Виховна година: Вітчизна слави й доблесті край (стр. 1 из 2)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ
Виховна година
Вітчизна слави й доблесті край…
Підготувала студентка факультету
іноземних мов заочного відділення
групи АФ-08-01, ІVкурсу
Кубілай Світлана Миколаївна
Перевірив методист кафедри педагогіки
Долгая Наталя Володимирівна
м. Кривий Ріг
2011
МЕТА: - формувати уявлення учнів про обов’язок, мужність, героїзм;
- викликати почуття захоплення і гордості подвигами українських людей, здійсненними в роки війни і в мирний час;
- показати роль самовиховання в формуванні моральної стійкості, мужності, почуття обов’язку і відповідальності перед Вітчизною;
- викликати прагнення виховувати в собі волю, цілеспрямованість, моральну красу.
ОБЛАДНАННЯ: карта України, портрети захисників України, магнітофон.
КЛАС: 5
ТИП УРОКУ: виховна година
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ
1. Вступне слово вчителя.
2. Міні-диспут «Що таке Батьківщина» ?, «Україна»?
3. Розповіді учнів про козаків і визволителів українського народу.
4. Міні-диспут «Чи потрібно знати і поважати історію свого народу». Декламація вірша «Пам’ятай».
5. Бесіда про рідний край, Батьківщину, Україну, Велику Вітчизняну війну.
6. Декламація вірша «Вічна слава солдату-герою».
7. Розповідь про загиблих в Афганістані.
8. Слухання пісні про Афганістан.
9. Хвилина мовчання.
10. Розповідь про батьків, братів, які служили в армії.
11. Вірш В.Симоненка «Виростеш ти, сину…»
12. Підсумки виховної години.
ХІД ВИХОВНОЇ ГОДИНИ
1. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
Протягом всієї багатовікової історії нашої Батьківщини народ вище за все ціну-вав вірність Вітчизні, мужність і відвагу героїв, які боролися за торжество добра і справедливості. І тому кожного року 28 лютого ми відзначаємо свято – День захис-ника Вітчизни. Цьому святу ми і присвячуємо сьогодні нашу виховну годину.
А епіграфом до неї візьмемо слова воїна-афганця, бойового офіцера, який 23-річним пішов у небуття:
Ты страна моя, моя Отчизна…
Если нужно, не жалея жизни,
За тебя – в атаку поднимусь!
А. Стовба
1-Й УЧЕНЬ.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж щемний в пустині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини…
2. МІНІ-ДИСПУТ.
ВЧИТЕЛЬ. А що для вас означає Батьківщина?
2-Й УЧЕНЬ. Для мене Батьківщина – це вулиця, де я живу і живуть мої рідні.
3-Й УЧЕНЬ. Батьківщина – це моє місто, в якому я народився і виріс.
4-Й УЧЕНЬ. Батьківщина – це та стежина, яка впродовж багатьох років веде мене до рідної школи, це поле, річка і гай, де я відпочиваю і насолоджуюся спілкуванням із природою.
5-Й УЧЕНЬ. А для мене Батьківщина – це поля широкополі, пісні дзвінкоголосі, сади пишноквітні, пшениці ряснії.
ВЧИТЕЛЬ. Всі ви народилися в найпрекрасніших куточках планети Земля. Але всіх нас об’єднає одна географічна назва, всіх нас об’єднало одне слово – Україна! Україна… Що стоїть за цим словом? Які асоціації у вас виникають з цим словом, коли ви його промовляєте?
1-Й УЧЕНЬ. Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці…
2-Й УЧЕНЬ. Україна – це розкішний вінок із рути, барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…
3-Й УЧЕНЬ. Українська земля… Де є краще? Де є миліше?
Як не на Вкраїні? Тут городи і сади,
Тут яблука і гарбузи, тут олія й буряки,
Тут ягоди червоні, тут пшениці золоті,
Ріки молочні, кавуни червоносочні,
Худоба і птиця, всяка пашниця.
ВЧИТЕЛЬ. Наша Україна – чудовий куточок планети, де ніколи не буває ні міцних морозів, ні страшної спеки, злив та інших природних катаклізмів. У нас мякий, помір-ний клімат, родючі землі, великі ліси, могутні ріки й моря. Широкі лани прикраша-ють нашу привільну країну. І тому-то на наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі» неодноразово зазіхали вороги: турки і татари, поляки. Вони хотіли підкорити собі на-шу Батьківщину, володіти її безмежними просторами. Вони руйнували, палили села і міста, забирали в полон красивих українських дівчат, які славились на весь світ своєю вродою; міцних хлопців, яких потім продавали на невільницьких ринках, а старих лю-дей просто безжалісно вбивали. Плач і стогін стояли над рідною землею. Але україн-ський народ не корився лихим нападникам, мужньо боровся проти них. У цій боротьбі особливо відзначилось козацтво.
3. РОЗПОВІДІ УЧНІВ ПРО КОЗАКІВ І ВИЗВОЛИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.
4-Й УЧЕНЬ. Хто ж такі козаки? Козаків січі називали в народі «святими лицарями», їх оспівували в народних думах, піснях, легендах. Завзяті і мужні парубки ставали героями, розповіді про їх подвиги передаються із покоління в покоління.
1-Й УЧЕНЬ. Багато фольклорних творів присвячено і визвольній війні українського народу 1648-1654 років та їх героям. Особливе місце серед них займають думи про Богдана Хмельницького та його соратників – Івана Богуна, Максима Кривоноса. Все-видющі кобзарі в своїх піснях звеличують сміливість та безстрашність перед ворогом народних улюбленців, «які рубали мечем голову з плечей, а решту ляхів топили во-дою…»
2-Й УЧЕНЬ. Українська дума – то пісня про героїчну боротьбу за волю запорізького козацтва. Знати нашу історію, дбати про її збереження і вчитися на прикладах мужніх народних героїв любові до Батьківщини і волі – то наше основне завдання.
4. МІНІ-ДИСПУТ. ДЕКЛАМАЦІЯ ВІРША «ПАМЯТАЙ»
ВЧИТЕЛЬ. А ви згодні з тим, що кожному українцю потрібно знати і поважати історію своєї держави? Чому?
3-Й УЧЕНЬ. Герої багатьох народних дум вчать нас завжди пам’ятати, хто ми і чиї ми діти; любити і шанувати славну історію нашого народу, бути чесними, сміливими і мужніми, беззавітно любити свою Вітчизну. І якщо буде в тому потреба – не вагаючись віддати за неї навіть своє життя, як це зробили мужні народні герої, оспівані в думах і піснях.
4-Й УЧЕНЬ.
Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку бунтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.
Нам і те не добавляє слави,
Що вони без чужоземних сил
Заступили землю кучеряву
Горами високими могил.
Бо коли, закохані в минуле,
Прокуняєм свій великий час,
Наша лінь нікого не розлучить,
Слава та ж відмовиться від нас.
Спогади докучливі, як нежить,
Що тій славі принесуть нове?
Тільки тим історія належить,
Хто сьогодні бореться й живе.
5. БЕСІДА ПРО РІДНИЙ КРАЙ, УКРАЇНУ, ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ
ВЧИТЕЛЬ. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна… які це прості й разом з тим прекрасні і святі слова для нас. Велика і священна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях її кращих синів і дочок.
Русь-Україна – це наша споконвічна прадідівська земля. Вона відома світові рясни-ми щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною воєнною звитягою в обороні своїх прав і милосердям до скривджених.
1-Й УЧЕНЬ. Згадаймо хоча б січовиків-полководців, мудрих державних полководців, організаторів народного війська: Северина Наливайка, Петра Сагайдачного, Байду Вишневецького, Богдана Хмельницького, Максима Залізняка і ще багато мільйонів простих українців, які, можливо, не були героями, проте віддавали нашій Батьківщині свої серця і життя.
ВЧИТЕЛЬ. Здавна народження сина вважали великим щастям у сім’ї – бо народився помічник, який допоможе працювати на полі. Однак із перших днів матір огортали сум і тривога за майбутнє своєї дитини, адже його чекали війни муштри, повернення каліки або й зовсім не поверталися, поклавши десь голови у битвах.
Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Поминальний дзвін та тепло від свічки.
2-Й УЧЕНЬ. Велика Вітчизняна…Давно заросли травою окопи. Давно сіють пшеницю на землі, яка колись горіла і стогнала. А люди… Людям досі болять завдані війною рани.
ВЧИТЕЛЬ. 66 років тому Україна була звільнена від німецько-фашистських загарбників. 66 років тому українську землю перестали топтати чоботи окупантів. 66 років живе в людських серцях пам'ять про тих, хто в далекому 1941 році став на захист своєї Вітчизни.
3-Й УЧЕНЬ. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війни 1941-1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг нашого народу – його битва і його перемого над фашизмом. Хіба можна забути тих, хто поліг у полях, хто віддав своє життя за щастя інших?
4-Й УЧЕНЬ. 4 роки! Тисяча чотириста вісімнадцять днів і ночей! 34 тисячі годин! І 27 мільйонів загиблих людей…
2-Й УЧЕНЬ. Якщо по кожному з них оголосити хвилину мовчання, то країна буде мовчати 46 років.
ВЧИТЕЛЬ. Ветерани відстоювали право на життя не лише свого покоління, а й тих, хто мав прийти згодом – синів, онуків, правнуків. Ота страшна куля, що свистіла по всьому величезному простору Європи, мала ще й фантастичну, дику, фанатичну силу – вціляла і вбивала людей у майбутньому. 62 млн загиблих у роки війни… 62 млн ровесників – щонайменше! Вони повинні входити в буйно цвіт життя разом з вами, молоддю третього тисячоліття. А їх нема… через десятиліття їх убили кулі війни.
3-Й УЧЕНЬ. 22 червня 1941 року. Ця дата розділила життя чорною смугою на дві половини: перша – перед війною, а друга – війна. Війна розбила надії, обірвала багато життів.
4-Й УЧЕНЬ.
Мирное небо над крепостью Бреста,
В зале просторном знакомые лица.