Методичні основи роботи над словотворчими афіксами у контексті розділу "Будова слова" у 4 класі (стр. 11 из 13)

№47

Використовуючи префікси, утворіть антоніми. Префікси виділіть.

прилітати	закривати
виходити	злітатися
віднести	одягнутися
виїхала	з’єднати

№48

До поданих слів доберіть близькі за значенням слова з префіксами.

Тихий - …, бесіда - …, сміливий - …, паркан - …, сумний - …, слабкий - …, жорсткий - …, барвистий - …

Зі словами кожної пари складіть речення.

№49

Випишіть слова, що складаються:

а) тільки з кореня;

б) з кореня і закінчення;

в)з кореня, суфікса і закінчення;

г) з префікса і кореня;

ґ) з префікса, кореня, суфікса;

д) з префікса, кореня, суфікса, закінчення;

е) з кореня і суфікса.

Безплатний, біг, вигляд, вівчар, варений, відламок, відплата, відхил, віра, гарт, далекий, доба, запис, сміх, зелений, кора, корм, безмежний, вигріб, ґедзь, ґрунт, брат, ґрунтова, долина, дзьоб, вечірній, записка, зліт, кадр, кущ, липовий, літо, лічу, лоза, льох, льон, мир, мідь, місток, місто, безмірний, бік, вигук, глибина, буковий, грач, граченя, засівний, намір, напад, воля, ніч, нічний, нуль, нульовий, обгін, перестук, подорож, подорожник, подяка, безмісячний, бій, випас, джміль, бурячок, вірний, джмелиний, друкарка, пожежа, поклик, промова, пень, пеньок, порада, потік, примирення, примітка, безпомилковий, пташник, вал, птах, пушок, світильник, вигін, схил, схід, маляр, малюк, маленький, весна, щастя, небо, смішний, святковий, дорога, подарунок.

№50

Випишіть слова з префіксами.

В’язати, в’їхати, об’єкт, об’єднання, в’є, роз’єднати, п’явка, п’ятак, з’ясувати, під’їзд, з’їжджати, в’ялити, в’язка, з’явився, об’їдати, роз’їхатись, з’їзд.

№51

Випишіть в одну колонку слова з префіксом с-, у другу – з префіксом з-

Поясніть правопис цих слів.

1.Збагачення, скинути, зцідити, скип’ятити, зшити, складка, зберегти, сколихнути, скоритись, звеселити, скаламутити, збудувати, скосити, скреснути, зчавити, згаснути, скотитись, скласти.

2.Злити, зшивання, зсадити, скоротити, зшкребти, зсипати, скроїти, скрутити, скусати, спаяти, змалювати, спалахнути, зрізати.

3.Спереду, зрошення, сплеснути, зростити, сповіщати, зрушити, зштовхнути, справа, стверднути, зцементувати, стримати.

4.Здивуватись, скам’яніти, скінчити, злетіти, скликати,сколоти, зчорніти, стиснути, змити, стягнути, зчепити.

5. Схлюпнути, зчистити, схилитись, зрівняти, схвалити, зсушити, сформулювати, зстрибнути, сформувати, зсутулитись, сходити.

№52

Згрупуйте слова з однаковим префіксом. Що спільного у значенні слів кожної групи?

Премудрий, презлий, преславний, приклеїти, предобрий, приліпити, пребагатий, прищепити, прив’язати.

№53

До слів садок, яблуневий, гіллястий випишіть з тексту споріднені.

Випишіть слова з префіксами.

Яблунька

Посадив садівник у саду дику яблуньку. Зрізав зелену верхівку. Розколов стовбурець і увіткнув молодий пагінець від хорошої яблуні.

Захворіла яблунька. Але скоро одужала й зрослася з чужою гілкою. П’є гілочка соки дикої яблуньки і росте швидко. Через три роки зацвіло дерево білими запашними квітами. Потім пелюстки опали. На їхньому місці з’явилась зелена зав’язь. До осені виросли великі, рум’яні, солодкі яблука.

(За К.Ушинським)

№54

Відгадати слова:

а) Корінь мій знаходиться в «ціні»,

Префікс дай від «оклику» мені,

Суфікс – від «лінійки» чи від «зірки»,

Разом – результати перевірки. (Оцінка)

б) Корінь з «підкладки»,

префікс з «обшивки»,

суфікс – із «косинки»,

а все разом – для книжки. (Обкладинка)

в) Слово складається з двох частин: перша частина – корінь слова «учитися», друга – суфікс слова «в’язень». Ціле слово – синонім слова «школяр». (Учень)

г) Слово складається з двох частин: перша частина – корінь слова «кома», друга – префікс слова «попрацювати», третя – звук, що позначається буквою, яка стоїть в алфавіті перед У. ціле слово – назва солодкого напою з фруктів і ягід. (Компот)

№55

Розгляньте малюнок і складіть казку про лісову школу (письмово). У своїй роботі використовуйте слова з суфіксами чи префіксами.

― Які спільнокореневі слова ви вжили у казці?

Отже, робота над запропонованими завданнями під час вивчення теми «Будова слова» потребує від учнів осмисленої діяльності, допомагає їм збагачувати словник, пробуджує інтерес до мови, підвищує культуру мовлення. Ці завдання доцільно використовувати як під час повторення вивченого про будову слова, так і під час опрацювання окремих тем розділу. Цей матеріал зацікавлює учнів, спонукає до творчого пошуку. Такі вправи значно пожвавлюють процес практичного засвоєння рідної мови молодшими школярами, сприяють формуванню їхньої мовної особистості.

2.2 Перевірка ефективності запропонованої системи вправ в експериментальному дослідженні

Дослідження проводилось у Білявецькій загальноосвітній школі

І-ІІ ступенів на базі двох класів, з яких 4-А визначений нами як контрольний, а 4-Б – експериментальний. Кількість учнів у класах та стан успішності майже ідентичні.

Дослідження спрямоване на перевірку ефективності використання вправ для ознайомлення учнів з будовою слова, зокрема з префіксами і суфіксами, та закріплення цього матеріалу. Воно носило теоретико-експериментальний характер і проводилось у два етапи.

На І етапі була визначена сфера дослідження, вивчалися психолого-педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формувались завдання дослідження.

На ІІ етапі розроблялись шляхи реалізації завдань дослідження і матеріали експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки ефективності використання запропонованих нами вправ, продовжувалося вивчення наукової літератури з даної теми. Основна увага була звернена на аналіз та узагальнення даних експерименту, оформлення роботи, з’ясування подальших перспектив такого навчання.

Експериментальне навчання за запропонованою схемою здійснювалось на формуючому і перевірялося на узагальнюючому етапах дослідження.

Було розроблено систему вправ, безпосередньою метою яких є:

- ознайомлення молодших школярів із префіксами та суфіксами як значущими частинами слова, їх роллю та словотворчою функцією;

- розширення і уточнення словника дітей;

- правильне користування морфемами в усному і писемному мовленні;

- вміння визначати префікси і суфікси у словах;

- правильна вимова і правопис префіксів роз-, без-, з- (с-);

- вміння розрізняти префікси та прийменники, правильно їх писати;

- навчити правильно писати слова з апострофом після префіксів.

Ці уміння формувалися в результаті виконання вправ, що подані у попередньому параграфі.

З метою одержання об’єктивної інформації про рівень засвоєних знань і вмінь з морфеміки і словотвору, про типові помилки ми провели спеціальні підсумкові роботи у контрольному та експериментальному класах. Кожному учневі було запропоновано теоретичні та практичні завдання.

Теоретичні завдання вимагали відповіді на поставлені запитання.

Доповніть визначення:

1. Корінь слова – це ... частина ... .

2. Закінченням називається ... .

3. Основа слова – це частина ... .

4. Префіксом називається частина слова, що стоїть ...

5. Суфікс – це частина слова, що ... .

6. Спорідненими називаються слова, що мають ..., а саме ... .

Результати якісного і кількісного аналізу виконання цього виду завдань подано в таблиці 1.

Таблиця 1.

№ п/п	Поняття	Дали правильну відповідь		Дали неправильну відповідь
		Контро-льний клас (%)	Експе-римен-тальний клас (%)	Контро-льний клас (%)	Експе-римен-тальний клас (%)
1.	Корінь	56	61	44	39
2.	Закінчення	62	64	38	36
3.	Основа	47	59	53	41
4.	Префікс	48	52	52	48
5.	Суфікс	51	57	49	43
6.	Споріднені слова	43	58	57	42

Учнівські відповіді показали, що учні експериментального класу правильніше доповнили запропоновані визначення понять.

Разом з тим, у більшості школярів викликало труднощі завдання на визначення основних способів творення слів.

Так, виділяють способи творення слів за допомогою:

Таблиця 2.

Словотворчі засоби	Контрольний клас (%)	Експериментальний клас (%)
Префікса	33	41
Суфікса	27	41
Префікса і суфікса	24	38
Закінчення	3	11
Кореня	8	10
Шляхом додавання іншої основи	-	28

Учні контрольного і експериментального класів також виконували практичні завдання.

Пропонуючи школярам перше з них, ми намагалися перевірити їх уміння розрізняти словоформи і спільнокореневі слова. Крім того, експеримент дозволив виявити запас морфем і типові порушення дітьми норм творення форми слова і похідних слів.

Запишіть у перший стовпчик форми поданого слова, а в другий – спільнокореневі слова:

Писати, слово

Як свідчать одержані дані (див. таблицю 3), 54,6% учнів 4-А класу і 65,8% учнів 4-Б класу правильно записали форми запропонованих слів. Правильно дібрали спільнокореневі слова 57,6% і 66,9% відповідно учнів контрольного і експериментального класів.