Покращення фізичної підготовленості у дітей молодшого шкільного віку шляхом збільшення обсягу рухової активності (стр. 7 из 9)
| Класи | Хлопчики | Дівчатка | |||||||||||||
| вересень | травень | Вірогід-ність різниці (Р) | вересень | травень | Вірогід-ність різниці (Р) | ||||||||||
| 1 клас | |||||||||||||||
| Контрольні | 131,0±1,51 | 133,5±1,61 | Р<0,01 | 121,5±1,52 | 122,5±1,96 | Р<0,05 | |||||||||
| Експеримен-тальні | 130,0±1,26 | 135,2±1,56 | Р<0,01 | 121,3±1,71 | 123±7,5 | Р<0,05 | |||||||||
| 2 клас | |||||||||||||||
| Контрольні | 140,0±1,55 | 141,9±1,73 | Р<0,01 | 123±7,5 | 125±7,3 | Р<0,01 | |||||||||
| Експеримен-тальні | 141,08±3,18 | 147,42±4,26 | Р>0,01 | 123±7,5 | 132,0±1,67 | Р<0,05 | |||||||||
| 3 клас | |||||||||||||||
| Контрольні | 150,32±3,15 | 150,56±2,5 | Р>0,01 | 125,76±2, 19 | 126,13±1,61 | Р>0,01 | |||||||||
| Експеримен-тальні | 150,42±3,14 | 152,83±2,98 | Р<0,05 | 125,71±2,84 | 131,0±3,39 | Р<0,05 | |||||||||
За період педагогічного експерименту в результатах човникового бігу (3 х 9) у дітей молодших класів відзначається тенденція до росту цього параметра. У хлопчиків експериментальної групи 2 класу результат покращився з 9,13±0,13 до 8,91±0,1 с (Р<0,05), у дівчаток - з 9,25±0,1 до 9,10±0,1 с (Р <0,05). Приріст у хлопчиків склав 2,5%, у дівчаток - 1,7%.
У третьокласників (хлопчики) з 9,13±0,2 с до 8,71±0,1 с (Р<0,05), у дівчаток - з 9,26±0,1 с до 9,01±0,1 с (Р>0,05). У хлопчиків експериментальної групи результат зріст на 4,9%, у дівчаток - на 2,8%.
За період експерименту діти контрольної групи також мали позитивні зрушення, які склали у хлопчиків 1,6% (Р>0,05), у дівчаток - 4,2% (Р<0,05) (табл.3.5).
Аналіз отриманих результатів, проведених досліджень дозволив встановити, що зміна показників фізичної підготовленості учнів експериментальних класів, по відношенню до учнів контрольних, характеризується високим рівнем статистичної вірогідності у діапазоні від тестової вправи.
Таблиця 3.5. Порівняльна характеристика зміни показників швидкості (човниковий біг 4 х 9) учнів початкових класів протягом навчального року, М±m
| Класи | Хлопчики | Дівчатка | |||||||
| вересень | травень | Вірогід-ність різниці (Р) | вересень | травень | Вірогід-ність різниці (Р) | ||||
| 2 клас | |||||||||
| Контрольні | 9,13±0,5 | 9,15±0,5 | Р<0,05 | 9,25±0,2 | 9,15±0,2 | Р<0,05 | |||
| Експеримен-тальні | 9,13±0,13 | 8,91±0,1 | Р<0,05 | 9,25±0,1 | 9,10±0,1 | Р<0,05 | |||
| 3 клас | |||||||||
| Контрольні | 9,13±0,3 | 8,97±0,1 | Р>0,05 | 9,25±0,5 | 9,1±0,1 | Р<0,05 | |||
| Експеримен-тальні | 9,13±0,2 | 8,71±0,1 | Р<0,05 | 9,26±0,1 | 9,01±0,1 | Р>0,05 | |||
Для перевірки ефективності методики, яку ми використовували протягом експерименту в 1 - 3 класах, нами було проведено тестування за державними тестами (табл.3.6).
Таблиця 3.6. Порівняльна характеристика виконання учнями третіх класів державних тестів і нормативів у квітні місяці, у%
| Бали | Експериментальні класи | Контрольні класи | ||
| Хлопчики | Дівчатка | Хлопчики | Дівчатка | |
| 5 | 35,4 | 30,9 | 12,5 | 9,4 |
| 4 | 44,6 | 58,0 | 42,5 | 45,3 |
| 3 | 18,5 | 11,3 | 40,0 | 37,7 |
| 2 | 1,5 | - | 10,0 | 5,7 |
| 1 | - | - | - | 1,9 |
Як свідчать отримані результати, із загальної кількості учнів експериментальних класів, допущених до складання нормативів, 80% хлопчиків і 89% дівчаток виконали державні тести на “5” і “4” бали. Із учнів контрольних груп на “5” і “4” виконали тільки 55% хлопчиків і 54,7% дівчаток.
Тільки 1,5% хлопчиків із експериментальних класів виконали державні нормативи на “2” бали, у той же час на “2” і “1” бал із учнів контрольних груп виконало 17,5%. Результати проведеного тестування підтвердили високу ефективність експериментальної методики.
Висновки до 3-го розділу
1. Виявлено закономірність фізичного розвитку у дітей молодшого шкільного віку у зміні розмірів і маси тіла, окружність грудної клітки в принципі співпадає з характером вікового розвитку і характеризує динаміку найкращого приросту у хлопчиків 9 - 10 років і дівчаток 8 - 9 років, що є основою управління процесами формування фізичного здоров’я.
2. Практично всі показники фізичних якостей у цьому віці демонструють високі темпи приросту, які певною мірою відображають формування структурних і функціональних властивостей організму в онтогенезі.
3. Найбільш суттєвий приріст у початковій школі відзначається за швидкісно-силовими показниками, що узгоджується з дослідженнями інших авторів.
4. Темпи та величини приростів у розвитку показників сили і витривалості, а також функціональної діяльності серцево-судинної і дихальної систем у хлопчиків кращі, ніж у дівчаток.
Розділ IV. Методика розвитку та вдосконалення фізичних якостей
4.1 Методика розвитку і вдосконалення сили
Перш ніж здійснювати силову підготовку учнів, потрібно виміряти рівень розвитку сили. Коли визначено вихідний рівень, тоді можна правильно поставити завдання, підібрати відповідні засоби та методи. Загалом ми рекомендуємо для розвитку сили застосовувати вправи, що подані на рис.4.1
 |
Рис.4.1 Класифікація засобів розвитку сили за А.А. Тер-Ованесяном, І А. Тер-Ованесяном, 1986 (перероблено і доповнено М.М. Линцем)
Для молодших школярів рекомендовано такі тести: кистьова динамометрія; кидок набивного м’яча (1 кг) двома руками з-за голови у положенні сидячи; згинання і розгинання рук в упорі, лежачи на гімнастичній лаві; підтягування у висі, стоячи під кутом 45° на низькій перекладині; стрибки у довжину з місця; підйом тулуба з положення лежачи в сід.
Для молодших школярів найхарактернішими є вправи з основної гімнастики, елементи акробатики, вправи з набивним м’ячем. Основою методичного підходу до силової підготовки молодших школярів є комплексне виховання фізичних якостей.
Методика розвитку і вдосконалення гнучкості
У розвитку гнучкості розрізняють два етапи:
1. Етап збільшення амплітуди рухів до оптимальних величин;
2. Етап збереження рухливості в суглобах на досягнутому рівні.
На початку кожного заняття з розвитком гнучкості треба добре розминати як організм загалом, так і м’язи, які будуть піддаватися розтягуванню, і вжити заходів, щоб протягом усього заняття підтримувати організм в розігрітому стані.
Вправи ж на розтягування виконують повторним або комбінованим методом.
Дослідження показали, що для розвитку гнучкості в різних суглобах треба затратити різну кількість повторень вправи в занятті (табл.4.1).
Щоб уникнути монотонності та небажання втоми для дітей молодшого шкільного віку вправи дають серіями (3 - 5 серій) з 10 - 20 повторень в кожній.
Найбільшого ефекту можна досягти, якщо розвивати гнучкість щоденно або два рази на день. На етапі збереження рухливості в суглобах обсяг вправ можна зменшити на 50%. Їх достатньо виконувати 3 - 4 рази на тиждень у поєднанні з силовими і швидкісно-силовими вправами.
Таблиця 4.1. Дозування вправ з розвитку рухливості в різних суглобах в одному занятті (за Б.В. Сермєєвим, 1970)
| Суглоби | Е т а п и | |
| Розвиток гнучкості | Збереження гнучкості | |
| Хребта | 90 - 100 | 40 - 50 |
| Кульшові | 60 - 70 | 30 - 40 |
| Плечові | 50 - 60 | 30 - 40 |
| Колінні | 30 - 35 | 20 - 25 |
| Променево-зап’ясткові | 20 - 25 | 10 - 15 |
| Гомілково-стопні | 20 - 25 | 10 - 15 |
Для оцінювання рівня розвитку гнучкості використовують контрольні вправи (тести), за допомогою яких опосередковано вимірюється гнучкість в лінійних одиницях.
Методика розвитку і вдосконалення швидкості. Основними засобами розвитку швидкості у конкретному виді циклічної вправи є саме ті вправи, у яких необхідно підвищувати швидкість, а також допоміжні фізичні вправи, подібні до основної за координацією або за характером енергозабезпечення рухової діяльності.
Тренувальні завдання виконують методами інтервальної та комбінованої вправи, ігровим та змагальним методами.
Досить ефективним є почергове виконання швидкісних вправ в обтяженнях, полегшених і звичайних умовах та з варіативною зміною амплітуди і частоти рухів. Наприклад, біг вгору - біг по горизонтальній доріжці - біг з гори (нахил 2 - 3°) - біг по горизонтальній доріжці.
Визначаючи тривалість вправ, потрібно орієнтуватись на інтенсивність їх виконання та рівень тренованості учнів. Досягнуту максимальну швидкість учні можуть утримувати протягом 2 - 3 с, а далі наступає її зниження. У тренуванні дітей доцільно проводити 1 - 2 заняття на тиждень із розвитку швидкості. В інші дні тренувальні заняття повинні носити комплексний характер.
Використовують також сприятливі фактори зовнішнього середовища (біг за вітром, плавання за течією, їзда на велосипеді за лідером і т.д.).
Високі темпи приросту швидкості спостерігаються у віці від 11 - 12 до 14 - 15 років у дівчат та до 15 - 16 років у хлопців. Саме в цьому віці довільно розвивати швидкісно-силові якості.