Модельована ситуація „Дитина повернулася зі школи”
Мета: показати вплив неемпатійного реагування батьків на поведінку дитини.
Час: 5 хв.
Хід проведення
Тренери розігрують модельовану ситуацію. Один тренер грає роль мами, що порається на кухні, а інший – семирічної доньки, котра повернулася зі школи.
- Мамо, мамо, я повернулася зі школи, - щасливо повідомляє Оленка.
- Добре, доню, мий руки і сідай обідати, - говорить, не обертаючись і не відриваючись від своєї роботи мама.
- Мамо, я тобі хочу стільки розповісти! Що сьогодні у школі було!!! Підстрибує дівча, бажаючи привернути увагу мами.
- Добре, добре, сідай, зараз будемо обідати, - мама зосереджено далі займається господарськими справами, залишаючи доньку на самоті зі своїми переживаннями.
Після декількох спроб привернути увагу мами, донька повертається і йде геть...
Запитання для коментування :
• Поділіться враженнями від побаченого.
• Чи проявляє мама свою любов до дитини, як саме?
• Про задоволення яких потреб дитини вона більше всього піклується?
• Що для дитини в даний момент є найважливішим?
Тренер підводить підсумок: „Для дитини дуже важливе піклування мами та її турбота, і насправді таким чином мама проявляє свою любов. Але на даний момент мама не враховує важливої для дитини потреби – бути почутою. А мама доньку не тільки не чує, не бачить, не може спільно порадіти хай навіть незначним, але таким важливим для дитини подіям!
Ось Вам типова сімейна ситуація. Дитина знайшла жабку. Таку зелену, з плямками, а як вона кумедно стрибає! Радості дитини немає меж! „Негайно викинь, забруднишся!” – з огидою кричить мама. Ось вам і “емпатійне реагування”.
Або ще приклад: п’ятнадцятилітній підліток страждає від нерозділеного кохання до однокласниці. А мама йому: „Не забивай голову дурницями! Краще про уроки думай!” Якраз, тепер він так і зробить – піде і сяде за уроки. Саме так і буде. Адже мама «вміє переконувати»...
Міні-лекція „Алгоритм емпатійного реагування”
Мета: познайомити учасників з алгоритмом емпатійного реагування.
Час: 10 хв.
Ресурси: на великих аркушах паперу занотовані ключові моменти інформаційного повідомлення.
Хід проведення
Тренер знайомить учасників з алгоритмом емпатійного реагування (див. Додаток 20).
Рольова гра „Ситуації”
Мета: сприяти розвитку в учасників навичок емпатійного реагування.
Час: 60 хв.
Ресурси: картки із ситуаціями (див. Додаток 21)
Хід проведення
Тренер об’єднує учасників у чотири групи за допомогою 4 розрізаних листівок. Об’єднуючись, учасники повинні з різних частин скласти цілу листівку з відповідним зображенням. Дає кожній групі завдання програти ситуацію, використовуючи алгоритм емпатійного реагування, пропонуючи описані на картках ситуації.
Після підготовки (15 хв.) учасники програють ситуації по черзі. Далі тренер проводить обговорення у загальному колі.
Запитання для коментування :
• Як почувалася дитина, коли бачила таку реакцію батьків?
• Чи легко було батькам застосовувати алгоритм емпатійного реагування?
• Чому важливіше говорити дитині про ті почуття, які вона зараз переживає, ніж їх придушувати?
ІV СЕСІЯ
Вправа на активізацію „Коли я...”
Мета: визначити різні емоційні стани людини, сприяти створенню позитивного психологічного мікроклімату в групі, активізувати увагу учасників.
Час: 10 хв.
Ресурси: м’яч.
Хід проведення
І етап. Учасники стають у коло. По черзі називають будь-яку емоцію, почуття (напр. роздратування, радість, хвилювання, страх, відчай, щастя, агресія, здивування і т.д.).
ІІ етап. Ведучий промовляє слова: „Коли я ...(називає будь-яку ситуацію), то відчуваю...” і кидає м’яч комусь із учасників. Той учасник, який піймав м’яч, називає свою емоцію. Таким чином, виходить завершене речення. (Наприклад: „Коли я зранку прокидаюся, то відчуваю... радість”.
Групова дискусія „Емоції дитини”
Мета: сприяти усвідомленню і розумінню складного емоційного світу дитини та недоцільності оцінювального ставлення до різних дитячих емоційних реакцій.
Час: 20 хв.
Ресурси: картки з позначеннями назв різних емоцій.
Хід проведення
I етап. Тренер пропонує учасникам подумати і дати відповідь на запитання:
Чи є хороші і погані почуття?
Після того як учасники висловляться, тренер підсумовує відповіді і пропонує розглянути картки трьох кольорів (рожевого, жовтого та зеленого), на яких записані різні емоції (див. Додаток 22). Далі звертається до слухачів з проханням розділити картки із записаними на них емоціями на дві купки:
на одну – картки з “хорошими” емоціями,
а на другу – з “поганими”.
Слухачі, зазвичай, активно дискутують, проте розділяють усі картки приблизно на дві однакові купки.
II етап. Ведучий, підсумовуючи, відзначає неоднозначність і відносність поділу усіх емоцій і почуттів на “хороші” та “погані”.
Насправді, ми дуже часто керуємося стереотипними настановами щодо тих чи інших емоцій, які переживають наші діти. Нам хочеться, щоб наші діти переживали “позитивні” емоції і не проявляли “негативних”.
Проте емоції лише вказують на те, що у даний час важливо для дитини, які потреби у неї задоволені, а які потребують цього. Це своєрідні сигнали для нас про те, що відбувається у внутрішньому світі дитини. Усі емоційні переживання – це природні реакції на різні життєві ситуації, які значущі для неї. Тому усі почуття дитини можна схвалити. Проте схвалення почуттів не означає схвалення поведінки! Усі почуття можна схвалити, але поведінку треба формувати або модифікувати.
III етап. Далі тренер звертає увагу учасників на колір карток, на яких написані емоції і пропонує відповісти на запитання:
• Як Ви думаєте, чому саме ці емоції написані на картках рожевого кольору?
• Як Ви думаєте, чому саме ці емоції написані на жовтого кольору?
• Як Ви думаєте, чому саме ці емоції написані на картках зеленого кольору?
Узагальнюючи відповіді, тренер звертає увагу на те, що емоційна сфера дитини розвивається і ускладнюється, починаючи від народження. З деякими емоційними реакціями дитина народжується (емоції, які записані на картках рожевого кольору), у ранньому онтогенезі формуються складніші емоційні переживання (емоції, які записані на картках жовтого кольору), пізніше, з досягненням зрілого віку – вищі почуття (моральні, інтелек-туальні, естетичні, патріотичні тощо) (емоції, які записані на картках зеленого кольору).
Запитання для коментування:
• Які думки, коментарі хотіли б Ви висловити з приводу даної інформації?
Насамкінець, тренер підсумовує сказане, використовуючи інформацію з Додатку 23.
Психогімнастична вправа „Як зняти стрес”
Мета: допомогти учасникам у пошуку різних методів психологічного розвантаження.
Час: 30 хв.
Ресурси: надувні кульки.
Хід проведення
Тренер кожному учаснику роздає по одній надувній кульці.
Пропонує пригадати ті ситуації у стосунках з дитиною, які викликають в них роздратування, гнів, розпач, незадоволення, безсилля. У колі кожен учасник по черзі називає ситуацію, після чого один раз надуває свою кульку.
Учасники, які у стосунках зі своєю дитиною відчувають такі ж труднощі, надувають свою кульку.
Коли всі учасники проговорять ситуації, тренер просить всіх звернути увагу на свою кульку і порівняти її зі стресом, який виникає через накопичення різних негативних емоцій.
Які саме методи психологічного розвантаження Ви застосовуєте, щоб зняти напругу, що могли б запропонувати.
Тренер пропонує кожному з учасників назвати свій метод, здуваючи кульку. Якщо інші учасники також використовують цей метод, або могли б його використовувати в майбутньому, також поступово здувають свою кульку.
Тренер узагальнює почуту інформацію і пропонує як один із методів зняття емоційної напруги та розслаблення, - читання з дітьми медитаційних казок.
Вправа на релаксацію „Добра тварина”
Мета: сприяти створенню позитивної психологічної атмосфери в групі, розвивати вміння розслаблятися.
Час: 10 хв.
Хід проведення
Учасники встають в коло і беруться за руки. Ведучий тихим голосом говорить: „Ми – одна велика добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає. А тепер подихаємо разом”. Вдих – всі роблять крок вперед, видих – всі роблять крок назад. Вдих – всі роблять два кроки вперед, видих – всі роблять два кроки назад.
„Тварина не тільки так дихає, так само чітко та рівномірно б’ється її велике добре серце.” Стук – крок вперед, стук – крок назад і т. д. „Ми забираємо із собою дихання і стук серця цієї тварини”.
Рефлексія дня „SMS- повідомлення.”
Мета: підвести підсумки дня
Час: 10 хв.
Хід проведення
Тренер пропонує кожному з учасників написати стисле SMS-повідомлення для значущої людини про те, що було найважливішим у сьогоднішньому дні. Далі учасники по черзі зачитують свої повідомлення.
Після цього тренер дякує групі за спільну роботу і пропонує виконати вдома домашнє завдання, а саме скласти „Словничок емоцій” (пригадати якомога більше назв різних емоцій та почуттів).
І СЕСІЯ
Модуль VIII. Діалогічна взаємодія в сімейних конфліктах
Рефлексія попереднього дня „Зворотній кадр”
Мета: налаштувати учасників на роботу, з’ясувати особливості сприймання і засвоєння матеріалу попереднього дня.
Час: 15 хв.