В дошкільному віці з метою всебічної фізичної підготовки дитини педагогічний вплив спрямований на формування основних м'язових груп. При цьому розвиток сили відбувається за рахунок виконання вправ динамічного характеру, вправ, які мають швидкісно-силову спрямованість, вправ з обмеженням статичних компонентів. Проте слід уникати значних навантажень у виконанні фізичних вправ, тривалих статичних поз, одностороннього навантаження враховуючи швидку стомлюваність нервової і м'язової систем у дитини.
Розвиваючи м'язову силу у дітей дошкільного віку, необхідно особливу увагу приділяти підвищенню їх рухової активності під час прогулянок і занять з фізичної культури, що є необхідною умовою для комплексного розвитку всіх рухових якостей в цей віковий період [15,32].
1. Вивчити особливості загального розвитку дітей дошкільного віку.
2. З`ясувати фактори, які лежать в основі розвитку фізичних якостей дошкільнят.
3. Узагальнити особливості методики розвитку фізичних якостей.
4. Охарактеризувати методичні аспекти розвитку фізичних якостей дітей дошкільного віку.
Для вирішення поставлених задач були застосовані такі методи дослідження:
1. Аналіз літературних джерел
2. Педагогічне спостереження.
Дослідження проводилось в 2 етапи. На першому етапі було проаналізовано літературні джерела за такими напрямами:
1. Особливості розвитку рухових якостей у дітей дошкільного віку.
2. Фактори, які впливають на розвиток фізичних якостей дошкільнят.
3. Система вправ та ігор, які використовуються для розвитку фізичних якостей.
4. Особливості методики визначення рівня розвитку рухових якостей дошкільнят.
На другому етапі було проведено узагальнення вивченого матеріалу щодо методики розвитку фізичних якостей дітей дошкільного віку.
В методиці фізичного виховання дітей дошкільного віку повинні бути присутні засоби, методи і прийоми навчання рухам, розвитку фізичних якостей і здібностей, які ґрунтується на принципах свідомості і активності, наочності, доступності, обліку індивідуальних можливостей дітей, систематичності, поступовості, підвищення вимог. Специфікою методики фізичного виховання є те, що в основі всіх способів вживання фізичних вправ лежать регулювання навантаження, а також варіативність поєднання навантаження з відпочинком. В залежності від дії на організм навантаження може бути постійним і змінним, мати безперервний або переривистий характер [22,105].
У фізичному вихованні дітей дошкільного віку як основні використовують наступні методи: метод вправ з чітко заданою програмою дій, порядком їх повторень, точним дозуванням навантаження і встановленими інтервалами відпочинку; ігровий метод; метод змагання.
Широко, застосовується у фізичному вихованні дошкільників словесний метод і наочний. В роботі з дітьми молодшого дошкільного віку переважають прийоми опосередкованого навчання, пояснення, що супроводжується показом, виконання дітьми вправ разом з вихователем. Засоби, методи, і прийоми навчання, вправи, виховання, а також способи організації дітей на заняттях спираються на ведучу для кожного вікового періоду розвитку дітей діяльність.
Особливості методики фізичного виховання дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку обумовлені ступенем самостійності дитини, його свідомим відношенням до занять, до повторення засвоєного [19,520].
Гнучкість характеризує ступінь рухливості в різних ланках опорно-рухового апарату людини. Вона залежить від форми і будови суглобів, від еластичності м'язів і зв'язок, від функціонального стану центральної нервової системи і рухового апарату.
Рухливість в суглобах має певний вплив на функціональну діяльність дитини. З нею також пов'язані амплітуда, точність, швидкість його рухів. Тому розвитку гнучкості у дітей починаючи з дошкільним віком слід надавати певну увагу в процесі їх фізичного виховання.
Для, оптимізації гнучкості у дітей 3-6 років використовують вправи, які сприяють розтягненню м'язів і зв'язок опорно-рухового апарату. Вони виконуються з великою амплітудою і дають максимальний ефект за умови систематичного виконання в комплексах ранкової гімнастики, фізкультурних хвилинках, на заняттях фізичної культури. Найраціональнішими є пружинисті (нахили і випрямляння тулуба, напівприсідання) і махові рухи (верхніми і нижніми кінцівками) з різноманітними початковими положеннями [32, 55].
Під час виконання цих вправ дітям потрібно давати цільову установку: доторкнуться м'ячиком або прапорцями підлоги, не згинаючи ніг в колінах, зробити мах ногою так, щоб доторкнутися носком витягнутої руки. Це підвищує активність дошкільнят всіх вікових груп, стимулює їх проявляти свої рухові здібності.
Основною методичною умовою, якої потрібно дотримуватися в роботі над розвитком рухливості в суглобах, є обов'язкова розминка перед виконанням вправ на розтягування. Вправи на розтягнення необхідно виконувати серіями в певній послідовності: вправи для суглобів верхніх кінцівок, тулуба і нижніх кінцівок; між серіями - вправи на розслаблення. Комплекс може складатися з 8-10 вправ пасивного або активного характеру. Перерви у вправах на гнучкість навіть в межах 2-3 тижнів негативно позначаються на рівні розвитку гнучкості.
Вправи і ігри для дітей 3-4 років.
1. В.п.: ноги на ширині плечей, руки внизу. 1-руки в сторони; 2-нахил до правої (лівої) нозі, торкнутися пальцями носка ніг; 3-випрямитися, руки в сторони; 4-повернутися у вихідне положення.
2.В.п.: ноги на ширині плечей, м'яч в правій руці. 1-2-нахил вперед-вниз, перекласти м'яч в ліву руку за лівою ногою; 3-4-випрямитися, потім з лівої в праву руку.
Не зачепи іграшку. Між двома стійками, що знаходяться на відстані 3-4 м одна від одної, закріплюють шнур на висоті біля 50 см. Уздовж нього на землі розставляють іграшки на відстані 50 см одна від одної. За сигналом дитина пролазитиме під шнуром з одного кінця, потім - у зворотному напрямі і обходить наступну іграшку з другого боку і так до кінця, намагаючись не збити жодну з них [20,57].
Правила: не можна обходити 2 іграшки підряд з одного боку шнура. Вказівка до проведення: проводити розвагу в повільному темпі пристосовуючись до індивідуальних навиків кожної дитини.
Устаткування: високі іграшки - кеглі, башточки і інші, шнур 3-4 м довжиною.
Вправи і ігри для дітей 5-6 років.
1.В.п.: сидячи ноги нарізно, палиця на колінах. 1-палицю вгору; 2-нахилитися до правої ноги, торкнутися шкарпетки; 3-випрямитися, палицю вгору; 4-повернутися у вихідне положення. Те ж до лівої ноги.
2. Пролізання в обруч боком (не зачіпаючи за верхній край) в групуванні (5-6 разів).
Пролізь за іграшкою. Діти стають в круги. Напроти кожного прив'язаний обруч у вертикальному положенні. За обручами встановлені іграшки в однаковій кількості. Завдання кожного - пролізти через обруч, узяти іграшку і переносити їх по одній в свій круг - будиночок. По сигналу гравці йдуть до обручів, сідають, пролазять крізь обруч, беруть іграшку і так само повертаються в свій будиночок. Так продовжують до тих пір, поки не перенесуть всі іграшки. Переможцем вважається той, хто жодного разу не зачепив обруч.
Правила: переносити іграшки можна лише по одній.
Вказівки до проведення: подавати сигнали лише до початку першої дії. Радити дітям, щоб вони не поспішали, пролізаючи через обручі.
Устаткування: обручі діаметром 60 см прив'язані у вертикальному положенні, іграшки розміром приблизно 10-15 см. Для кожного учасника креслиться круг діаметром 60-80 см.
Хто зніме більше стрічок. На різних стійках натягують 2 шнури, на які накидають кольорові стрічки. Дітей ділять на дві групи: в одній - ті, хто вище зростом, в іншій - нижче. Тому один шнур натягують вище, інший - нижче. Стрічок повинно бути втричі більше, ніж дітей. По безперервному сигналу діти кожної групи підстрибують, прагнучи зняти якомога більше стрічок. Виграють ті, у кого буде більше стрічок [24,95].
Правила: не можна знімати стрічку після закінчення сигналу.
Вказівки до проведення: сигнал - дзвінок - слід припиняти тоді, коли знято більше стрічок, але не все.
Устаткування: 2 шнури, стрічки, дзвінок, стійкі. Шнури не слід підвішувати на легкі стійки, тому що вони можуть впасти при знятті стрічок. Стрічки підвішувати так, щоб один кінець висів нижче.
Здібність до швидкості необхідна для формування і вдосконалення бігу, різних видів стрибків і метань, в рухомих іграх, а також для успішного оволодіння багатьма видами спортивних вправ.
Швидкість виявляється в різних формах, основні з яких:
• швидка реакція на сигнал до дій або їх зміни;
• швидкість одиночного руху;
• здатність збільшувати в короткий час темп рухів по сигналу або в ігровій обстановці;
• частота циклічних рухів (біг, плавання, ходьба на лижах, їзда на велосипеді) [36,35].
Відповідно до особливостей прояву швидкості виділяються дві основні задачі, спрямовані на розвиток швидко виконувати рух. Одна із задач - це вправа на швидкість на початку руху, умінні миттєво реагувати на сигнал (словесний, звуковий). Ця якість необхідна в багатьох рухомих і спортивних іграх (настільному тенісі, баскетболі і ін.), на старті в бігу, плаванні, будь-яких естафетах. Інша задача - учить підтримувати високий темп руху, наприклад, в бігу наввипередки за партнером, при катанні м'яча, обруча. Підбір ігор і вправ для розвитку швидкості визначається загальними дидактичними принципами (відповідність зросту, підготовленості дитини, поступове ускладнення завдань, їх повторність). Необхідно при цьому враховувати і деякі специфічні для даної якості вимоги, до яких відносяться наступні: