Критерієм трудової вихованості школярів є висока особиста зацікавленість і продуктивність праці, відмінна якість продукції, трудова активність і творче, раціоналізаторське ставлення до процесу праці, трудова, виробнича, планова, технологічна дисципліна, працелюбність.
2.2 Методика підготовки вчителя до уроків обслуговуючої праці
Удосконалювання трудового виховання жадає від учителів науково-теоретичних знань, практичних трудових й організаційних умінь, знань основ сучасного виробництва, і зокрема галузей виробництва району, у якому розташована школа. Такі знання потрібні кожному вчителеві, поза залежністю від пре подаваного предмета, але особливо вони важливі для вчителів трудового навчання, тому що виховання сучасного школяра відбувається в умовах постійного відновлення техніки й науково-технічні знання, на основі яких з'являються принципово нові конструкції машин, устаткування, удосконалюються технологічні процеси.
Аналіз підготовки вчителя показав, що керівникам шкіл і працівникам органів утворення бракує розуміння сутності трудового виховання, практичних й організаційних умінь, необхідних для ефективного керівництва суспільно корисною, продуктивною працею учнів. Багато вчителів не бачать і тому не використають виховних можливостей праці учнів, не можуть виявити мотиви їхньої трудової діяльності, намітити шляхи формування певних якостей особистості й усього колективу, необхідних сучасній людині.
Вивчення досвіду трудового виховання учнів показало, що вчителі, класні керівники, вихователі недооцінюють значення організаторської діяльності в суспільно корисній, продуктивній праці школярів. З 500 зареєстрованих нами випадків низької педагогічної ефективності праці учнів в 270 причиною з'явилася відсутність належних організаторських умінь у педагогів. Це не дозволяє їм повною мірою реалізувати наявні науково-теоретичні знання, практичні вміння, приводить до дезорганізації трудової діяльності учнів, породжує недисциплінованість і негативне відношення учнів до праці.
З індивідуальних бесід з 50 керівниками шкіл Тернопільської й Вінницької областей з'ясувалося, що вони утрудняються назвати конкретні заходи щодо вдосконалювання трудового виховання, навчання, з'єднання його із продуктивною працею. Необхідна в умовах реформи школи психологічна перебудова вчителів, керівників шкіл відносно трудового виховання йде повільно. Одна з основних причин - украй недостатня увага до цього в педінститутах, у методичній роботі із трудового виховання в системі курсової перепідготовки. Тому неодмінною умовою корінного поліпшення трудового виховання стає підвищення методичної майстерності педагогічних працівників, оволодіння ними методикою організації трудової діяльності школярів. Вивчення практики підготовки й підвищення кваліфікації вчителів дозволило виявити кілька варіантів реалізації даної умови.
У Полтавській області органами утворення при сприянні кафедри педагогіки педагогічного інституту була розроблена програма теоретичної, організаторської й практичної підготовки вчителів до керівництва трудовим вихованням школярів. Вона включала вивчення педагогами досягнень педагогічної науки, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, матеріально-технічних умов здійснення суспільно корисної праці, методику організації колективної праці учнів і вивчення його впливу на формування особистості. Практичні й організаційні вміння вчителя в спеціально організованих кружках, семінарах-практикумах, у методичних секціях й у процесі самостійної роботи, безпосередньо в процесі керівництва трудової діяльності учнів. Питання трудового виховання розглядалися й у системі курсового підготовки вчителів всіх предметів, у роботі районних, обласних тематичних семінарів керівників, вихователів трудових об'єднань школярів. У допомогу слухачам були розроблені методичні рекомендації, практикувалися обговорення рефератів, доповідей, консультації, виробничі екскурсії, відвідування виставок, колективний аналіз змісту окремих видів праці, їх економічних і педагогічних результатів.
В умовах такого великого міста, як Київ, виявилося продуктивніше зосередити в районі роботу з підвищення методичної майстерності організаторів трудового виховання школярів. Розробка такої локальної системи методичної роботи дозволяла врахувати соціально - виробниче оточення шкіл, будувати трудове виховання учнів, беручи до уваги місцеві умови праці, що зложився позитивний досвід.
Цілеспрямована робота з підвищення методичного рівня педагогічних кадрів була зосереджена насамперед на чіткому визначенні основних напрямків роботи інспектори РУНО по трудовому навчанню, вихованню й профорієнтації. Здійснюючи в єдності організаційні, контролюючі й методичні функції, інспектор Подільського Руно И.П. Брускова основну увагу приділяла підвищенню ефективності трудового виховання, централізованій рішенню в масштабах району питань організації суспільно корисної, продуктивної праці школярів. У сфері уваги інспектори не тільки вчителі трудового навчання й майстри УПК, але й всі приймаючу участь у вихованні школярів: класні керівники, організатори позакласної роботи, вихователі груп продовженого дня, батьки, виробничники. Інспектора цікавило, як виховання прагнення трудиться в сфері матеріального виробництва входить у різні напрямки й форми виховної роботи. Такий аналіз, з одного боку, допомагає вчителям праці використати можливості перших колективів в організації трудової діяльності, а з іншого боку - підсилює увага класних колективів, молодіжного комітету до праці школярів на заняттях у шкільних майстернях і цехах УПК, під час літніх практичних робіт.
Інспектор є членом районної координаційної ради й на основі його рішень становить план районних заходів щодо трудового виховання й профорієнтації. Відмітна риса підходу до складання плану - прагнення забезпечити координацію і єдину спрямованість різних форм роботи. Якщо раніше в районі проводили роздільно два зльоти учасників літніх трудових об'єднань - школярів й училищ, що вчиться, то тепер ці зльоти - спільні. Раніше підприємства району й школи планували екскурсії по різних темах програми трудового навчання, зустрічі з ветеранами праці. У практиці роботи інспектори міцне місце зайняли індивідуальні співбесіди із класними керівниками 8-9 класів з питань профорієнтації, організація спільних педрад шкіл і вищих професійних ліцеїв, загальних зборів батьків школярів і ліцеїв, що вчиться. Методичному забезпеченню сприяє постійно діючий районний семінар педагогів шкіл із проблем трудового виховання й профорієнтації. Ціль семінару - удосконалювання педагогічного виховання керівництва трудовим вихованням школярів у сучасних умовах.
У перші роки роботи семінару основними слухачами були організатори позакласної й позашкільної виховної роботи. На заняттях розкривалися об'єктивні передумови необхідності вдосконалювання трудового виховання учнів; умови успішної реалізації системи трудового виховання; організаційно-педагогічні вимоги до суспільно корисної, продуктивної праці старшокласників. Особливістю роботи семінару було сполучення наукових рекомендацій з аналізом практики навчальних закладів і підприємств району. Заняття проводилися на базі шкіл, ВПУ, у виробничих об'єднаннях. Це допомагало здійснювати слухачам усвідомити умови успіху й досягнень колег, глибше осмислити досвід роботи своїх шкіл.
Місце проведення чергового заняття семінару визначалося темою й позитивним досвідом одного з виховних установ району. Попередня робота керівників семінару з педагогічним колективом допомагала не тільки підготувати чергове заняття, але й осмислити, узагальнити накопичений досвід. Учасники семінару, вивчаючи цей досвід, визначали можливості його використання у своїй школі. Через рік у роботі семінару брали участь учителі, класні керівники, тобто всі, хто безпосередньо займається трудовим вихованням школярів. На конкретних прикладах роботи шкіл району аналізувалися форми взаємодії класного керівника з молодіжними організаціями, зв'язок школи й ВПУ в підготовці школярів до усвідомленого вибору професії, форми спільної роботи школи, батьків і трудового колективу.
Складна система підвищення кваліфікації охоплювала вчителей-предметників, класних керівників, але не передбачала спадкоємності в їхній роботі, між початковою й середньою школою. Тому в наступному навчальному році до роботи семінару були притягнуті вчителі I - III і класні керівники IY класу. Семінар був присвячений проблемам трудового виховання молодших школярів у навчальній і позаучбової діяльності. Як і в попередні роки, заняття проводилися на базі шкіл району, де зложився позитивний досвід трудового виховання школярів. Для поглибленого вивчання минулого взяті наступні теми: робота методоб'єднань по трудовому вихованню молодших школярів; робота з родителями; методи, прийоми й умови виховання дисциплінованості в процесі навчальної роботи; виховання працьовитості в школярів у суспільно корисній праці; виховання колективізму в навчальній і позаучбової діяльності; виховні можливості уроків праці.
Постійно діючий семінар дозволив розширити сферу впливу органів утворення району на методичну підготовку вчителів і керівників шкіл, знайти найбільш ефективні форми узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду, виявити утруднення вчителів у трудовому вихованні учнів. Найбільші труднощі для вчителя представляє керівництво суспільно корисною, продуктивною працею учнів, Тому в лекціях, індивідуальних бесідах, при аналізі досвіду організатори семінару звертали увагу на особливості педагогічного керівництва, сутність позиції вчителі на кожному з етапів колективної праці (спільна розробка трудового завдання на основі осмислення й обговорення його цілей; колективний розподіл завдання і його окремих частин по тимчасових або постійних мікроколективах - групам; обговорення раціональних методів виконання завдання; виконання своєї частини завдання кожним школярем з урахуванням завдання для групи в цілому; колективний облік й оцінка результатів праці в кількісному і якісному вираженні; колективний аналіз відносини до праці як мікрогруп, так і кожного працюючого).