Незважаючи на те, що всі учні повинні навчитись критично мислити, більшість з них не може обійтись без допомоги вчителя під час вивчення й опрацювання нового матеріалу. Обдаровані діти –виключення з цього правила. Зазвичай основні теоретичні положення вони вивчають самостійно, що й допомагає їм досягати вищих рівнів у будь-якій моделі критичного мислення. На думку С. Вайнбреннер, такою моделлю може бути «Таксономія мислення».
Модель складається з шести послідовно розташованих рівнів мислення. Ця послідовність означає, що нижчі два рівні(Знання та Розуміння) вимагають меншого комплексного мислення, ніж вищі три рівні(Аналіз,Оцінка та Синтез).
1. Знання є відтворенням якоїсь інформації. Учні можуть сказати, що вони знають, якщо в змозі дати правильну відповідь на запитання.
2. Розуміння означає, що учні можуть переказати, що вони знають своїми словами.
3. Застосування означає, що учні можуть перенести вивчений матеріал на нові ситуації. Наприклад, вони можуть використати знання про дроби, щоб подвоїти міри продуктів у рецепті приготування печива.
4. Аналіз полягає в тому, що учень розуміє характерні риси предметів, явищ, понять і усвідомлює, що складові частини кожного можна вивчати окремо й у взаємозв’язках. Завдання на порівняння, протиставлення, віднесення до різних категорій, а також завдання зробити висновки, висловити свої думки, мотиви дадуть змогу учням навчитись аналізувати.
5. Оцінка дає учням можливість оцінити те, що вони проаналізували. З цієї причини автор книги вважає за потрібне поставити Оцінку перед Аналізом, тому що цілком природно запитати учнів про їхню думку щодо явища чи поняття, які вони аналізують.
6. Синтез є найскладнішим і найважчим рівнем мислення. Він вимагає від учнів створення власної нової та оригінальної ідеї чи проекту.
Для кращої систематизації та розуміння головної ідеї даного методу можна скласти таблицю (Додаток А).
Проаналізувавши дані методи навчання обдарованих дітей у звичайному класі, можна зробити висновок, що вони грунтуються на основних положеннях концептуальних моделей «Вільний клас», «Три види збагачення навчальної програми» й «Таксономія мислення». Таке комбінування дозволяє індивідуалізувати й диференціювати процес навчання, зробити його більш ефективним і цілеспрямованим, щоб задовольнити навчальні потреби обдарованих учнів.
Для повноцінного розвитку та активізації творчого потенціалу особистості необхідно використовувати цілий компелекс методів. При цьому треба враховувати, що існуючі методи активізації творчої діяльності мають бути співвіднесені з певними сторонами творчої особистості, які вони найбільш ефективно актуалізують та розвивають у процесі творчої діяльності та поведінки, навчання та виховання.
2.2 Визначення творчої індивідуальності обдарованих дітей
Великий обсяг роботи, що постає перед педагогами та психологами при реалізації комплексної психодіагностики, потребує розробки нової стратегії психодіагностичної дії, послідовності кроків при комплексному психологічному обстеженні якостей творчої особистості. Тому вчені радять починати з психодіагностики індивідуальних, природжених психофізіологічних якостей, насамперед темпераменту, а потім переходити до виявлення таких психічних новоутворень індивіда, як риси характеру, інтереси, інтелектуальні, творчі, креативні якості особистості.
Саме таку послідовність було покладено в основу розробленої системи комплексної оцінки при виявлені обдарованих дітей та апробовано в умовах середньої загальноосвітньої школи №21 м. Кривого Рогу у 4-А класі. Ця система увібрала в себе традиційний підхід до діагностики обдарованості, оснований на тестах визначення інтелектуальних і вербальних здібностей молодших школярів, а також нові, ефективніші технології.
Процес виявлення обдарованості здійснювався поетапно.
1 етап. Всебічне спостереження за поведінкою, діяльністю, перебігом розумових процесів у дитини.
2 етап. Виявлення й дослідження психічного стану дитини та інтересів шляхом власної оцінки.
3 етап. Визначення коефіцієнта розвитку інтелекту.
4 етап. Визначення рівня розумового розвитку, що базується на дослідженні вербальних здібностей дитини.
5 етап. Вивчення продуктів творчої діяльності.
6 етап. Всебічний аналіз конкретних випадків.
А тепер перейдемо до конкретної характеристики кожного етапу та аналізу отриманих у процесі дослідження результатів.
Всебічне спостереження: у наш час більшість учених надають перевагу саме методу спостереження як такому, що дозволяє зняти жорстку обмеженість тестувань та отримати значно ціннішу інформацію щодо здібностей дитини. Саме тому процес виявлення обдарованих дітей було розпочато зі всебічного спостереження за дітьми, в основу якого було покладено систему характеристик поведінки саме обдарованих дітей, розроблену американськими вченими.
З опорою на запропоновані характеристики поведінки вчителем 4-А класу було проведене тривале спостереження за діяльністю та поведінкою своїх учнів, в результаті якого він назвав прізвища дітей, яких можна вважати обдарованими.
Відомості з життя дитини, про які повідомляють батьки, також підвищують ефективність процесу пошуку, тому що надають можливість дізнатись про наявність у неї якихось особливих здібостей чи інтересів, особливості спілкування з дорослими й однолітками та ін. Сам тому поряд із спостереженням вчителя було використано «Запитальник для батьків».
Даний запитальник було запропоновано з метою отримання додаткової інформації, яку пізніше буде використано в аналізі конкретного випадку для характеристики кожної дитини, визначеної вчителем як обдарованої.
Запитальник для батьків
1. Ваша дитина навчилась читати рано, до шестирічного віку:
А)самостійно;
Б)з чиєюсь допомогою.
2. Читає багато і досить швидко.
3. Сама чи з чиєюсь допомогою зацікавилась словниками та енциклопедіями.
4. Легко навчилась читати, але відчуває труднощі при читанні.
5. Якщо чимось займається, то двері в кімнату, як правило, зачинені.
6. Друзі дитини старші за неї.
7. Надає перевагу спілкуванню зі старшими на рівних.
8. Ставить багато різних каверзних запитань, часто заганяючи дорослих в глухий кут.
9. У дитини є відповіді навіть, здавалося б, на найнеочікуваніші запитання.
10. Іноді неуважна, але завжди може зробити на диво кмітливі узагальнення(наприклад, після перегляду кінофільму, телепередачі чи спостерігаючи за чимось).
11. Із задоволенням починає розмову про навколишній світ, дає свою оцінку явищам.
12. Неохоче ставиться до одноманітних, звичних справ –миття підлоги, посуду, виконання домашніх завдань, які не вимагають великих зусиль.
13. Дуже чутлива до несправедливості, навіть якщо це її не стосується.
14. Любить жартувати, має почуття гумору.
15. Має багатий словниковий запас і під час розмови вміло користується термінами.
16. Любить складні ігри(шахи ти ін.), які вимагають кмітливості.
17. У ранньому віці цікавиться тим, що вивчають старшокласники.
18. Надає перевагу різним видам діяльності, причому все хоче робити самостійно.
19. Її цікавить Всесвіт, питання створення світу і все, що стосується прадавніх часів.
20. В школі навчається без особливих зусиль, швидко вивчає програмний матеріал і має на все свою думку.
21. Має дуже розвинуте відчуття музики, образотворчого мистецтва, навколишнього світу. У всьому шукає гармонію.
Примітка. Якщо відповідь на запитання 2, 3, 8,9,10,11,13,14,15,17,18,19,21 була «Так», будь-ласка, коротко опишіть, як це відбувається.
Методика виявлення інтересів дитини, встановлення її емоційного стану: наступним кроком даного дослідження було встановлення контакту з «можливо» обдарованими дітьми та виявлення їх інтересів, захоплень, уподобань. З цією метою дітям було запропоновано відповісти на деякі запитання.
Виявлення інтересів
1. Які книги тобі подобається читати?
2. Які сторінки газети ти читаєш регулярно? Яким чином ти дізнаєшся про новини?
3. Які твої найулюбленіші журнали?
4. Яким телевізійним передачам ти надаєш перевагу?Чому?
5. Яка твоя найулюбленіша справа чи предмет в школі? А яка менш цікава? Чому?
6. Якщо ти маєш вільний час вдома, то якою справою ти починаєш займатися у першу чергу?
7. Що ти колекціонуєш? Що ти робиш з речами, які збираєш?
8. Якби ти мав змогу порозмовляти з відомою людиною нашого часу, хто б це був? Чому? Придумай три запитання, які б ти поставив цій людині?
9. Які захоплення є у тебе? Скільки часу ти витрачаєш на них?
10. Якби ти мав змогу порозмовляти з відомим історичним діячем, хто б це був? Чому? Придумай три запитання, які б ти поставив цій людині.
11. Якби в тебе була можливість мати те, що ти хочеш, не залежно від грошей чи можливостей, що б ти вибрав? Чому?
12. Як ти думаєш, яка професія підійшла б тобі найбільше, коли ти станеш дорослим?
13. Розкажи про свої найкращі канікули.
14. Розкажи про свої найулюбленіші ігри.
15. Яким фільмам ти надаєш перевагу? Чому?
16. Уяви, що одного дня ти напишеш книгу. Як ти думаєш, про що вона буде?
17. Уяви, що ти можеш створити щось таке, що зробило б світ кращим. Опиши свій винахід.
18. Які місця ти б хотів відвідати у своєму регіоні та в інших містах, країнах?
19. Уяви, що ти збираєшся у подорож до іншої планети чи до Сонячної системи. Ти будеш відсутній 15 років. Напиши 10 назв речей, які ти візьмеш із собою, щоб проводити вільний час.
20. Як ти думаєш, яке питання мало б бути у цьому запитальнику, а його немає?
Виявлення надзбудженості: згідно з теорією Добровського, обдаровані люди мають певні прояви «надзбудженості». Цей термін він визначив, як «посилену та інтенсивну розумову активність, що розпізнається через форми вираження, які є вищими за середні». Цими формами вираження є: психомоторика, чуттєвість, інтелектуальність, уява, емоційність.