Усі ,опитані, вчителі вважають бесіду ефективним методом навчання на уроках природознавства. Вона впливає позитивно на особистість учня: з її допомогою учні дізнаються багато їм невідомого і нового, висловлюють свої думки, разом з тим розвиваються мислення уява, увага, тобто психічні процеси, учні під час бесіди повинні слідкувати за своїм мовленням,вчаться вступати у діалог, використовуючи певні етичні норми під час ведення діалогу. Тобто завдяки бесіді вчитель розвиває творчий потенціал учнів, вчить набувати та використовувати раніше набуті знання.
Проходячи практику у ЗОШ №54, я спостерігала за уроками вчителя – методиста Гулик Світлани Павлівни, 3 – А клас. Світлана Павлівна використовує бесіду майже на усіх етапах уроку, що сприяє кращому засвоєнню учнями природничого матеріалу. На мою думку Гулик С. П. вдало використала бесіду на етапі пояснення нового матеріалу (Додаток Б), що дозволило не лише вчителю монологічно пояснювати нову тему, але й висловити свої думки і судження дітям. Це можна відтворити за допомогою фрагменту уроку.
Вивчення нового матеріалу, закріплення знань та умінь
1. Бесіда з учнями.
Перед вами ілюстрації тварин (у підручнику, с. 138). Поміркуйте: до яких груп належать ці тварини? Так, це звірі. Але чому ж вони виділені в окремі групи? Подивіться до малюнків і поміркуйте.
Отже, всі тварини об’єднуються в групи в залежності від того, чим вони живляться.
Тема сьогоднішнього уроку «Чим живляться тварини. Ланцюги живлення».
Для чого ми будемо вивчати цю тему?
А для чого нам це потрібно?
2. Робота в парах.
Прочитайте статтю на с. 138 за абзацами, перевірте власні знання і знання свого напарника.
3. Гра «Яка це тварина? Чому?»
Вчитель показує зображення будь-якої тварини. Учні називають відповідно: це хижа тварина, бо їсть зайців; це всеїдна тварина, бо живиться і рослинами, і тваринами.
4. Слово вчителя.
(Використовуючи малюнок). У природі всі живі організми взаємопов’язані між собою. Зверніть увагу на цей малюнок: зайчик їсть капусту, тобто рослину, а вовк харчується зайцями. Значить, вовк живиться теж рослинами? Так, якщо рослин буде мало, зайці будуть голодні, і, звичайно ж, будуть гинути і вовки. Це і є ланцюжки живлення. Ланцюги – це зв’язки.
Діти, допоможіть мені розшифрувати ці три ланцюги живлення (плакати: малюнки дев’яти об’єктів природи).
Розгорніть підручник, с. 140, рубрика «Поміркуй». Попрацюйте у парах. Потім послухаємо відповіді 2-3 учнів.
Отже, можна зробити висновок, що бесіда є ефективним методом навчання, який можна використовувати на всіх етапах уроку, тим самим навчаючи учнів природничих знань, розвиваючи психічні процеси, виховуючи культуру особистості, найперше при проведенні бесіди.
ВИСНОВКИ
Бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів.
Бесіду проводять тоді, коли можна опертися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Бесіду проводять у формі запитань вчителя і відповідей учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді.
Розрізняють декілька видів бесіди: за призначенням (вступна бесіда – підготовка до лабораторних робіт, екскурсій, вивчення нової теми; бесіда – повідомлення - базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів; бесіда – повторення - використовують для закріплення навчального матеріалу; контрольну бесіда - використовують для перевірки засвоєних знань) та за характером діяльності учнів (репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу; систематизуюча бесіда – основна мета узагальнити і систематизувати знання учнів; суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження; катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам’яті).
Готуючись до бесіди, вчителю необхідно скласти план; чітко визначити зміст, на якому базується бесіда та її цілі. Зміст матеріалу необхідно поділити на смислові частини, внаслідок чого створюється система запитань, яка будується за принципом наступності.
Запитання повинні бути конкретними і короткими, в жодному разі не можуть бути невизначеними; також слід уникати альтернативних запитань, щоб уникнути випадкового вибору відповідей учнями; не слід ставити питання подвійні чи потрійні, особливо, що стосуються різних об’єктів або різних сторін одного предмета, явища, їх несумісних ознак, властивостей. Не можна включати у запитання невідомі або маловідомі терміни, повторювати запитання кілька разів у різних формулюваннях. Запитання ставлять перед усім класом, якщо відповідь неповна або неточна, тоді потрібно, щоб доповнив інший учень. Бажано, щоб питання були індивідуалізовані.
Відповіді учнів повинні бути повні; усвідомлені і аргументовані; точні і чіткі; літературно правильно оформленні.
Як показав аналіз педагогічного досвіду, вчителі використовують бесіду на уроках природознавства для формування природничих знань на усіх етапах уроку (фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань учнів, поясненні нового матеріалу, узагальненні та систематизації знань учнів, підбитті підсумків уроку) і вважають її ефективним методом навчання, що позитивно впливає на формування особистості учнів.
Отже, при врахуванні вимог до проведення бесіди і правильної побудови на уроці природознавства, вона є найефективнішим діалогічним методом навчання природничих знань молодших школярів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Байбара Т. М. Бесіда як метод навчання в процесі викладання природознавства // Початкова школа. – 1999. - №4. – С. 20 – 22.
2. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посіб. Вид. 2-е. К.: Веселка, 1995. – 334 с.
3. Байбара Т. М., Коваль Н. С. Вибір методів вивчення нового матеріалу на уроках природознавства // Початкова школа. – 1990. - №9. – С. 35 – 39.
4. Водойми України. Конспект уроку. 4 клас // Початкова освіта. – 2006. - №39. – С. 10 – 12 (Вкладка).
5. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2003. – 576 с.
6. Гончарова К. Д. Форми організації навчального процесу: Навч. посіб. для пед. училищ. – К., 1990. – 320 с.
7. Горощенко В. П., Степанов И. А. Методика преподавания природоведения: Учеб. пособие для учащихся в пед.. уч - щ. – 2-е узд., дораб. – М.: Просвещение, 1984. – 159 с.
8. Дяченко Л. М. Матеріали до уроків. Я і Україна. 3 клас. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 288 с.
9. Кондратова Л. О., Павлюк І. Ю. Матеріали до уроків. Я і Україна. 4 клас. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 160 с.
10. Куценко Н. Я., Походжай Н. Я. Я і Україна. 1 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 128 с.
11. Лукач С. Метод беседы на уроке // Все для вчителя. – 1997. - №21 – 22. – С. 31 – 33.
12. Майхрук М. І., Митохір Н. Б., Янусь С. В. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас: Посібник для вчителя. 2 вид., перероб. І доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 200 с.
13. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 5 –е видання, доповнене і перероблене. – К., 2002. – 656 с.
14. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 2 класи. К.: Початкова школа. – 2003. – 296 с.
15. Програми для середньої загальноосвітньої школи 3 – 4 класи. К.: Початкова школа. – 2003. – 296 с.
16. Птахи нам на крилах весну принесли. Урок-проект до курсу «Я і Україна» // Розкажіть онуку. – 2008. - №3. – С. 43 – 45.
17. Савчин М. В. Педагогічна психологія. Навч. посіб. – К.: Академія, 2003. – 416 с.
18. Тварини – частина живої природи. Конспект уроку. 3 клас // Початкова освіта. – 2006. - №10. – С. 3 – 5 (Вкладка).
19. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Академія, 2000. – 542 с.
ДОДАТОК А
АНКЕТА
1. Які методи навчання Ви використовуєте на уроках природознавства?
2. Чи використовуєте Ви бесіду на уроках природознавства як метод навчання:
а) Так; б) Ні.
3. Які види бесіди Ви використовуєте?
4. Які основні критерії відбору питань для бесіди використовуєте Ви:
а) поділ змісту матеріалу на великі частини;
б) поділ змісту матеріалу на малі частини;
в)поділ змісту матеріалу на смислові частини;
г) створення системи питань;
д) побудова бесіди за принципом наступності;
е) запитання конкретні за змістом;
є) запитання можуть бути невизначеними;
ж) використання альтернативних питань;
з) Ваш варіант
5. На яких етапах уроку Ви використовуєте бесіду?
6. Чи вважаєте Ви бесіду ефективним методом навчання? Чому?
7. Як Ви вважаєте, як впливає бесіда на уроках природознавства на формування особистості учня?