Розв’язати надзвичайно важливе і складне завдання — переконливо довести дітям небезпеку електричного струму, необхідність дотримання правил безпеки — найкраще за допомогою фрагмента з кінофільму, який максимально достовірно може відтворити характерні випадки, що трапляються в житті, коли неправильно поводяться з електроарматурою та порушують правила електробезпеки.
Кінофільм дає змогу побачити явища, які на практиці відтворювати небезпечно, й такі, що трапляються рідко.
Використання кіно-, відео- і телефрагментів допомагає розширити світогляд учнів про виробництво та використання електричної енергії, розширює обрії їхнього наочного сприйняття. За наявності ПЕОМ цю саму роль можуть виконати і комп’ютерні системи, додавши можливості діалогу самоконтролю, інтерактивного спілкування, використання віртуального середовища, моделювання реальних ситуацій тощо. Коли ж таких можливостей у школах ще немає, окремі функції (контроль, самоконтроль, демонстрація явищ у динаміці) можуть виконувати виготовлені в умовах шкільних майстерень електрифіковані стенди з вмонтованими електричними колами, побутовою електроарматурою та її зображеннями, імпульсним освітленням тощо.
Вибір тих чи інших наочних засобів у кожному конкретному випадку повинен відповідати меті, завданням і змісту навчання, закономірностям пізнавального процесу, методам, прийомам і організаційним формам викладання і учіння, дидактичним функціям засобів навчання і можливостям вибору цих засобів.
Системне вивчення можливостей використання наочних засобів у трудовому навчанні показує, що вони незалежно від їх виду мають задовольняти такі вимоги:
· науковість і відповідність змісту наочних посібників, навчальним програмам, державним освітнім стандартам, завданням навчально-виховного процесу;
· відповідність наочних посібників сучасному рівню розвитку науки, техніки, технологій, віковим та індивідуальним особливостям учнів;
· доступність способів подачі навчальної інформації;
· раціональне співвідношення зображень і надписів, їх розмірів, яскравості зображення й підбору кольорів.
· економічна доцільність виробництва, надійність і довговічність, придатність для зберігання;
· безпечність застосування наочних посібників для здоров’я дітей.
Кожен із засобів навчання повинен відповідати науково-педагогічним, естетичним, технічним, ергономічним, санітарно-гігієнічним та патентно-правовим вимогам. Виконання цих вимог сприятиме створенню нового покоління наочних засобів, створенню їх комплексу, піднесенню ефективності трудового навчання.
Педагогічні передумови створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовки учнів
У наш час все більше відкриваються, крім існуючих загальноосвітніх шкіл, альтернативні щодо організації, змісту та форм навчання заклади освіти: ліцеї, гімназії, коледжі та ін. В оновленому переліку професійно-технічних закладів (ст. 40) нової редакції Закону «Про освіту», знаходимо професійні художні училища, професійні училища соціальної реабілітації, училища-агрофірми, навчально-виробничі центри, навчально-курсові комбінати та інші типи закладів, де учні після отримання повної чи базової загальної середньої освіти навчаються певної професії.
Усі заклади, які надають базову, повну загальну середню освіту, професійно-технічну освіту, повинні забезпечити трудовою підготовкою учнів і сприяти їхньому якісному озброєнню знаннями про сучасне виробництво, професійно важливими уміннями та навичками, необхідними для подальшого професійного самовизначення у сфері матеріального виробництва згідно зі статтею 35 Закону про «Загальну середню освіту».
Забезпечення школярів трудовою підготовкою проходить у спеціалізованих приміщеннях — майстернях. Шкільні майстерні — це спеціально обладнані кабінети, в яких розташовуються навчальне технологічне обладнання, наочні посібники, за допомогою яких учитель викладає матеріал, подає знання учням про виробництво, загальні технічні професії, формує загальні та спеціальні уміння й навички, тим самим розвиваючи в них професійні інтереси до певних професій і спеціальностей. Майстерні для трудової підготовки поділяються на деревообробні та металообробні. Якщо школа має сильну матеріально-технічну базу, то обладнуються окремо електротехнічні, радіотехнічні та інші види приміщень, які пристосовані до конкретного виду діяльності.
Шкільні майстерні комплектуються навчальним обладнанням, яке є частиною шкільного обладнання і має сукупність властивостей, що відповідають загальним та спеціальним науково-педагогічним, ергономічним, технологічним, естетичним вимогам, а також вимогам безпеки та надійності у процесі їх використання.
Для вивчення стану забезпеченості шкільних майстерень в загальноосвітніх школах з метою визначення науково-педагогічних вимог щодо створення та удосконалення навчального обладнання нами класифіковане останнє за групами:
· технологічне обладнання;
· навчальні прилади;
· моделі;
· друковані засоби навчання;
· аудіовізуальні засоби навчання та їх інформаційний фонд;
· допоміжне обладнання.
Ця класифікація базується на наукових роботах вітчизняних та зарубіжних учених, провідних спеціалістів, вчителів-методистів, тому в ній є багато спільного з загальною класифікацією шкільних засобів навчання, але є й своя специфіка. Так, до технологічного обладнання належать металообробні верстати та пристрої до них, металообробні інструменти, деревообробні верстати та пристрої до них, деревообробні інструменти та допоміжні пристрої до них, електротехнічні інструменти та пристрої, сільськогосподарська техніка та інструменти. Навчальні прилади — це обладнання, виготовлене для застосування в навчальних цілях, за допомогою якого можна визначити властивості та якості технологічних матеріалів. Допоміжним обладнанням навчальних майстерень є меблі для зберігання інструментів, спеціального інвентарю, навчальні столи (верстаки). Верстак — це робочий стіл із пристосуваннями для закріплення предметів, що обробляються, а іноді з механізованим інструментом та іншим наповненням (оснасткою) [3].
Проведені нами зрізи у Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Бориса Грінченка серед учителів трудового навчання, які проходять курси підвищення кваліфікації, свідчать про те, що навчальне обладнання для шкільних майстерень трудової підготовки не відповідає окремим дидактичним вимогам, змісту програмного матеріалу, що пропонується для викладання, багато з них не відповідає ергономічним, естетичним вимогам та вимогам техніки безпеки в процесі використання учнями та вчителем.
Був проаналізований стан забезпеченості шкільних майстерень навчальним обладнанням за кількісними і якісними показниками (див. таблицю). До якісних показників ми відносимо технічний і моральний стан обладнання, тобто рівень його відповідності науково-педагогічним вимогам [2]. Кількість обладнання в майстернях теж відіграє неабияку роль у забезпеченні ефективності навчального процесу.
| Група навчального обладнання | Оцінка стану забезпеченості | |
| кількість НО, % | якість НО, % | |
Технологічне обладнання | 76,4 | 39,2 |
| Навчальні прилади | 69,3 | 78,3 |
| Моделі | 43,9 | 65,6 |
| Друковані засоби навчання | 32,4 | 35,9 |
| Екранно-звукові засоби навчання | 32,1 | 21,1 |
| Технічні засоби навчання | 21,5 | 10,1 |
| Допоміжне обладнання | 69,3 | 28,9 |
Застосування морально та технічно застарілого навчального обладнання на уроках праці не вирішує загальнопедагогічних завдань даної навчальної дисципліни — надання учням знань про основи виробництва та формування загальних та спеціальних умінь і навичок для подальшого свідомого професійного самовизначення (ст. 35 Закону «Про загальну середню освіту»).
Серед учителів праці загальноосвітніх шкіл було проведено анкетування з метою з'ясування необхідності в удосконаленні існуючого навчального обладнання. Отже, матеріальна база шкільних майстерень не повністю відповідає змісту освіти, шкільним програмам з трудовою навчання. 85,8 % учителів вважають, що в першу чергу необхідно удосконалити існуюче або забезпечити майстерні сучасним виробничим обладнанням чи його точною копією, меншим за розмірами, спрощеним функціонально. Але ж всі вчителі доходять висновку, що навчальне обладнання шкільних майстерень має відповідати науково-педагогічним вимогам.
Розробивши науково-педагогічні вимоги, ми змогли визначити придатність навчального обладнання у формуванні певних загальноосвітніх і політехнічних знань, умінь, навичок, сприяти моральному, трудовому, естетичному вихованню учнів. Науково-педагогічні вимоги пов'язані з сучасним рівнем розвитку науково-технічного прогресу, з навчальною програмою, підручником, методикою викладання. Вони характеризують такі властивості навчального обладнання шкільних майстерень:
· відповідність змісту програм з трудового навчання;
· відповідність віковим особливостям і рівню підготовки учнів;
· здатність викликати інтерес і увагу, зосередженість на об'єктах, явищах, результатах роботи;
· сприяння активізації мислення;
· придатність до застосування сучасних методів і організаційних форм навчання й виховання;
· можливість використання у комплексі з іншим обладнанням навчальних майстерень;
· відповідність завданням трудового, естетичного виховання і профорієнтації учнів.
Для ефективнішої реалізації науково-педагогічних вимог необхідно враховувати ергономічні, естетичні, технічні та вимоги безпеки під час використання навчального обладнання.