· діагностичних, щоб дати студенту можливість з’ясувати, що йому ще потрібно вивчити та доробити;
· управлінських, тобто задля керівництва подальшим процесом навчання та стимулювання.
Тести все більше розглядаються як складова частина компонентів навчальної програми. Їм приділяється повноцінне значення в навчальній програмі.
Критерії для оцінки компетентності повинні відповідати принципам:
- одержана інформація є об’єктивною, має однозначне тлумачення та відповідним чином повинна використовуватися;
- метод визначення компетентності має найбільше відповідати суттєвим обставинам і умовам професійної діяльності;
- процедури оцінки компетентності повинні виконуватися ефективно та моторно;
- усі потенційні загрози мають бути визначені.
Методи демонстрації компетентності мають служити основою для проведенняіспитів та оцінки відповідності кандидата на одержання диплома і запроваджуватися з використанням професійних засобів діяльності.
Іспит та оцінка відповідності кандидата на одержання диплома запроваджується з виконанням процедур об’єктивного контролю:
- критеріально-орієнтованого тестування;
- комплексних контрольно-кваліфікаційних завдань (КККЗ),
а також з використанням професійних засобів діяльності на:
- лабораторному обладнанні;
- тренажері;
- реальному об’єкті діяльності.
Оцінка компетентності має включати не тільки першочергові технічні вимоги до роботи, навичок та завдань, котрі мають професійно виконуватися, але має відображати більш широкі аспекти, що необхідні для того, щоб відповідати в повному обсязі тому, що очікується від компетентної роботи випускника на первинній посаді:
- робота у широкому спектрі обставин;
- професійне передбачення, готовність та робота в умовах надзвичайних ситуацій;
- адаптація до нових та змінних вимог.
Важлива роль у забезпеченні високої якості освіти та формуванні конкурентноспроможних фахівців за будь-яких принципів організації навчального процесу належить системі оцінювання знань студентів.
Головне завдання при цьому – досягти найбільш ефективного оцінювання, щоб одночасно виконувати контролюючу и мотивуючу функції.
За таких умов потрібно активізувати роботу щодо впровадження європейських критеріїв оцінювання знань студентів, їх практичної підготовки, компетентності, ефективності наукових досліджень. Для удосконалення системи оцінювання знань необхідно враховувати тенденції, що спостерігаються у країнах, приєднаних до Болонського процесу:
1. Вищі навчальні заклади дедалі ширше застосовують комплексну систему оцінювання знань. Ці системи спрямовуються на диференціацію рівня знань студентів, мають реагувати навіть на незначні коливання щодо глибини засвоєння матеріалу кожним студентом; забезпечувати рівний підхід до оцінки якості навчання студентів, в результаті забезпечується об’єктивність діагностики знань.
2. Прозорість навчального процесу, повна інформованість студентів про зміст навчальних планів та навчальних програм; розширення вибіркової складової робочих навчальних планів; прозорість критеріїв оцінювання знань, що є характерним для комплексних систем оцінювання.
3. Застосування різноманітних шкал оцінювання, які мають велику кількість діапазонів.
4. Провідною складовою навчального процесу все частіше визначається самостійна робота студента, яку контролюють, перевіряють і оцінюють. Оскільки весь програмний матеріал розділяється на дві складові: перша – матеріал, що викладається студентові у вигляді лекцій, друга – матеріал для самостійного вивчення., тому важливого значення набуває поточна робота і поточне оцінювання.
5. Підвищення частки поточного оцінювання у загальному, підсумковому оцінюванні.
6. Зменшення кількості дисциплін при одночасному збільшенні по них трудомісткості навчання.
7. Відсутність заліків і проведення іспитів переважно у письмовій формі. При цьому застосовуються жорстокі санкції проти тих, хто порушує проведення іспитів (користування „шпаргалками” тощо).
8. Перезарахування предметів у разі переходу студентом з одного закладу до іншого, незважаючи на специфіку викладання окремих дисциплін, відмінності у програмах, системи оцінювання.
У Болонському процесі система оцінювання ECTSрозроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перевести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона представляє додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки.
Ця концепція оцінок означає:
- представлення додаткової інформації до оцінки навчального закладу;
- шкала оцінювання буде зрозуміла іншим закладам, які виставляють відповідну оцінку;
- визначається не тільки сама оцінка, але і досягнення кожного студента.
Уніфікована шкала оцінювання знань студентів системи ECTS представлена у таблиці 1.
Таблиця 1 - Оцінка ECTS.
| Оцінка ECTS | Значення оцінки |
| A | Відмінно – блискуча робота з незначними помилками |
| B | Дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками |
| C | Добре – загалом добра робота, але з помітними помилками |
| D | Задовільно - пристойно, але із значними помилками |
| E | Достатньо – задовольняє мінімальним вимогам |
| FX | Не прийнято – необхідно допрацювати |
Критерії для оцінки результатів роботи студентів повинні бути вираженні так, щоб оцінка роботи студента могла бути зіставлена і документально віддзеркалена. Ці критерії треба чітко встановити, щоб забезпечити надійність і однаковість оцінки, а також, щоб підвищити об’єктивність оцінки для зведення до мінімуму суб’єктивного підходу.
Організація оцінки результатів повинна брати до уваги різні методи оцінки, що надають різні докази рівня знань студентів:
- письмові, усні і комп’ютерні опитування (тестування),
- перевірка навичок (тренажери),
- курсові проекти,
- безпосереднє спостереження за діяльністю.
Як підсумок варто зазначити, що у ході підготовки до приєднання до Болонського процесу необхідно вирішити триєдине завдання стосовно оцінювання:
1) опрацьовувати найдоцільніші підходи до діагностики знань студентів з урахуванням накопиченого досвіду у вищій школі України.
2) опанувати систему оцінювання знань за шкалою ECTS.
3) відпрацювати технологію взаємо переведення оцінок, що прийняті у вітчизняній практиці, до оцінок ECTS.
Література
болонський процес реформування освіта
1. http://www.ntu-kpi.kiev.ua/
2. http://www.ntu-kpi.edu.ua/
3. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Матеріали до першої лекції / Уклад. М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, К.М. Левківський, Ю.В.Сухарніков; відп. ред. М.Ф. Степко. – К.: Изд. , 2004. – 24 с.
4. Болонський процес: цикли, ступені, кредити. Л.Л. Товажнянський, Є.І. Сокол, Б.В.Клименко— 2004.
5. Вища освіта України і Болонський процес. Навчальний посібник. За редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я Болюбаш, К.Д. Шинкарук, В.В., Грубінко В.В., Бабин І.І., МОН. Рецензенти: Г.В. Терещук, чл.-кор. АПН України, доктор педагогічних наук, професор, М.М. Фіцула. доктор педагогічних наук, професор.
6. Кредитно-модульна технологія навчання Навчальний посібникАвтор: Сікорськиїі П.І. За редакцією Тимошенко О., Журавського В,С. та ін. - К., 2004 .