Результати повторного діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учнів експериментальної групи знизився в різних аспектах. В учасників контрольної групи, які були продіагностовані, але не брали участь в корекційно-розвивальній роботі, рівень тривожності не знизився і залишився приблизно на тому ж рівні, що спочатку.
Отже, можна зробити висновок, що розроблена нами корекційно – розвивальна програма є ефективною в подоланні високого рівня тривожності молодших школярів.
Висновок
Проаналізувавши теоретичні джерела по проблемі підвищеної тривожності молодших школярів, можна зробити висновок, що у психологічній літературі, можна зустріти різні визначення поняття тривожності, хоча більшість дослідників сходяться у визнанні необхідності розглядати його диференційовано - як ситуативне явище і як особистісну характеристику з урахуванням перехідного стану і його динаміки.
Тривога сприймається як емоційний стан гострого внутрішнього болісного беззмістовного хвилювання, що пов'язується у свідомості індивіда із прогнозуванням невдачі,небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини в умовах невизначеності. Це емоційний аспект тривожності.
Тривожність – це постійнаабо ситуативнавластивість людини , яка призводить до стану підвищеного занепокоєння, відчуттястрахуі тривогив специфічних соціальних ситуаціях[9, 81].
Науковцівважають, що тривога є складовою частиною стану сильної психічної напруги - «стресу».Можна зробити висновок про те, щотакіформиповедінкияк емоційне переживання, неспокій, невпевненість за своє благополуччя, може розглядатися як проявтривожності.
Дослідившиособливості прояву тривожності в дітей молодшого шкільноговіку, виявлено, що діти з високим рівнем тривожності схильні до яких-небудь страхів.Більшість дітей проходять в своєму психічному розвитку ряд вікових періодів підвищеної чутливості до страхів.
У психологічній сфері тривожність проявляється у зміні рівня домагань особистості, у заниженні самооцінки, рішучості, впевненості у собі. Тривожність впливає на мотивацію.Тривожність не обов'язково проявляється безпосередньо в поведінці, часом це — суб'єктивне неблагополуччя особистості, що створює специфічний фон її життєдіяльності, пригнічує психіку.
Головною причиною виникнення тривожності у дітей вважається неправильне виховання та несприятливі стосунки дитини з батьками, особливо з матір'ю.
За результатами аналізу нашого дослідження, частіше за все у дітей молодшого шкільного віку проявляється підвищений рівень загальної тривожності в школі – 88,20%, страху самовираження – 77,60%, страху невідповідності очікуванням оточуючих – 67,10%, страхів у стосунках з вчителями – 93,00%.
Визначивши вплив спеціально розробленої корекційно-розвивальної програми, спрямованоїна зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку, ми дійшли до висновку, що вона є дієвою і приносить позитивні результати.
На основі досвіду проведення корекційних занять з тривожними дітьми експериментальної групи, ми переконалися, що вони дійсно впливають на зниження тривожності в поведінці дітей молодшого шкільного віку. Вони позитивно вплинули на емоційну сферу дітей, а також змінили прояви тривожності в поведінці на спокій, рівновагу, відсутність емоційного і фізіологічного напруження.
Результати повторного діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учасників експериментальної групи знизився в різних аспектах: загальної тривожності, шкільної тривожності, фрустрації потреби в досягненні успіху, страху невідповідності очікуванням оточуючих, низького фізіологічного протистояння стресу, проблем і страхів у стосунках з вчителем. В учасників контрольної групи, які були продіагностовані, але не брали участь в корекційно-розвивальній роботі, рівень тривожності не знизився і залишився приблизно на тому ж рівні, що спочатку.
Отже, можна зробити висновок, що розроблена нами корекційно – розвивальна програма є ефективною в подоланні високого рівня тривожності молодших школярів.
Список літератури
1. Аракелов Н.Е., Лысенко Е.Е. Психофизиологический метод оценки тревожности // Психологический журнал. – 1997. - №2. – 38с.
2. Битякова М.Р. Организация психологической работы в школе – М.: Совершенство, 1997. – 298с.
3. Гордєєва А. Тривожність молодших школярів у процесі адаптації до школи : шляхи та методи психокорекції // Психолог. – 2009. - №14.- квітень. – с. 1-24
4. Захаров А.И. Дневные и ночные страхи у детей. – СПб, 2000
5. Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. – М.: Педагогика, 1986. – 109с.
6. КовальчукО. Виникнення тривожності у дітей та профілактика страхів // Психолог – 2009. - №11-12, березень. – с. 22-23
7. Кученко Т.О. О детской тревожности. // Воспитание школьников. – 2002 - №5
8. Неймарк М.З. Аффекты у детей и пути их преодоления // Советская педагогика. – 1963. - №5. – с. 38-40
9. Обухова Л.Ф. Детская и возрастная психология. – М., 1996. – 169с.
10. Петровская Л.А. Компетентность в общении. М.: МГУ, 1989. – 216с.
11. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков : Психологическая природа и возрастная динамика. Москва – Воронеж, 2000
12. Практическая психодиагностика / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский – Самара «Бахрах», 2000
13. Психічне здоров’я дитини – К.: Ред. загальнопед. газет, 2003. – 112с.
14. Психология. Словарь / Под. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494с.
15. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Кн.1 – М.: ВЛАДОС, 2003
16. Рогов Е.И. Настольная книга психолога. Кн.2 – М.: ВЛАДОС пресс, 2001. – 529с.
17. СкворчевськаО.В. Ігрові методики роботи з учнями1-4 класів. – Харків «Основа», 2007. – 207с.
18. Словарьпрактического психолога / Сост. С.Ю. Головин – Минск.: Харвест, 1997. – 800с.
19. Спиваковская А.С. Психотерапия : игра, детство, семья – ООО Апрель Пресс, ЗАО Изд-во ЭКСМО – Пресс, 2000
20. Степанов С.С. Психологический словарь для родителей М. : Академия, 1996 – 152с.
21. Славина Л.С. Дети с аффективным поведением. М.: Просвещение, 1966. – 149с.
22. Тривожні діти 5-10 років. Корекційна програма // Психолог. – 24 (360). – червень. – 2009. – с. 3-15
23. Фридман Л.Ф., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя // Практическая психология в образовании – М.: Изд-во «Совершенство», 1988.
24. Шебанова В.І. Дослідження тривожності в дітей молодшого шкільного віку // Педагогіка і психологія. – 2001. - №2. – с. 108-119.
25. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция – М.: МГУ, 1990. – 197с.