План
Вступ
Розділ І.Теоретичні засади проблеми
1.1 Аналіз програми
1.2 Вивчення практичного стану проведення уроків трудового навчання
Розділ ІІ Підвищення ефективності уроків трудового навчання в 4 –му класі з розділу „ Макраме”
2.1 Методика проведення власного дослідження
2.2 Перевірка ефективності проведених за розробленою методикою уроків трудового навчання
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Трудове навчання молодших школярів – важлива складова частини всієї системи трудового навчання, виховання й політехнічної освіти молоді. З одного боку, це органічне продовження виховної роботи, що здійснюється в дошкільних закладах , з другого – підготовка до трудового навчання в середній школі. Тому, організовуючи навчальний процес, слід врахувати як обсяг знань, умінь та навичок , що їх здобули діти в дитсадку, так і зміст роботи та основні шляхи реалізації програмових вимог у старших класах.
Перш за все уроки праці характеризуються своєю предметністю: тут учні мають справу з різноманітним роздатковим матеріалом, інструментами, зразками виробів, тощо.
По друге, в таких умовах переважає практична діяльність дітей. Вони більше працюють фізично, що є своєрідним відпочинком від напруженої розумової праці, характерної для інших шкільних предметів.
Ще одна особливість уроків трудового навчання – міцний зв’язок їх з усіма іншими дисциплінами. Учні складають звіти про виконану роботу, відповідають на запитання вчителя, розповідають про хід виконання завдання, ознайомлюються з новими матеріалами , інструментами, їх назвами. Завдяки цьому розвивається мова дітей, збагачується їх активний запас. Крім того, на таких заняттях широко використовуються математичні знання учнів: підрахунки необхідної кількості матеріалів, вимірювання довжини, площи предметів, оперування, оперування іменованими числами, тощо. Міжпредметні зв’язки легко також простежити і між уроками трудового навчання, малювання, природознавства, фізкультури.
На уроках трудового навчання розв’язується широке коло виховних питань. Насамперед у дітей виховується хороше ставлення до праці – творчий підхід до трудових завдань, уміння й бажання працювати на загальну користь, у колективі, а також суспільні мотиви праці. По – друге, в учнів виробляються навички культури праці: акуратності, бережливого ставлення до матеріалів та результатів своєї і чужої роботи, її планування.
На уроках трудового навчання здійснюється національне виховання школярів. Учитель розповідає дітям про успіхи нашої країни в тій чи іншій галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, зв’язку, тощо. Діти сповнюються почуттям гордості за рідну Україну, приймаються повагою до трударів, бажанням вносити і свій посильний вклад у загальний у загальні справи нашого народу. Крім того на таких заняттях відкриваються широкі можливості для розвитку інтелектуальних здібностей учнів - сприймання, пам’яті, мислення, мовлення, творчої уяви, фантазії
Визначення Законом „Про освіту" завдання побудови нової національної школи передбачають радикальні зміни і в системі трудового навчання у початкових класах.
Програма середньої загальноосвітньої школи визначає такі основні завдання трудового навчання в 1-4 класах:
- ознайомлення в навчальному процесі з трудовою діяльністю українського народу, місцевими традиційними ремеслами;
- формування в учнів потреби в праці, доступних уявлень про трудову діяльність дорослих, про професії і виробництво, виховання поваги до праці людей;
- формування готовності творчо розв'язувати проблемні ситуації, шукати нестандартні шляхи;
- формування основ трудової культури, умінь планувати, організовувати і контролювати свою роботу;
- формування політехнічних понять та умінь застосовувати в трудовій діяльності знання отримані при вивченні інших предметів;
- виховання свідомого бережливого ставлення до інструментів та обладнання;
- розвиток у школярів основ конструкторських умінь і здібностей, елементів технічного мислення;
- поєднання навчальної діяльності з ігровою.
Реалізуються ці завдання в першу чергу на уроках, які були протягом багатьох років і лишаються на сьогоднішній день основною формою навчально-виховного процесу. Вміння та навички, яких набувають діти на уроках праці, є умовою формування й розвитку загальнотрудових умінь і навичок, котрими вони оволодівають у середньому і старшому віці.
Враховуючу вище перераховані факти ми вибрали темунашої курсової роботи „ Ознайомити учнів 4-го класу з основами макраме”
Метанашої курсової роботи – теоретично обґрунтувати та експериментальне перевірити формування у молодших школярів загальнотрудових умінь в трудовій підготовці: А саме: з історією виникнення макраме, з інструментами та обладнанням, правила техніки безпеки та інше.
Об'єктомдослідження є трудова підготовка учнів.
Предметом дослідження є формування у молодших школярів загально-трудових умінь.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування у молодших школярів загальнотрудових умінь в процесі трудового навчання буде більш ефективним якщо його здійснювати за відповідною методикою, розробленою на основі процесу формування знань і вмінь, яка передбачає розширення і поглиблення змісту навчання.
Перед нашою курсовою роботою згідно мети і предмету поставлені наступні завдання:
1. з'ясувати теоретичні основи проблеми по темі роботи;
2. провести аналіз літератури трудового навчання у початкових класах;
3. виконати аналіз програми трудового навчання;
4. розробити методику проведення занять;
5. ознайомитись з психолого-дидактичними основами уроку;
6. експериментально перевірити ефективність запропонованої методики на уроках трудового навчання молодших школярів;
При написанні курсової роботи ми використали такі методи:
· метод аналізу літератури;
· метод аналізу передового педагогічного досліду;
· аналіз шкільної програми;
· метод дослідження і спостереження.
Цікаву інформацію я черпала у працях К.В. Філоненко „ Азбука макраме”, Л.В. Теренова „ Трудове виховання дітей у сім’ї”, Л.П. Гура, Л.Є. Гоголь, Н.М.Ісупова „ Прикрась свій дім”
Розділ І. Теоретична частина
1.1 Аналіз програми
Програма з трудового навчання була затверджена Міністерством освіти України (дещо змінена в 2001 р.). За своєю структурою і змістом вона суттєво відрізняється від попередньої. Вилучені складні теми ("Передача обертального руху", "Механізми перетворення обертального руху", "Будова побутової швейної машини" та ін.), введена варіативна частина для IIIі IVкласів. Чітко й цілеспрямовано визначені елементи графічної грамоти, значна увага приділяється виготовленню учнями саморобних дидактичних ігор та наочних посібників, на кінець кожного навчального року дається перелік базових знань і вмінь, якими повинні оволодіти молодші школярі.
Особливість програми полягає і в тому, що вона націлює на практичну роботу не лише на уроках трудового навчання, а й у позаурочний час - на заняттях груп продовженого дня, у гуртках, у домашніх умовах. Доцільно, враховуючи інтереси та нахили дітей, давати їм посильні завдання на вдосконалення або оздоблення виробів, виготовлених на уроці, добір різних матеріалів для майбутньої роботи. У позаурочний час, наголошується в пояснювальній записці, варто організовувати дидактичні ігри, змагання з
діючих моделей, що дає можливість активізувати трудову діяльність учнів, осмислено підходити їм до кожного виробу як до продукту праці.
У змісті програми передбачена обробка паперу і тонкого картону, ниток і тканини, глини і пластиліну, дроту і фольги, пластмас і природних матеріалів, елементи моделювання й конструювання. Обробка таких матеріалів найбільш доступна учням початкових класів, бо з них при незначних фізичних зусиллях без застосування складних інструментів діти можуть виготовляти найрізноманітніші вироби. Ці матеріали легко розмічати, згинати, різати, деталі з них можна з'єднувати за допомогою клею, ниток, тонкого дроту, а вироби завжди гарно і просто оздобити.
Програма складається із стабільної і варіативної ^частин. П'ять запропонованих варіантів для IIIі IVкласів достатньо, щоб кожен учитель міг вибрати один із них, зважаючи на свою підготовленість до проведення окремих видів робіт, наявну навчально-матеріальну базу, а також з урахуванням особливостей регіонально-трудових традицій, побажань самих учнів. Дозволяється на місцях розробляти зміст варіативної частини і затверджувати адміністрацією школи. Розділивши клас (при наявності більше 20 учнів) на дві групи, дівчатка можуть займатися народною вишивкою, в'язанням і макраме, а хлопчики обробляти деревину, виготовляти різні моделі та конструювати технічні об'єкти. Для шкіл, що мають дослідні ділянки, пропонується варіант "Сільськогосподарська праця", який знайомить учнів із осінніми та весняними польовими роботами, доглядом за кімнатними рослинами, вирощуванням овочевих культур, збиранням урожаю.
У ході трудового навчання молодші школярі вчаться збирати, зберігати й обробляти природні матеріали, різати їх ножем, проколювати шилом отвори, виконувати шипове з'єднання. При роботі з глиною і пластиліном вивчають прийоми ліплення, правила роботи стеками, загальні правила організації робочого місця та культури праці. Значна увага на уроках трудового навчання приділяється роботі з папером. Учні вчаться його розмічати, згинати и складати, користуючись при цьому гладилкою, різати ножицями за прямими і криволінійними контурами; при виготовленні витинанок виконувати симетричне вирізування паперу, складеного кількома шарами, з'єднувати деталі за допомогою клею.
При роботі з тканиною молодші школярі ознайомлюються з найпростішими інструментами й пристосуваннями (голка, шпилька, наперсток, сантиметрова стрічка), правилами безпечної роботи з голкою, учаться розкроювати тканину, виконувати шви "уперед голку", "через край". Вишивати хрестом, низинкою, гладдю, в'язати гачком, обробляти край виробів. Із шнурків діти плетуть вироби в техніці макраме.