Завжди з великим успіхом проходить конкурс науково-фантастичних проектів з довкілля охорони. Школярам середнього віку можна запропонувати такі теми проектів: “Земля заповідна”, “Як складуться взаємостосунки людини та природи в майбутньому”, “Планета Земля у 3000 р.”, “Тваринний світ інших планет”. Школярі старших класів звичайно працюють над складнішими темами: “Наше майбутнє — земля, океан або космос?”, “Енергія сонця — людям”, “Освоєння сонячної системи”. Дуже важливо, щоб захист проектів проходив в доброзичливій обстановці з дотриманням регламенту: захист проекту — до 7 мін, виступ “опонента” — 5 мін, вислів інших учасників — 2 мін. Такий регламент необхідний, щоб обговорення не затягнулося. Після виступів — відповіді авторів проектів на питання слухачів, членів журі, “опонентів”.
В умовах табору бажано практикувати ігри, направлені на розвиток спостережливості, пам'яті, уміння орієнтуватися, дотримувати правила поведінки в природі. В більшості випадків їх організація не вимагає особливої попередньої підготовки. В той же час такі ігри можна органічно включати в екскурсії, прогулянки. Вдалим поєднанням ігрової і пізнавальної діяльності молодших школярів є ігри-екскурсії. Навчити дітлахів розпізнавати дерева і чагарниках можна в грі “Юні дендрологи”. Задача граючих — визначити якомога більше рослин за найкоротший час. Для гри необхідні картонні таблички з номерами, що їх наперед розвішують на деревах і чагарниках, які потребується визначити. Учасники гри розбиваються на команди по 5 чоловік, одержують маршрутні листи з вказівкою початкового і кінцевого пунктів, напрямом руху, а також номери дерев і чагарників. Проти цих номерів на листах треба залишити вільне місце для запису назв рослин. По мірі виконання завдання команди здають маршрутні листи членам журі. Журі відмічає час, перевіряє відповідність назв рослин їх номерам і підраховує очки. В цей час керівник розказує хлоп'ятам про біологічні особливості дерев і чагарників, показує найважчі для визначення рослини, включені в гру. Перемагає команда, що витратила якнайменше часу на визначення всіх запропонованих видів рослин.
Однією з форм роботи по екологічному вихованню із старшими школярами є прес-конференція. Вона організовується у формі ролевої гри-бесіди членів делегацій або фахівців з питань охорони навколишнього середовища з представниками преси — кореспондентами різних газет, журналів, радіо, телебачення, кино- і фоторепортерами. Виконання цих ролей створює у підлітків уявлення про міжнародні організації, установи країни, які контролюють діяльність по охороні навколишнього середовища, а також про засоби масової інформації, поширюючи знання по охороні природи серед населення.
Готує прес-конференцію оргкомітет (рада справи). 2—3 людини з його складу беруть на себе функцію керівників делегацій або установ, інші — функцію журналістів. Учні вивчають і уточнюють необхідний матеріал, тренуються у відповідях на питання. Оргкомітет наперед вивішує оголошення про майбутню прес-конференцію, в якому перераховує всіх членів делегацій, з тим щоб журналісти могли підготувати наперед питання. Важлива роль в прес-конференції відводиться ведучим. Вони розкривають суть проблеми, представляють делегації, направляють хід конференції. Ведучі повинні попередити дві головні небезпеки: нудьгу формальних питань і відповідей, а також марнослів'я. Крім того ведучі повинні правильно визначити момент, коли прес-конференцію пора закінчувати.
В якості підсумку можна сказати, що багатий педагогічний досвід багатьох вчителів та обґрунтований психологами факт свідчить, що екологічні знання передані за допомогою гри засвоюються набагато краще і міцніше, ніж сухі факти і статистика. Тому гармонійне поєднання уроків та позакласної діяльності по засвоєнню екологічних знань буде мати гарний результат.
Список використаної літератури
1. Блехцихин И.Я., Минеев В.А. Производственные силы СССР и окружающая среда: Проблемы и опыт исследования – М.: Мысль, 1981.–214с.
2. Букин А.П. В дружбе с людьми и природой: книга для учителя.- М.: Просвещение, 1991.- 159 с.
3. Васильев С.В., Захаров Д.В. Приемы географического прогнозирования в экологическойподготовке учащихся общеобразовательных школ и профессиональных учебных заведений:Материалы научно-практической конференции, 16-18 июня 2004 г. – СПб.: Институт профтехобразования РАО, 2004. – 183 с.
4. Васильев. С.В. Экологизация географии или географизация экологии // География вшколе. - 2000. - №7. -С. 52-54.
5. Герасимов И.П. Советская конструктивная география. – М.: Наука, 1976.- 342 с.
6. Голов В.П. Теоретические основы создания и применения системы и средств обучения географии в общественной школе: Дис. д-ра пед. наук. – М., 1993.– 53 с.
7. Дерябо С.Д., Ясвин В.П.. Экологическая педагогика и психология. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 1996. – 316 с.
8. Дорошко О. М. Совершенствование подготовки будущих учителей начальной школы к осуществлению экологического воспитания младших школьников. Дис. канд. пед. наук. – К.,1988. -36 с.
9. Ердаков Л. Н. Экологическая сказка для первоклассников//Начальная школа. -1992, - № 11-12, - С. 19-22.
10. Жестнова Н. С. Состояние экологического воспитания учащихся. // НШ. – 1989. - №10- С. 11-14.
11. Жукова И. В помощь экологическому воспитанию учащихся. // НШ. – 1998. - №6. - С. 125-127.
12. Зверев И.Д. Организация экологического образования в школе. - М., 1990. – 265 с.
13. Зверев И.Д., Суравегина И.Т. и др. Экологическое образование школьников.- М.,1983. – 332 с.
14. Исаченко А.Г. География в современном мире: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1998. – 160c.
15. Кайгородов Д.М. Учебник по природоведению для учащихся гимназий. – М.: Наука, 1954. -218 с.
16. Калинин В. Формула экологического образования // Евразия. Природа и люди. - 1997.- №6. - С. 39–40.
17. Кароне Г.Н. К созданию методики экологического образования школьников// Вопросы психологии. – 1995. -№1. –С.29.
18. Кириллова З. П. Экологическое образование и воспитание школьников в процессе образования. - М.: Просвещение, 1983 – 295 с.
19. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения, т. 2 – М.: Учпедиздат, 1955. - 652 с.
20. Кочуров Б.И. Интеграция географии и экологии: системный подход// География в школе.- 1998. - №6. - С. 15–21.
21. Крупская Н.К. Избранные педагогические произведения.- М.: Прогресс, 1978. -320 с.
22. Кучер Т.В. Экологическое воспитание учащихся. – М.: Просвещение, 1990. – 276 с.
23. Майорова М. Л. Интегрированное применение литературного материала на уроках природоведения // НШ. – 1999. - №12. - С. 60-61.
24. Максаковский В.П. О сквозных направлениях в школьной географии// География в школе. - 1998. - №1. - С. 45–50.
25. Мамедов Н.М. Концепция устойчивого развития и экологическое образование// Экология и география. – 1995. – № 3. - С.24– 28.
26. Николина В.В. Воспитание экологических ценностей у учащихся. - СПб., 1998. - 75 с.
27. Пахомов А. П. Методические рекомендации к овладению экологическими знаниями// НШ. – 1998. - №6. - С. 26-28.
28. Плешаков А.А. Методические основы нового учебника природоведения для 4 класса четырехлетней начальной школы.//Начальная школа. -1993, - N3, - С. 63-67.
29. Постникова Е.А. Экологическое воспитание младших школьников: Проблеми и перспективы.- М.: Просвещение, 1990. - 270 с.
30. Преображенский В.С. Что нам нужно? Экологические элементы в программе или ведущаяроль экологического подхода? // География в школе. - 1991. - №3.- С. 37–39.
31. Реймерс Н.Ф. Экологизация. Введение в экологическую проблематику: Учебное пособие –М.: 1994. – 100 c.
32. Родзевич Н.Н. Новые взгляды на проблемы окружающей среды // География в школе. - 1997. -№ 5. – с. 27-31
33. Рыков Н. А. Географическое образование в средней школе. Концепция перестройкисодержания // География и культура: Сборник материалов к IX съезду Географическогообщества. – Л.: Изд. ГО СССР, 1990. – 289 с.
34. Салеева Л.П. Использования игровых ситуаций при воспитании младших школьников с целью формирования заботливого отношения к природе: Ролевые игры по охране природы в средней школе - Г., 1977. – 243 с.
35. Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики. – М.: Просвещение: 1984. - 157с.
36. Совгіра С. В.Нетрадиційні форми екологічної освіти учнів// Рідна школа. – 2006. - №3. – с.51-55
37. Соркина Л. Д. Эколого-педагогический кооператив "Юный натуралист"// Начальная школа.-1989.- N6.- С. 73-79.
38. Сухов В.П. Деятельностный подход в развивающем обучении школьников. – Уфа: Изд.БГПИ, 1997. – 132с.
39. Ушинский К. Д. Человек как объект воспитания. В 2-х томах. М, 1982
40. Хафизова Л.М. Как знакомить детей с правилами поведения в природе.// Начальная школа. -1988, N8, - С. 40-46.
41. Эльконин Д.Б., Давыдов В.В. Возрастные возможности усвоения знаний. – М.:Просвещение, 1966. – 442с.
42. Ягодин Г.А. Некоторые рекомендации по созданию системы непрерывного экологическогообразования // Экология и география: проблемы подготовки учителя. – М.: ТЭКО–центр,1995. С. 32–45.