IV. Визначення теми і основної думки тексту.
— Про кого розповідається у тексті?
А про якого саме зайчика? Що головне хотів сказати нам автор цього оповідання? Якщо підібрати заголовок до тексту, яка назва буде кращою: "Зайчик" чи "Хоробрий зайчик"? Доведіть.
V. Змістовий аналіз тексту;
— Чому ми назвали зайчика хоробрим? А чому пугача названо розбійником? Як відповів зайчик на напад хижої птиці? Чи захочеться пугачеві ще раз напасти на зайчика?
VI. Фізкультхвилинка.
— Підніміться зі своїх місць і уявіть, що ви — маленькі зайчики.
Сірий зайчик сів і жде,
Дрібно вушками пряде.
Зимно зайчику стоять,
Треба трішки пострибать.
Скік-скок, скік-скок,
Треба трішки пострибать.
VII. Мовний аналіз тексту.
— Послухайте ще раз уважно оповідання (повторне читання).
— Чи є у цьому тексті речення, у яких не згадується про зайчика? (Це питання можна поставити перед читанням тексту).
— Послухайте, якими словами тут названо зайчика: зайчик — нього — зайця — сіренький — здобич. Чи кращим було б оповідання, якби в кожному реченні повторювалося слово зайчик? А якими словами автор називає пугача? (Розбійник, нападник).
— Чи можна речення поміняти місцями? Чому?
— Що означає слово узлісся?
— Чому в оповіданні сказано, що пугач упав каменем?
— Яке місце в лісі можна назвати гущавиною?
— Як правильно вимовляти слова узлісся, кігті?
— Як по-іншому можна сказати: ухопився (схопив), перекинувся (перевернувся), ударив (наніс удар), скочив на ноги (схопився), зник (пропав). А чиї слова більш точні — автора чи ті, що ми підібрали?
(Вчитель уточнює, чому).
VIII. Структурний аналіз тексту.
— Пригадаймо, яким реченням розпочинається текст. Що далі відбулося? Чим закінчується ця пригода?
IX. Складання плану тексту.
— А зараз спробуємо скласти план у вигляді запитань ніби ви ставите запитання один одному. Попрацюймо у парах.
— Тепер запишемо загальний план на дошці.
План.
1) Де біг зайчик?
2) Хто на нього напав?
3) Чи розгубився зайчик? Що він зробив?
4) Чому пугач відпустив здобич?
X. Повторне читання тексту.
— Зверніть увагу, з якою інтонацією я читатиму текст. Приготуйтесь до його переказу, подумайте, який малюнок ви б виконали до змісту цього тексту.
XI. Усне переказування тексту спочатку в парах, а потім 1—2 учні переказують усьому класу.
XII. Виконання учнями малюнків до тексту, розповідь про їх зміст.
Результатом проведення переказу даного виду стало вироблення у молодших школярів уміння переказувати текст за запитаннями; за планом; з використанням сюжетних ілюстрацій. Порівняння результатів детального переказування тексту за визначеними позиціями в контрольному та експериментальному класах показало кращу сформованість відповідних умінь в учнів експериментального класу (див. табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Порівняльна характеристика умінь детального переказування тексту в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | Уміння | Контрольний клас, % | Експериментальний клас, % |
| 1 | Детальне переказування тексту за запитаннями | 67 | 75 |
| 2 | Детальне переказування тексту за планом | 74 | 81 |
| 3 | Детальне переказування тексту з використанням сюжетних ілюстрацій | 71 | 82 |
Вибірковий переказ передбачав передачу "своїми словами" вузької теми цілого тексту. Це був або переказ окремого епізоду, або сцени зустрічі двох героїв, опис природи тощо. Для такої роботи найбільше підходили казки, оповідання. Методика проведення таких переказів була майже така, як і над детальним.
Результатом використання цього виду навчальної роботи стало формування умінь учнів вибірково переказувати текст за запитаннями; за планом та ілюстративним матеріалом. Сформованість вмінь вибіркового переказування тексту в учнів експериментального класу вища, ніж в учнів контрольного (див. табл. 2.2.).
Таблиця 2.2.
Порівняльна характеристика умінь вибіркового переказування тексту в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | Уміння | Контрольний клас, % | Експериментальний клас, % |
| 1 | Вибіркове переказування тексту за запитаннями | 78 | 86 |
| 2 | Вибіркове переказування тексту за планом | 82 | 90 |
| 3 | Вибіркове переказування тексту з використанням сюжетних ілюстрацій | 83 | 93 |
Смисл стислого переказу полягає в тому, що зміст тексту учень має передати коротко, конспективно. Це один із найважчих видів переказу. Учневі необхідно вибрати з тексту основний зміст, передати його зв'язно, послідовно, без пропусків. Але така робота розвиває логічне мислення, прищеплює навички стислого виразного мовлення, виробляє вміння узагальнювати. Проілюструємо роботу над стислим переказом на прикладі фрагменту уроку.
Тема. Стислий переказ тексту "Сміливий вчинок".
І. Вступне слово вчителя і оголошення мети уроку.
— Діти, серед дорослих і дітей є такі, що байдуже ставляться до чужої біди. Але є і такі, які завжди прийдуть на допомогу. Ось про такого хлопчика ми сьогодні прочитаємо. Але ми не просто послухаємо текст, а й повчимося його стисло переказувати.
II. Читання вчителем тексту "Сміливий вчинок".
В один із сонячних днів Федір повертався зі школи додому. У нього був радісний настрій. Дорога пролягала через старенький місток. Підходячи до мосту, хлопчик почув веселі голоси школярів і жалібне поскрипування дощок. Діти, сидячи на поручнях, розгойдували його та верещали від задоволення. І раптом сталося непередбачене. Маленька Світланка. змахнувши рученятами, впала з поручнів у річку і зникла під водою. Не роздумуючи й хвилини, Федір кинувся за нею. Нестерпно довго тягнувся час. І лише тоді, коли Федір вийшов на берег, тримаючи на руках дівчинку, діти полегшено зітхнули. Всі побігли до рятівника і переляканої, але живої Світланки.
III. Визначення теми і основної думки.
— Яка тема цього тексту? А основна думка? Скажіть, у заголовку виражена тема чи й основна думка? А чи можна текст назвати "Гарний вчинок"? А чому автор дібрав заголовок "Сміливий вчинок"?
IV. Змістовий аналіз тексту. Відповідь на запитання:
1. Куди йшов Федір?
2. Яке заняття знайшла собі малеча?
3. Що трапилось зі Світланкою?
4. Хто врятував дівчинку?
5. Чому це трапилось зі Світланкою?
6. Чим міг закінчитись цей випадок?
7. Який висновок ви повинні зробити для себе?
V. Мовний аналіз тексту.
— Як можна по-іншому сказати: радісний (веселий), пролягла (простяглася), жалібно (близько до плачу), верещали (галасували), непередбачено (не думали наперед), раптом (зненацька), зникла (пропала), кинувся (скочив), нестерпно (не можна витерпіти), не роздумуючи (миттю), побігли (помчались), поручні (перила).
— Замініть сполучення слів близькими за значенням: в один із днів (одного разу), верещали від задоволення (задоволено верещали), полегшено зітхнули (зітхнули з полегшенням), тягнувся час (ішов час).
— А чому автор використав саме ці слова, а не ті, що ми назвали? (Вчитель допомагає учням відчути доцільність авторської лексики).
— Які слова вживає автор, щоб не повторювались слова Федір і Світланка?
VI. Структурний аналіз тексту.
— Назвіть зачин, кінцівку.
Скільки абзаців виділено в тексті? Як вони між собою пов'язані? (Хлопчик, раптом, нестерпно).
VII. Складання стислого переказу.
VIII. — Прочитайте план.
1. Додому.
2. Старенький місток.
3. Світланка у воді.
4. Дівчинку врятовано.
За цим планом повчимося складати стислий переказ. Я прочитаю перший абзац. Як його зміст можна передати одним реченням. (Федір повертався зі школи).
Зміст наступних абзаців може бути таким:
▪ Підходячи до мосту, хлопчик побачив, як малеча розгойдувала поручні старого мосту. Діти верещали від задоволення.
▪ Раптом маленька Світланка полетіла у воду. Федір миттю кинувся за нею.
▪ Довго тягнувся час, поки рятівник не з'явився з переляканою дівчинкою на руках.
▪ Для повторного переказу можна на дошці записати початкові слова абзацу.
Підсумкова бесіда.
— Який текст вам більше до вподоби? (Авторський). Чому?
(Детальніше, яскравіше зображено ситуацію, яка відбулася). А коли в житті нам доводиться говорити стисло?
Результатом використання переказів даного виду стало формування у молодших школярів умінь стисло переказувати текст і передавати основну думку твору. Уміння стислого переказування твору краще сформовані в учнів експериментального класу, ніж контрольного (див. табл. 2.3.).
Таблиця 2.3.
Порівняльна характеристика умінь стислого переказування тексту в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | Уміння | Контрольний клас, % | Експериментальний клас, % |
| 1 | Визначення теми твору | 76 | 85 |
| 2 | Визначення основної думки твору | 78 | 89 |
| 3 | Вибір основного змісту твору | 81 | 90 |
| 4 | Передача основного змісту послідовно і зв'язно | 74 | 82 |
| 5 | Порівняння авторського та учнівського викладів змісту твору | 77 | 85 |
Творчий переказ передбачав доповнення тексту учнями. До таких ми відносили перекази:
1) з обов'язковим включенням елементів опису, міркування,
критичної оцінки;