Модуль – це задокументована частина освітньо-професійної програми (ОПП) навчальної дисципліни, що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота, практика, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи тощо). Кожний модуль є цілісним навчальним об’єктом з визначеною кількістю лекцій і практичних (семінарських) занять. Співвідношення між ними залежить від обсягу і характеру змісту навчального модуля, його складності.
Модуль може містити один або декілька змістових модулів.
Змістовий модуль – це система елементів навчальної дисципліни, що засвоюється за допомогою відповідних методів навчання.
За планування модуля необхідно визначити загальну мету і конкретні завдання з кожного змістового модуля, що передбачає виокремлення таких елементів:
· основні опорні знання і навички;
· знання і навички, які необхідно планово повторювати і закріпляти;
· знання основні й знання додаткові (для загального ознайомлення);
· знання, які підлягають контролю;
· психологічно-педагогічні компоненти, які необхідно застосувати при вивченні модуля.
Таким чином, під час складання програми можна виокремити головні, базові й допоміжні знання та практичні дії.
За складання робочої навчальної програми варто враховувати, що розподіл кредитів і модулів може визначатися, виходячи з загального обсягу годин, виділених на вивчення дисципліни, наприклад:
| Кількість | ||
| годин | кредитів ECTS | залікових модулів |
| 36 | 1 | 1 |
| 54 | 1,5 | 2 |
| 81 | 2 | 2 |
| 108 | 3 | 3 |
| 135 | 3,5 | 3-4 |
| 162 | 4 | 4 |
4. Організація праці викладача, основні вимоги до діяльності викладача
вищої школи
Відповідно до законодавства України робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України. Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов’язків у поточному навчальному році не має перевищувати річний робочий час (1548 год.). Згідно з законодавством України максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 год. на навчальний рік.
Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються вищим навчальним закладом в індивідуальному плані працівника.
У нових соціально-економічних умовах для підготовки майбутніх менеджерів, які будуть активно працювати у найближчі 30-40 років, змінюються вимоги і до діяльності викладачів вищої школи. Між викладачем і студентом доцільними вбачаються відносини партнерства, коли викладач не лише управляє процесом навчання, але й допомагає розробляти нові ділові стратегії, супроводжує розвиток менеджера протягом його подальшої кар’єри через різні форми перепідготовки та підвищення кваліфікації.
Завдання сучасного викладача – оволодіння методикою активізації інтелектуальних можливостей студента, якісне викладання лекцій, якісна організація практичних і семінарських занять, тактовність у спілкуванні зі студентами, в поведінці, побуті, манері триматися. У процесі здійснення навчально-пізнавальної діяльності сучасні студенти на перше місце ставлять: інтелект викладача, вміння навчити мислити; методичну підготовку викладачів; оптимізуючий настрій, доброзичливість, повагу до студентів. Основні види педагогічної діяльності наведені в табл. 2.
Таблиця 2. Види педагогічної діяльності
| Вид педагогічної діяльності | Педагогічні дії |
| Прогностична – передбачення і прогнозування результату педагогічної діяльності й моделювання педагогічного процесу | Аналіз педагогічної ситуації;висунення педагогічної мети;відбір можливих способів її досягнення;передбачення результатів;визначення етапів педагогічного процесу і розподілу часу |
| Проектувальна і конструктивна – проектування і планування педагогічного процесу | Конкретизація мети і задач на основі діагностики потреб, інтересів і можливостей студентів;визначення етапів і способів їх реалізації;відбір і композиція навчального матеріалу;визначення педагогічних умов – матеріальних, організаторських, психологічних;планування своїх дій і дій студентів |
| Організаторська – організація своїх педагогічних дій і діяльності студентів | Створення мотивації у студентів до майбутньої діяльності;інтеграція і адаптація навчального мате-ріалу до рівня підготовленості студентів, їх життєвого досвіду; організація спільної діяльності студентів за допомогою різноманітних форм і методів;стимулювання пізнавальної самостійної діяльності і творчої активності студентів |
| Комунікативна – побудова міжособистісної взаємодії і відносин, що створюють умови для організації ефективного педагогічного процесу | Сприйняття (перцепція) психологічного стану партнерів по спілкуванню;визначення їх індивідуальних особливостей на основі адекватної інтеграції зовніш-ніх сигналів;проведення комунікативної атаки – привертання до себе уваги;встановлення психологічного контакту з кожним студентом;управління спілкуванням у процесі спільної діяльності – розподіл уваги, швидке реагування на бар’єри в спілкуванні та їх подолання на основі співпраці й рівно-правного партнерства |
| Рефлексія – підбиття підсумків своєї педагогічної діяльності | Контроль результатів освітнього процесу;аналіз і оцінка отриманих результатів з погляду їх відповідності задуму і умовам;аналіз успіхів і з’ясування причин невдач;визначення напрямів коригування своєї діяльності і професійного вдосконалення |
Проведені соціологічні дослідження показали, що майбутні фахівці високо оцінюють гостроту розуму викладача, «одержимість» наукою, яку він викладає, багатий життєвий досвід, високу педагогічну культуру, вміння вільно і цікаво розповідати, тобто цінують гармонійну особистість викладача. Таким чином, призначення педагога – це управління активною і свідомою діяльністю студента з засвоєння навчального матеріалу. Педагогічна діяльність передбачає: планування, організацію, стимулювання, контроль, регулювання діяльності студента та оцінювання її результатів.
У вищій школі процес навчання можна розглядати як спеціально організовану взаємодію суб’єктів пізнавальної діяльності, яка моделюється (визначаються її цілі, завдання, зміст, структура, методи, форми, мотиви навчальної діяльності студентів, функції навчання) для активного оволодіння студентами основами соціального досвіду, накопиченого людством у різних галузях науки, з метою розвитку інтелектуальної, чуттєво-вольової сфер їхньої життєдіяльності, виховання потреби в самоосвіті, самовихованні.
Реалізація визначених завдань навчання: стимулювання пізнавальної активності студентів, спрямованої на оволодіння науковими знаннями, вміннями, навичками, розвиток мислення, пам’яті, творчих здібностей, таланту; формування потреб у самоосвіті й умінь її здійснювати – забезпечує процес змін суб’єкта у навчальній діяльності, в якій поєднуються не лише пізнавальні функції (сприйняття, увага, пам’ять, мислення, уявлення), але й потреби, мотиви, емоції, воля, що й дало змогу І.Ф. Харламову розглядати навчання як процес особистісного розвитку індивіда.
Відповідно до цього підходу І.Ф. Харламов визначає такі структурні компоненти навчання: цільовий, потребо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий, контрольно-регулюючий і оцінно-результативний, які реалізуються як викладачем, так і студентом у спільній діяльності. Дослідники В.І. Лозова, Г.В. Троцько в структурі процесу навчання виокремлюють два види діяльності: викладання та учіння (табл. 3).
Таблиця 3. Структура діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу
| Діяльність | |
| викладача (викладання) | студента (учіння) |
| 1. Дидактичне проектування навчання студентів:· визначення мети, завдань навчальної діяльності;· конкретизація змісту матеріалу, який необхідно засвоїти;· планування методів, засобів, форм навчання | – |
| 2. Формування потреб в оволодінні змістом освіти, мотивів навчальної діяльності | Усвідомлення студентами навчальнопізнавальної діяльності, навчальної мети, завдань, формування внутрішнього настрою на успішне учіння |
| 3. Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів:· організація сприйняття матеріалу;· організація усвідомлення;· організація запам’ятовування основних положень, застосування знань, забезпечення емоційно-позитивного характеру дій студентів | Сприйняття навчального матеріалу (розгляд, прослуховування, читання, спостереження тощо. Результат – уявлення).Усвідомлення (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, абстрагування, конкретизація, аргументація, класифікація, узагальнення, виокремлення головного тощо. Результат – утворення понять, узагальнених уявлень про сутність явищ, предметів, процесів).Осмислене засвоєння знань та їх практичне використання, виявлення емоційно-позитивного ставлення і вольових зусиль у навчально-пізна-вальній діяльності |
| 4. Контроль і оцінювання результатів навчальної діяльності, тобто тих змін, які відбулися | Самоконтроль, коригування діяль-ності, самооцінка її результатів |
Результати навчальної діяльності:
· відбиваються у спроможності індивіда самостійно користуватися засвоєними знаннями і здобувати нові;
· в усвідомленості способів дій, виборі оптимальних;
· критичності мислення;