І. Диктант.
Зернятко.
Маленьке зернятко попало під велику грудку. Придушила його грудка міцно. Але зернятко не злякалося. Цілу зиму лежало воно під грудкою. Не страшні були йому морози.
Та ось прийшла весна. Пригріло сонечко. Стало тепло. З маленького зернятка виріс пагінець. Він уперся в грудку і розколов її. Виставив пагінець свій вершок до сонця і весело сміється.
За О. Моторним.
II. Граматичні завдання.
1 варіант.
А) 3 першого речення виписати сполучення прикметника з іменником, поставити запитання до прикметника.
Б) Придумати речення із сполученням слів рідна мова, підкреслити підмет і присудок.
2 варіант.
А) 3 дев'ятого речення виписати сполучення прикметника з іменником, поставити запитання до прикметника.
Б) Придумати речення із сполученням слів дружна сім'я , підкреслити підмет і присудок.
Тема : Аналіз контрольної роботи.
Мета: проаналізувати помилки учнів, допущені в контрольних роботах. Удосконалювати орфографічні уміння і навички учнів про прикметник і іменник.
Урок 5.
Тема: змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками. Прикметники-синоніми.
Мета: формувати вміння змінювати прикметники за числами. Вдосконалення навичок ставити питання до прикметника, редагувати текст. Виховувати спостережливість, розвивати пізнавальну активність.
Обладнання: Запис на дошці, предметні малюнки, магнітофонний запис, сигнальні картки.
І. Перевірка домашнього завдання.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Учні читають текст і виправляють помилки.
Ось стоїть переді мною легк(і), тендітн(і) пролісок. Його біл(і) запашн (і) голівка схилилася донизу. А поряд ростуть такі ж скромн(ий), ніжн(ий) вісники весни. Це значить прийшила справжн(і) весна.
- Як потрібно змінити слова, щоб текст став зрозумілішим, мав смисл? Прочитайте виправлений текст і доберіть до нього заголовок. Чому добрали саме такий заголовок? Що він виражає тему чи основну думку тексту? Відшукайте в тексті іменники. В якому числі вони стоять? За чим змінюються іменники?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку. IV. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення.
1. Робота з таблицею.
- Поспостерігайте за таблицею, чи змінюються іменники за числами.
Доведіть правильність своєї відповіді, підтверджуючи її прикладами з таблиці. Яка частина слова змінюється? (3акінчення). Які закінчення мають прикметники в однині, в множині? Зіставте свої висновки з правилом.
2. Творення форм однини і множини прикметників.
Учитель показує малюнки, на яких зображено один предмет. Учні дають малюнку назву, добирають прикметник, записують словосполучення, ставлять його у множині. Потім демонструються малюнки, на яких зображено кілька предметів. Учні будують словосполучення іменника з прикметником, ставлять його в однині і записують.
Зразок виконання: новий зошит - нові зошити, ніжні проліски ніжний пролісок.
3. Вправа
- Як називається цей текст? Яка його мета? Змалювати картинку початку весни. Перебудуйте цей текст так щоб його можна було використати на уроках з природознавства. Яка мета перебудованого тексту?(Ознайомити з ознаками березня).
4. Групування прикметників-синонімів: знаменитий, гарна, красива, безкрає, прославлений, безмежне, вродлива, чудова, неосяжна, гожа, безкрайнє, відомий.
- Випишіть близькі за значенням прикметники групами. До кожної з груп доберіть (усно) іменник (шахтар, дівчина, море) і поставте у множині.(шахтар, відомий, знаменитий, прославлений. Шахтарі відомі, знамениті, прославлені. )
5. Спостереження за вживанням прикметників-синонімів у мовленні. У пустелі.
Дуже жаркий день. Жарке сонце нещадно палить землю. Жаркою пустелею йде караван верблюдів.
- Що, на вашу думку, є невдалим у тексті? Як би ви змінили його? Робиться висновок, що прикметники гарячий, жаркий, палючий є
близькими за значенням, але не однаковими. Для точного висловлення думок в нашій мові є багато прикметників-синонімів, які потрібно вміло вживати в множині.
6. Гра "Однина чи множина". На магнітофонну стрічку записані сполучення іменників з прикметниками в однині і множині. Включається запис, у відповідь учні сигналізують картками з надписами "однина" чи "множина".
Урок 6.
Тема: вправи на узгодження прикметника з іменником у різних формах, розширення знань про сполучення слів.
Мета: формувати вміння учнів змінювати прикметники, залежно від зміни іменника. Розширювати, збагачувати словник учнів. Виховувати почуття любові до матері, до прекрасного. Вчити учнів аналізувати, узагальнювати мовні явища.
Обладнання: підручники з читання, картки. І.Перевірка домашнього завдання.
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку. III. Розвиток умінь і навичок учнів.
1. Спостереження за змінюванням прикметників залежно від зміни іменника.
2. Вивчення вправ за завданнями підручника. IV. Підготовка до написання стислого переказу.
Учитель повідомляє, що на наступному уроці учні писатимуть стислий переказ, а сьогодні готуватимуться до цієї роботи.
1. Читання вчителем тексту (у кожного учня на парті є картка з цим текстом.)
2. Бесіда на основі прочитаного тексту, його смисловий аналіз.
3. Знаходження в тексті сполучень іменника з прикметником, визначення числа прикметників.
4. Поділ тексту на частини, добір заголовків. Учитель може використати завдання вміщені у "Збірнику текстів для переказів".
Тема: Урок розвитку зв'язного мовлення. Стислий переказ. Текст "Пробачте, діти...".
Мета: Формувати в учнів уміння стисло переказувати зміст тексту. Закріплювати орфографічні навички. Виховувати чуйність і доброту. Розвивати навички самоконтролю.
- Прочитайте першу частину тексту (1 і 2 абзаци ). Який заголовок ви підібрали до неї? ("Холодний зимовий ранок").
Учні читають кожне речення першої частини тексту, визначають слова, словосполучення й вирази необхідні для розкриття основної думки цієї частини, олівцем підкреслюють їх (холодний ранок, прийшли до школи, на світанку, гріли ноги). Далі будуть два-три речення, які стисло передають зміст першої частини.
- Прочитайте мовчки другу частину тексту (3,4,5 абзаци). Про що в ній розповідається? Який заголовок ви підібрали до цієї частини? ("Захворів учитель"). Як можна двома- трьома реченнями передати зміст цієї частини?
Читання третьої частини тексту (6 і 7 абзаци, заголовок "Пробачте діти"), підкреслення "головних слів" (раптом, ввійшов Іван Петрович, завмерли від несподіванки, пробачте, запізнився). Передача змісту цього абзацу одним-двома реченнями. Аналогічна робота проводиться і над четвертою частиною тексту (7 абзац. Заголовок "Соромно підвести очі").
ІІІ. Усний переказ за планом, добір заголовка.
Наводимо один з варіантів стислого переказу.
Пробачте, діти.
Холодним зимовим ранком діти прийшли до школи і грілися в класі.
Уже почався урок. Але вчителя й досі не було. Він захворів. Директор школи дозволив іти додому.
Діти дуже зраділи, що не буде уроків.
Та раптом до класу зайшов Іван Петрович. Він вибачився за запізнення і подивився на учнів.
Учням було соромно підвести очі.
IV. Орфографічна підготовка.
V. Написання переказу.
Якщо учні не можуть самостійно написати переказ, то вчитель продиктує їм текст, складений усно. Можна записувати текст і в процесі роботи над кожною частиною.
VI. Читання складеного тексту і порівняння його з авторським.
VII. Удосконалення написаного тексту.
Урок 7.
Тема: змінювання прикметників за родами. Родові закінчення прикметників.
Мета: ознайомлення учнів із змінюванням прикметників за родами. Формувати вміння визначати рід прикметників за родом іменника. Виховувати любов і шану до Т.Г. Шевченка, його творчості. Розвивати аналітико-синтетичні вміння учнів.
Обладнання: таблиці, магнітофонний запис.
І. Аналіз переказу. Робота над помилками.
II. Актуалізація опорних знань учнів. Постановка проблеми.
Учитель може провести цей і наступний етапи уроку в ігровій формі ("Галявина знань"). Для цього на магнітній дошці компонується з трафаретів (фіалка, берізка, сон, сонечко і т. д.) сюжетний малюнок "Весна у лісі". Всі трафарети на магнітах, з тильного боку мають кишеньки із завданнями для учнів.
- Зараз "підемо" з вами на "лісову галявину", (відкривається магнітна дошка). Яка пора року настала? (Весна). З чого це видно? Подивіться на сонечко. Яке воно? (привітне, тепле, усміхнене). Сонечко піднялося вище і все ожило. Які квіти з'явилися? (Сон, фіалка). Яка фіалка? (Пахуча, блакитна, ніжна, радісна.). Який сон? (Соромливий, тихий, волохатий, фіолетовий). Яка берізка? (Ніжна, струнка, білокора, тендітна). Ця галявина не звичайна, а чарівна. Кожна квіточка, деревце і навіть сонечко принесли нам завдання. Учитель запитує завдання сонечка:
- Як правильно сказати? Чому?
Рідн(а,ий) дім, рідн(е,а) мова, рідн(ий,е) слово;
Син(я,є) небо, син(ій,я) фарба, син(є, ій) папір.
ПІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.
IV. Сприймання нового матеріалу, та його усвідомлення.
1. Спостереження над мовним матеріалом.
- Додайте до прикметників закінчення. Чому вони різні?
Запис на дошці:
Папір(який?) біл...
Хустка(яка?) біл...
Молоко(яке ?) біл...
Костюм(який?) син...
Фарба(яка?) син...
Море (яке ?) син...
Робиться висновок, що закінчення прикметників різні, бо різний рід іменників, які з ними зв'язані. Учні порівнюють рід іменників і прикметників.