Перший рівень: учень не тільки сприймає інформацію, але у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне вирішення простих завдань, на знаходження деякого об'єкту в числі інших, дізнаватися на слух і по зображенню (позначенню) даних елементів і так далі.
Другий рівень: характеризує алгоритмічну діяльність по пам'яті або можливість відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.
Третій рівень: характеризує етап продуктивної діяльності. На цьому рівні орієнтовна основа діяльності влаштована таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і учень здатний виконувати їх в думці. Він вирішує нестандартні завдання відносно до конкретної ситуації і об'єкту. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, одній з складовою якої є уміння вирішувати конструкторські завдання, що приводить до формування нових знань і учень робить ”відкриття для себе. Але він ще не робить нічого нового для суспільства”.
Четвертий рівень: характеризує продуктивну дію, яка виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтованої основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, і цей рівень характеризує наукову діяльність.
Оперативні цілі приведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Постановка оперативних цілей по темі “КВП”
| Перелік дій | Еталони | |||
| Умови | Результат | Критерій оцінки | ||
| 1 Рівень Уміти розпізнавати електротехнічні вимірювальні прилади по натуральних зразках. Уміти розрізняти і класифікувати ці прилади. Показувати конструктивні елементи приладів на плакаті | Базові знання по таких дисциплінах: фізика, метрологія, ТОЕ, електричні машини, електричні апарати | Розпізнає електротехнічні вимірювальні прилади по натуральних зразках. Показує конструктивні елементи приладів на плакаті | 95 % правильних відповідей 5% не правильних відповідей | |
| 2 Рівень Уміти перераховувати види і елементи електротехнічних вимірювальних приладів. Давати їх характеристику. | Виконувати дії 1 рівня | Вміє перераховувати види і елементи електротехнічні вимірники приладів. Дає визначення приладам. | 85 % правильних відповідей 15% не правильних відповідей | |
| 3 Рівень Уміти підбирати класи точності приладу для визначеної дільниці ланцюгу | Виконувати дії 1і 2 рівня | Уміє підбирати класи точності приладу для визначеного учатка ланцюгу | 75 % правильних відповідей 25% не правильних відповідей | |
2.1.2 Проектування плану викладання теми
Для того, щоб педагог зміг освітити всі потрібні питання з теми “Контрольно – вимірювальні прилади”, йому необхідні такі дидактичні матеріали як план і контурний конспект.
Першим етапом є побудова плану. План - це тезове, граматично вірне віддзеркалення логіки викладання матеріалу.
Принцип створення плану:
1) визначення виду плану (складний або простій);
2) визначення способу викладу теми (індукція, дедукція);
3) розташування ознак логіко-семантичної структури відповідно до вибраної послідовності;
4) можна доповнити історичними відомостями, достоїнствами і недоліками і тому подібне
Вище було сказано, що один з принципів створення плану - створення логічної структури. З кожного поняття або категорії витікають логічні складові його суть, яка у свою чергу теж розкриваються детальніше. Це скелетне визначення логічної структури. Упорядкуємо послідовність дій із створення логічної структури:
1) виявлення понять теми;
2) встановлення типів зв'язку між ними;
3) здійснити їх класифікацію і схематизацію.
Логічна структура для теми “Контрольно–вимірювальні прилади” представлена на рис.2.1.
Якщо виписати і упорядкувати набутих понятійних ознак, то отримаємо один з дидактичних матеріалів даної теми - простий план.
План викладу теми «Контрольно–вимірювальні прилади»
1. Загальні відомості про контрольно-вимірювальні прилади
2. Електродинамічні, електростатичні, термоелектричні прилади
3. Електромагнітні, магнітоелектричні, комбіновані прилади
4. Амперметр, ватметр, вольтметр
5. Частотометр, осцилограф, омметр
2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
2.2.1 Аналіз базових знань учнів
Аналіз базових знань включає декілька аспектів діяльності викладача і проводиться як перед початком вивчення нового навчального курсу (ввідний контроль), так і перед вивченням кожній з тем(поточний контроль і корекція сформованих умінь).
У основі аналізу базових знань лежить уміння викладача виділяти базовий учбовий матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжнаочних зв'язків, а також умінь розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу (не більш за одну годину перед вивченням розділу і до 10 хвилин перед вивченням невеликої теми) отримати повне уявлення про реальні уміння навчаних, необхідних для освоєння ними нового матеріалу.
Але діяльність педагога в даному напрямі цим не обмежується, бо при отриманні поганих результатів контролю необхідно визначити способи формування необхідних базових знань і умінь за невеликий проміжок часу, інакше вивчення нового матеріалу буде утруднено і не дасть позитивного результату.
Аналіз базових знань учнів представлений в таблиці 2.2.
2.2.2 Аналіз технічних і дидактичних способів навчання
Наочність в навчанні супроводить швидшому сприйняттю нової інформації, її розумінню і міцному запам'ятовуванню, забезпечує цілісність уявлень про навколишню дійсність. Тому важливо, з одного боку, точно визначити засоби наочності (література, плакати, устаткування, макети, моделі і так далі), а з іншою, - підпорядкувати їх використання необхідним умовам (поступовий показ деталей, хороша видимість, чітке виділення головного, відповідність наочності змісту матеріалу, детальне обдумування пояснень, і так далі).
Технічні засоби навчання - застосування дидактичних матеріалів за допомогою технічних засобів навчання.
Дидактичні матеріали - є будь-якою інформацією на яких-небудь носіях.
Технічні пристрої навчання - пристрої, за допомогою яких можна проводити навчання.
При вивченні даної теми використовуватимемо, навчальні посібники, плакати і схеми, наочні учбові моделі, що дозволить успішно засвоїти матеріал по темі: «Контрольно–вимірювальні прилади».
2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація - це спонука, або так звані психічні явища, що стали до спонуки до виконання тієї або іншої дії, вчинку, які визначають активність особи і її спрямованість на досягнення запланованого результату.
Мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів в професійну учбово-пізнавальну і учбово-виробничу діяльність без того, що тривалого «уживається» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності.
Навчальна мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях, і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, що відбуваються в свідомості людини. У такому разі мотівована діяльність є самоціллю, а не способом досягнення іншої мети.
Способи формування внутрішньої мотивації:
- оцінка рівня підготовки учнів по даній темі і приведення у відповідність з цим рівня складності даного матеріалу;
- надання учням можливості вільного вибору завдань і виду діяльності, яка забезпечить індивідуалізацію навчальної діяльності і приведе до появи інтересу;
- передбачення оптимальної складності завдань для учнів, що забезпечить у них «переживання успіху»;
- порушення уваги при пред'явленні навчального матеріалу шляхом нестандартності і новизни, використання різних технічних пристосувань, спонука інтересу.
Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, які відповідають вступній частині заняття і потокової його частини. Характеристика внутрішніх мотиваційних технологій навчання представлена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3. Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання.
Види технологій | Методи навчання | Використовувані прийоми навчання |
| 1 | 2 | 3 |
| Вступна мотивація | Мотиваційний вступ | Відносно до особи |
| Відносно до ситуації | ||
| Оголошення | ||
| Виступ з цитатою, питанням | ||
| Мотивуюча демонстрація | Відображення попереднього | |
| Подальший показ досліджуваного об'єкту, явища, процесу | ||
| Поточна і завершальна мотивація | Етап викладання матеріалу: лекція, бесіда, розповідь | Орієнтація змісту навчального матеріалу до його практичного змісту і на конкретну професійну діяльність |
| Виклад практичного використання теоретичних положень, які приводяться | ||
| Етап формування контролю діяльності: вирішення завдань, виконання Лабораторних робіт | Надання права вибору завдань, складання завдань оптимальній складності, новизна і непередбачуваність завдань |
При викладі теми: “Контрольно–вимірювальні прилади” я застосую наступну мотивацію: Добридень! Тема сьогоднішнього заняття «Контрольний - вимірювальні прилади». Як Ви пам'ятаєте минулого тижня ми ходили на електростанцію. Скажіть мені, там використовувалися контрольно-вимірювальні прилади?... Які Ви з них знаєте?...Скажіть, де ще можна використовувати контрольно-вимірювальні прилади? Правильно, ми їх ще використовуємо в інституті на л/р! Якби ми їх не використали, з Вас би виходили не такі висококваліфіковані фахівці!