Смекни!
smekni.com

Навчально-ігрова діяльність на уроках іноземної мови у початковій школі (стр. 12 из 13)

Спостереження за навчальним процесом у початковій школі переконало нас у тому, що співробітництво вчителя й учнів дозволяє забезпечити ефективність навчально-ігрової діяльності молодших школярів на уроках іноземної мови. Серед прийомів спільної діяльності ми визначили такі: вільний вибір учнями дидактичної гри серед варіантів, запропонованих учителем; підтримка дітей протягом дидактичної гри; організація співпраці у дитячому колективі (команді); можливість для учнів спробувати себе у ролі ведучого гри; залучення дітей до підготовки необхідного обладнання для проведення дидактичної гри; участь школярів у підведенні підсумків гри та визначенні переможців.

Застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери та пізнавальної діяльності учнів, сприяють удосконаленню їхніх фізіологічних якостей та адаптації до шкільного соціуму.

Визначаючи цю умову, ми спиралися на відоме у педагогіці й психології положення про те, що успішний розвиток учня можливий лише за умови його активної пізнавальної діяльності. У сучасній дидактиці пізнавальна активність визначається як цілеспрямований прояв зусиль учнів до успішного виконання навчальних завдань, які є підготовчим етапом розвитку пізнавальної самостійності [11]. Спеціальними дослідженнями дидактів і психологів з’ясовано, що пізнавальна активність і самостійність є головними умовами, що забезпечують формування творчої особистості. Саме тому пріоритетом уроку повинна бути не передача знань від учителя до учнів, а організація їхньою активної навчально-пізнавальної діяльності й ефективне керування нею з боку вчителя. Результатом цього процесу повинно стати не лише засвоєння певного обсягу знань, умінь та навичок, що є, безумовно, важливим, а й формування в учнів такого компоненту освіти, як досвід творчої діяльності. Тільки оволодівши усім діапазоном загальнонавчальних умінь та навичок, учні навчаться самостійно здобувати нові знання, творчо мислити, що в кінцевому результаті, веде до формування в них культури пізнання. Успіх цього процесу водночас залежить і від того, як учитель збуджує пізнавальну активність самих учнів. Без неї ніяке розуміння і засвоєння учнями навчального матеріалу неможливе [11]. Такий підхід поширюється й на процес навчання іноземної мови. Ми припускаємо, що застосування на уроках іноземної мови різного виду дидактичних ігор сприятиме формуванню й розвитку мотиваційної сфери та пізнавальних інтересів учнів, збуджуватиме їхню активність, допомагатиме швидше адаптуватися до шкільного соціуму, оскільки цьому сприяють бажання, потреби й зацікавленість молодших школярів грою.

Доступність змісту гри психологічним особливостям і віковим можливостям учнів початкової школи, їхньому навчальному досвіду, потребам та інтересам.

Ця умова означає, що у процесі організації дидактичних ігор необхідно створювати оптимальні умови для успішного навчання кожного школяра. Ефективна реалізація цієї умови визначає зміст ігор і способи їх організації з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їхньої підготовленості, зокрема знань, обсягу рівня сформованості умінь і навичок. Очевидно, що для слабких дітей дидактичні ігри повинні бути доступними. Однак, за нашими спостереженнями, якщо гра занадто спрощена, то вона не стимулює активності учнів. Тому, вчитель повинен передбачити у змісті дидактичних ігор такий рівень складності, що дозволяє спрощувати або ускладнювати зміст гри (навчальне завдання, правила, способи організації гри тощо). Навчальні завдання, що розв’язує учень у процесі навчально-ігрової діяльності, повинні бути зорієнтовані на “зону його найближчого розвитку” [3].

Як засвідчує досвід, складні, незрозумілі ігри (їх зміст і правила) призводять до механічного сприймання навчального матеріалу. У кінцевому результаті це спричиняє негативне ставлення й втрату інтересу учнів до вивчення іноземної мови. А це означає, що дібрані дидактичні ігри повинні бути посильними для молодшого школяра, а правила гри мають вказувати на характер і послідовність розумових і практичних дій у процесі навчально-ігрової діяльності. Така доступність досягається за умови урахування психологічних особливостей дітей, рівня розвитку їхніх психічних процесів, вікових можливостей, життєвого і навчального досвіду.

Урізноманітнення видів дидактичної гри у навчальному процесі.

Ця умова, насамперед, пов’язана з тим, що різноманітність дидактичних ігор є важливим елементом новизни, засобом, який забезпечує можливість урахувати особливість навчання. Крім того, організація дидактичних ігор різних видів викликає і підтримує в учнів стійкий інтерес до участі у навчально-ігровій діяльності. На уроках іноземної мови досить успішно можна використовувати ігри на особисту чи командну першість, індивідуальні, парні, групові, предметні ігри та ігри з руховою діяльністю. Широкого застосування набули сьогодні також і комп’ютерні ігри. Їх використання, як засвідчує досвід, розвиває не тільки пізнавальну діяльність учнів, але й формує мотиваційне, емоційне та комунікативне середовище. Такий підхід сприяє розвитку логічного мислення, а також дозволяє скоротити використання часу для виконання того чи іншого завдання. До основних переваг технології комп’ютерних ігор належать: можливість учня особисто брати участь у функціонуванні системи або явища, які вивчаються, та робити це в умовах, близьких до реальних життєвих ситуацій; мотивація навчання; створення ігрового середовища; розвиток логіки, уяви тощо.

Досвід навчання молодших школярів свідчить, що чим різноманітніший спектр ігор, які пропонуються учням, тим багатшим і глибшим виявляється інтерес. Іншими словами, якщо дидактична гра відповідає інтересам дітей, то і виконання навчальних завдань, на які вона спрямована, цікавить учнів.

Відповідність змісту дидактичної гри меті та завданням уроку.

Стосовно предмета “Іноземна мова” реалізація цієї умови повинна забезпечуватися через добір таких дидактичних ігор, у змісті яких передбачено навчальний матеріал, що визначений у чинній програмі та підручниках із іноземної мови для початкової школи. Це досягається завдяки тому, що ігри можна використовувати для різних цілей, які ставить учитель: актуалізація знань учнів, їхнього навчального досвіду; збудження та підтримання інтересу до вивчення іноземної мови; формування на його основі нових понять і уявлень; закріплення й систематизація вивченого матеріалу; перевірка міцності та рівня усвідомленості знань учнів; здійснення зв’язку навчання з життям тощо. Доступність дидактичної гри віковим можливостям учнів початкової школи, урізноманітнення її видів у процесі навчання іноземної мови, всебічна підтримка молодших школярів на підготовчому, практично-діяльнісному та завершальному етапах, застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери та пізнавальної діяльності, сприяють адаптації дітей до шкільного середовища дозволить забезпечити ефективність педагогічної технології дидактичної гри у навчанні іноземної мови молодших школярів.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. У який спосіб використання дидактичних ігор сприяє формуванню й розвитку мотиваційної сфери та пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку?

2. Що Ви розумієте під визначенням «навчальна співпраця вчителя й учнів»?

3. Назвіть умови, які забезпечують функціонування педагогічної технології дидактичної гри.

4. Які переваги комп’ютерних ігор, що використовуються для навчання?

5. Поміркуйте: які ще умови, що забезпечують ефективність навчально-ігрової діяльності молодших школярів на уроках іноземної мови, можна додати? Обгрунтуйте свою відповідь.


Список використаної літератури

1. Бігич О.Б. Планування уроку англійської мови в початковій школі / О.Б. Бігич. – К.: Ленвіт, 2006.

2. Бігич О.Б. Теоретичні основи формування методичної компетенції майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи: Автореф. дис.. … докт. пед. наук.: 13.00.02 / Київський нац. лінг. унів. – К., 2005. – 36 с.

3. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка / Л.С. Выготский // Вопросы психологии. – 1996. – №6. – С. 62 – 76.

4. Воронина Г.И. Методические рекомендации по раннему обучению иностранным языкам в детском саду и начальной школе в 1991/1992 учебном году / Г. Воронина // Иностранные языки в школе. – 1991. – №5. – С. 41.

5. Гузенко О.А. Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно орієнтованої освіти: дис. … канд. пед. наук: 13.00.09 / Олена Анатоліївна Гузенко – Луцьк, 2002. – С. 39 – 41.

6. Деркач А.А. Педагогическая эвристика: Искусство овладения иностранным языком / Деркач А.А., Щербак С.Ф. – М.: Просвещение, 1991. – С.5.

7. Жукова Т.А. Дидактическая игра как значимый элемент подготовки специалистов / Жукова Т. // Инновации в образовании. – 2006. – №1. – С. 132 – 137.

8. Жуковская Р.И. Игра и ее педагогическое значение / Р.И. Жуковская. – М.: Просвещение, 1975. – С. 110.

9. Касьяненко М.Д. Ігрове навчання. Педагогіка співробітництва / М.Д. Касьяненко. – К.: Вища шк., – 1993. – С. 206.

10.Квасовая О.Г. Групповая ролевая игра в обучении иноязычному общению учащихся девятого класса средней общеобразовательной школы (на материале англ. яз.): дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Ольга Геннадиевна Квасовая – К., 1996. – 237 с.

11.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток / Г.С. Костюк. – К.: Рад. школа, 1989. – С. 297.

12.Крутій В.А. Активізація навчальної діяльності молодших школярів у процесі використання дидактичних ігор: дис. … канд. пед. наук : 13.00.09 / Валентина Анатоліївна Крутій. – Рівне, 2001. – 311 с.

13.Кудикіна Н.В. Ігрова діяльність молодших школярів у позаурочному навчально-виховному процесі : [монографія] / Н.В. Кудикіна. – К.: КМПУ, 2003. – 272 с.