Проведення уроків історії Україні в 11 класі
1. Урок історії в 11 класі
Тема: Суспільно-політичне життя й політична боротьба в Україні 1953 – 1964 рр.
Мета: розглянути суспільно-політичне життя і політичну боротьбу в Україні 1953 – 1964 рр.
Освітні задачі:
- розкрити суть процесу десталінізації;
- показати його особливості в Україні;
- дати оцінку періоду 1953 – 1964 рр.
Розвиваючі задачі:
- продовжувати розвивати уміння узагальнювати та систематизувати фактичний матеріал;
- сприяти вдосконаленню вміння дітей працювати з підручником та картою;
- розвивати історичну свідомість учнів.
Виховні задачі:
- вчити учнів мати власну думку з приводу конкретних історичних явищ і процесів, обґрунтовувати і відстоювати її;
- виховувати учнів в дусі патріотизму, шанобливого ставлення до здобутків українського народу.
Тип уроку: комбінований
Методи навчання: словесний метод (бесіда, розповідь), самостійна робота за підручником, заповнення таблиць та аналітичний метод.
Засоби навчання: підручник, хрестоматія, картки з запитаннями для перевірки домашнього завдання.
Основні терміни та поняття: “відлига”, десталінізація, реабілітація, Програма КПРС.
1.2 План уроку
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
III.Вивчення нового матеріалу
1.“Відлига”, як період історичного розвитку України в 1953 – 1964 рр.
2. ХХ з’їзд КПРС та його наслідки.
3. Реабілітаційний процес в період Хрущовської “відлиги”.
4. Зміни вищого партійного керівництва.
5. Розширення повноважень союзних республік.
IV.Закріплення вивченого матеріалу. Оцінювання роботи учнів на уроці.
V.Підсумки уроку.
VI.Домашнє завдання.
1.3 Хід уроку
1.3.1 Організаційний момент
Учитель організує учнів до роботи(приберіть з парти все зайве. Приготуйте тільки підручник, зошит та щоденник).Учитель вітає школярів(Доброго дня, діти! Я рада вас усіх бачити. Чи ви готові до нашого уроку? Добре, сідайте.)
1.3.2 Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань
Вчитель перевіряє домашнє завдання (Давайте перевіримо, що ви запам’ятали з нашого минулого уроку. Зараз деяким з вас я роздам картки з запитаннями (див. додаток 1) і ви будете відповідати на них письмово. Тим часом з останніми я проведу бесіду, щоб дізнатися, як ви запам’ятали минулий урок.)
Запитання для бесіди:
1) Що таке десталінізація?
2) В чому полягала нова політика Хрущова?
3) Чи зміцніла адмніністративно-командна система після завершення процесу відбудови?
4) Якими були завдання курсу “на розгорнуте будівництво комуністичного суспільства”?
Учитель повідомляє тему та задачі уроку(Сьогодні ми поговоримо з вами про суспільно-політичне життя й політичну боротьбу в Україні 1953 – 1964 рр. Як ви знаєте, процес десталінізації торкнувся не лише України, а також інших країн Європи. На цьому уроці ми розглянемо особливості цього процесу в Україні та дамо загальну оцінку періоду 1953 – 1964 рр.).
1.3.3 Вивчення нового матеріалу
1.3.3.1 “Відлига”, як період історичного розвитку України в 1953 – 1964 рр..
Розповідь учителя з елементами конспектування.
“Відлига” – період в історії СРСР, а відповідно й історії УРСР, який охоплює 1953 – 1964 рр., тобто період перебування при владі М. Хрущова. Він характеризується ліквідацією таких проявів сталінського режиму, як масові репресії, тотальний контроль за всіма сферами діяльності тощо, і спробою проведення суспільно-політичних, економічних реформ з метою надати нового імпульсу розвитку радянського суспільства на шляху до “побудови комунізму”.
Вчитель пропонує учням законспектувати наступні слова.
Основним змістом “відлиги” є десталінізація – система заходів по усуненню найбільш одіозних проявів сталінського режиму. Десталінізація мала обмежений характер й не торкалася підвалин існуючого ладу.
Складові десталінізації:
- Ліквідація системи ГУЛАГу, системи масових репресій.
- Амністія. Реабілітація незаконно засуджених.
- Реформа силових відомств, судової системи. Упровадження в їх діяльності принципу законності.
- Послаблення ідеологічного тиску. Тимчасове припинення кампанії проти “українського буржуазного націоналізму”.
- Децентралізація управління. Послаблення командно-адміністративної системи.
- Розширення прав і повноважень союзних республік. Зростання частки ураїнців у партійному і державному апараті. Зростання впливу української партійно -державної еліти в союзному керівництві.
1.3.3.2 ХХ з’їзд КПРС та його наслідки.
Вчитель пропонує учням самостійну роботу за підручником: діти опрацьовують уривок з доповіді М. Хрущова “Про культ особи та його наслідки”, і на основі поданого уривку визначають, якими мотивами він користувався, приймаючи рішення виступити із засудженням культу особи Сталіна;чи можна стверджувати, що Хрущов зробив мужній громадянський вчинок.
Уривок:
Мене турбувала думка:” Скінчиться з'їзд... А що далі? На нашій совісті залишаться сотні тисяч безвинно розстріляних людей... Мало хто вцілів, майже весь партійний актив було розстріляно або репресовано. Рідко кому повезло так, що він залишився живим. Накінець, я зібрався з силами і під час одної з перерв поставив питання: “Як бути з минулими розстрілами і арештами? ...Бо ми вже знаємо, що люди, які були піддані репресіям, були невинуваті й не були “ворогами народу”. Вони будуть повертатися із заслання. Ми ж утримувати їх там не станемо. Слід подумати, як їх повернути з честю... Люди будуть виходити з в'язниць, приїздити до рідних, розповідатимуть родичам, знайомим, друзям, товаришам, як все було, і стане надбанням всієї країни і всієї партії, що ті, хто залишився в живих, були репресовані без вини... Замовчати це неможливо... Тому прошу подумати про наступне: ми проводимо перший з'їзд після смерті Сталіна. Уважаю, що саме на такому з'їзді ми повинні щиросердечно розповісти всю правду про життя і діяльність нашої партії і Центрального Комітету за звітній період... Ми ж були в керівництві країни разом зі Сталіним. Коли від колишніх в'язнів партія дізнається правди, нам скажуть: вибачте, як же так? Відбувся XX з'їзд, а нам ні про що не розповіли... Злочини ж були? Нам самим, не чекаючи інших, слід сказати, що вони були. Коли нас будуть питати, то вже не стануть засуджувати”.
Послухавши думки дітей стосовно цього уривку, вчитель робить висновок: Таким чином, ми бачимо, що Хрущов – відверта і чесна людина. Він зробив мужній громадянський вчинок, виступивши з засудженням культу особи Сталіна. Він проявив гуманізм до українського народу, який дуже довго страждав від сталінських репресій.
1.3.3.3 Реабілітаційний процес в період Хрущовської “відлиги”
Вчитель пропонує заповнити таблицю (Зараз поки я буду читати лекцію, ви будете заповнювати таблицю, яку ви бачите на дошці. В ній вже прописані роки важливих подій, а вам треба буде знайти і записати події, які відносяться до цих дат).
| Перший етап (1953-1956) | |
| роки | події |
| 1953 1955 1954-56 Восени 1953 1954 1956 | Амністія, яка стосувалася осіб, засуджених терміном до 5-ти років, а також засуджених за посадові, господарські та військові злочини. Вона мало торкнулася політичних в'язнів, які мали значно більші терміни ув'язнення. Амністія, яка стосувалася осіб, що співробітничали з окупантами в роки війни, але не чинили злочинів. Амністія не передбачала реабілітацію. Було реабілітовано лише 8 тис. осіб. Було ліквідовано військові трибунали МВС та особливу нараду МВС, яка мала право застосовувати в адміністративному порядку висилку, заслання та ув’язнення. Було сформовано Комітет державної безпеки СРСР і УРСР. Було створено комісію Президії ЦК КПРС із розслідування злочинів Сталіна Скасовується постанова ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р. про порядок ведення справ “щодо підготовки й здійснення терористичних актів” та постанови від 1 грудня 1934 р. та 14 вересня 1937 р. про зміни в карно-процесуальному кодексі, за якими не дозволялися касаційні скарги в справах про шкідництво, терор і диверсії. |
| Другий етап (1956-1959) | |
| роки | події |
| 1956-59 1956-63 1962 1954-59 | Реабілітація стала масовою. Було створено 90 спеціальних комісій, які мали право розглядати справи безпосередньо в таборах. Було повністю реабілітовано лише 250 тис. осіб. Комісії по реабілітації поступово припинили свою роботу. За антирадянську діяльність було репресовано 3,5 тис. осіб. |
1.3.3.4 Зміни вищого партійного керівництва
(За бажанням вчителя або відсутністю часу це питання можна залишити дітям на самостійне вивчення)
Розповідь учителя.
За період правління М. Хрущова у вищому керівництві УРСР відбувалися неодноразові зміни. Вони були викликані прагненням усунути від влади в республіці противників Хрущова, розширенням повноважень республіканських органів влади, зміною ролі УРСР в СРСР.
За період 1953 – 1964 рр. змінилося декілька перших секретарів ЦК КПУ.
1953 – 1957 рр. О. І. Кириченко. У період його правління відбувається “українізація” КПУ, проводиться кампанія по реабілітації репресованих, ставиться питання про чистоту української мови, про розвиток національної науки. Його відданість Хрущову не залишилася непоміченою. Після розгрому Хрущовим “антипартійної групи” (Маленков, Каганович, Молотов та ін.) Кириченка було відкликано до Москви й призначено на посаду секретаря ЦК КПРС.
1957–1963 рр. М. В. Підгорний. Вихованець сталінської школи партійних кадрів був слухняним виконавцем волі вищого керівництва. У червні 1963 р. був висунутий Хрущовим на посаду секретаря ЦК КПРС. Є відомості, що саме Підгорний згодом відіграв вирішальну роль в усуненні Хрущова від влади в жовтні 1964 р. Він був одним з претендентів на посаду першого секретаря ЦК КПРС.