Методичні основи роботи над словотворчими афіксами у контексті розділу "Будова слова" у 4 класі (стр. 7 из 13)

Таким чином, робота над будовою слова повинна бути спрямована не лише на самостійний розбір слова за будовою, але й на збагачення словникового запасу учнів, правильне вживання слів у мовленні, написання їх у відповідності з нормами української мови. Розбір слова за будовою необхідно поєднувати з елементами словотворчого аналізу, спостереженнями над значенням префіксів і суфіксів.

Розділ ІІ. Методичне забезпечення вивчення префікса і суфікса у початковій школі

2.1 Відбір та організація навчального матеріалу до вивчення тем «Префікс» і «Суфікс»

Тема «Будова слова» як самостійна починає вивчатися у 2 класі і закінчується в 3класі. Вона складається з таких основних етапів:

1. Підготовча робота до ознайомлення із смисловими частинами слова, яка полягає у спостереженні за спорідненими словами, доборі споріднених слів і побудові речень (2 клас).

2. Ознайомлення із специфікою і роллю морфем (корінь, префікс, суфікс) у слові та з однокорінними (спорідненими) словами (3 клас).

3. Закріплення і поглиблення знань про морфемну будову слова, які пов’язуються із формуванням правописних і мовленнєвих навичок (3-4 класи) [33, 151].

Як уже зазначалось, вивчення теми «Будова слова» має важливе значення в лінгвістичному розвитку учнів. Ознайомлення молодших школярів із морфемною будовою слова розкриває широкі можливості для систематичного розширення і уточнення словника дітей, оволодіння одним із способів розкриття лексичного значення слова. Під час вивчення цієї теми учні знайомляться із словотворчими засобами. Усе це сприяє розвиткові точного і образного мислення.

Крім того, оволодіння умінням здійснювати морфемний аналіз слова закладає основи для формування повноцінних навичок правильного письма, адже вивчення цієї теми пов’язане із засвоєнням найважливіших чергувань української мови /о, е/ з /і/, /г, к, х/ з /ж, ч, ш/ та /з΄, ц΄, с΄/, правопису слів з ненаголошеними голосними й сумнівними приголосними (кігті, легкий, боротьба), а також префіксів, уживання апострофа після префіксів тощо.

Засвоєння теми «Будова слова» впливає на виховання інтересу до української мови.

Вивчення цієї теми викликає в учнів певні труднощі. Вони пов’язані з тим, що діти:

- аналізуючи слова, враховують лише зовнішнє їх оформлення (збіг окремих звуків) і не замислюються над значенням слів (вода і водити);

- враховуючи семантику слова, його значення, забувають про зовнішнє (звукове) оформлення однокореневих слів, а тому помилково вважають однокореневими слова парк і сад (місце, де ростуть дерева);

- не враховують того, що в коренях слів можливе чергування звуків (сніг – сніжок) ;

- не розрізняють однокореневих слів і форм одного й того самого слова (білий, білити і білий, білого);

- «склеюють» корінь із префіксом (наприклад, якщо для виділення кореня в слові заспів доберуть споріднені слова заспівати, заспівувати, то у них виникає бажання помилково прийняти за корінь заспів-, при доборі ж інших слів: співати, спів, співак – корінь буде виділено правильно);

- «склеюють» корінь із суфіксом (наприклад, аналізуючи слово робітник, учні можуть дібрати споріднені слова робота, заробіток, робітничий і визначити корінь робот – робіт, добір же слів зароблений, робити, роботящий переконує учнів у тому, що –от-, -іт- – суфікси, а не частини кореня);

- «склеюють» між собою суфікси (наприклад, визначають у слові слоненятко суфікс –енятк- або –ятк-, насправді ж тут три суфікси – -ен-, -ят-, -к-);

- «склеюють» суфікс і закінчення (наприклад, у слові казка визначають як суфікс –ка).

Отже, вивчаючи морфемну будову слова, учитель повинен приділити належну увагу попередженню цих типових учнівських помилок.

Таким чином, доцільно якомога ретельніше добирати методи та прийоми; до проведення кожного уроку підбирати цікавий матеріал, використовуючи при цьому так вподобані дітьми казки, прислів’я, загадки, ігри, змагання тощо.

На сьогодні в арсеналі вчителя початкових класів чимало ефективних засобів активізації навчання. Треба лише їх уміло застосовувати, враховуючи мету уроку, характер матеріалу, рівень підготовки учнів і власні можливості.

Вивчення будови слова має на меті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забезпечує правильне користування ними в усному і писемному мовленні, зокрема сприяє практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються такі типи вправ:

І. На спостереження за роллю морфем у слові:

― розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила його значення (дуб – дубок, писати – переписати);

― порівняйте слова пенсіонер – пенсіонерка, поясніть, як утворилося друге слово;

― поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося (ліс – лісовий, синій – синька).

ІІ. На заміну морфем у слові:

― у поданих словах замініть суфікс –ик суфіксом –ищ (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?

― у словах вийти, роз’єднати замініть префікс іншим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.

ІІІ. На добір слів:

― доберіть слова за поданими схемами:

, , .

― доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утворилися;

― у слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;

― у слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.

ІV. На утворення слів:

― утворіть від поданих іменників прикметники (учитель, трактор, рука);

― утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати – читання (малювати – ..., лежати – ...);

― утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси

пере

... →ходити

...

...

На нашу думку, крім вправ, вміщених у підручнику, можна подати й інші. Розв’язання цікавих завдань сприятиме розвитку кмітливості, спонукатиме школярів повторювати вивчене, зазирати до словника.

Більшість слів в українській мові багатозначні, омонімічні. Школярі часто бачать їх у книжках, самі використовують у мовленні. Щоб правильно виділити корінь слова, потрібно перш за все з’ясувати його лексичне значення у певному контексті. Тому на уроках доцільно використовувати й такі завдання, щоб учні міркували про лексичне значення окремих слів.

Також на уроках можна використовувати цікаву граматику, загадки, прислів’я, приказки. Це теж послужить збагаченню словника учнів. Такі вправи доцільно подавати в кінці уроку, коли школярі вже втомилися. Це пожвавить роботу, зацікавить їх.

алі у нашій роботі пропонуємо вправи для самостійної, індивідуальної та групової роботи. Також серед вправ є тексти, які мають природниче спрямування і дають змогу здійснювати екологічне виховання на уроках української мови. Віршовані тексти допоможуть дітям зрозуміти красу, багатство української мови, її виразність, чарівність рідної природи.

Запропоновані нами завдання можна використати під час вивчення префіксів і суфіксів у 3-4 класах.

Наведемо приклад казки, яку учні із зацікавленням слухатимуть, із якої вони дізнаються, який великий світ слів, зустрінуться з новими для них поняттями, термінами, у них виникне інтерес, що ж це за часточки, які змогли побудувати такий великий замок.

Цю лінгвістичну казку можна навіть розказати на першому уроці вивчення розділу «Будова слова». У даному разі відбуватиметься пропедевтичне навчання, звертатиметься увага учнів на традиції та звичаї українського народу, виховуватиметься почуття необхідності дружби, підтримки, взаємодопомоги, любові до рідної мови.

№1

Казковий замок

(Лінгвістична казка)

Жили-були собі слова. Вони змінювалися, росли, як дерева. З кожним роком слів ставало все більше й більше. І от виріс пишний, квітучий сад. Коли слова-дерева гойдались від вітру, вони звучали, нагадували чарівний спів солов’я. Стали люди називати милозвучну мову солов’їною.