Перш за все це зв’язано із виконанням пояснювальних педагогічних малюнків із створенням наочних матеріалів. Крім цього, в особистій діяльності художнику-педагогу доводиться виконувати ескізи композицій, сюжетні малюнки, це потребує діяльної участі пам’яті, уяви.
Важливе значення мають зміст, принципи і методи навчальної діяльності, для розвитку зорової пам'ять і уяви в учнів. Тут не можна обмежуватись певною кількістю тренувань. Потрібно використовувати цілу систему занять цими видами малювання, з використанням різноманітних вправ, що напрямлені, не тільки на розвиток і збагачення зорової пам’яті, і уяви, але й сприяє появі творчого підходу до вирішення навчальних завдань, а й в майбутньому – до багатогранної діяльності художника.
Перш за все слід відмітити, що основою успішного малювання по пам’яті і уяві являється системна робота, над малюнками з натури. В процесі такої роботи учні вивчають і запам’ятовують характерні особливості побудови різних об’єктів, отримують практичні ознайомлення з принципами їх зображення. В результаті натурного малювання по пам’яті залишаються зорові поняття про об’єкти дійсності, дякуючи чому створюються передумови для творчої роботи учня по пам’яті і уяві. “В представлении человека закрепляются и сохраняются, как правило, наиболее характерные внешние особенности рани воспринятых предметов и явлений …” [4]
Використовуючи творчу діяльність на заняттях малювання, ми намагаємось збагатити художника-початківця знаннями і навичками, напрямити його творчі здібності на шлях реального мистецтва.
Основа художнього образу – зорові сприйняття, і, чим більше в художника знань і уявлень про об’єкт, тим багатшим і виразнішим буде його зображення. Основою творчого процесу побудови зображення є запас набутих учнями знань і навиків, який звертає увагу дітей, активує цілеспрямованість його спостереження і тим самим сприяє формуванню його здібностей.
Для того щоб малюнок вийшов виразним, правдивим, потрібно вміти бачити і обрати із загальної натури найбільше характерне, а для цього потрібно попередньо знати, що являється характерним і головним. Малювання розкриває перед учнями основні закономірності будови форми, сутність образного передання форми в малюнку.
Розвивати творчі здібності людини – це перш за все виховувати творчий підхід до праці. При цьому праця розглядається як джерело формування пізнавальної діяльності, самостійного відношення до поставленого завдання. В процесі творчого відношення до праці виробляються такі цінні якості, наполегливість, цікавість, цілеспрямованість, самостійність, уміння вибрати найкращий спосіб і метод виконання роботи, тобто ті якості, без яких неможлива творчість.
Психологи вказують, що коли учень здатен використовувати раніше засвоєні знання, способи і навички для вирішення нового завдання, тоді він безумовно проявляє свою творчу і ініціативну тобто, творить. Уміння людини комбінувати і перетворювати раніше відомі йому способи діяльності при вирішення поставленого завдання говорить про його творчий підхід до справи.
На заняттях малювання учень завжди повинен підходити творчо до вирішення навчальних завдань. Наприклад, підходячи до малювання натюрморту після малювання геометричних фігур, учень творчо використовує свої знання і навички “механічно” використовується в навчальній роботі, він не може.
Неправильно думають ті, що навчальний процес розглядають як механічну роботу, далеку від творчості. Малюючи з натури, учень повинен активно включити свою уяву, а це вже творчий процес.
2.3 Використання методично-ілюстративного матеріалу на уроках образотворчого мистецтва
Урок1. Тема: Малювання композиції “Житло гномів”
Мета. Удосконалювати навички зображення предмета за допомогою прямих (вертикальних, горизонтальних, похилих) ліній. Вивчити передавати на малюнку форму і пропорції предметів, виявити рівновагу і ритм зображених об’єктів. Розвивати фантазію, уяву, увагу. Виховати акуратність, старанність.
Хід уроку
І. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.
ІІ. Повторення вивченого матеріалу.
– Назвіть основні кольори, які ви знаєте.
– Назвіть похідні кольори, які можна утворити, змінивши червону і синю, червону і жовту, синю і жовту фарби.
– Які кольори належать до теплих (холодних) відтінків?
ІІІ. Робота над темою уроку.
1. Вступна бесіда.
– На минулому уроці Олівець розповів нам цікаву пригоду, яка трапилася з ним одного разу в дрімучому лісі. Але ми не знаємо, що сталося далі. Після зустрічі гномики запросили олівця до себе в гості. Йшли вони недовго, коли побачили перед собою два маленькі будиночки, які стояли поруч.
– Вони ніби однакові, але чомусь такі різні, – подумав про себе Олівець.
2. Перегляд демонстраційного матеріалу.
3. Продовження бесіди.
– Як ви вважаєте, учні, чому два однакові будиночки зовсім не схожі один на одного? (Учні діляться своїми враженнями.)
4. Декламування вірша Т. Лопатникової “Житло гномів”.
Добрий гном і гном лихий –
Кожен дім прикрасив свій.
Перехожий вмить впізнав,
Хто це дім розфарбував.
5. Продовження бесіди.
– як ви думаєте, в який будинок зайшов наш Олівець?
Звичайно, у гарний, світлий, яскравий. У ньому – затишно, тепло, гостинно, привітно, добре, тихо, спокійно.
А якби Олівець зайшов в інший будинок, який був пофарбований темними, холодними кольорами, як би там зустріли нашого хлопчика Олівчика? (діти діляться своїми враженнями.)
– Отже, як ви зрозуміли, колір може розповісти багато про що.
А також нашого Олівця, то йому сподобалась гостинність гномів. Подякувавши за все, він щасливо дібрався додому.
6. Послідовне виконання малюнка вчителем.
Спочатку намалюєте землю, на якій стоятиме будинок. Це буде лінія внизу аркуша. Лінію малюйте зліва направо. Вона називається горизонтальною. Стіни зображуйте лініями, що йдуть зверху вниз, – це отримали фігуру, яка називається квадрат. Якщо у когось вийшов високий Дах – трикутник. Ще домалюйте димар, двері – і будиночок готовий. Подумайте, для якого гномика будете малювати будиночок – для злого можете намалювати біля хатинки ще й гномика.
6. Практична діяльність учнів.
IV. Підсумок уроку.
Демонстрування дитячих малюнків.
Урок2. Тема: Малювання осіннього листя
Мета. Удосконалювати навички фарбувати, пензлем, застосовуючи палітру та інше обладнання. Вчити дітей виконувати вправи на утворення потрібного кольору змішування фарб. Розширювати поняття про теплі і холодні кольори. Малювання листя дерев різних порід. Розвивати навички кольорового вирішення малюнка, користуючись тонами і відтінками, та загальну культуру зорового сприймання.
Хід уроку
І. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.
ІІ. Робота над темою уроку.
1. Вступна бесіда.
– Сьогоднішній урок я хочу розпочати з віршів. Адже гарні, співучі вірші допомагають побачити світ яскравішими, неначе розмальованими чарівними фарбами. Поети свої вірші пишуть серцем, а якщо серце у людині спить, не може вона відчути усієї краси поезії. А як хотілось б, щоб ви навчились слухати вірші не тільки вухами, а й серцем, розуміти ті почуття, які хотів передати в них автор. От взяти хоча б ці рядки із вірша Катерини Перелісної.
2. Декламування вірша К. Перелісної “Золота осінь”.
В парку і садочках
На доріжки й трави
Падають листочки
Буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє, чисте.
Метушні немає,
Тиша й прохолода –
Осінь золотава
Тихо-ніжно ходить.
3. Продовження бесіди.
Прослухавши вірш, ваша уява, мабуть, вже малює, як червоне, жовте, лапасте, кругле, довгасте листячко кружляє в повітрі і тихенько падає вниз.
Поети не тільки бачать, а й знаходять слова, які найвиразніше, найточніше передають це нам.
А якщо ви спробуєте намалювати листопад, то на вашому малюнку кожен листочок і осінній вітер будуть живими. Бо це ви відчули завдяки чарівному слову поезії.
Прослухайте ще один вірш про осінь.
4. Декламування вірша З. Федоровської “Осінь”.
… Осінь на узліссі фарби розбавляла,
Пензликом легенько листя фарбувала.
Вже руда ліщина, пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім тільки дуб зеленний.
Утішає ясен:
– Не сумуй за літом!
– Геть усі діброви в золотому цвіті.
5. Продовження бесіди.
Напевно, вам сподобалося, як розповіли про листопад поети. А як би ви самі описали це явище? Спробуйте дібрати найточніше слова про осіннє листя. Подумай, на що воно схоже? Що воно вам нагадує? З чим його можна порівняти? (Діти діляться своїми враженнями.)
Не тільки поети, але й художники – наче чарівники, які бачать те, що не помічають інші, відтворюють свої враження від побаченого на картинах.
6. Сприймання учнями творів мистецтва.
Бесіда за картиною Остроухова Іллі Семеновича “Золота осінь”.
– А тепер погляньте, як чудово намалював осінь художник Ілля Семенович Остроухов. Розгляньте уважно репродукцію картини і поміркуйте, про що вона. (Діти одну-дві хвилини мовчки розглядають картину.)
– Яка трава восени? (Пожовкла, висохла.)
– Яке листя на деревах? (Листя на деревах жовто-багряне.)
– Яке небо на картині?
– Чому осінь називають “золотою”, “багряною”, “щедрою”?
– Як би ви назвали цю картину?
– Художник так і назвав свою картину “”Золота осінь”. На ній ви бачите дерева в парку. Дві сороки пролетіли на галявину, радіють теплому дню. Могутні крони дерев позолотила осінь. Яка гарна й багата рідна природа, скільки чарівної краси в осінніх барвах!
Погляньте на листочки, які ви принесли на урок. Чи знаєте, з яких вони дерев? Назвіть.