Особливості організації фізичної підготовки учнів молодшого шкільного віку (стр. 9 из 12)
Абсолютний показник у дівчат експериментальних класів становив 15,0 ± 2,68, контрольної – 15,2 ± 2,75. Різниця між кількісними характеристиками результатів даного тесту тут також статистично не вірогідна (Р > 0,1).
Аналогічна картина спостерігається і в результатах виконання тесту “Підтягування з вису”. Середній результат на високій перекладині у хлопців контрольної групи становив 3,6 ± 2,8 разів. Його якісна оцінка п’ять балів, що відповідає середньому рівневі розвитку силових можливостей згиначів верхніх кінцівок. У дітей експериментальної групи загальний середній результат був 3,5 ± 2,2 разів. Ці результати також оцінються у один бал. Статистично значимої різниці між кількісними характеристиками результатів даного тесту не виявлено (Р > 0,1).
Кількісний показник підтягувань на низькій перекладині у дівчат експериментальної групи становив 7,15 ± 3,27 разів, контрольної – 7,83 ± 3,13 разів. Якісна оцінка результатів – один бал. Різниця між кількісними показниками результатів обстежених груп також була не вірогідною (Р > 0,1).
Тест “Біг 1000 м” хлопці контрольних класів виконали на загальний середній результат 5,077 хв, с ± 45,5 с. Результат хлопців експериментальних класів – 5,066 хв, с ± 31,2 с. Його якісна відповідає двом балам, що свідчить про високий відсоток червоних м’язових волокон в цьому віці. Вірогіної різниці між кількісними характеристиками результатів даного тесту також не виявлено (Р > 0,1).
Середній показник експериментальних класів дівчат становив 5,51 хв, с ± 58,8 с, контрольних – 5,53 хв, с ± 57,8 с. Якісні показники – по два бали. Різниця між кількісними характеристиками результатів даного тесту тут статистично не значна (Р > 0,1).
Високі результати були отримані при виконанні тесту “Нахил тулуба вперед з положення стоячи”. Середній результат у хлопців контрольних класів становив +7,8 ± 4,8 см. У дітей експериментальних класів цей результат становив +7,3 ± 4,9 см. Вірогідної різниці між кількісними характеристиками результатів даного тесту не виявлено (Р > 0,1).
Результати у дівчат: 9,15 ± 5,1 см експериментальних класів та 8,75 ± 5,34 см – контрольних, або три та два бали відповідно. Різниця в рівні розвитку даної якості статистично не значна (Р > 0,1).
Проте, згідно програми для загальноосвітніх навчальних закладів (1—4 класи) якісна оцінка цього результату також один бал.
Високий рівень розвитку гнучності свідчить про сприятливий віковий віковий період для її удосконалення.
Загальний середній бал, який показали хлопці контрольних та експериментальних класів при виконанні обов’язкового комплексного тесту становив відповідно по шість балів, що відповідає середньому рівневі загальної фізичної підготовленості школярів. У дівчат експериментальних та конрольних класів середній бал також становив 6. Ці показники знаходяться в межах середнього рівня стану фізичної підготовленості.
Аналіз фізичної підготовленості школярів свідчить про однорідність обстежених і дає підстави для висновку, що рандомізовані нами групи були максимально наближені до сприятливих умов проведення педагогічного експерименту.
4.2 Характеристика рівня фізичної підготовленості досліджуваних учнів після експерименту
Після реалізації експериментальної програми нами було проведено повторне визначення рівня розвитку фізичних якостей учасників дослідження. Результати тестування, які наведені в таблиці 4.3 та на рисунку 4.1, свідчать про те, що в усіх групах відбулися зрушення у фізичній підготовленості та соматичному розвитку. При цьому, їх величини та напрямок у різних груп не одинакові. Так, в експериментальній групі всі показники покращились; в контрольній – деякі з них дещо покращились, інші не зазнали значних змін.
Аналіз результатів тесту “Човниковий біг 4×9 м” у хлопців показав, що в контрольних та експериментальних класах відбулись позитивні зрушення у розвитку спритності. Враховуючи, що наша методика не передбачала завдань для цілеспрямованого розвитку цієї комплексної психофізичної якості, значного приросту ми тут не очікували. Проте, експеримент виявив протилежне: не дивлячись на незначний приріст абсолютних та відносних показників – у контрольних класах приріст становив 1,62 %, в експериментальних – 5,6 %.
Таблиця 4.3
Порівняльна характеристика результатів тестування кінцевого рівня фізичної підготовленості школярів
Статистичні  Тестові дані завдання | ЕГ (♂ = 30; ♀ = 26) | КГ (♂ = 32; ♀ = 24) | t | Р | ||||||
М | ± d | ± m | М | ± d | ± m | |||||
Шкільні тести | ||||||||||
| 1 | Човниковий біг 4´9 м (с) | ♂ | 11,7 | 0,23 | 0,04 | 12,1 | 0,42 | 0,07 | 4,71 | < 0,05 |
| ♀ | 12,5 | 0,5 | 0,09 | 12,4 | 0,63 | 0,13 | 0,95 | > 0,05 | ||
| 2 | Біг 30 м (с) | ♂ | 6,1 | 0,31 | 0,07 | 6,5 | 0,69 | 0,12 | 5,54 | < 0,05 |
| ♀ | 6,7 | 0,46 | 0,09 | 7,0 | 0,38 | 0,07 | 2,63 | < 0,05 | ||
| 3 | Стрибок у довжину з місця (см) | ♂ | 161,4 | 7,8 | 1,4 | 150,3 | 16,7 | 2,9 | 3,69 | < 0,05 |
| ♀ | 144,7 | 13,6 | 2,65 | 143,6 | 14,8 | 3,02 | 1,56 | > 0,05 | ||
| 4 | Віджимання в упорі лежачи (раз.) | ♂ | 26,6 | 6,01 | 1,09 | 21,3 | 7,3 | 1,29 | 3,49 | < 0,05 |
| ♀ | 20,1 | 2,75 | 0,54 | 15,8 | 3,0 | 0,61 | 3,06 | < 0,05 | ||
| 5 | Підтягування (раз.) | ♂ | 4,7 | 2,3 | 0,4 | 3,9 | 3,8 | 0,6 | 1,8 | <0,05 |
| ♀ | 12,17 | 3,51 | 0,68 | 8,6 | 3,23 | 0,65 | 3,4 | < 0,05 | ||
| 6 | Біг 1000 м (с) | ♂ | 260,0 | 29,14 | 5,32 | 292,4 | 45,8 | 8,1 | 4,4 | < 0,05 |
| ♀ | 322,1 | 42,4 | 8,32 | 344,1 | 53,0 | 10,8 | 2,39 | < 0,05 | ||
| 7 | Нахил тулуба стоячи (см) | ♂ | 9,2 | 4,9 | 0,9 | 7,9 | 4,3 | 0,7 | 3,24 | < 0,05 |
| ♀ | 11,0 | 5,49 | 1,07 | 8,8 | 5,09 | 1,04 | 2,97 | < 0,05 | ||
Більш значний кількісний приріст результатів виконання тесту “Човниковий біг 4´9 м” спостерігається у дівчат: 5,4 % контрольних класів, та 5,9 % – експериментальних. Але у якісному відношенні такий значний приріст ніяк не відобразився на збільшення суми балів згідно вимог сучасної програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Такі зрушення у обстежених класах, як на нашу думку, слід пов’язати з тим, що результат у виконанні тесту “Човниковий біг 4´9 м” у вирішальній мірі залежить від швидкості бігу, а не від усієї сукупності складних аферентних та центральних механізмів, що відповідають за управління просторовими, часовими і динамічними параметрами рухів та рухових дій. Тому покращення результатів виконання цього тесту тут, очевидно, слід пов’язати із збільшенням максимальної швидкості бігу дітей (тест “Біг 30 м”), а не з удосконаленням провідних психофізичних здібностей.
 |
Рис. 4.1. Показники відносного приросту результатів фізичної підготовленості учнів досліджуваних груп
Примітка: 1 – човниковий біг 4×9 м; 2 – біг 60 м; 3 – стрибок у довжину з місця; 4 – віджимання в упорі лежачи; 5 – підтягування; 6 – біг 1000 м.
Так, зрушення в експериментальних та контрольних класах є вірогідними (Р < 0,05) з причини низького вихідного рівня даних показників, а різниця між кінцевими показниками статистично не значна (Р > 0,05).
Зважаючи та те, що сенситивний період розвитку частоти рухів припадає на молодший шкільний вік [1], результати виконання тесту “Біг 60 м” свідчать про суттєві позитивні зрушення у показниках максимальної швидкості бігу в обстежених класах. Так у хлопців контрольних класів вони становлять 4,3 %, а в експериментальних – 8,95 %. У дівчат покращення результатів відбулось на 1,4 % в контрольних, та 5,5 % в експериментальних. Приріст результатів у цьому тесті слід пов’язувати із збільшенням темпу кроків та із збільшенням їх амплітуди. Вона, в свою чергу, зумовлена збільшенням швидкісної сили ніг (тест “Стрибок у довжину з місця”). Тому ми вважаєм, що вірогідна різниця між кількісними показниками виконання цього тесту після експерименту у контрольних та експериментальних класів (Р < 0,05 у хлопців та Р < 0,05 у дівчат) тісно пов’язана із суттєвою різницею у кількісних показниках швидкісної сили ніг учнів даних груп.
Досить суттєві зрушення відбулися у розвитку швидкісної сили ніг. Про це свідчать результати виконання тесту “Стрибок у довжину з місця”. Для хлопців контрольних класів він становив 9,8 %, для експериментальних – 3,2 %. Кількісні характеристики приросту результатів між експериментальними та контрольними класами мають вірогідну різницю (Р < 0,001), що свідчить про більшу ефективність експериментальної методики.
У дівчат контрольних класів зрушення становило 6,6 %, у експериментальних – 8, 07 %. Абсолютний приріст у порівнянні з хлопцями тут дещо нижчий, що свідчить про те що у цьому віці починає виявлятись статева різниця. Достовірної різниці між кінцевими результатами тут не виявлено (Р < 0,05).