За принципом побудови групи можуть бути симетричними, тобто з висадженими у вершинах трикутника, чотирикутника тощо, або компактними — висадженими по кілька штук один біля одного, чи вільно висадженими.
При висаджуванні кущових декоративних рослин необхідно знати їх вимогливість до ґрунтів. Калина і бузок — не досить вимогливі до родючості, а перед висаджуванням жасмину ґрунт необхідно удобрити перегноєм та торфом. В усіх випадках після висаджування рослини ретельно поливають.
Практична робота виконується за групами. Кожна група отримує інструкційну картку із послідовністю виконання агротехнічних операцій. Для економії часу краще в групах розподілити виконання робіт між учнями, і провести практичну роботу у формі гри-іміта-ції, коли кожний член групи виконує функції певної сільськогосподарської професії.
Інструктаж з безпеки праці.
Пропонується використати такі ігрові форми:
1) Учитель демонструє виконання правила та озвучує його початок, учні повинні його продовжити; учні виконують роботу у групах; учитель оцінює яка група скоріше надасть закінчення правил.
Учитель демонструє виконання правил із порушенням, учні повинні його виправити, озвучивши правильно правило.
Виконання практичної роботи.
Практична робота виконується відповідно до пори року:
1) Садіння декоративних рослин.
2) Відбір та висаджування саджанців.
3) Естетичне оформлення (фігурне обрізування) кущів і дерев.
4) Догляд за рослинами (видалення сухих пошкоджених гілок, прибирання).
Зміст практичної роботи наведений у підручнику.
Роботу учнів весь час треба контролювати, вчасно поправляючи тих, хто допускає помилки.
Доцільно час від часу нагадувати прийоми безпечної праці і старанно контролювати їх роботу.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Учитель просить самих учнів оцінити виконану роботу, аналізує якість виконання робіт, зазначає недоліки, пояснює способи їх усунення.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати текст підручника. Виконати завдання до проекту «Сама ефективна малина».
VІІ. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ____
Домашнє завдання. Виконати у робочих зоштах проекру проектні задання для проекту «Сама ефективна малина». Опрацювати теми з підручника. (Перелік завдань наведено у § 2.1.).
План-конспект заняття.
Тема: Технологія вирощування плодоягідних культур.
Зміст заняття:
І. Теоретичні відомості: Значення ягід у харчуванні. Основні плодоягідні культури (малина, смородина, порічки) та їх біологічні особливості.
Вегетативне розмноження плодоягідних культур. Догляд за ними. Основні шкідники і хвороби рослин. Методи боротьби з ними.
ІІ. Практична робота: Підготовка ґрунту і висаджування живців. Догляд за ними.
Мета заняття:
Навчальна: ознайомити учнів з видам плодоягідних культур та їх особливостями. Формування знань про хвороби рослин і способи боротьби з ними. Забезпечити умови для формування вмінь готувати ґрунт, висаджувати та доглядати за живцями.
Виховна: виховувати культуру праці.
Розвивальна: розвивати увагу та спостережливість.
Профорієнтаційна: ознайомити учнів з умовами праці садівника.
Об’єкт праці: саджанці плодоягідних культур (малини, смородини, порічок).
Дидактичні засоби: підручник з трудового навчання, робочий зошит проекту, плакати „Агротехніка вирощування плодоягідних культур”, „Будова плодів плодоягідних культур”, інструкційна карта на вирощування плодоягідних культур.
Обладнання, інструменти, матеріали: муляжі плодів плодоягідних культур, лопати садові, граблі, садовий метр, садовий ніж.
Трудові дії, прийоми та операції: висаджування саджанців плодоягідних культур, підготовка ґрунту.
Методи навчання: розповідь, бесіда, демонстрація, показ, практична робота, метод проектів.
Форми організації пізнавальної діяльності учнів: фронтальна, групова.
Словникова робота: плодівництво, плодоягідні культури, ягода, вегетативне розмноження, паросток, відросток, стеблові бруньки.
Тип заняття: комбінований.
План заняття.
Структура заняття
I. Організаційний момент
II.Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів
III.Вивчення нового матеріалу
1.Плодівництво як галузь рослинництва.
2.Загальна характеристика плодоягідних культур. Особливості вегетативного розмноження рослин.
Практичні роботи: «Заготівля і зберігання, живців» «Висаджування плодоягідних культур»,
ІV Підсумки уроку
V. Домашнє завдання.
Хід заняття.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Фронтальна бесіда.
1) Назвіть ягідні культури.
2) Яка агротехніка їх вирощування?
,3) Яке значення мають ягідні культури в харчуванні людини?
4) Яка галузь сільського господарства займається вирощуванням ягідних культур?
5) Назвіть біологічні особливості ягідних культур.
Узагальнюючи відповіді учнів, доцільно повідомити, що плодові рослини поділяють на зерняткові (яблуня, груша, айва), кісточкові (вишня, слива, абрикос, черешня), горіхоплідні (ліщина, волоський горіх), ягідні (малина, смородина, порічки, аґрус, суниця, виноград). Пояснення супроводжується демонстрацією зображення плодів цих рослин в натуральному вигляді та в розрізі з можливістю пояснення біологічних особливостей.
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Плодівництво як галузь рослинництва.
Розповідь учителя.
Господарське значення рослин визначає самперед цінністю ягід і плодів у харчуванні людини. Вони мають властивості, підвищують стійкість організму проти опромінення, виводять шкідливі речовини, поліпшують обмін речовин, посилюють апетит людини, роблять її стійкою проти різних хвороб і витривалок до несприятливих умов. З плодів і ягід виготовляють компоти, соки, джеми, желе, мармелад тощо. їх використовують у кондитерській, фармацевтичній промисловості.
Зважаючи на велике господарське значення плодових і ягідних культур, зумовили виникненню такої галузі сільськогосподарського виробництва, як плодівництво. Далі вчитель дає визначення, що плодівництвом називається галузь рослинництва, що вивчає біологію і технологію вирощування плодових культур (зерняткових, кісточкових, горіхоплідних, ягідних).
На території сучасної України плодівництво розвивалось, як свідчать давні літописи, починаючи ще з VII—VI ст. до н.е. Починаючії з IX—X ст. плодові і ягідні насадження Київської Русі в монастирських і княжих землях вже займали значні площі. Найбільш відомим у той час був Києво-Печерський сад. У ньому вирощували більшість відомих плодових дерев. Можна також повідомити учням, що в період татаро-монгольської навали розвиток садівництва припинився і став відроджуватися наприкінці XVI — початку XVII ст. На цей час садівники вміли вирощувати саджанці, обрізувати та підживлювати рослини, використовували дерева для декоративного оздоблення.
Значного знищення плодово-ягідні насадження України також в період Великої Вітчизняної війни.
Нині відроджуються виноградники, збільшуються земельні ділянки з висадженими ягідними культурами.
Розвиток плодівництва як науки передбачає вивчення закономірностей росту, розвитну, плодоношення і розмноження культур. Оскільки ці рослини відіграють важливу роль у життєзабезпеченні людини, загальні питання їх вирощування, догляду, розмноження вивчають на уроках трудового навчання.
2. Загальна характеристика плодоягідних культур.
Розповідь учителя.
Великого поширення на всій території України набуло вирощування кущових плодоягідних культур: смородини, малини, порічок та ін. їх плодами є ягоди — соковиті їстівні частинки рослини, які розвиваються після запліднення із зав'язі квітки і містять насіння.
Плоди мають високі смакові якості. Містять велику кількість корисних для організму людини поживних речовин: вітаміни, кислоти, цукор. Ці складові роблять їх особливо цінними для споживання у свіжому вигляді. З них виготовляють такі харчові продукти, як: джем, йогурт, мармелад, желе, компот тощо. їх можна зберігати в засушеному, консервованому, замороженому вигляді.
Однією із.найпоширеніших садових ягідних культур є смородина. Залежно від сорту розрізняють: чорну, червону і білу смородину. Найбільшого поширення набуло вирощування чорної смородини. Це безстовбурна кущова рослина, яка складається з кореневої системи та гілок і пагонів. Коренева система розміщується на глибині 10— 40 см. На цій глибині вона повинна бути достатньо забезпечена поживними речовинами та вологою. Ягоди утворюються на пагонах. Розрізняють пагони нульового, першого, другого, третього і т. д. порядку. Пагони нульового порядку — це добре розвинені пагони, які виростають із стеблових бруньок корінців рослин.
З бруньок гілок нульового порядку виростають гілки першого порядку, на яких утворюються гілки другого порядку і т. д.
Ягоди виростають на гілках попереднього року, рідше — на дво-, трирічних гілках. Плодоношення таких гілок — 1—3 роки. Після цього гілки відмирають (відсихають), а на їх місці з прикореневої частини виростають нові. Сухі пагони вирізують секатором.
Бруньки чорної смородини формуються тільки на однорічних гонах.
Ягоди утворюються із суцвіття, яке має форму китиці із 3—15 і більше квіток. Найбільші ягоди виростають із нижніх квіток.
Зацвітає рослина в кінці травня і продовжує цвісти 7—11 днів. Дозрівання плодів відбувається в кінці липня — на початку серпня місяця.
Малина належить до родини розоцвітих. Це багаторічна напівкущова рослина, що має в ґрунті кореневище і невеликі корінці, які розміщуються в орному шарі ґрунту на глибині 10—40 см і лише деякі з них заглиблюються до 1 м. На кореневищі і корінцях утворюються стеблові бруньки, із яких розвиваються молоді пагони, що замінюють старі. їх використовують для розмноження малини.