Таблиця 1
| №п/п | Макрові групи | Розділ перевірки | Відсоткове вираження знань та вмінь | ||
| Високий | Середній | Низький | |||
| 1. | Шості класи | Анатомія | 15.5 % | 27.8 % | 56.6 % |
| 2. | Шості класи | Пропорції | 18.1 % | 32.4 % | 49.4 % |
| 3. | Шості класи | Конструювання | 13.9 % | 30.5 % | 55.5 % |
| 4. | Шості класи | Композиція | 24 % | 33.5 % | 42.4 % |
На заняттях живопису досягається органічне поєднання сприйняття й власної практичної діяльності, удосконалюється вміння втілювати в конкретному матеріалі свої життєві враження, розвивається чуття кольору, ритму, форми, об'єму, вміння осмислювати оточуючий світ через художній твір, не дарма Василь Сухомлинський говорив: «Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає людське в людині, піднімає себе до прекрасного…»
Завдяки сучасним комп'ютерним технологіям учні мають можливість опанувати основи комп'ютерної графіки, використовувати у власній художній творчості різні художні матеріали на основі їх досконалого імітування комп'ютером. В організації діяльності слід звернути увагу на органічне поєднання "віртуальної" та "реальної" творчості.
На основі попередньо зазначених та отриманих даних виносяться такі завдання формувального експерименту експерименту:
Оцінити ефективність методики зображування портрету в старших класах. Визначити як впливає методика закріплення навчального матеріалу на результати навчання та розвиток навичок самостійної роботи учнів старших класів.
З’ясувати вплив взаємної дії експериментальних методик навчання малювання портрету та повторення навчального матеріалу на результати навчання.
Визначити найбільш ефективне поєднання традиційних та інноваційних методик на всіх етапах навчання.
От же після попереднього етапу досліду (констатувального) можна зробити висновки, щодо необхідності введення попередньо розроблених програм з образотворчого мистецтва на тему «Портрет», та додаткових занять на основі гуркової роботи.
За розробленою програмою, учні шостих класів поділяються на дві групи: контрольну, що буде проходити звичайну програму вивчення теми портрету, та експериментальна на базі якої буде створено гурток з поглибленішим та точнішим вивченням портрету, його анатомічних основ, пропорцій, конструювання на основі цих даних та правильність компонуваня портрету на робочій площині.
Робота гуртка поділена на чотири цикли що включали в себе вивчення анатомії обличчя людини, пропорції обличчя, конструювання людського обличчя на основі даних анатомії та пропорції та правильність компонування портрету на площині за законами композиції.
Спостереження за практичною роботою експериментальної групи та контрольної показали, що швидкість і якість виконання портрету у експериментальному класі на уроках вища, ніж у контрольному. В експериментальному класі відбулося значне збільшення кількості учнів з високим рівнем успішності – з 18,8% до 29,1%. За час формуючого експерименту у контрольних класах значного збільшення учнів високого рівня не виявлено, значна частина учнів залишилася на середньому та низькому рівні успішності, а в експериментальній групі значна кількість дітей перейшла на середній рівень. Це дає можливість зробити висновки про позитивні зрушення у мотиваційному компоненті навчальної діяльності, творчої діяльності та оптимальних педагогічних умов для опанування учнями старших класів технікою побудови, що сприяє ефективності у виконанні портрету.
Перевірка підвищення знань проводилася за вже сформованими критеріями та висвітлена в таблиці 2.
Таблиця 2.
| Показники навчальних досягнень | ||||||||
| № п/п | Макрові вікові групи | Розділ перевірки | Контрольна | Експериментальна | ||||
| Високий | Середній | Низький | Високий | Середній | Низький | |||
| 1. | Шості класи | Анатомія | 14.3 % | 29.8 % | 54.6 % | 22.3 % | 34.1 % | 45.1 % |
| 2. | Шості класи | Пропорції | 20.1 % | 30.4 % | 49.4 % | 25.1% | 37.6 % | 32 % |
| 3. | Шості класи | Конструювання | 12.8 % | 31.6 % | 55.5 % | 18.5 % | 30.6 %: | 49.1 % |
| 4 | Шості класи | Композиція | 21.5 % | 32.5 % | 45.4 % | 29 % | 38.6 % | 33.2 % |
Показники навчальних досягнень учнів
Отже, в процесі оцінної діяльності за правильної її організації (дотримання етапності, використання системи методів переконання та стимулювання, створення комплексу виховних ситуації з опорою на колективні форми роботи в поєднанні з індивідуальним та диференційованим підходом) впровадження в навчальний процес додаткових годин навчання малювання портрету сприяло підвищенню ефективності учнів старших класів з інших видів образотворчого мистецтва.
2.3 Результати дослідно-експериментальної роботи
Серед багатьох предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний потенціал належить мистецтву з притаманним йому впливом на свідомість і несвідомість особистості, на інтелектуальну та емоційну сферу, на моральне і фізичне здоров`я дитини.
Мистецтво – це універсальний спосіб мислення, здатний синтезувати істину, добро й красу, формувати людину-творця. Школа має трансформувати в осередок плекання творчої особистості, виховання людини з високою естетичною культурою, самостійним культурним мисленням, здатної до життєтворчості на основі здобутих знань, яка виявляє готовність до постійного їх оновлення та інтегрування у власному досвіді з метою творчої самореалізації.
Мистецтво створене людиною, відображає її повсякденне життя. Воно дуже різноманітне, має дуже багато видів і жанрів. Воно – як дерево життя, з могутнім стовбуром і багатьма відгалуженнями, які, у свою чергу, діляться на гілочки, а далі – на окремі листочки. А коріння цього могучого дерева – у сенсі життя народу, його історії, його теперішнього і майбутнього.
Педагогами накопичено великий досвід викладання предметів художньо – естетичного циклу, розроблено варіативні програми, оригінальні методики викладання мистецтва в школі, створюють підручники і робочі зошити з образотворчого мистецтва, музики і світової художньої культури.
Викладання предметів «Образотворче мистецтво» і «Музика» у школі має ґрунтуватися насамперед на діяльнісному підході до мистецтва, що допомагає дитині скласти цілісну картину світу, дає змогу приймати творчі рішення в широкому спектрі життєвих ситуацій, формує духовні й моральні якості особистості.
Необхідно також втілювати на практиці ідеї цілісної художньої освіти, виходячи з визначення значущості кожного з видів мистецтва для формування духовного світу дитини. Водночас важливо дотримуватися логіки взаємозв’язку між предметами мистецтва з урахуванням об’єктивно існуючих параметрів, норм шкільного навантаження, структури предметів, змістової єдності основної і додаткової освіти. Тому слід орієнтуватися не на запровадження нових дисциплін, а на інтеграцію різних видів мистецтва в освоєнні предметів художньо – естетичного циклу.
За твердженням відомого психолога Л. Виговського, навчити творчості неможливо, але дати вміння, навички та знання, які допоможуть дитині у творчості.
Дидактична ефективність засобів навчання та їх використання, була оцінена групою вчителів Миронівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. В цілому можна сформулювати таку таблицю досягнень контрольної та експериментальної груп:
Таблиця 3
| к/р № | Мікро вікові групи | Середні рівні і показники навчальних досягнень | ||||||||
| Контрольні | Експериментальні | Процент підвищення | ||||||||
| Високий | Низький | Середній | Високий | Низький | Середній | Високий | Низький | Середній | ||
| 1 | 6 класи | 13,55 | 39, 6 | 43,5 | 19,2 | 55,8 | 15,56 | 4,63 | 15,2 | 27,94 |
Експериментальна робота дозволила визначити сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність методики виконання портрету на заняттях образотворчого мистецтва:
1) підбір видів наочності, доступних для сприйняття та відтворення учнями;