6. Структурний аналіз.
Даний етап роботи над усним переказом передбачає виділення зачину, основної частини, кінцівки тексту, встановлення засобів зв'язку між цими частинами. Якщо є абзаци, учні їх називали, визначали тему кожного з них. На основі мікротем складався план переказу. При цьому ми виходили з того, що самостійним вважається переказ, який спирається не на запитання, а на цілісне сприймання тексту, його, композицію.
7. Усний переказ тексту.
Цю частину уроку вчитель планував залежно від того, як діти мали переказати текст: детально, стисло, вибірково, творчо. Чи читати ще раз текст перед переказом, вирішував вчитель, орієнтуючись на лінгвістичну і загальну підготовку учнів.
Для того, щоб процес складання переказу не перетворився на одноманітне і нудне заняття і щоб ним охопити якомога більше учнів, ми в деталях продумували форми роботи. Серед них були:
— переказ тексту одним учнем з наступним колективним
обговоренням: як можна краще сказати? Після цього інший учень,
враховуючи виявлені недоліки, ще раз переказував текст;
— колективний переказ "ланцюжком" з наступним порівняльним аналізом: хто найкраще переказував (а не найгірше!) і чому?;
— підготовка переказу в парах (один говорить, другий слухає). По закінченні 1—2 учні із тих, хто слухав, переказували складений текст всьому класу;
— обговорення в групах деталей складання переказу, розповідь його
одним із групи всьому колективу.
У формуванні уміння складати усні перекази неоціненне значення мало використання магнітофона. Адже молодші школярі ще не зовсім привчені на слух "ловити" мовленнєві помилки. Записи переказів на плівку і повторне їх прослуховування дали змогу детально проаналізувати допущені недоліки, що є головним у процесі створення переказу.
Підготовчу роботу ми проводили у три етапи: І — усвідомлення тексту; II — змістово-композиційний аналіз; III — виконання різних видів завдань, що сприяли підвищенню грамотності та розвитку зв'язного мовлення. Проілюструємо наведені положення прикладом роботи над переказом.
Покинуте кошеня
Хтось виніс з хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу.
Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняті. Притулилось воно до куща та сидить — тремтить. Ніхто його не пожаліє. Поверталася зі школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулось кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
Запитання та завдання.
I. Про що розповідається в тексті? Як почувало себе кошеня? Хто побачив кошеня? Що зробила Наталочка? Що б ти зробив у такій ситуації? Як би ти вчинив, коли б батьки не дозволили взяти кошенятко додому? Чи живуть у вас удома тварини? Хто їх доглядає?
II. Доберіть свій заголовок до тексту. Назвіть слова, які передають дії кошеняти (притулилось, сидить, тремтить, нявчить, пригорнулось, замуркотіло). Знайдіть речення, у якому йдеться про те, як вчинила Наталочка, побачивши кошеня. Чи можна стверджувати, що дівчинка добра душею, адже в тексті про це прямо ніде не сказано. Назвіть слова, які замінюють іменники в тексті (кошенятко, воно, його; Наталочка, вона, дівчинка).
Детально перекажіть текст за планом: (1. Покинуте кошеня. 2. Наталочка бере кошенятко додому. 3. Кошеня раде-радісіньке).
Наведемо методику роботи над таким переказом.
Дуб
Але дуб не загинув. Через рік зазеленіли молоді пагони, де обгоріли гілки. Укрився старий дуб кучерявим листям. А верхівка була суха. Летіли з теплого краю лелеки. Бачать — сухе верховіття. Сіли на нього й змостили там гніздо. Зрадів сухий дуб. Тепер він не самотній.
Налетіла гроза. Вдарила вогняна стріла в стовбур дуба. Затремтіли гілки. Загорілось верховіття. Лив дощ, а дуб горів — аж палахкотів... Обгоріла його верхівка.
Запитання та завдання.
I. Чи дотримана послідовність дій у тексті? Який абзац має бути першим, а який — останнім? Що відбулося під час грози? Чи загинув дуб?
Хто побачив суху верхівку дерева? Що зробили лелеки? Чому зрадів дуб?
Знайдіть у тексті слова-синоніми (горів, палахкотів; верхівка, верховіття).
Як у тексті названо блискавку? (Вогняна стріла). У прямому чи переносному значенні вжито дієслово в реченні Зрадів сухий дуб? Поміркуйте, чому дуб змальовано як істоту? Поясніть значення слова самотній (без сім'ї, рідних, близьких, друзів; сам). Що ти можеш зробити, щоб твоя бабуся чи дідусь не почувалися самотніми?
II. Який це текст: розповідь, опис чи міркування? Виділіть основні події, про які розповідається в тексті (блискавка вдарила в дуб, дерево обгоріло, лелеки влаштували гніздо на верховітті). Знайдіть ту частину, в якій описується дуб після удару блискавки.
Виберіть слова з тексту, що входять до тематичної групи "дерево" (стовбур, пагони, гілки, дуб, листя, верхівка, верховіття).
Детально перекажіть текст за планом (1. Гроза. 2. Вогняна стріла вдарила в стовбур дуба. 3. Дуб не загинув. 4. Лелеки влаштували гніздо на верховітті).
Наведемо методику роботи над переказом.
Ранковий вітерець
Була тиха літня ніч. Усе спало. І вітерець заснув. Та ось запалала ранкова зірниця. Прокинувся вітерець, вибіг із-за куша. Побіг берегом ставка. Збудив очеретину. Зашелестіла очеретина, загойдалась. А на очеретині спав метелик. Прокинувся метелик і полетів до села. Уже й на ранкову зорю займається. Ось уже і сонечко скоро зійде. Прилетів метелик до троянди, сів на квітку. Прокинулась квітка, поглянула навколо себе, а вже сонечко світить.
Запитання та завдання.
I. Коли відбувалися події? Що зробив вітерець? Хто спав на очеретині? Куди полетів метелик? Кого розбудив метелик? Чому в тексті говориться про вітерець, троянду як про істоту? Скажіть, як ви розумієте вислів: запалала ранкова зірниця. Знайдіть у тексті дієслова-антоніми (заснув — прокинувся). У прямому чи переносному значенні вжиті дієслова в реченнях І вітерець заснув; Прокинувся вітерець, вибіг із-за куща; Збудив очеретину; Прокинулась квітка, поглянула навколо себе... ? З якими словами у вас асоціюється слово троянда? (Пишна, ніжна, запашна, красива, біла, червона, колюча тощо). Подумайте, чи може змінитися настрій людини, якщо їй подарувати квітку троянди. Чи спостерігав ти коли-небудь пробудження природи? Що тебе найбільше вразило?
II. Виберіть з тексту дієслова, які характеризують дії вітерця (заснув, прокинувся, вибіг, побіг, збудив), очеретини (зашелестіла, загойдалась), метелика (спав, прокинувся, полетів, прилетів, сів), троянди (прокинулась, поглянула). Чи можна ці слова вважати опорними?
Перекажіть текст за планом (1. Усе спало. 2. Прокинувся вітерець і збудив очеретину. 3. Метелик прокинувся й полетів до села. 4. Прокинулась троянда).
На уроках читання ми використовували такий вид роботи над текстом, як словесне малювання. Розвитку мовлення сприяло і застосування мовленнєвих ситуацій. Залежно від ступеня трудності використовувалося три види таких ситуацій:
1. Інсценізація на основі готових текстів.
2. Проведення рольової гри на основі ілюстрації.
3. Використання реальних або уявних навчальних ситуацій.
Розглянемо конкретніше методику проведення переказів, у яких різна дидактична мета, ілюструючи фрагментами уроків, які ми розробили у процесі експериментального дослідження.
Мета детального або близького до тексту переказу — передати зміст його повністю (без пропуску окремих деталей), послідовно (не порушуючи порядку дат) і правильно (точно називаючи імена, факти, окремі назви). Для детальних переказів ми намагалися не брати малих текстів, бо діти запам'ятовували їх напам'ять. Обсяги текстів для контрольних переказів вказані у програмі з рідної мови.
Спочатку учні вчилися переказувати художні тексти, а далі частково переходили на художньо-наукові. Ми розпочинали навчання переказувати з текстів-розповідей, поступово включаючи елементи опису, міркування.
Програмою з рідної мови рекомендується для переказу використовувати матеріал, який учні чули по радіо чи телебаченню, від дорослих, прочитали в журналі, газеті. Не бажано для переказу пропонувати вірші, тому що руйнуються віршовані рядки.
Наведемо приклад уроку складання детального переказу.
Тема. Усний переказ тексту "Хоробрий зайчик".
І. Вступне слово вчителя — підготовка до сприймання змісту тексту.
— Ще зовсім недавно ми бродили з вами в осінньому лісі. Під ногами шурхотіло опале листя, сумну пісню співали птахи. А сьогодні під теплою білою ковдрою сплять деревця і тваринки, не чути співу птахів.
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила —
Пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте, хто вона,
Бабуся чарівна. (З и м а).
— Так, це — зима.
Прийшла зима, і життя змінилося і в людей, і в тварин. Скажіть, будь ласка, яким стало життя тваринок у лісі? (Ведмідь ліг спати у барлозі, зайчик і білочка змінили шубки на нові).
— А навіщо зайчик змінює свою сіру шубку на білу? (Щоб ховатися в снігу від хижаків).
— А від кого ж ховається зайчик? Хто на нього може напасти? (Вовк, лисиця...).
— Маленький зайчик ховається також від хижої пташки, що зветься пугач. Як ви думаєте, яким потрібно бути зайчику, щоб не потрапити до лап ворога? (Прудким, хоробрим, хитрим).
(Слова ми записували на дошці).
II. Оголошення мети уроку.
— Сьогодні на уроці ми прочитаємо цікавий текст про зайчика і будемо вчитися усно його переказувати.
III. Читання вчителем тексту "Хоробрий зайчик".
— Послухайте уважно текст:
Біг зайчик по узліссю. Раптом пугач каменем упав на нього. Розбійник ухопився за спину зайця крючкуватими кігтями. Сіренький перекинувся набік, задніми ногами вдарив нападника. Пугач відпустив здобич. А зайчик скочив на ноги і зник у гущавині.