До цього комплексу було включено 7 ігор. З-поміж них 2 гри мовленнєвого спрямування, 3 – інтелектуального, 1 – загальнорозвивально і 1 – рухова гра дидактичного характеру.
Серед мовленнєвих ігор ми подаємо дві. Перша гра під назвою «Кола на воді» (додаток В). Ціль цієї гри полягає у розвитку комунікативних навичок учнів, їх здатності будувати, яскраві оповідання про навколишній світ, Завдання гри - вчити фантазувати, розвивати уяву, формувати навички будови тексту. Друга гра «Мікрофон» (додаток В) має на меті розвиток мовленнєвої компетенції учнів, їх здатність і вміння добирати мовний матеріал відповідно до запропонованого стилю мовлення. Завдання гри – сформувати на гідному рівні культуру усного мовлення школярів, позбавити учня відчуття ніяковості в умовах «репортажу». Інтелектуальні ігри представлені такими прикладами як гра «Пізнай мене», «Що? Де? Коли?» та «Рецензисти кросворду». « Пізнай мене» (додаток В) передбачає перевірку і закріплення понятійного матеріалу з теми. Мета цієї гри полягає в необхідності учня оперувати термінами, поняттями з теми, що дозволяє активізувати мненмічні і мислиннєві процеси. Завдання полягає у тому, що ця гра повинна навчити учнів активно використовувати такий пласт лексики, як термінологія. «Що? Де? Коли?» має на меті шляхом впровадження конкуренції підвищити особистісну мотивацію учня, актуалізувати усі наявні знання з даного предмету чи теми. Завдання гри – продемонструвати важливість ерудованості, навчити працювати в команді. «Рецензити кросворду» (додаток В) має за мету поглибити, систематизувати і узагальнити знання. Завданнями цієї гри є сформувати у учнів моделі нестандартного мислення, зорієнтувати їх на адекватні дії в екстремальних ситуаціях.
Загальнорозвивальна гра «Пелюстки ромашки» (додаток В) схожа на вікторину. ЇЇ ціль у тому, щоб задіяти усі можливі психічні процеси: мислення, пам'ять, увагу, уяву і т.д.
Гра-естафета(додаток В) репрезентує рухові ігри дидактичного характеру. Окрім підвищення інтересу ця гра має на меті, ще й задіяти наочно-образне, асоціативне мислення, що реалізуватиметься шляхом прив’язання конкретного питання до конкретного окремого місця чи людини. Задачею тут виступає формування в учнів певного алгоритму опанування матеріалу.
На нашу думку, така система ігор допоможе ефективно забезпечити позитивну мотивацію учнів 5-х класів на уроках української мови.
Такожми розробили систему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики, морфології, лексики. Загалом нами було розроблено і запропоновано 5 уроків з української мови нестандартного типу (уроки-ігри). Так 1 і 4 уроки реалізують мету впровадження нетрадиційної форми уроку при вивченні фонетики, 2 і 3 – морфології, а 5 – лексикології.
Така система уроків допоможе, на наш погляд, реалізувати принцип системності у викладанні, дозволить використати можливості гри при реалізації цілей уроку.
| № | Тема уроку | Зміст уроку | Ігри, що використовувалися |
| 1. | Звуки мови і звуки мовлення. | Поглибити поняття про звук, ознайомити з його функціями літератури і місці у системі мови. | У країні звуків |
| 2. | Морфемна будова слова. Суфікс. | Засвоєння змісту поняття про суфікс, визначення його ролі, особливостей і значень, ознайомлення з класифікацією. | В Будинку має бути дах |
| 3. | Морфемна будова слова. Префікс. | Ознайомлення і засвоєння префіксів пре-, при-, прі-, аналіз змісту слова, який надають ці префікси, поглиблення про парадигму значень слова вцілому і слотворчих часток загалом. | Поле чудес |
| 4. | Склад. Наголос. | Ознайомлення з поняттям «законом висхідної звучності», засвоєння різновидів складів (закриті і відкриті), вивчення правил переносу. | Поділились навпіл… |
| 5. | Синоніми. | Розвиток уміння визначати синонімічні ряди, формування творчої думки, розвиток вміння послуговуватись словниками. | Що? Де? Коли? |
Як приклад наводимо розробку одного уроку української мови з теми «Звуки мови і звуки мовлення» (дивись додаток Г).
2.3 Результат дослідно-експериментальної роботи
Після впровадження експериментальної програми з підвищення рівня успішності учнів за допомогою дидактичних ігор, ми знову провели переказ із метою виявлення результативності впровадженої програми. За результатами переказу ми бачимо, що показники рівнів успішності учнів якісно змінилися. Результати наводимо у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Рівні успішності учнів на етапі формувального експерименту (у %)
| Рівні успішності учнів | 5-а клас (експериментальний) | 5-б клас(контрольний) | |
| Початковий | 7,0 | 8,0 | |
| Середній | 53,0 | 72,0 | |
| Достатній | 29,0 | 14,0 | |
| Високий | 11,0 | 6,0 | |
Порівнявши результати успішності учнів 5-х класів до експерименту і після нього, ми бачимо як змінився відсотковий показник. Порівняльні результати наводимо у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Рівні успішності учнів до та після експериментальної роботи(у %)
| Рівні успішності учнів | 5-а клас (експериментальний) | 5-б клас (контрольний) | |||
| До експерименту | Після експерименту | До експерименту | Після експерименту | ||
| Початковий | 9,0 | 7,0 | 10,0 | 8,0 | |
| Середній | 69,0 | 53,0 | 70,0 | 72,0 | |
| Достатній | 17,0 | 29,0 | 14,0 | 14,0 | |
| Високий | 5,0 | 11,0 | 6,0 | 6,0 | |
З таблиці 2.4 видно, що підвищилися показники середнього та високого рівнів успішності учнів експериментального класу.
Отже, проаналізувавши результати дослідно-експериментальної роботи, можна зробити висновок, що розроблена нами програма з підвищення рівня успішності учнів 5-х класів за допомогою використання дидактичних ігор, сприяла позитивним зрушенням у якості знань учнів.
Таким чином, зазначимо, що експериментальна програма, розроблена з урахуванням дидактичних умов використання дидактичних ігор в навчальному процесі, дійсно підвищила рівень успішності учнів, а тому є доцільною при використанні у масовій шкільній практиці.
На етапі констатувального експерименту нами були окреслені основні проблеми стосовно предмету нашого дослідження: по-перше, в учнів відсутня позитивна мотивація до навчання і, як результат, невисокий рівень успішності, по-друге, вчителі не достатньо обізнані з ігровими методами навчання. Визначивши рівень досягнень учнів 5-х класів з української мови, ми з’ясували, що більшість з них має середній рівень. Це і зумовило впровадження експериментальної програми залучення ігрових методів навчання, яка включала в себе систему різних дидактичних ігор, розробку п’яти уроків з української мовидля учнів 5-го класу.
Після впровадження експериментальної програми ми знову провели зріз і виявили, що показники успішності учнів експериментального класу мають зрушення у позитивний бік. Це простежується при порівнянні кількісних та якісних показників за допомогою таблиць.
Таким чином, ми наголошуємо, що гіпотеза дослідження підтверджена, а саме: ефективному використанню дидактичних ігор сприяло використання таких дидактичних умов як, наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.
Проаналізувавши теоретичні основи використання дидактичної гри в навчальному процесі, ми з'ясували поняття дидактичної гри, розглянули її структуру, різновиди, вимоги та положення щодо впровадження гри в навчальний процес, виявили особливості використання на уроках української мови і виділили дидактичні умови використання цього методу.
Ми з'ясували, що дидактична гра - індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавльної діяльності і спілкування в процессі ігрового навчання.
Розглянули види дидактичних ігор: 1) ігри-подорожі; 2) ігри-доручення; 3) ігри-припущення; 4) ігри-загадки; 5) ігри-бесіди. За іншою класифікацією: 1) ігри, що направлені на засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених програмою навчальної дисципліни; 2) ігри, що направлені на формування загальних способів пізнавальної діяльності, культури навчальної праці, досвіду творчої діяльності; 3) ігри, що направлені на формування досвіду науково-дослідної діяльності. Дидактичні ігри мають і свою структуру, які проявляються в етапах її проведення: підготовка до заняття; постановка головного завдання; побудова імітаційної моделі об’єкта; перевірка,корекція; реалізація прийнятого рішення і оцінка його результатів. Для успішного використання ігор у навчанні слід дотримуватись дидактичних умов: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.
Така детальна робота дала нам змогу переконатися в тому, що дидактична гра дає гарну можливість підвищення рівня успішності та покращення якості знань учнів.
Для підтвердження своєї позиції ми провели дослідно-експериментальну роботу з використання дидактичної гри на уроках української мови у 5-их класах. В першу чергу ми визначили стан проблеми у сучасній шкільній практиці, для цього був проведений констатувальний експеримент , який проходив у два етапи. З цього експерименту було видно, що обізнаність вчителів з ігровими методами навчання велика, а у шкільній практиці переважає традиційне навчання. Також ми виявили перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів п’ятих класів. Для покращення стану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищення рівня успішності учнів. Ми розробили комплекс дидактичних ігор, який мав на меті змінити ставлення учнів до процесу засвоєння знань і покращення їх успішності. Провівши дослідну роботу, ми подали результати експерименту, які демонструють, що показники успішності значно підвищилися.