КУРСОВА РОБОТА
"Методика підготовки і проведення практичного заняття "Оцінка екологічної стабільності території" з дисципліни "Землевпорядне проектування" з використанням інформаційно-комунікаційних технологій".
Зміст
Вступ
1. Практичне заняття як організаційна форма навчання
2. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні
3. Місце дисципліни землевпорядне проектування у підготовці інженерів-землевпорядників
4. Методика та зміст практичного заняття по темі "Оцінка екологічної стабільності території"
4.1 Рекомендована література для підготовки студентів до практичного заняття
4.2 Питання для закріплення та перевірки засвоєних знань
Висновки
Список літератури
Сучасна система освіти зароджувалася, удосконалювалася у ХХ столітті в період інтенсивного розвитку агропромислового комплексу та індустріалізації країни. Посилена увага до природничих, точних наук, продуктивної праці поєднувалася зі збільшенням кількості навчальних закладів.
У наступний період величезними кроками освоювалися нові природні ресурси, вибухали екологічні кризи, передові країни ставали на шлях інноваційного розвитку, в усіх сферах утверджувалися інформаційні технології - усе це поставило нові завдання перед освітою та наукою.
Сучасний глобалізований світ став велетенським обмінним пунктом інформації. 1988 року оптико-волоконний кабель передавав одночасно три тисячі інформаційних імпульсів, 1996 року - півтора мільйона, 2000 року - уже десять мільйонів. Останніми роками у світі щороку видається в середньому понад вісімсот тисяч книжок різних найменувань. У середині XV століття у світі налічувалося всього близько тридцяти тисяч книжок.
Наприкінці ХХ століття розвинені країни світу поставили собі за мету прискорити перехід від постіндустріального до нового етапу розвитку людства - інформаційного суспільства, основними ресурсами якого є знання та інформація.
Ще К. Ушинський говорив, що розум - це добре організована система знань, але знань, які постійно оновлюються! [15] Ось чому одна з важливих тенденцій розвитку освіти в країні складається з перебудови самої концепції організації навчально-пізнавальної діяльності, педагогічного керівництва нею, коли інформативна модель освіти втратила свою актуальність.
Сьогодні суспільство досягло такого рівня розвитку, коли обсяги теоретичних знань, інформації, рівень її структурованості та складності зумовлюють створення якісно нової інформаційної структури, в якій інформаційні ресурси визначатимуть розвиток країни, сфер суспільства; умови життєдіяльності людини в усіх соціальних сферах, інтелектуалізацію праці, вдосконалення соціально-комунікаційних відносин, виробництва й управління усіма соціальними сферами; вибір і використання інформаційних систем і технологій різного призначення.
Це вимагає найшвидшого переходу до нової стратегії розвитку освіти на основі широкомасштабного використання знань та інформації як стратегічних ресурсів розвитку, а також перспективних високоефективних технологій як основних інструментів цього розвитку.
Саме такий підхід до освіти був визначений Національною програмою "Освіта. Україна ХХІ сторіччя", в якій передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп'ютерної інформації [7].
Для реалізації програми великого значення набувають процеси інформатизації, використання комп'ютера, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та інформаційних ресурсів у професійній діяльності працівників освіти.
Тому обрана тема курсової роботи є високо актуальною, розробка методики практичного заняття з використанням ІКТ є одним з кроків запровадження у навчальний процес новітніх інформаційних технологій.
Об’єктом курсової роботи є підготовка і проведення практичного заняття з дисципліни "Землевпорядне проектування" по темі "Оцінка екологічної стабільності території".
Мета - підготувати методику підготовки і проведення практичного заняття з дисципліни "Землевпорядне проектування" по темі "Оцінка екологічної стабільності території".
При аналізі поставленої мети я виділила наступні завдання:
висвітлити інформацію про практичне заняття, як організаційну форму навчання;
розкрити важливість використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні;
скласти методику підготовки і проведення даного практичного заняття з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань [15].
Практичне заняття ставить за мету на основі засвоєних системних знань включати учнів у різні види самостійної діяльності - практичної, інтелектуальної, предметної.
Практична діяльність учнів забезпечує використання знань, умінь і навичок у різних ситуаціях. Наприклад, предметна - це маніпуляція матеріальними об'єктами (робота з мікрокалькулятором, обладнанням, вимірювальними приладами, реактивами та ін). Інтелектуальна діяльність учнів у процесі виконання практичної роботи - це бачення та виправлення своїх помилок, перенесення знань з одного предмета на інший, діагностування й моделювання навчально-пізнавальної діяльності.
Практична робота проводиться відповідно до навчальної програми і її виконання є обов'язковим. Вона має велике значення для технічної освіти, розкриття дидактичного принципу зв'язку теорії із практикою, розвитку пізнавальних здібностей та самостійності учнів, формування в них умінь і навичок, необхідних для майбутнього життя та самоосвіти, впливає на конкретизацію й закріплення знань, розвиває вміння спостерігати та пояснювати явища оточуючого світу [14].
Цілями практичного заняття можуть бути: розширення уявлень учнів про явища оточуючого світу, у т. ч. тих, що вивчаються, глибоке проникнення в їх сутність; формування в них умінь виявляти об'єктивні зв'язки та взаємообумовленість явищ; озброєння учнів спеціальними навичками, необхідними не тільки в навчальній, а й у виробничій праці.
Практичне заняття передбачає попередню теоретичну підготовку учнів, збір фактичного матеріалу для узагальнення, систематизації, аналізу [14]. На практичне заняття відводиться, як правло, дві академічні години (тривалість визначається навчальною програмою, але може коригуватись учителем); завдання, які винесені на практичне заняття, виконуються всім класом, при цьому форма організації їх діяльності може бути індивідуальною, груповою, фронтальною, змішаною.
Основні вимоги до організації проведення практичного заняття: визначення його місця в системі уроків з даної теми; чітка постановка цілей та завдань; відбір змісту матеріалу та підготовка обладнання; проведення інструктажу з дотримання техніки безпеки викладачами та учнями; виконання випереджувальних завдань; ознайомлення з технікою безпеки; підготовка й обговорення форм звіту про виконану роботу; вивчення тих елементів практичних знань, умінь і навичок учнів, які вимагають подальшого формування та розвитку, відпрацювання на даному практичному занятті; раціональне поєднання форм навчальної діяльності учнів (репродуктивної, раціоналізаторської, творчої); розробка критеріїв оцінки результативності виконання практичної роботи, уведення в самостійну роботу учнів елементів гри та змагань як важливого фактора її стимулювання; здійснення контролю та корекції навчально-пізнавальної діяльності учнів; підбиття підсумків практичного заняття. Зміст практичного заняття зумовлюється специфікою навчальних предметів (хімія, фізика, математика, біологія, географія), теми, мети та завдань. Воно може проводитись у класі, навчальному кабінеті, майстернях, на місцевості, на виробництві.
З метою забезпечення ефективності практичного заняття викладачу потрібно: підготувати учнів до виконання практичної роботи, тобто щоб вони не тільки добре знали зміст теоретичного матеріалу, на основі якого виконуватиметься практична робота, а й були ознайомлені з прийомами її виконання; забезпечити всіх студентів посібниками, приладами, інструментами, довідниками; контролювати хід виконання роботи, вчасно приходити на допомогу студентам, не обмежуючи їхньої активності та самостійності; аналізувати та оцінювати виконання практичного завдання. Практичні завдання мають, як правило, тренувальний характер. При цьому інструктаж викладача повинен бути конкретним і зрозумілим, можливі неодноразові повторення, нагадування у процесі поетапного виконання практичної роботи. У міру набуття учнями практичних навичок і вмінь завдання ускладнюються, а інструктаж спрощується.
Різновидом практичного заняття є практикум, який проводиться після завершення великих розділів курсу та має переважно повторювально-узагальнюючий характер. Участь у ньому відкриває великі можливості для прояву та розвитку індивідуальних інтересів і нахилів учнів. На практикумі з'являються можливості для здійснення диференціації навчання. Студентам можна доручити виконання неоднакових за змістом і характером завдань. При цьому одним слід дати повний інструктаж, іншим - лише короткі відомості, для третіх обмежитись постановкою цілей та завдань, для розв'язання яких учні повинні самостійно розробити план та алгоритм дій, підібрати обладнання. Практикум може складатись із декількох завдань і дослідів, після виконання яких учні обробляють результати спостережень та експерименту, складають письмовий звіт.