По-друге, ми дійшли висновку, що максимальної ефективності рейтингової системи можна досягти за умови організаційного впровадження як моделі всього НВП в системі ступеневої підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, за якої б враховувались не лише теоретична та практична підготовка, але і психофізіологічна, службова - протягом навчання.
Наведена модель має значні переваги, у тому числі: забезпечення загальноосвітньої, загальнокультурної, професійної та наукової підготовки фахівців, ефективний профорієнтаційний елітний відбір та підготовка фахівців вищої кваліфікації, створення умов для реалізації повною мірою принципів послідовності, спорідненості та наскрізності навчальних планів і програм; сприяння більшу повному задоволенню потреб і можливостей кожної особи в отриманні повної освіти та професійної кваліфікації.
В умовах зростання кількості охочих здобути освіту чи перекваліфікуватися без відриву від виробництва більш перспективним автор вважає гнучке навчання, як поєднання традиційного із сучасними технологіями. Велику увагу надано висвітленню переваг цієї форми навчання, його складових та очікуваних результатів.
ДН, відкрите навчання та гнучке навчання. Якщо ДН вже досить широко обговорюється на всіх рівнях і робляться перші спроби його запровадження, відкрите навчання є чимось менш зрозумілим для нас і, напевне, стане можливим лише в далекому майбутньому, то про гнучке навчання потрібно говорити вже сьогодні, а тим більше - його застосовувати.
Термін гнучке навчання можна використовувати в поєднанні з усіма зазначеними типами навчання. Однак поняття гнучкого навчання дозволяє використовувати елементи відкритого навчання та самостійної роботи в рамках традиційної підготовки. Скажімо, слухачі можуть відвідувати традиційні лекції, практичні та семінарські заняття в навчальному закладі і разом з тим вивчати окремі елементи навчальної програми самостійно, використовуючи навчальні пакети (на паперових, електронних носіях тощо) у характері супроводу. Оцінювання компонентів гнучкого навчання може повністю інтегруватися в систему оцінювання роботи слухачів над матеріалом предмета, що вивчається, або виділятися в окремий блок оцінювання.
Якими є переваги використання гнучкого навчання? Наведемо декілька аргументів на користь упровадження гнучкого навчання в систему підготовки у вищому навчальному закладі.
1. Зростає увага до навчання, зорієнтованого на слухача.
Збільшується усвідомлення того факту, що в багатьох дисциплінах вищої освіти навантаження на слухача є настільки великим, що він здебільшого поверхово ознайомлюється з матеріалом, не заглиблюючись у нього та не маючи можливості отримати необхідні навички.
2. Стає ширшим коло осіб, що отримують вищу освіту. Це призводить до більшого різноманіття слухачів та необхідності задовольнити ширше коло навчальних потреб. Знаменним є факт, що останнім часом збільшилося число дорослих слухачів, котрі повернулися до навчання.
3. Слухачі мають різний попередній рівень підготовки. У цьому зв'язку інколи виникає потреба підсилити традиційне викладання та навчання, створивши матеріали гнучкого навчання, котрі можна використовувати паралельно з традиційними.
4. Існує тенденція до використання інформаційних технологій у викладанні. Це збільшує корисність навчання, дозволяє слухачам навчатися у власному темпі та зручний для себе час.
5. Поступово змінюються очікування слухачів щодо вищої освіти. Слухачі схильні відходити від традиційного навчання, за допомогою лекцій, та все частіше готові брати на себе відповідальність за власне навчання.
6. Середовище вищої освіти перетворюється на конкурентне. Зростаюча конкуренція між вищими закладами торкається, перш за все, наявних у них навчальних засобів, які дозволяють їм бути більш гнучкими. щодо зростання навчальних потреб ширшого кола слухачів.
7. Продовжує зростати інтерес щодо розвитку навичок навчання. Напевне, найбільш важливим результатом вищої освіти повинен стати розвиток у слухача здатності керувати власним навчанням." Гнучке навчання розвиває таку здатність, у той час як традиційне викладання, що "навчає слухача", загалом робить цей розвиток неможливим.
Розглянемо основні складові матеріалів гнучкого навчання. Великою мірою їх наповнення залежить від формату (паперові, електронні носії тощо) і від того, чи створені ці матеріали як самодостатні джерела, як, супровід існуючих книжок, статей, чи вони використовуються в поєднанні з традиційними лекціями та практичними заняттями. Тим не менше, можна визначити деякі елементи, що характеризують матеріали гнучкого навчання та відрізняють їх від більш традиційних форм друкованих матеріалів, якими, скажімо, є підручники. Матеріали гнучкого навчання загалом містять:
визначення навчальних цілей та очікуваних результатів;
структуровані елементи навчання за допомогою виконання практичних завдань, таких, як питання для самооцінки, задачі, вправи тощо;
коментар до цих елементів;
завдання, що оцінюються викладачем та часто супроводжуються описом критеріїв оцінювання.
Значною перевагою матеріалів гнучкого навчання є їх більша доступність для викладачів, порівнюючи з матеріалами ДН. Викладачі переважно мають широкий спектр матеріалів, котрі можна застосувати в навчальних пакетах гнучкого навчання. До таких матеріалів можна віднести:
роздатковий матеріал, що вже використовується;
завдання та вправи, котрі вже пропонуються слухачам;
зразки відповідей;
матеріали практичних ситуацій;
графічні зображення, малюнки та таблиці;
питання для тестування, екзамену тощо
Дуже часто навчальні посібники пишуть спеціалісти з певного предмета, які не мають досвіду його викладання та оцінювання. Тому важливо взяти до уваги ще й ті речі, що є, можливо, найважливішими:
досвід викладання предмета;
знання тих проблем, що виникають у слухачів під час вивчення предмета;
досвід оцінювання цього предмета.
Звичайно, немає потреби заміняти методи, що вже використовуються викладачами та є ефективними, на елементи гнучкого навчання, оскільки метою гнучкого навчання є скоріше інтенсифікація вже існуючого процесу навчання, ніж витіснення форм викладання, котрі себе виправдовують. Важливо також поступово переходити до впровадження елементів гнучкого навчання в традиційну систему, з тим, щоб і слухачі, і викладачі мали час призвичаїтися до відмінностей у підході. Ставлення всіх задіяних сторін є також важливим, оскільки успіх запровадження цього підходу залежить від того, чи всі задіяні сторони розуміють, чому варто це робити, що є в ньому важливого для слухачів і якими є перспективи його розвитку. Запровадження гнучкого навчання має певні переваги, які дають
можливість:
створити кращий навчальний досвід для слухачів;
реагувати на різноманіття слухачів;
пропонувати слухачам більший вибір щодо способу, місця та
часу навчання;
створити можливості для навчання у власному темпі;
у найкращий спосіб використовувати здобутки комп'ютерних
технологій;
поступово переорієнтувати навчальну програму на таку, що може вивчатися дистанційно, без відриву від виробництва. Усвідомлюючи всю складність переходу традиційного закладу до ДН, що пов'язано і з питаннями нормативно-правової бази, і з питаннями матеріального забезпечення вищих навчальних закладів, і з необхідністю подолання певних стереотипів, що склалися за довгі роки існування вищої школи, видається можливим зробити цей перехід до нових підходів більш поступовим, почавши із запровадження елементів гнучкого навчання. Це дозволить викладачам відпрацювати основні складові підготовки матеріалів гнучкого навчання, що за своєю суттю відображають філософію та вимоги до розроблення матеріалів ДН, а також, зосереджуючись на формі, не втратити основного, що є метою кожного навчального закладу, - якості підготовки слухачів.
Використання нових технологій передачі інформації, як уже відзначалося, істотно впливає на весь процес навчання, який заснований на цих технологіях. Оскільки вітчизняна практика дистанційного навчання (ДН), особливо з використанням комп'ютерних мереж, на даний час дуже бідна, для педагогів-новаторів що розвивають нові методи навчання, будуть дуже корисні висновки й узагальнення закордонних діячів ДН, зроблені на основі багатого практичного досвіду. Разом з тим не можна недооцінювати і значення особливостей української освіти, що не допускає простого переносу закордонного досвіду на практику навчання.
У дійсності ДН по своїх характеристиках настільки сильно відрізняється від традиційного, що успішне створення і використання дистанційних навчальних курсів повинне починатися з глибокого аналізу цілей навчання, дидактичних можливостей нових технологій передачі навчальної інформації, вимог до технологій ДН з погляду навчання конкретним дисциплінам, коректування критерій навчання.
Дидактичні особливості ДН обумовлюють нове розуміння і корекцію цілей його впровадження, які можна позначити в такий спосіб:
стимулювання інтелектуальної активності учнів за допомогою визначення цілей вивчення і застосування матеріал, а також залучення учнів у добір, пророблення й організацію матеріалу;
посилення навчальної мотивації, що досягається шляхом чіткого визначення цінностей і внутрішніх причин, що спонукають учня;