Організація і проведення уроків по історії України (стр. 2 из 5)
Мета: розповідати про перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями та визвольного походу українського війська до Галичини; пояснювати, у чому полягала висунута Хмельницьким програма побудови Української козацької держави; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.
Тип уроку: засвоєння навичок і умінь.
Форми роботи: групова, самостійна, робота з підручником та дидактичним матеріалом, складання звіту, повідомлення учнів.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: Військо Запорозьке (Українська козацька держава).
Основні дати: 22 січня 1648 р. – початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 5–6 травня 1648 р. – битва на Жовтих Водах; 16 травня 1648 р. – битва під Корсунем; 11–13 вересня 1648 р. – битва під Пилявцями.
Структура уроку
І. Організація навчальної діяльності.
ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.
Виступи учнів з повідомленнями про сподвижників Б. Хмельницького.
Звернути увагу!
Соратники Б. Хмельницького мали відмінні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими, інші – налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями.
Клас ділиться на три команди. Кожна команда готує за підручником та додатковим матеріалом інформативну екскурсію про одну із битв першого року війни. На кожну екскурсію відводиться 5-6 хвилин.
Жовті Води
Урочище Жовті Води – місце першого зіткнення повсталого козацького війська під проводом Б.Хмельницького з польськими загонами 29 квітня–16 травня 1648 р.
Сили сторін
| Польськевійсько | Жива сила – 15 тис. осіб;артилерія – 41 гармата |
| Воєначальники | Коронний гетьман М. Потоцький,польний гетьман М. Калиновський,С. Потоцький, королівський комісар Я. Шемберг, генеральні осавули реєстрового війська Барабаш, І. Караїмович |
| Козацькевійсько | Жива сила: козаки – до 8 тис.осіб; татари – 1 тис;реєстрові козаки – 1,5 тис;артилерія – 4 гармати |
| Воєначальники | Гетьман Б.Хмельницький, перекопський мурза Тугай-Бей, наказний гетьман реєстровиків Філон Джеджалій |
Корсунська битва
Корсунська битва – переможна битва між українською армією і польсько-шляхетським військом 16 травня 1648р. під Корсунем (тепер Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.)
Сили сторін
| Польськевійсько | Жива сила – 20 тис. осіб (разом військо з обозними і слугами) |
| Воєначальники | Коронний гетьман М.Потоцький, польний гетьман М.Калиновський |
| Українське військо | Жива сила – 12 тис. козаків, 1,5 тис. татар |
| Воєначальники | Б.Хмельницький,полковник М.Кривоніс |
Пилявецька битва
Пилявецька битва – переможна битва між козацько-татарським військом і польською армією 11–13 вересня 1648 р.
Сили сторін
| Козацько-татарське військо | Жива сила – 118 тис. осіб (з них 40 тис. погано озброєних повстанців-селян, які часто тільки заважали діям, і 5 тис. татар) |
| Командувач | Б.Хмельницький |
| Польське військо | Жива сила – 100 тис. осіб;артилерія – 100 гармат; обоз – 100 тис. возів з винами, припасами, посудом, одягом панів |
| Командувач | Коронний гетьман М.Потоцький |
Цікаво знати:
За повідомленням українського літописця М. Гунашевського, після завершення битви відбулася зустріч Б. Хмельницького з М. Потоцьким. Ймовірно, щоб якось дошкулити переможцю, коронний гетьман із неприхованим презирством і злою іронією запитав: «Хлопе, ...чим же так зацному рицерству орд татарських (котрим і звитяг приписовали) заплатиш?». На що отримав відповідь: «Тобою... й іншими з тобою». Справді, обидва польські гетьмани і майже всі полонені були передані Тугай-бею як воєнна здобич.
2. Визвольний похід українського війська в Галичину.
Розповідь учителя в ролі екскурсовода(супроводжується показом відповідних подій на карті).
Звільнивши 16 вересня 1648 р. від поляків Староконстянтинів, Хмельницький скликав старшинську раду, де було ухвалено рішення рухатися до Львова. Облогу міста Хмельницький розпочав 26 вересня, а вже 5 жовтня полк М. Кривоноса захопив Високий Замок. Під час переговорів, які розпочали з гетьманом міщани, Хмельницький погодився зняти облогу за відносно невеликий викуп.
16 жовтня Хмельницький рушив на Замостя – важливе місце на шляху до польської столиці Варшави. Підійшовши до мурів міста, він запропонував міщанам здати Замостя за викуп, але отримав відмову і наказав брати його штурмом.
Три штурми міста були невдалими. Ситуацію ускладнювала загальна втома україно-татарської армії, наближення зими, нестача коней, артилерії, боєприпасів та спалах епідемії чуми, від якої у грудні номер М. Кривоніс.
У цей час у Варшаві замість померлого у травні 1648 р. короля Владислава IVна престол було обрано його брата Яна Казимира. Невдовзі від нього до Хмельницького прибув посланець із пропозицією укласти перемир'я. 10 листопада спочатку старшинська, а потім загальна військова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію й відступити «на Україну». 14 листопада україно-козацька армія залишила околиці Замостя й рушила додому.
3. Програма побудови Української козацької держави.
Розповідь учителя
Одночасно з керівництвом визвольною боротьбою формувалися уявлення Б. Хмельницького про те, якою повинна бути майбутня вільна Україна. Уперше ідею створення автономної Української козацької держави, хоча й на обмеженій території, він висунув після Корсунської битви наприкінці травня 1648 р. Через Тугай-бея II. Хмельницький передав коронному гетьману М. Потоцькому програму вимог до польської влади. Вона передбачала створення удільної держави «Військо Запорозьке», підпорядкованої безпосередньо лише королю Речі Посполитої, із визначеними кордонами по Білу Церкву і Умань, включно з Лівобережжям. Влада воєвод і старост стосовно
«королівщин», міст і містечок на її території скасовувалась. Потоцький відмовився передавати ці вимоги до Варшави, пояснивши, що влада ніколи їх не задовольнить.Наприкінці грудня 1648 р. Хмельницький після завершення походу в Галичину урочисто в'їхав до Києва. Його зустрічали київський митрополит Сильвестр Косов, єрусалимський патріарх Паїсій, що перебував тоді в Києві, тисячі киян та козаків. Через кілька днів єрусалимський патріарх благословив Хмельницького в Софійському соборі на війну з поляками.
На переговорах із польськими комісарами в Переяславі (лютий 1649 р.) і московським посольством Г. Унковського в Чигирині (квітень 1649 р.) Хмельницький у цілому оприлюднив програму побудови Української держави.
Запитання
1) Якою бачив Українську козацьку державу Б. Хмельницький? ,
2) Чи було втілено у життя його бачення?
Робота з документом
Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.)
«Виб'ю з лядської неволі народ весь руський . А що первей шкоду й кривду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нашую. Поможет мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права рука нашая, люди, котриє холопства не витерпів, ушли в козаки. Буду мати двісті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть, мой брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу, зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За границю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на Україні та Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі та князстві своїм по Львов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи. Туди я загоню больш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі за Віслою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же Войску Запорозькому послушний будет, на короля не брикаєт.»
Запитання до учнів стосовно документа
Яку головну політичну мету проголосив Б. Хмельницький і якими засобами він збирався її досягнути?
IV. Застосування знань і дій у стандартних ситуаціях.
Запитання
1) Коли почалася Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького?
2) Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах?
3) Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунській битві?
4) Якими були результати Пилявецької битви?
5) Чим завершилася облога військами Хмельницького Львова?
6) До якого міста дійшло козацько-татарське військо під час свого першого походу?
Підсумки уроку.
Блискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики.
Проголошена Хмельницьким програма побудови Української козацькоїдержави була шляхом до створення незалежної Української держави в межах розселення українців.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом.
Урок №3
(урок-вистава)
Тема. Збаразько-Зборівська кампанія. Берестецька битва та її наслідки.
Мета: схарактеризувати 3баразько-3борівську кампанію, її результати та наслідки; визначати за картою напрямки походів українського війська в 1648–1649 pp., територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, розповідати про розгортання воєнних дій у 1651 p.; порівнювати умови Зборівського та Білоцерківського договорів; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.