Такі продукти як овочі, м'ясо, риба, дезактивуються багаторазовим промиванням водою.
Готова їжа, забруднена РР більше допустимої дози, дезактивації не підлягає: вона знищується.
Вилучення зараженого шару сипучих продуктів проводиться наступним шляхом: поверхню мішка змочують водою (крім цукру і солі), а внутрішню частину суху і незаражену пересипають в чисту тару; поверхню мішків обливають розтопленим парафіном, потім через 7-10 хв. мішок розрізають і чистий продукт пересипають у чисту тару; використовують також металевий порожній циліндр, який вводиться усередину мішка, а з нього вибирається чистий продукт.
Рослинне масло та інші рідинні продукти, які зберігались у негерметичній тарі, відстоюють упродовж 3-5 днів, потім верхній чистий шар зливають у тару. Продукти, які не підлягають дезактивації, знищуються (закопуються).
Продукти, заражені випарами ОР, дегазуються в залежності від властивостей продукту і типу ОР. У таких випадках застосовують провітрювання, промивання з наступною кулінарною обробкою, просушування, термічну обробку (просмажування, пропарювання при високій температурі). При зараженні твердих жирів (масло, сало, маргарин, сир) фосфорноорганічними ОР зрізають і знищують верхній шар товщиною 2-15 см (через 2 дні після зараження). Хлібобулочні вироби знищують, а заражені зоманом - спочатку протягом доби провітрюються, а потім сушать при температурі 120-130°С упродовж 5 год. Туші м'яса знезаражують провітрюванням, зрізанням верхнього шару, а також термічною обробкою (проваренням. обробка парою); жири, заражені зоманом, зарином можна переробити на мило.
Дегазація продуктів, заражених нестійкими ОР, як правило проводиться методом провітрювання, бо вони швидко випаровуються. Тару дегазують хімічними речовинами, які потім змивають водою.
Дезинфекція продуктів полягає у дії на заражені предмети високою температурою (кип'ятіння, обробка гарячою парою, обпалювання відкритим вогнем, дія прямих сонячних променів).
Надійним засобом дезинфекції продуктів, що заражені бактеріальними засобами, є їх кип'ятіння.
При хімічному способі застосовують дезинфікуючі речовини. В першу чергу знезаражують тару, яку протирають ганчірками, змоченими дезинфікуючими розчинами. Герметично закриті банки можна помістити на 2 год. в 2% розчин хлораміну, а консервні банки прокип'ятити в 2-3% розчині соди.
Печений хліб висушують при температурі 120°С. М'ясо, заражене неспоровими формами мікробів, знезаражують проваренням у закритих котлах під тиском 1,5 атм., упродовж 2,5 год., або переробляють на копчене при температурі 120°С.
Якщо дезинфекція не дає бажаного результату, то заражені продукти знищуються шляхом закопування на глибину не менше 70 см або спалюються.
Лише в окремих випадках, при наявності великих партій, може організовуватись знезараження. При цьому виконують ті ж дії, що і при дегазації і дезинфекції продуктів харчування: вирізають заражений шар, провітрюють, враховуючи при цьому характер зараження і властивості знезаражуючого матеріалу. Медінструменти обробляють методом промивання в органічних розчинах, які не викликають ржавіння - бензині, спирті, дихлостані. Потім інструменти ретельно витирають насухо.
6. Методика підготовки і проведення занять з цивільної оборони з учнями базових шкіл
Захист всього населення країни у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу є головною задачею цивільної оборони. Для її виконання проводяться різні заходи, одним із яких є навчання населення засобам захисту.
Навчання з цивільної оборони є загальним і обов'язковим для всього населення країни. Великим внеском у цю справу е проведення занять згідно з програмою середньої школи з учнями початкових і старших класів з предмету «Цивільна оборона». Ці заняття проводяться вчителями початкових класів і класними керівниками 5-9 класів, а також вчителями військової підготовки в 10-11 класах. Для успішного проведення уроку з цивільної оборони вчитель повинен до нього старанно підготуватись.
6.1 Порядок підготовки вчителя до занять з цивільної оборони
Підготовка вчителя до занять з цивільної оборони є складним і відповідальнім процесом і повинна проводитись у певній логічній послідовності.
Теорія і практика підготовки виробила найбільш раціональний порядок підготовки вчителя:
1. Вияснення теми і мети заняття.
2. Відбір і вивчення літератури.
3. Складання плану заняття і розрахунок часу.
4. Вибір методу заняття
5. Підготовка матеріального забезпечення.
6. Вибір і підготовка місця проведення заняття.
7. Складання плану-конспекту.
Розглянемо ці елементи підготовки до заняття більш детально.
1. Вияснення теми і мети заняття.
Учитель, готуючись до заняття, визначає його тему і зміст, а також навчальну мету.
Вияснення теми і змісту заняття допомагає у підборі матеріалу, зменшує коло тих питань, які необхідно розглянути на даному уроці. Мета повинна відповідати на запитання - чого повинен досягнути вчитель у результаті проведення заняття.
2. Вибір і вивчення літератури.
При виборі літератури необхідно враховувати час н видання і наявність додаткових видань пізнішого часу.
При виборі і вивченні літератури необхідно користуватись не тільки статутами і посібниками з цивільної оборони, але й періодичними виданнями.
3. Складання плану заняття і розрахунок часу.
Кожен урок складається з трьох частин: вступної, головної і заключної.
При розробці плану заняття необхідно:
- намітити зміст і величину вступної частини, вид контролю пройденого матеріалу і його тривалість;
- розділити програмовий матеріал заняття на вузлові питання і розрахувати час на кожен з них;
- визначити зміст і величину заключної частини.
Як правило, одногодинне заняття включає одне-два питання. Розраховуючи час, на вступну частину відводять 10-15 хвилин, на заключну - 5 хвилин, а решту - на вивчення нового програмового матеріалу (при цьому на вузлові питання, які є головними, відводиться і більше часу).
4. Вибір методу заняття.
Виходячи з теми, мети і часу, вчитель визначає вид заняття.
Вид заняття з кожного уроку вказаний у тематичному плані програми цивільної оборони для учнів базових шкіл.
5. Підготовка матеріального забезпечення.
При підготовці до заняття треба відмітити, що і скільки необхідно мати на уроці (плакати, схеми, прилади, технічні засоби навчання і т.д.), перевірити їх наявність, справність і працездатність.
6. Вибір і підготовка місця заняття.
Керівникові необхідно вирішити, де він буде проводити заняття (у класі, в коридорі, на дворі, в сховищі і т.д.)
Треба перевірити майбутнє місце заняття і якщо потрібно, відповідно підготувати його.
7. Складання плану конспекту.
У практиці занять з цивільної оборони широке розповсюдження отримав план-конспект.
План-конспект складається поступово за весь час підготовки вчителя до заняття.
6.2 Порядок розробки плану-конспекту для занять
План-конспект для проведення занять з учнями з цивільної оборони включає;
1. Заголовок плану-конспекту (на середині листка).
2. Назву теми і уроку.
3. Мету заняття, вид і місце проведення.
4. Матеріальне забезпечення, в якому вказується назва і кількість засобів навчання, наочність, плакати, схеми і т.д.
5. Література, де вказується весь перелік, використаних підручників при підготовці до занять.
6. План заняття, який включає:
- вступну частину;
- головну частину з навчальними питаннями;
- заключну частину і кількість часу на їх відробку.
7. Далі за планом йде головна частина плану-конспекту «Хід заняття», яка складається з граф:
- перша (4-5 см ширини) - навчальні питання і час на їх відробку;
- друга (10-12 см) - короткий зміст, де розкривається суть кожного питання, яке з'ясовується на уроці;
- третя (3-4 см) - методичні вказівки, де конкретизується методика висвітлення усіх навчальних питань уроку.
У головній частині плану-конспекту розкриваються всі питання названого плану заняття.
У вступній частині вказується: перевірка наявності учнів, контроль пройденого матеріалу. При цьому повинні бути записані контрольні питання. Далі йде оголошення теми уроку, мети і навчальних питань.
У головній частині записується: навчальні питання і час на їх опрацювання, короткий зміст кожного питання і методичні вказівки з їх висвітлення (схеми, технічні засоби, тощо).
Заключна частина включає: підбиття підсумків заняття і завдання на самостійну роботу.
6.3 Методика проведення заняття з цивільної оборони
За структурою кожен урок складається з вступної, головної і заключної частини.
Вступна має на меті перевірку готовності учнів до заняття, контроль пройденого матеріалу, оголошення теми і мети. Перевірка знань, умінь і навичок з пройденого матеріалу може проводитись методом усного опитування або письмово. При цьому всім опитуваним повинна бути виставлена оцінка в журналі.
При проведенні головної частини вчитель повинен вивчити з учнями основні питання теми. Зміст головної частини є стержнем заняття, він визначає собою весь педагогічний процес і характер уроку в цілому.
Пояснення нового навчального матеріалу проводиться за допомогою вибраного для даного заняття методу. Головну частину заняття проводиться так, щоб учні могли отримати необхідні знання і виробити потрібні практичні навички.
У заключній частині слід підбити підсумки заняття, дати скерування на самостійну роботу і відповісти на запитання учнів.
Література
1. Атаманюк В.Г. Цивільна оборона, М., 1986.
2. Алтунін А.Т. Цивільна оборона, М., 1985.
3. Демиденко Γ.Π. Захист ОКГ від ЗМУ, К., 1989.
4. Волков А.П. Правила поведінки і дії населення при стихійних лихах, аваріях і катастрофах, М., 1990.
5. Яковенко С.І. Психологія людини за умов радіоекологічного лиха, К., 1996.