Порівняння фізичної підготовленості сільських і міських школярів (стр. 5 из 7)
,де х — сума всіх показників; n - кількість досліджень
2. Середнє квадратичне відхилення (δ)
де Vmах - найбільше значення варіантів;
Vmin - найменше значення варіантів;
К - табличний коефіцієнт певної довжини розмаху
Помилка репрезентативності (m):
Критерій достовірності по Стьюденту (t):
Визначенням фізичної підготовленості займалося багато дослідників, цьому приділяється значна увага [27, 37, 39].
В системі фізичного виховання виділена фізична підготовка - педагогічний процес, який направлений на виховання фізичних якостей - сили, швидкості, витривалості і т.д., які вказують на функціональні перебудови діяльності організму. У молодших школярів відмічається значний ріст і удосконалення швидкості, сили, спритності [27].
За даними [27] розвиток фізичних якостей у дітей проходить неодночасно. Результати досліджень дозволили нам науково обґрунтувати диференційований підхід до учнів з різною соматичною зрілістю, розділити дітей всередині класу на 3 групи:
1. Сильна 2. Середня 3. Слабка
В порівнянні з літературними даними моторика учнів Львівської області середня або вище середньої.
В порівнянні з міськими у сільських школярів кращі показники спостерігалися в таких тестах, як підйом в сід за 30 с., стрибки в довжину з місця, розгинання і згинання рук в упорі лежачи. У дівчат таких закономірностей не виявлено.
На основі цих даних можна зробити висновок, що сільські хлопці відрізняються добре розвинутою мускулатурою тулуба, ніг, рук.
Результати в тесті 4 х 9 були кращими у міських хлопців і дівчат.
Таблиця 3.2
Показники загальної фізичної працездатності (PWC170) учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл Львывської області
| Показники | стат. велич. | Хлопці | Дівчата |
| міські | |||
| Абсолютні показники величин | М m± | 385,2 (510-301) | 340,933 (416-307) |
| Відносні величини | М m± | 11, 7 (16,7-9,5) | 11,4 (12,7- 10,3) |
| сільські | |||
| Абсолютні показники величин | М m± | 410 (510-318) | 371,2 (451 -308) |
| Відносні величини | М m± | 13,1 (15,8 - 10,7) | 11,9 (14,1-9,8) |
З представлених у табл. 3.2 результатів видно, що абсолютні показники фізичної працездатності у представників обох статей з віком збільшуються. Кількість роботи у учнів сільських шкіл значно вища, ніж у міських, як в абсолютних, так і у відносних величинах.
Найбільші прирости PWC170відмічені як у хлопців, так і у дівчаток, від 8 до 9 років. В цей період проходить швидкий ріст м'язів і збільшення валової працездатності.
Приведені дані показують, що дітям молодшого шкільного віку, які виділяються, як відомо, підвищеною руховою активністю, достатньо невеликого направленого впливу, щоб значно розширити границі функціональних можливостей систем, які забезпечують продовжуваність виконання роботи.
Таким чином, величина відносної PWC170 являється добрим індикатором фізіологічного стану організму, відображає ступінь натренованості навіть у дітей молодшого віку.
З віком (7-9 р.) йде інтенсивне нарощування маси м'язів, хоча середні показники відносної PWC170 змінюються мало. Звідси, відносна PWC170 як і відносне максимальне споживання кисню, не може характеризувати вікові зміни аеробних можливостей організму. Величина PWC170 показує лише ту потужність роботи, яка може бути досягнута при пульсі 170 уд/хв, але не відображає можливості її утримання більш чи менш тривалий час.
В період від 7 до 9 років на фоні вікового зниження відносного систолічного об'єму проходить різке збільшення відносної систолічної роботи (СР).
З іншого боку, величина відносної PWC170, як було показано, добре відображає ступінь натренованості. Крім цього, всередині одновікової групи відносна величина зв'язана з типом тілобудови. Так, у хлопців астенічної і торакальної тілобудови мають відносну PWC17015 ± 0,83, а діти м'язевого і дигестивного типу мають відносну 12,7 ± 0,5 кгм/хв/кг.
Найбільш вірогідне пояснення цього явища, на наш розсуд, є в тому, що в цьому віці проходить інтенсивний розвиток тканинних окислювальних систем в м'язах, що призводить до покращення використання кисню крові працюючими м'язами. Найбільш значне збільшення потужності тканинних окислювальних систем в м'язах проходить в предтубертальний період (7-10 років).
Величина PWC170 досить інформативна для оцінки стану дитини в самих різноманітних ситуаціях, в тому числі для контролю зі ступенем адаптації організму до фізичної роботи.
Ряд авторів (Нікітюк, Денисюк) підтверджують те положення, що на функціональні системи все ж таки більше впливають соціальні, а не біологічні чи інші фактори, тобто праця сільських школярів.
3.2 Особливості фізичного розвитку і підготовленості міських і сільських школярів Львівської області
Диференційований підхід до фізичного виховання дітей шкільного віку в різних клімато-географічних і соціальних умов повинен здійснюватися з врахуванням їх фізичного розвитку, функціонального рівня кардіо-респіраторної системи і ступеню рухової підготовленості дітей.
Таблиця 3.3
Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів загальноосвітніх сільських шкіл Львівської області (хлопці)
| Показники | Статичні величини | Бали | ||||
| min | max | mxc | min | max | mxc | |
| Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | 2 | 24 | 18,5 | 0 | 5 | 4,5 |
| Підйом в сід | 27 | 46 | 34,4 | 1 | 5 | 4,3 |
| Стрибок в довжину з місця | 130 | 170 | 149,1 | 2 | 5 | 5 |
| Біг 4x9 | 10,2 | 14,0 | 12,0 | 1 | 5 | 3,5 |
| Гнучкість | 5 | 25,3 | 7,6 | 2 | 5 | 4 |
В цілому отримані дані відображають типові вікові і статеві закономірності їх росту, відмічені для аналогічних вікових груп інших зональних районів на даний час.
Таблиця 3.4 Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів сільських загальноосвітніх шкіл Львівській області (дівчата)
| Показники | Статичні величини | Бали | ||||
| min | max | mxc | min | max | mxc | |
| Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | 2 | 19 | 10,7 | 2 | 5 | 4,4 |
| Підйом в сід | 18 | 45 | 30 | 0 | 5 | |
| Стрибок в довжину з місця | 115 | 163 | 131,5 | 1 | 5 | 4,3 |
| Біг 4x9 | 11,2 | 13,7 | 12,2 | 0 | 5 | 3,8 |
| Гнучкість | 4 | 25 | 13,0 | 1 | 5 | 3,5 |
Серед актуальних проблем сучасної науки і людини на перший план висунулось співвідношення біологічного і соціального в його природі і розвитку. Біосоціальна проблема включає зміни його морфології, фізіології, соціальної бази і ін. в залежності від різних соціальних факторів: рухової діяльності, активізації розумової діяльності, урбанізації тощо.
У науковому розгляді біосоціальної детермінації онтогенезу людини велику роль зіграли дослідження Нікітюка В.М. (1978) на близнюкових парах. Було доказано, що рівень спадкової обумовленості диференційований для різних функцій організму: на морфологічні особливості людини середовищні біологічні фактори мають більший вплив, ніж соціальні. В той же час на функціональні системи більше впливають соціальні фактори.
Таблиця 3.5 Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів шкіл м. Львів (хлопці)
| Показники | Статичні величини | Бали | ||||
| min | mах | mхс | min | mах | mхс | |
| Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | 0 | 30 | 16,5 | 0 | 5 | 3,9 |
| Підйом в сід | 24 | 43 | 30,8 | 3 | 5 | 3,8 |
| Стрибок в довжину з місця | 125 | 170 | 147,3 | 3 | 5 | 3,9 |
| Біг 4x9 | 10 | 13,7 | 11,2 | 9 | 5 | 4,6 |
| Гнучкість | 1 | 31,2 | 11,7 | 8 | 5 | 4,067 |
Таблиця 3.6 Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів шкіл м. Львів (дівчата)
| Показники | Статичні величини | Бали | ||||
| min | mах | mxс | min | mах | mхс | |
| Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | 4 | 20 | 10,2 | 1 | 5 | 4,5 |
| Підйом в сід | 18 | 44 | 31,06 | 2 | 5 | 3,6 |
| Стрибок в довжину з місця | 113 | 160 | 132,6 | 3 | 5 | 4,4 |
| Біг 4x9 | 11 | 12,1 | 11,7 | 4 | 5 | 4,9 |
  Гнучкість | 4 | 27 | 13,1 | 2 | 5 | 3,8 |
Дані про морфо-функціональний стан досліджуваних показують, що більшість дітей (80%) мають гармонічний розвиток.