Для забезпечення дієвості семінару рекомендується дотримуватися .вищевикладених рекомендацій і побажань щодо проведення бесіди й дискусії.
Ефективність семінару залежить від попередньої роботи педагога (організаційно-технічний, теоретичний і методичний напрями якої найбільш оптимальні) й студентів, їх активної і творчої взаємодії. (Додаток 4)
Готуючись до семінару ми:
—складаємо плану семінару з визначенням основної та додаткової літератури;
—опрацювуємо методичні вказівки для студентів;
—аналізуємо дидактичні, виховні і методичні підсумки попередніх семінарів і роботу над їх удосконаленням;
—вивчаємо рівні ознайомленості студентів з проблемами семінару і визначення змісту їх самостійної роботи;
—організовуємо індивідуальні і колективні консультації з студентами;
—надаємо допомогу студентам у самостійній роботі з літературою;
—підготовлюємо виставки літератури, наочних посібників та інших засобів забезпечення семінару;
—проводимо інструктаж доповідачів і допомогу їм у написанні доповідей;
— готуємо місця проведення семінару тощо.
Готуючись до семінару, студенти повинні:
—ознайомитися з планом семінару, основною і додатковою літературою;
—розробити проблеми, які вимагають додаткового вивчення; —визначити план підготовки до семінару; —отримати консультації у керівника семінару; —занотувати основні положення, що стосуються розв'язання навчальної проблеми;
—підготувати реферати, доповіді тощо.
Слабка або недостатня підготовка будь-якої сторони не сприяє досягненню навчальної та виховної мети і взагалі може спричинити неуспіх усього заняття. Педагогу необхідно звернути особливу увагу на цей аспект. Можна сказати: якою була підготовка до семінару — таким буде результат.
Добре підготовлений і проведений семінар виконує свої основні функції — пізнавальну і виховну. Він також має допоміжну функцію — контрольну, яка дає змогу оцінити рівень опанування учнями програмного матеріалу, внести в дидактичний процес певні корективи.
Отже, семінар — це основний вид занять для поглиблення і закріплення знань, формування переконань та розвитку особистості учня.
Можемо виділити основні вимоги до семінару:
• продуманість змісту теми, її проблем та методики обговорення;
• визначення цілей, дидактичних і виховних завдань заняття;
•проблемна постановка запитань;
• увага до стрижневих питань та логіки їх розкриття;
• постійне керування перебігом семінару, створення атмосфери невимушеності, полемічності й творчої активності;
• стимулювання дискусії;
• забезпечення всебічного розгляду й аналізу навчальних проблем, об'єктивна оцінка виступів і відповідей, своєчасне їх коригування;
• орієнтація студентів на подальшу самостійну роботу над навчальним матеріалом тощо.
1.3 Модульна система організації вивчення економічних дисциплін
Відповідно до сучасних тенденцій розвитку суспільства для системи освіти більш характерними стають такі принципово нові риси, як динамізм, варіативність. Вітчизняна й зарубіжна практика показують перспективність принципово іншого щодо організації і технології модульного навчання, яке характеризується випереджаючим вивченням теоретичного матеріалу укрупненими блоками - модулями, алгоритмізацією навчальної діяльності, завершеністю й узгодженістю циклів пізнання та інших циклів діяльності.
Орієнтація на науковий підхід до розв'язання практичних проблем - це основний шлях підготовки спеціалістів економічних спеціальностей, спроможних кваліфіковано вирішувати суперечливі питання сучасності. У зв'язку з цим при вивченні економічних дисциплін висвітлюються ґрунтовні теоретичні положення, що містять загально та конкретно-методологічні і власне і теоретичні модулі.
Сучасні вимоги до навчального процесу потребують впровадження інноваційних технологій навчання. Вони можуть бути найрізноманітніші. У нашому коледжі при викладанні економічних дисциплін, зокрема, дисципліни «Контроль і ревізія», з 1990 року застосовується модульний метод навчання. Досвід роботи показав, що це один з кращих методів для підвищення рівня якості навчального процесу.
Модульний блок (модульна одиниця) - це логічна і прийнята частина роботи у межах виробничого завдання, спеціальності або професії з чітко позначеним початком і кінцем, яка звичайно не поділяється на дрібніші частини.
Весь курс дисципліни - це методично розроблений модуль, побудований на підставі професійно модифікованої характеристики молодшого спеціаліста та освітньо-професійної програми.
Модуль дисципліни розбитий на п'ять модулів-частин курсу, які мають повне самостійне значення і складені з близьких за змістом тем або розділів. Дисципліна вивчається в III та IV семестрах.
Власне теоретичні модулі, як інтегративна властивість, передбачають оволодінням системним змістом економічних дисциплін і спільних з ними наук та націлюють студентів на усвідомлення ними перспективних тенденцій розвитку економічних наук, на оволодіння цілями, змістом, засобами, методами, формами, прийомами економічних наук .
Робота з «Контролю і ревізії» за системою модульного навчання починається з перебудови робочої програми, яка складається з послідовно розташованих модулів. Кожному модулю визначається логічно обгрунтована система контролю знань (тести, реферати, контрольні роботи тощо). Робоча навчальна програма має частково змінений зміст і форму, як блоку форм, що завершують цикл даного матеріалу окремого модуля: лекція - групова диференційована або практична робота - контроль знань.
Робоча навчальна програма складається з таких структурних одиниць: кваліфікаційні вимоги до знань і умінь студентів, тематичний план, зміст навчального модуля, методичне забезпечення навчального модуля, питання для самостійної роботи й самоконтролю знань студентів, засоби та форми поточного та підсумкового контролю, критерії оцінки.
На початку вивчення дисципліни викладач пояснює студентам особливості модульно-рейтингової системи навчання. Приступаючи до вивчення кожного модуля, викладач визначає цілі з проблеми, яка вивчається, ознайомлює студентів з темами, з яких складається модуль, контрольними запитаннями до заліку і варіантами тестування за цими темами, літературою, .видами занять, графіком проведення заліку та тестування, кращими творчими роботами студентів.
Вивчення кожного модуля складається з теоретичного, практичного блоків та блоку контролю та самоконтролю. Вивчення теми навчального матеріалу відбувається не за частинами, а узагальнено на лекціях (фактологічних, проблемних) з визначенням опорних понять, категорій, закономірностей на семінарських заняттях. Під час навчання проводяться заняття-дискусії, ділові ігри, але переважають лекційні заняття. Для прищеплення студентам навиків практичної роботи передбачено практичні заняття. Під час опрацювання кожного модуля, студенти з'ясовують доцільність отримання знань та вмінь для подальшої роботи.
Практичний блок, оснований на теоретичних положеннях, передбачає розробку технології формування у студентів комплексних умінь з контрольно - ревізійної роботи. Процес засвоєння знань відбувається за шістьма рівнями:
1.На рівні пізнання студенти демонструють знання фактів, термінологій, структур, теорій, принципів, законів, тенденцій розвитку економічного контролю.
2.На рівні розуміння студенти показують свою спроможність глибшого засвоєння знань шляхом трансформації навчального матеріалу та інтерпретації основних категорій, законів, принципів.
З.На рівні застосування майбутні фахівці уміння використовувати навчальний матеріал у конкретних умовах -поєднання знань з бухгалтерського обліку, фінансів та ревізії* спираючись на засвоєні теоретичні положення.
4.На рівні аналізу студенти демонструють свою здатність робити висновки по конкретній ситуації.
5.На рівні синтезу вони застосовують своє вміння комбінувати елементи, щоб утворити цілісність з певною новизною (творчі завдання-створення схем, підготовка виступів, доповіді тощо).
б.На рівні оцінки -демонструють уміння оцінювати значення того чи іншого матеріалу.
До практичного блоку відносяться практичні завдання різного рівня складності з альтернативною основою. Це рішення ситуативних задач; завдання на вивчення та аналіз економічної літератури.
Блок контролю та самоконтролю передбачає включення до процесу навчання питань, тестів, анкет, які дозволяють визначити факт засвоєння студентами навчального матеріалу зданої теми чи різноманітні тести пізнавання: розпізнавання, класифікація, тести конструктивного типу, тести "типова задача", тести-задачі.
Прийом заліків і тестування за кожним модулем проводиться як на заняттях, так і в поза аудиторний час. При цьому кожний студент усвідомлює, що йому треба систематично працювати з підручником та нормативно - довідковою літературою, оскільки його рівень знань контролюється на кожному етапі.
У процесі аналізу и оцінки навчальної діяльності студентів варто дотримуватися таких правил.
1.Пам'ятати, що аналіз и оцінка знань, умінь та навичок студентів - шлях забезпечення зворотного зв'язку у процесі навчання.
2.Дотримуватись систематичності в аналізі и оцінці знань, умінь і навичок студентів.
3.Створювати ситуацію значимості процесу перевірки й оцінки навчальної діяльності студентів.
4. повагою ставитись до навчальної праці вихованців та всіляко стимулювати її.
5.Чітко формулювати запитання, які спонукали б студентів до активних мислиневих дій, витримувати паузу, яка дає змогу всім студентам зібратися з думками; лише після цього запрошувати конкретного студента для відповіді.