Опрацювавши результати таблиці 2.1.2, ми бачимо, що несформованість пасивного іменникового словника має тяжку ступінь порушення у однієї (1) дитини, середній ступінь порушення наявний у чотирьох дітей, легкий ступінь порушення спостерігається у всіх дітей, і норма сформованості пасивного словника іменників наявна у трьох дітей.
При розгляді сформованості пасивного словника дієслів тяжкого та середнього ступеню порушення не спостерігається, норма - у однієї дитини, і легкий ступінь порушення - учотирьох.
Прикметниковий словник порушується у тяжкому ступені в двох дітей, у середньому - у трьох, у легкому - у всіх , і норми сформованості пасивного словника - немає.
Прислівниковий словник у нормі - у однієї дитини, у середньому -у двох, у легкому - у двох дітей, тяжкого ступеню порушення немає.
Числівниковий словник порушується в легкому ступені у двох, в нормі - у однієї дитини, та середньому ступені - у двох, тяжкий ступень порушення відсутній.
Розуміння прийменників та часток у нормі - у двох дітей, у легкому ступені порушається у трьох дітей.
Опрацювавши таблицю 2.1.2, будуємо діаграму 2.1.2
Проведення констатуючого експерименту показало, що у дітей з ОНР ІІ рівня, обумовленому моторною алалією, наявні порушення сформованості усіх боків активного та пасивного словника. У них не сформована узагальнююча функція, вони не можуть виділити частин з цілого, не знають назв частин свого тіла. Пасивний словник у цих дітей більший від активного. Ці діти потребують роботи по збагаченню активного і пасивного словника, його уточненню та активізації.
Звертаючи увагу на те, що ігрова діяльність є основною діяльність у цьому віці, процес формування словника, як активного, так і пасивного, на нашу думку, буде найефективнішим у процесі ведучої діяльності цих дітей. Тому ми підібрали та розробили ігри та ігрові прийоми, що, на наш погляд, будуть сприяти активізації, збагаченню та уточненню словника цих дітей.
2.2 Робота з дітьми по збагаченню, уточненню та активізації словника на основі спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів
1. Мета формуючого експерименту - практично використати дидактичні ігри та ігрові прийоми під час логокорекційної роботи, спрямованої на найбільш ефективну активізацію, уточнення, збагачення словника дітей середнього дошкільного віку, що страждають на моторну алалію.
Задачі формуючого експерименту:
- збагачення , уточнення та активізація іменникового словника дітей;
- збагачення , уточнення та активізація дієслівного словника дітей;
- збагачення , уточнення та активізація прислівникового словника дітей;
- збагачення , уточнення та активізація прикметникового словника дітей;
- збагачення , уточнення та активізація числівника дітей;
- навчання розумінню та застосуванню у мові прийменників та часток;
Спеціально дібрані і розроблені нами дидактичні ігри та ігрові прийоми відповідають задачам, які вирішують вказані раніше напрямки і прийоми логокорекційної роботи.
Комплекс ігор № 1 пропонує ігрові прийоми для практичного ознайомлення дітей з використанням у мові іменників, знайомить дітей з поняттям «слово», вчить дітей розрізняти поняття про «живе» -«неживе». У той же час гра дає логопеду можливість намітити собі додаткову ціль, наприклад, групування предметів за їхніми ознаками або призначенням, роботу над різними видами значення слова (понятийним, ситуативним, емоціональним). Ці ігри вчать дітей використовувати множину іменників, розрізняти рід іменників, а також спрямовані на створення та закріплення узагальнюючих понять. Також ці ігри вчать використанню відмінкових форм.
1. Хто це? Що це?
Мета: Уточнення, збагачення іменникового словника дітей. навчання дітей вірному користуванню у мові словами, що позначають живий та неживий предмет.
Обладнання: живі або неживі предмети (стол, книга, іграшки, птахи, рибки і т.д.)
Описання гри: Логопед звертається до дітей: «Навколо нас багато різних предметів. І про кожний з них ми можемо спитати. Я буду вас питати, а ви мені відповідайте питанням: Що це?» Логопед вказує на різні неживі предмети: книгу, іграшки, стіл. «Як можна спитати про ці предмети?» (Що це?).
Логопед говорить: « А зараз я спитаю вас інакше: хто це?» Логопед вказує на живі предмети: птаха, рибку, няню, дітей - і питає дітей: «як можна спитати? (хто це?). Я вам буду називати різні предмети , а ви мені до цих предметів будете ставити запитання». Логопед називає живі предмети, а діти ставлять питання «хто?». Таким чином логопед поступово підводе дітей до понять «живий» - «неживий».
Логопед ставить поряд дівчинку і ляльку і питає, чим дівчинка відрізняється від ляльки. Діти називають різницю і разом приходять до висновку, що лялька нежива, іграшка, а дівчинка - жива істота. Далі порівнюють ведмедя-іграшку, і живого ведмедя, що намальований на малюнку. Вияснюється, що іграшка-ведмідь - нежива, а малюнок зображує живого ведмедя. Підводячи підсумок, логопед робить висновок: усі слова, які позначають неживі предмети, відповідають на запитання «що?», а слова, що позначають живі предмети - на запитання «хто?».
2. Розглянь малюнки.
Мета: закріплювати у мові дітей слів, що позначають живі та неживі предмети.
Обладнання: предметні малюнки, що зображують живі та неживі предмети, фланелеграф.
Опис гри: Логопед виставляє на фланелеграф усі предметні малюнки і просить дітей уважно їх розглянути. Після цього логопед дає завдання: 1) назвати малюнки з зображенням живих предметів, поставити до них питання; 2) назвати малюнки з зображенням неживих предметів, поставити питання.
Ускладнення гри: гра проводиться, не опираючись на малюнки. Логопед підбирає різні слова(живі та неживі) і називає їх всуміш. Діти повинні поставити питання до цих слів. Найбільш активні відмічаються у кінці гри.
3. Що сховали?
Мета: збагачення, активізація та уточнення іменникового словника дітей та вірному застосуванню іменників у мові.
Обладнання: муляжі овочів, фруктів, квіти.
Опис гри: На столі розкладаються квіти, овочі та фрукти (2-3 штуки). Дітям пропонують уважно розгледіти, що лежить на столі, і запам’ятати, що де лежить. За цим діти відвертаються, а логопед ховає один предмет. Дитина повинна відповісти, що сховано. (можливо відповідати одним словом).
4. Назви те, на що вкажу.
Мета: збагачення та активізація іменникового словника дітей та навчання їх вірному користуванню іменниками.
Обладнання: справжні та іграшкові меблі.
Опис гри: педагог розсаджує дітей так, щоб вони бачили перед собою окремі предмети меблів, і пропонує назвати їх. Якщо це трудно, логопед сам називає предмет і пропонує кому-небудь з дітей перенести, наприклад, ляльку, на диван і т.д. За цим можна запропонувати загадку: «Прийшов хлопчик у дитсадок, сів і запропонував іншому хлопчикові присісти коло нього. На чому вони сиділи? (на лавці, на дивані).
5. Хто скоріше принесе предмети?
Мета: уточнення та активізація іменникового словника. Розвиток навичок класифікації з лексичних тем «Овочі-Фрукти».
Обладнання: муляжі овочів та фруктів.
Опис гри: гравці сідають на стільці, навпроти ставиться 2 стільця, на них кладуться 5-6 предметів з двох різних категорій: овочі - морква, капуста, огірок; фрукти - яблуко, груша, вишня. На відстані ставлять два порожніх стільця. Двоє дітей з кожної команди становляться коло стільців з предметами та за сигналом: один, два, три - овочі бери! - починають переносити потрібні предмети на порожні стільці, які стоять навпроти. Виграє той, хто вірніше та раніше перенесе усі предмети, які відносяться до названої категорії, і назве їх.
6. Як ми одягаємося?
Мета: активізація іменникового словника словами з лексичної теми «Одяг». Навчання вірному використанню іменників у мові.
Обладнання: Предмети дитячого одягу.
Опис гри: кожна дитина задумує якийсь предмет одягу, наприклад, хустку, спідницю, трусики, майку та тихо називає його логопеду, щоб інші діти не підслухали (педагог слідкує, щоб діти не обрали одного і того ж). Потім педагог розповідає про щось, наприклад: «Вася зібрався кататися на санчатах і одягнув на себе....» перериваючи розповідь, він вказує на одного з учасників гри. Той називає предмет одягу, котрий задумав. Інші діти повинні розсудити, чи вірно вдягнувся хлопчик.
