вашої роботи. Чим густіший мильний розчин, тим більший розмір мильної бульки будете мати.
В цей розчин встромлюємо тонку солом'яну трубочку, розщеплену на кінці, або трубочку для коктейлю, і обережно, повільно видуваємо бульку. Розмір мильної бульки буде залежати від товщини трубки: чим товща трубка, тим більший розмір мильної бульки. А ще, чим холодніший розчин, тим булька більша.
Дайте змогу дітям трошки часу просто попускати бульки, мимохідь зверніть увагу на розмір мильних бульок, як високо вони підіймаються, який колір мають, як довго живуть ...
Діти погрались, а тепер приступаємо до пошуку відповіді на різноманітні питання, проведемо нескладні досліди.
Дослід 1.
Що знаходиться в середині мильної бульки?
Видувши бульку, вийміть трубку з рота. Зверніть увагу дітей на те, що булька прагне скоротитися, зменшитися в розмірі.
Чому так відбувається? Повітря починає витікати крізь соломинку. Давайте перевіримо. Запалюємо свічку, і кінець соломинки підносимо до краю полум'я свічки. Зверніть увагу дітей на те, як полум'я свічки відхилилось у протилежний бік.
Отже, в середині мильної бульки знаходиться повітря.
Дослід 2.
Прикрийте відкритий кінець соломинки пальцем. Мильна булька перестала зменшуватись. Ми перекрили хід повітрю. Зверніть увагу на те, що чим менша булька за розміром, тим більше вона схожа на кульку.
Дослід 3.
Дайте змогу дітям повидувати великі мильні бульки. Розглянути їх форму: схожі на грушу, сливу ... А відірвавшись від трубочки чи соломинки, стають кульками. Це пов'язано з тим, що повітря в середині бульки рівномірно розтягує плівку бульки.
На доведення цієї думки надувайте повітряну кульку з латексу (звичайну повітряну кульку) і разом з дітьми спостерігайте за змінами її форми.
Дослід 4.
Які мильні бульки довше живуть?
Практично в експерименті разом з дітьми вирішуйте:
а) Чи залежить тривалість життя мильної бульки від її розміру;
б) Чи залежить життя бульки від густоти розчину.
Для розв'язання проблеми (б) треба мати два - три стаканчики з різною густотою розчину. Бо саме відповідь на ситуацію (б) і є відповіддю проблему всього досліду.
Дослід 5.
Від чого залежить висота польоту мильної бульки?
Створіть проблемну ситуацію і шукайте відповідь на такі запитання:
а) Чим більша булька, тим вище вона підіймається. Слідкуйте, які за розміром кульки підіймаються вище.
б) Висота польоту залежить від наявності вітру, його сили і напряму. Слідкуйте за тим, в якому напрямі рухаються мильні бульки.
Зважайте, що у різну погоду польоти мильної бульки неоднакові.
Наснагу в організації пошуково-дослідницької діяльності знаходимо у спадщині К.Д. Ушинського та В.О. Сухомлинського (див. додатки)
Пошуково-дослідницьку діяльність проводять на заняттях і прогулянках. Наводимо приклад організації пошукової діяльності в зимовий період в різних вікових групах.
• З однієї руки зняти рукавичку. На обидві руки піймати сніжки .
• Простежити перетворення в морозний день сніжинок у воду від подиху.
• Сніг у посудині занести у приміщення. Звернути увагу на брудну воду на дні посудини.
• Наповнити дві банки теплою водою. Одну із них закопати в сніг, іншу залишити на повітрі.
• У посудині винести теплу і поставити у сніг.
• Скляні пробірки порівну наповнити водою. Поставити їх у місця з різною температурою повітря. (На вулиці, в кімнаті).
• У кілька посудин вмістити льодяні бурульки і поставити їх у різні місця групової кімнати.
• Сушіння лялькової білизни у різну погоду: теплу вітряну, тиху, похмуру, морозну.
• Кристалики інію обережно зняти з поверхні і помістити у тепле приміщення.
• Поставити дві склянки на мороз - одну з чистою водою, другу із солодкою.
• В морозну погоду зволожити сухий сніг.
• В кінці зими, коли пригріває сонце, потрогати стіни будинків, кору дерев. Біля стіни рівним шаром покласти трохи снігу.
• Спробувати зліпити сніжки з сухого снігу в рукавичках і без них.