РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ за ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
Зміст
ВСТУП
1. РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 Методологія дослідження проблеми розвитку професійної компетентності вчителів в загальноосвітній школі
1.2 Концептуальні основи управління розвитком професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі
1.3 Форми спільної діяльності з формування і стимулювання розвитку професійної компетентності педагога в загальноосвітньому закладі.
2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ в загальноосвітньому закладі
2.1 Методичний супровід і колективне управління процесами функціонування і розвитку школи, управління розвитком професійної компетентності вчителів
2.2 Аналіз системи діяльності школи з управління розвитком професійної компетентності педагогів
2.3 План методичної роботи школи як система управління розвитком професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Різнобічні процеси соціальної перебудови, оновлення гуманітарної практики, реформування загальноосвітньої школи вимагає від вчителя концентрації інтелектуальних ресурсів для задоволення соціальних запитів. Саме педагоги, здатні до продуктивної творчої діяльності, управління розвитком навчально-виховного процесу, власної професійної компетентності, здатні задовольнити потреби суспільства в самоактуализирующейся і саморозвивається особистості випускника школи.Тому в загальноосвітніх школах важливо створити умови для становлення педагога-професіонала, здатного до дослідження та управління педагогічною діяльністю, що володіє інструментарієм діагностики процесу і результатів власної праці, способами обгрунтування шляхів і засобів його корекції та подальшого вдосконалення.
Розвиток професійної компетентності вчителів, створення умов для становлення творчо мислячої особистості учня - проблема, що надає безпосередній вплив на успішне функціонування школи.Проблема професіоналізму взагалі та професійної компетентності зокрема розглядається як одна з центральних у психолого-педагогічних дослідженнях.
В даний час наука має у своєму розпорядженні певним обсягом знань, використання яких у педагогічній діяльності є важливою умовою становлення професійно компетентного педагога, педагога-дослідника, здатного вдосконалювати навчально-виховний процес, направляти його на вирішення завдань особистісного становлення та розвитку як учнів, так і самого педагога.
Вимоги до організації діяльності з професійного со-лення педагогів розглядаються І.Д. Багаєва, А.І. Жуком, Н.В. Кузьміної, В.А. Сластьонін та ін Вивчення професійно компетентного вчителя в залежності від його творчих здібностей розкривається у працях Т.В. Кудрявцева, Я.О. Пономарьова, І.В. Страхова і ін Крім того, сутність педагогічної творчості характеризується і обгрунтовується В.В. Загвязінскій, В.А. Кан-Калик, М.М. Поташником, У.С. Решетько та ін Шляхи формування професійної компетентності педагога, система стимулювання його педагогічної творчості обгрунтовуються також Ю.А. Бабанским, О.Л. Жук, Н.В. Кухаревим, М.М. Скаткіним, Г.І. Щукіної та інРазом з тим, незважаючи на важливість характеризується проблеми, в науці і практиці приділяється недостатня увага управління розвиткомпрофесійної компетентності педагога в умовах освітніх установ, що зумовило вибір теми дослідження.
Мета дослідження: розробка системи управління розвитком професійної компетентності вчителя.
Завдання дослідження, виходячи з його мети, були сформульовані наступним чином:
1) Дослідити проблему розвитку професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі.
2) Визначити концептуальні основи управління розвитком професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі.
3) Класифікувати форми спільної діяльності з формування і стимулювання розвитку професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі
4) Проаналізувати стан системи діяльності школи з управління розвитком професійної компетентності педагогів.Об'єкт дослідження: професійна компетентність педагогів у загальноосвітньому закладі.
Предмет дослідження: управління розвитком професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі.
Методологічною основою дослідження є вчення про провідну роль діяльності у становленні особистості, її активності в процесі розвитку, ідеї цілісності суб'єктивної реальності людини, рефлексивного характеру процесу управління розвитком, єдності психолого-педагогічної науки і практики в галузі становлення професійно компетентного педагога.
У процесі перевірки гіпотези та вирішення поставлених завдань використовувалися методи: теоретичного аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури; емпіричного аналізу основоположних документів про школу; вивчення ефективного педагогічного досвіду; бесіди; спостереження; анкетування; кореляційного аналізу.
Практична значимість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:• результати дослідження можуть бути використані з метою наближення функціонуючої школи до розвивається системі.• результати та висновки дослідження також можуть знайти застосування в різних освітніх системах-ліцеях, гімназіях, коледжах.
1. РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЯК
ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 Методологія дослідження проблеми розвитку професійної
компетентності педагога в загальноосвітньому закладі
Здійснення дослідження передбачає вибір дослідницької позиції, визначення підходів, принципів, методів, базових категорій дослідження.Зміст отриманого дослідного матеріалу, його інтерпретація і висновки визначаються характером методологічного апарату. Ми виділили загальнометодологічні, загальнопедагогічні і частнопедагогіческіе методологічні підстави. Як загальнометодологічних підстав нами обрані системний та діяльнісний підходи, загальнопедагогічної - антропологічний, частнопедагогіческого - акмеологічний підхід.
Розглядаючи об'єкт з позиції системного підходу дослідник піддає аналізу внутрішні і зовнішні зв'язки і відносини об'єкта, всі його елементи розглядаються з урахуванням їх місця та функції в ньому [1].Основними принципами вивчення органічного цілого є: сходження від абстрактного до конкретного; виявлення в об'єкті різноякісних зв'язків та їх взаємодії; єдність аналізу і синтезу, логічного та історичного; синтез структурно-функціональних і генетичних уявлень про об'єкт.Представляємо характеристику принципів системного підходу, уточнюючих його сутність.
Принцип цілісності відображає специфіку властивостей системи, несводящуюся до суми властивостей її елементів; залежність кожного елемента, властивості і відносини всередині системи від його місця та функції всередині цілого. Цілісність виникає на основі зв'язків і відносин елементів системи. Рівень розвитку системи визначається її цілісністю.Принцип структурності, що дозволяє представляти (описувати) системи як структури через розкриття сукупності зв'язків і відносин між її елементами, обумовленість властивостей системи характером елементарного складу, зв'язками і відносинами в ній.Принцип взаємозалежності зовнішніх і внутрішніх чинників системи.
Система формує і проявляє свої властивості, взаємодіючи з середовищем, першопричини розвитку системи, як правило, лежать у ній самій.Принцип ієрархічності, передбачає розгляд об'єкта в трьох аспектах: як самостійної системи, як елементу системи більш високого рівня (масштабу), як системи більш високого ієрархічного рівня по відношенню до її елементів, що подаються, у свою чергу, як системи.
Принцип множинності опису системи, що означає необхідність створення безлічі моделей для опису системного об'єкта. При цьому кожна з них розкриває лише певний її аспект. Моделювання - ведучий метод системного дослідження, по відношенню до якого всі методи виступають як приватні.Принцип історизму, що вимагає вивчення системи та її елементів не тільки як статичних, але і як динамічних [2].
Дослідження педагогічної діяльності, факторів і умов становлення професійної компетентності обумовлює вибір другого загальнометодологічного підходу - діяльнісного.Діяльнісний підхід передбачає розгляд досліджуваного об'єкта в рамці діяльності, її генезису, еволюції, розвитку. Діяльність, як форма активності людини, що виражається в його дослідному, перетворюючої і практичному відношенні до світу і самому собі є провідною категорією діяльнісного підходу. Діяльність - це спосіб існування і розвитку суспільства і людини, всебічний процес перетворення природи і соціальної реальності (включаючи його самого) відповідно до потреб, цілями і завданнями.
Для здійснення перетворення людині необхідно змінити ідеальний образ своїх дій, задум діяльності. У зв'язку з цим він використовує особливий засіб - мислення, ступінь розвитку якого визначає ступінь благополуччя і свободи людини. Саме усвідомлене, рефлексивне ставлення до світу дозволяє людині реалізувати свою функцію суб'єкта діяльності, активно перетворює світ і себе на основі процесів оволодіння загальнолюдською культурою і культуросозіданія. Перетворювальна діяльність включає як ідеалізацію, так і реалізацію задуму, що є чинником розвитку рефлексивних здібностей людини.
Діяльнісний підхід у нашому дослідженні, пов'язаному з організацією процесу формування та стимулювання професійної компетентності за допомогою включення педагога в систему продуктивної педагогічної діяльності, конкретизується за допомогою наступних принципів:
- Самовизначення учасників спільної діяльності на перетворювальні дії, спрямовані як на систему педагогічної діяльності, так і на самого себе;