Інженер-педагог готується для викладання професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін у ПТЗН, технікумах, коледжах, а також у системі підвищення кваліфікації на промислових підприємствах.
Діяльність інженера-педагога пов'язана з постійною необхідністю знаходити рішення різних техніко-технологічних, організаційних, економічних, екологічних і навчально-виховних завдань, спрямованих на організацію й здійснення навчально-виховного процесу в професійних навчальних закладах.
Мета курсу «Методика професійного навчання» є навчити студентів управляти учбовим процесом. Для цього, в першу чергу, їм слід навчитися проектувати свою власну діяльність на уроці, що дозволить їм в майбутньому управляти діяльністю учнів таким чином, що результат навчання дозволить досягти його мети найоптимальнішим дорогою. Для того, щоб навчитися виконувати яку-небудь діяльність, необхідно не лише знати, як вона виконується, але і уміти її реалізувати. Сукупність певних завдань дасть можливість розробити дидактичний проект навчання робітника або молодшого фахівця з певної теми програми професійної підготовки. Всі отримані при вивченні курсу уміння закріплюються в курсовому проекті.
Етап створення проекту, тобто дидактичне проектування, і є методична діяльність. Від цієї діяльності багато в чому залежить продуктивність педагогічної діяльності, яка включає здатність викладача реалізувати свій задум, активність, а також розуміння і інтерес учнів і, нарешті, рівень сформованих знань.
Курсовий проект по «Методиці професійного навчання» відіграє важливу роль у формуванні дидактико-проектувальних умінь у студентів. Виконання курсового проекту забезпечить засвоєння дидактичних і проектувальних умінь у студентів до рівня, необхідного для здійснення навчального процесу в ході педагогічних практик, а також успішної здачі державного іспиту.
1. Проектування програми професійної підготовки за фахом «прохідник»
1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця
У основі курсового проектування знаходиться діяльність інженера педагога по створенню дидактичного проекту підготовки конкретного фахівця (кваліфікованого робочого, молодшого фахівця або бакалавра). Виконання цієї діяльності переслідує мета формування умінь визначати способи організації конкретного учбового процесу орієнтуючись на умови соціального замовлення.
З формулювання завдання видно, що робота включає три етапи. Перший етап припускає аналіз професійної діяльності майбутнього фахівця, кваліфікаційних вимог і трансформацію їх в програму підготовки фахівця. При цьому найменування спеціальності вибирається на підставі тарифно-кваліфікаційного довідника підготовки фахівців, враховуються замовлення, що поступили, з базових підприємств, ПТУ, УПК і головні напрями науково-дослідної і навчально-методичної роботи провідної кафедри. Другий етап полягає в конструюванні змісту навчання після конкретної теми, вибору і обґрунтування технологій навчання. Третій етап полягає в конструюванні дидактичних матеріалів для інноваційних, комп’ютерних технологій навчання.
Таблиця 1.1 – Професійне призначення і умови використання прохідника
| Виконувані трудові процеси | Місця використання фахівця |
| 1. Проведення та кріплення гірничих виробок; 2. Підготовка забою до роботи; 3. Основні та допоміжні роботи; 4. Монтаж та перевірка електровзривної мережі; 5. Зривання шпурів; 6. Доставка речовини до місця роботи; 7. Боротьба з пилеутворюванням; 8. Організація водоотлива при проведенні виробок; 9. Замір метану; 10. Вибір необхідного кріплення; | Очистний та підготовчий забоі |
Виділені трудові процеси лежать в основі побудови функціональної структури діяльності фахівця.
Так, фахівець виконує слідуючи функції: підготовчу, технологічну, контрольну, організаційну.
Функції професійної діяльності фахівця визначаються залежно від місця його використання і роду виконуваних їм робіт.
Розгляд діяльності з погляду її мети, суб'єкта, предмету, засобів, процедур, продукту, результату характерний для системного аналізу. Використання цього методу наукового пізнання в даному випадку сприяє отриманню бажаного результату: можна прослідкувати всю послідовність перетворення предмету в продукт, розбивши процес на найдрібніші частини-дії. На рівні кожної дії формується система знань і умінь фахівця, що забезпечує виконання цієї дії.
Таблиця 1.2 – Функціональна структура діяльності прохідника і вимоги, що пред'являються до нього
| Функції діяльності | Процедура діяльності | Предмет діяльності | Матеріальні засоби діяльності | Умови діяльності | Продукти діяльності |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. Підготовча | Провітрювання та огляд забою; Замір метану; Обмірка забою; Орошені гірничої маси; підготовка обладнання до роботи; | Шахтне поле | Прохідницькі комбайни, буровзривне обладнання, вентилятори, насоси, пристрої для заміру | Стандартні | Оглянений забій, підготовлене обладнання до роботи; |
| 2. Технологічна | Проведення похилих виробок; кріплення забою, установка стійок; | Забій, крівля, кріплення, стійка | Гідродомкрати, стійки, прохідницьке обладнання | Стандартні | Проведена похила виробка, зведене кріплення |
| 3. Контрольна | Самоконтроль за проведенням виробок, за встановленням кріплень | Робоче місце прохідника | Прохідницькі комбайни, кріплення, буровзривне обладнання | Стандартні | Правильно проведена виробка, зведене кріплення |
| 4. Організаційна | Організація робочого місця шахтаря, дотримання правил ТБ | Робочого місце шахтаря, інструменти | Порядок і графік роботи, інструкції, правила ТБ | Стандартні | Правильно організоване робоче місце, безпека праці |
Диференційованими компонентами рівня спеціальності є рівні циклів учбових дисциплін або окремих дисциплін. Підготовка на цих рівнях вимагає постановки тактичних цілей навчання. Ці цілі повинні відображати професійну спрямованість (смотивірованність діяльності фахівця, яка знаходить вираз через зацікавленість у високих результатах праці, бажання здійснити трудову дію швидко і якісно), професійну компетентність (якість праці), комунікативну готовність (уміння пояснювати, обґрунтувати ухвалюванні рішення, характеризувати об'єкт, інструктувати підлеглих і володіти певним тезаурусом), економічну ерудицію і правову компетентність (дбайливо відноситься до засобів виробництва, дотримувати правила праці і так далі) характеристики професійної пам'яті і мислення, здатність творчого підходу у вирішенні технічних завдань (при необхідності), здатність саморегуляції і самоаналізу (уміння контролювати професійні дії і коректувати їх при необхідності). Постановка такої комплексної мети і подальша її реалізація повинні сприяти все сторонньому розвитку особи навченого.
При постановці мети вивчення учбового курсу вчитель має чітко уяснити, які саме характеристики особи слід формувати, на які елементи структури особи слід впливати. Фактично ціль навчання дисципліни або тактична ціль навчання представляє собою опис не тільки видів діяльності, які формуються в процесі вивчення, але і всі ті характеристики особи, які слід формувати в процесі засвоєння заданої дисципліни. Вчителю необхідно чітко уяснити, які компоненти структури особи формуються при освоєнні його учбового курсу. При цьому слід враховувати, що при навчанні здійснюється формування особи в цілому.
Таблиця 1.3 – Постановка тактичних цілей професійного навчання прохідника на рівні спеціальної теоретичної дисципліни
| Елементи структури особи | Характеристика цілей | |
| Досвід особи | Професійна компетентність | 1. Сформувати загальні уявлення про проведення похилих виробок; 2. Сформувати загальні уявлення про кріплення похилих виробок; 3. Сформувати загальні уявлення про правила безпеки при проведенні та кріпленні похилих виробок; 4. Сформувати уміння вибирати обладнання згідно з горно-геологічними умовами; 5. Сформувати загальні уявлення про прохідницьке та буровзривне обладнання; |
| Професійна направленість | 1. Сформувати бажання працювати у галузі майбутньої професій; 2. Сформувати важність виконання своєї роботи; | |
| Комунікативна готовність | 1. Сформувати відповідно термінологію; 2. Сформувати вміння установлювати контакт з іншими людьми, влаштовувати психологічний клімат; | |
| Економічна ерудиція | 1. Знання передових технологій виробництва; 2. Ознайомлення із засобами ефективного використання робочого часу; | |
| Професійна пам’ять | Покращення довго часової, кратко часової, логічної, образної, слухової, зорової пам’яті | |
| Функціоналізм психики | Технічне мислення | Сформувати наглядно-дійове та абстрактне мислення, здатність аналізувати, здатність до індуктивного та дедуктивного мислення |
| Здатність до рішення задач | Сформувати вміння користуватися новими, більш сучасними, прогресивними технологіями при вирішенні поставленої задачі | |
| Типологічні властивості | Здатність до саморегулюванню та самоаналізу | Сформувати вміння аналізувати свою діяльність при виконанні різного ряду робіт, своєчасно її контролювати або виправляти при виникаючих збоях у системі |
1.2 Формування кваліфікованої характеристики фахівця
На основі функціональна структура діяльності прохідника та вимог, що пред'являються до нього, складаємо перелік вмінь та знань, необхідних при підготовці робітники по професії прохідник