Також, проаналізувавши літературу і дослідивши понятійний апарат, ми виділили дидактичні умови успішного використання гри в навчльному процесі: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.
Отже, після аналізу і усвідомлення усі теоретичних аспектів дидактичних ігор і використання їх в навчальному процесі, ми можемо впровадити цей метод навчання на практиці, оскільки на теоретичному рівні гра цілком виправдовує себе як нетрадиційний метод навчання, метою якого є підвищення успішності учнів.
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
2.1 Стан проблеми у практиці сучасної школи
Дослідно-експериментальна робота з визначення стану проблеми у сучасній шкільній практиці розпочиналася з проведення констатувального експерименту, у якому були задіяні 5-ті класи СЗОШ № 13 Центрально-міського району м. Кривого Рогу, а саме 49 учнів. 5-а клас виступив як експериментальний, а 5-б як контрольний.
Констатувальний експериментмав на метівиявити стан проблеми використання дидактичних ігор на уроках української мови в 5-х класах. Ми ставили такі завдання констатувального експерименту:
- за допомогою анкети дослідити рівень обізнаності вчителів української мови з ігровими методами і використання їх на уроках української мови в 5-х класах;
- виявити рівень успішності учнів з української мови в 5-х класах.
Констатувальний експеримент проходив у2етапи.
На першому етапі ми дослідили рівень обізнаності вчителів української мови з ігровими методами навчання і використання їх на уроках української мови в 5-х класах . Для цього нами була запропонована анкета, яка складалася з 4-х питань відкритого типу (додаток А).
Результати анкетування показали, що 54% вчителів не змогли дати повну відповідь на питання щодо мети застосування дидактичної гри або її елементів на уроці. 32% вчителів не змогли назвати широке коло ігрових методів. На питання стосовно частоти використання ігрових методів на уроках 56% вчителів відповіли, що взагалі їх не використовують, 33% - іноді використовують і 11% - використовують часто. Із 100% вчителів ігровий метод навчання вважають дійсно ефективним лише 26%, 17% - вважають методи ігрового навчання тільки засобом урізноманітнення навчального процесу, а інші 57% - стверджують, що найефективнішим є традиційне навчання.
Отже, результати анкетування показали, що у шкільній практиці переважає традиційне навчання, а дидактичні ігри використовуються не активно.
На другому етапі ми виявили рівень успішності учнів з української мови в 5-х класах. Для цього нами був використаний письмовий переказ (додаток Б). Рівні успішності учнів ми виявляли на основі критеріїв, поданих у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Критерії оцінювання учнів
| Рівень | Бали | Характеристика змісту виконаної роботи |
| Початковий (Бали цього рівня одержують учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв.) | 1 | Учень будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна. |
| 2 | Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна і одноманітна. | |
| 3 | За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені. | |
| Середній(Балів цього рівня заслуговують учні, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі.) | 4 | Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників (до семи), наприклад: характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням в послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську лексику) |
| 5 | За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін. | |
| 6 | За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається. Виклад загалом зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти ): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо. | |
| Достатній (Балів цього рівня заслуговують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків) | 7 | Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, використовує авторські засоби виразності, образності мовлення, але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументується тощо. |
| 8 | Учень самостійно будує достатньо повне, осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох). | |
| 9 | Учень самостійно будує послідовний , повний, логічно викладений текст; розкриває тему, висловлює авторську позицію; використовує авторські засоби виразності; однак припускається окремих недоліків: здебільшого це відсутність виразної позиції чи належної її аргументації тощо. | |
| Високий (Балів цього рівня заслуговують учні, які вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосовують висловлювання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання.) | 10 | Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє свою позицію з авторською, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності та виразності тексту; але за одним із критеріїв допущено недолік. |
| 11 | Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, ураховує авторську позицію, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю. | |
| 12 | Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю. |
Виходячи з поданих критеріїв оцінювання, ми виявили рівні успішності учнів, які занесли у таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Рівні успішності учнів на етапі констатувального експерименту (у %)
| Рівні успішності | 5-а клас (експериментальний) | 5-б клас(контрольний) | |
| Початковий | 9,0 | 10,0 | |
| Середній | 69,0 | 70,0 | |
| Достатній | 17,0 | 14,0 | |
| Високий | 5,0 | 6,0 | |
З таблиці видно, що констатувальний етап експерименту виявив перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів з української мови 5-х класів СЗОШ № 13.
Для покращення стану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищення рівня успішності учнів, під час якої реалізувалися дидактичні умови використання гри в навчальному процесі експериментального класу. Ця програма розглядається у наступному параграфі нашого дослідження.
2.2 Експериментальна програма використання дидактичної гри на урокахукраїнської мови
Ми провели констатувальний експеримент, який виявив перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів. Отже є необхідність проведення формувального експерименту, мета якого – підвищення рівня навчальних досягнень учнів 5-х класів на уроках української мови під час реалізації дидактичних умов використання навчальних ігор. У ході цього експерименту ми ставили такі завдання:
1) дібрати і запропонувати комплекс різноманітних навчальних ігор;
2) розробити систему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики, морфології, лексики;
3) розробити і подати готові моделі уроків-ігор з української мови;
4) практично перевірити можливість впровадження елементів гри на уроках української мови.
Нами був складений комплекс різноманітних ігор, який мав на меті змінити ставленя учнів до процесу засвоєння знань – створити позитивну налаштованість учнів до вивчення української мови, позитивну мотивацію до навчання, а також урізноманітнити навчальний процес.