За сукупністю об'єктів засоби навчання поділяються на матеріальні та ідеальні.
До матеріальних засобів навчання належать: підручники і навчальні посібники; таблиці, моделі, макети та інші засоби наочності; навчально-технічні засоби; навчально-лабораторне обладнання; приміщення, меблі, мікроклімат, розклад занять, режим харчування, інші матеріально-технічні умови навчання.
Ідеальні засоби навчання – це такі раніше засвоєнні знання і вміння , які використовують учителі та учні для засвоєння нових знань. Л. Виготський виділяв такі засоби навчання: мова, письмо, схеми, умовні позначення, креслення,діаграми, витвори мистецтва, мнемотехнічні пристосування для запам’ятовування.
Дидактичний матеріал – особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом [21, с 89].
Методичний матеріал – нормативні й організаційні документи, на які спираються вчителі під час навчального процесу з метою пояснення навчального матеріалу[21, с 116].
З’ясуємо основні вимоги, які висуваються до дидактичних і методичних матеріалів. Дидактичний і методичний матеріал має бути простий за своїм змістом і технічним оформленням, може бути виготовлений учнями. Він мобільний і легко пристосовується до виконання різних дидактичних завдань [13, с.25].
Зрозуміло, що дидактичні і методичні матеріали мають розроблятися з урахуванням основних дидактичних принципів а саме:
- принципу доступності (дидактичні й методичні матеріали підбираються вчителем згідно досягнутого рівня учнів);
- принципу самостійної діяльності (робота з дидактичними матеріалами здійснюється самостійно);
- принципу індивідуальної спрямованості (робота з дидактичними матеріалами здійснюється в індивідуальному темпі, складність і вид матеріалів може підбиратися також індивідуально);
- принципів наочності і моделювання (оскільки наочно-образні компоненти мислення грають виключно важливу роль у житті людини, використання їх у навчанні виявляється надзвичайно ефективним);
- принципу міцності (пам'ять людини має вибірковий характер: чим важливіше, цікавіше і різноманітніше матеріал, тим міцніше він закріплюється і довше зберігається, тому практичне використання одержаних знань і вмінь, що є ефективним засобом їх засвоєння, в умовах ігрового комп'ютерного середовища сприяє їх кращому закріпленню);
- принципу пізнавальної мотивації;
- принципу проблемності (в ході роботи учень повинен розв'язати конкретну дидактичну проблему, використовуючи для цього свої знання, вміння й навички; знаходячись у ситуації, відмінній від ситуації на уроці, в нових практичних умовах він здійснює самостійну пошукову діяльність, активно розвиваючи при цьому свою інтелектуальну, мотиваційну, вольову, емоційну й інші сфери). [13, с. 30].
Під час використання засобів навчання повинні враховуватись вікові і психологічні особливості учнів.
Аналіз літератури з питання дослідження засвідчує, що за метою використання можна виділити:
- дидактичні тексти для навчання учнів роботі з різними джерелами інформації (підручником, картами, довідниками, словниками, електронними ресурсами тощо);
- узагальнені плани деяких видів пізнавальної діяльності: вивчення наукових фактів, підготовки і проведення експерименту, вивчення фізичного приладу, проведення науково-технічного дослідження, вимірювання, аналізу графіка функціональної залежності, аналізу таблиць тощо;
- пам'ятки (інструкції) щодо формування логічних операцій мислення: порівняння, узагальнення, класифікації, аналізу, синтезу;
- завдання з формування вмінь порівнювати, аналізувати, доводити, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, узагальнювати;
- завдання різного рівня складності: репродуктивного, перетворюючого, творчого тощо;
- завдання з проблемними питаннями;
- завдання на розвиток уяви і творчості;
- експериментальні завдання;
- інструктивні картки, що відображають логічну схему вивчення нового матеріалу і необхідні способи навчальної діяльності;
- картки-консультації, матеріали з пояснюючими малюнками, планом виконання завдань, з вказівкою типу завдань та ін.;
- інструкції до лабораторних робіт і фронтальних дослідів;
- листи самопідготовки учнів до лабораторного заняття;
- алгоритм виконання завдання;
- вказівка причинно-наслідкових зв'язків, необхідних для виконання завдання;
- моделі та імітація об'єктів, процесів, явищ, що вивчаються або досліджуються;
- тести з можливістю контролю й самоконтролю тощо [16, с.167].
1.2 Призначення, функції та вимоги до створення дидактичних і методичних матеріалів
Дидактичні матеріали – роздаткові матеріали, інструкції щодо виконання деяких навчальних завдань, шаблони сценаріїв презентацій, публікацій, веб-сайтів, якими користуватимуться учні з метою засвоєння навчального матеріалу. Вчителі створюють їх з метою управління навчальним процесом: організації дослідження, вивчення нового матеріалу, повторення, узагальнення, формування практичних навичок, перевірки набутих знань тощо.
Методичні матеріали – нормативні й організаційні документи, на які будуть спиратися вчителі під час навчального процесу з метою пояснення навчального матеріалу. Це можуть бути створені вчителем презентація уроку, веб-сайт, інформаційний бюлетень або буклет, список використаних додаткових інформаційних джерел, інструктивний матеріал тощо.
Наочні дидактичні матеріали з трудового навчання виконують наступні функції:
- ознайомлення з явищами і процесами, що не можуть бути відтворенні в школі;
- ознайомлення з зовнішнім виглядом предмету в його сучасному вигляді і в історичному розвитку;
- наочне уявлення про порівняння чи зміну характеристик явища або процесу;
- етапи експлуатації, виготовлення або проектування виробу;
- наочне уявлення про будову предмета і принцип його дії, управління ним, техніку безпеки;
- ознайомлення з історією науки і перспективами її розвитку[14, с. 87].
Використання електронних дидактичних матеріалів дозволить вчителю трудового навчання:
- індивідуалізувати, диференціювати та інтенсифікувати процес навчання (оптимальність поєднання індивідуальної, групової, колективної роботи навчання на уроці);
- посилити мотивацію навчання за рахунок використання різних видів діяльності і джерел інформації (комп'ютер не є новиною на уроках інформатики, але є новим засобом на уроках інших предметів);
- формувати уміння орієнтуватися в проблемі і шукати шляхи її вирішення (комп'ютерне дослідження та моделювання);
- змінити характер пізнавальної діяльності учнів (підтримка особистих намагань учнів сформувати власний стиль навчальної роботи);
- діагностувати помилки і оцінки результатів;
- здійснювати контроль із зворотним зв'язком за наслідками діяльності учня;
- візуалізувати навчальну інформацію;
- моделювати та імітувати об'єкти, що вивчаються або досліджуються, (комп'ютер може не тільки створити модель, а й дозволяє змінити умови демонстрування, відтворивши інформацію з оптимальним темпом її сприймання учнем);
- забезпечити доступ до мережі інформації (доступ до Інтернету, електронних довідників і т. д.);
- формувати інформаційну компетенцію вчителя та учнів[14, с. 89].
2. Шляхи використання ікт для розробки дидактичних і методичних матеріалів з трудового навчання
2.1 Розробка дидактичних і методичних матеріалів з ТН засобами програми MicrosoftWord
MicrosoftOfficeWord допомагає створювати професійно оформлені документи, надаючи набір різноманітних засобів для створення і форматування документів. Широкі можливості редагування, записи приміток, а також порівняння текстів дозволяють швидко збирати і обробляти документи. Передова система об'єднання даних забезпечує збереження зв'язку документів з важливими джерелами інформації.
За допомогою Microsoft Word створюються документи, що відповідають нормам письма і будь-яким вимогам щодо оформлення. Учні можуть:
- вибирати для шрифту стиль, розмір і колір, задавати для абзаців маркери або буквиці, створювати нумеровані списки і таблиці, вказувати спосіб вирівнювання тексту;
- визначати розміри полів, задавати оформлення меж сторінки, експериментувати зі створенням та розміщенням частин документу;
- перевіряти орфографію та граматику тексту;
Відобразивши на екрані схему документа, учні можуть визначити, наскільки вдало впорядковано його вміст. Крім того, у режимі структури учні можуть згортати документ так, щоб у ньому були показані лише потрібні заголовки та основний текст,переглядати структуру документа, переміщуватися по ньому і перебудовувати великі фрагменти тексту. З удосконаленням вмінь учнів важливо допомогти їм використовувати всі наявні в програмі засоби роботи зі змістом, які є на панелі інструментів Структура.
Розробленні учнями документи можна роздрукувати, передати у вигляді електронного файлу або перетворити на веб-сторінку. Програма Microsoft Word підтримує мову HTML, тому учням достатньо вибрати команду зберегти як веб-сторінку і весь текст і таблиці будуть представленні у форматі HTML. Після цього за допомогою засобів Microsoft Office учні можуть додати до тексту смуги прокручування, фоновий звук, ефекти тощо[10, с. 7.3].
Приклади дидактичних матеріалів для учнів, які можуть бути створені засобами програми Microsoft Word:
- інструкції для виконання завдань;