На відміну від растрових редакторів, у векторних (об'єктних) редакторах усі малюнки складаються не з окремих точок, а зі складних векторних об'єктів – кіл, багатокутників, довільних кривих (їх креслять за допомогою миші). Створений об'єкт можна змінювати: обертати, розтягувати, нахиляти, переміщувати, модифікувати різними інструментами, можна застосовувати до нього спеціальні ефекти, причому, і це найважливіше, абсолютно незалежно від інших об'єктів. До того ж у кожного об'єкта є такі властивості, як товщина ліній, розмір, колір, текстура, прозорість. Їх також можна за потреби змінити.
Векторні редактори застосовують насамперед для створення великих малюнків у поліграфії (плакатів і рекламних афіш). Але створити за їх допомогою фотореалістичні зображення майже неможливо – для цього знадобиться додаткова обробка в растрових редакторах. До числа належать Adobe Illustrator, Corel Xara, Macromedia Free Hand, Corel DRAW.
Для забезпечення можливості створювати наочність на уроках трудового навчання учитель повинен підготувати плакати, стенди роздаткові матеріали. За допомогою графічних редакторів можна виготовити такі дидактичні і методичні матеріали з трудового навчання:
- фотографії верстатів, інструментів з підписами їх частин;
- роздаткові матеріали з зображеннями об’єктів що вивчаються;
- рисунки із проектами, які учні будуть виконувати;
- рисунки з технології виконання операцій;
- шаблони технологічних карток;
За допомогою графічних редакторів можна зробити роботу учнів більш цікавою, спрямованою на творчий підхід та розробку власного проекту, а не на його просте замальовування. Чим швидше учень створить проект на папері тим швидше він приступить до його виконання. В такому разі в нього буде більше можливостей здобути практичні навики роботи і його виріб буде складніший та якісніший.
За допомогою графічних редакторів можна розробляти зображення виробів, які будуть створювати учні, та редагувати готові фотографії зразків виробів(див. додаток Б). Можна створювати схеми виконання операцій.
2.5 Використання тестових комп’ютерних програм для перевірки рівня знань учнів
Значно можуть полегшити роботу вчителя і, що досить суттєво, виявити реальний рівень знань учнів тестові програми.
Створення тесту – складна і клопітка робота, яка має певний алгоритм. Створення надійного тестового інструменту включає: визначення мети тестування; відбір навчального матеріалу, рівень засвоєння якого необхідно перевірити; вибір форматів тестових завдань; планування часу виконання тесту та темпу виконання окремих завдань; розробка інструктивних матеріалів; обробка та аналіз результатів[9,c. 38].
Тест повинен бути достовірним, науковим, несуперечливим.
Вірогідність, науковість, несуперечність тесту – міра істинності тесту, погодженості, відповідності сучасному стану науки й технології, методиці навчання. Необхідно забезпечити погодженість завдань тесту як між собою (внутрішня погодженість), так і з іншими тестами (зовнішня погодженість).
Валідність тесту виступає як найважливіший критерій його доброякісності й визначається як його адекватність і дієвість. У найбільш загальному формулюванні валідність розглядається як характеристика тестів, що вказує на те, що вимірюється і наскільки добре здійснюється це вимірювання. Виходячи з цього, тест вважається валідним, якщо він вимірює те, для чого він призначений.
Переваги тестування:
- велика об’єктивність і, як наслідок більша позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність учня;
- виключається дія негативного впливу на результати тестування таких чинників як настрій, рівень кваліфікації та інші характеристики певного вчителя;
- орієнтованість на сучасні технічні засоби, зокрема комп’ютерні тести;
- універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання.
Тест не повинен бути навантажений другорядними термінами, неістотними деталями з акцентом на механічну пам’ять, яка може бути задіяна, якщо в тест включати точні формулювання з підручника або фрагменти з нього. Завдання тесту мають бути сформульовані чітко, коротко і недвозначно, щоб усі учні розуміли сенс того,що у них запитують.
Важливо прослідкувати, щоб жодне завдання тесту не могло служити підказкою для відповіді на інше. Варіанти відповідей на кожне завдання мають підбиратися так, щоб виключалися можливості простого припущення або відкидання явно неправильної відповіді. Варіантів відповідей на завдання повинно бути, по можливості, не менше п’ять. У якості неправильних відповідей бажано використовувати найбільш типові помилки[15,c. 68].
Досвід показує, що застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати:
1) раціональне використання часу уроку;
2) охоплення більшого обсягу навчального матеріалу;
3) швидке встановлення зворотного зв’язку з учнями і визначення рівня засвоєння матеріалу;
4) можливість визначити прогалини в знаннях і уміннях і внесення відповідних коректив;
5) тестова перевірка дисциплінує учнів, індивідуалізує роботу з учнями;
6) стимулює саморозвиток учнів, підвищується їхній інтерес до предмету[18,c. 16].
Розглянемо декілька тестуючих програм.
TEST-W призначена для перевірки знань тестуванням на комп’ютері. Вихідний тест може мати будь-яку кількість запитань (рекомендується від 30 до 50 і більше).
З вихідного тесту методом випадкового вибору послідовно виводиться задана кількість запитань (наприклад, 25). Таким чином, кожен учень одержує свій відмінний від сусідів набір питань, що забезпечує індивідуалізацію і об’єктивність оцінки. Час відповіді на тест обмежений. Рекомендується проводити тестування на протязі 10-15 хвилин для кількості питань 20-25.
У склад пакету TEST-W входять: діагностуюча оболонка Test-w, редактор тестів Editor, конвертер Tst2Txt, папки з тестами.
Оболонка TEST служить для перевірки теоретичних знань учнів з будь-якого предмету, де можна у текстовому вигляді задати запитання і дати до п’яти (краще від 1 до 3) варіантів відповідей.
Mytest це - система програм (програма тестування, редактор тестів і журнал результатів) для створення і проведення комп'ютерного тестування, збору і аналізу результатів, виставляння оцінки за вказаною в тесті шкалою.
Програма складається з трьох модулів: Модуль тестування (Myteststudent), Редактор тестів (Mytesteditor) і Журнал тестів (Mytestserver).
За наявності комп'ютерної мережі можна організувати централізірованний збір і обробку результатів тестування, використовуючи модуль журналу Mytest. Результати виконання завдань виводяться учневі і відправляються вчителеві. Вчитель може оцінити або проаналізувати їх в будь-який слушний для нього час.
Програма Mytest працює з вісьма типами завдань: одиночний вибір, множинний вибір, встановлення порядку проходження, встановлення відповідності, вказівка істинності або помилковості тверджень, ручне введення числа, ручне введення тексту, вибір місця на зображенні. У тесті можна використовувати будь-яку кількість будь-яких типів, можна тільки один, можна і все відразу.
Кожен тест має оптимальний час тестування, зменшення або перевищення якого знижує якісні показники тесту. Тому, в настройках тесту, передбачено обмеження часу виконання як всього тесту, так і будь-якої відповіді на завдання (для різних завдань можна виставити різний час).
Висновки
1. На основі аналізу педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми дослідження встановлено, що використання ІТ з метою розробки й використання дидактичних і методичних матеріалів вчителем трудового навчання є нагальною проблемою сьогодення і невід’ємною складовою забезпечення цілісності навчально-виховного процесу та результатів навчання.
2. Як переконує аналіз психолого-педагогічної літератури з питання дослідження і передовий педагогічний досвід, до дидактичних матеріалів, розроблених з використанням ІКТ, відносять:
- дидактичні тексти для навчання учнів роботі з різними джерелами інформації (підручником, картами, довідниками, словниками, електронними ресурсами тощо);
- узагальнені плани деяких видів пізнавальної діяльності: вивчення наукових фактів, підготовки і проведення експерименту, вивчення фізичного приладу, проведення науково-технічного дослідження, вимірювання, аналізу графіка функціональної залежності, аналізу таблиць тощо;
- пам’ятки (інструкції) щодо формування логічних операцій мислення: порівняння, узагальнення, класифікації, аналізу, синтезу;
- завдання з формування вмінь порівнювати, аналізувати, доводити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати;
- завдання різного рівня складності: репродуктивного, перетворюючого, творчого;
- завдання з проблемними питаннями;
- завдання на розвиток уяви та творчості;
- експериментальні завдання;
- інструктивні картки, що відображають логічну схему вивчення нового матеріалу і необхідні способи навчальної діяльності;
- картки-консультації, матеріали з пояснюючими малюнками, планом виконання завдань, з вказівкою типу завдань та ін.;
- інструкції до лабораторних робіт і дослідів;
- листи самопідготовки учнів до лабораторних занять;
- довідкові матеріали: “Лабораторне устаткування: прилади, їх призначення і технічні характеристики, правила користування”; «Вимірювальні прилади. Правила користування і особливості техніки вимірювання»;
- таблиці фізичних величин тощо;
- алгоритми виконання завдань;
- моделі та імітації об’єктів, процесів, явищ, що вивчаються або досліджуються;
- тести з можливістю контролю й самоконтролю тощо.
До методичних матеріалів, розроблених з використанням ІКТ, відносять:
- плани-конспекти уроків;
- плани-конспекти виховних заходів;