Блок предметно-спеціальної підготовки припускає освоєння основ наук, навчальних дисциплін і курсів широкого профілю, що дозволяють майбутньому фахівцю вільно орієнтуватися в обраній області предметних знань. У результаті досягається визначена універсальність освіти і спеціальної підготовки. Спеціальна підготовка у вузі займає провідне місце, на неї приділяється дві чверті всього навчального години. Зміст дисциплін даного блокові відбирається з урахуванням визначеної спеціальності, цілями і задачами професійної освіти, видами й особливостями діяльності, у рамках яких має бути діяти майбутньому фахівцю. Обов'язкові для вивчення дисципліни спеціального циклові складають науково-теоретичну основу підготовки фахівців широкого й інтегрованого профілів. Фундаментальне освоєння системи предметних знань створює передумови для становлення фахівця як професіонала в обраній області.
Зміст цього блокові насамперед включає знання мов, використовуваних у даній предметній області, методології і засобів рішення спеціально-предметних задач, властивостей об'єктів досліджуваної області знань. Спеціальний блок, як правило, включає дисципліни, що охоплюють всі області обраної сфери діяльності. Як показавши аналіз існуючих навчальних планів і результати опитування провідних спеціалістів в області підготовки управлінських кадрів вузів України для підготовки менеджера вважається вивчення обов'язкових дисциплін, що створює методологічну, технологічну і практичну основу майбутньої спеціальності.
Керуючись принципом необхідності і достатності, особливо важливою умовою визначення змісту спеціальної підготовки є позбавлення від багатопредметності, роздробленості навчальних курсів.
Блок предметно-психологічної - підготовки орієнтований на формування в студентів основ професійної компетентності в галузі психології та етики ділових відносин, здатності створювати професійно-психологічний клімат у колективі з врахуванням етнонаціональних, соціально-психологічних факторів сучасного суспільства, освоєнню методики і технології подолання конфлікту й ін. Загальне число етичних і психолого-управлінських теорій у даний година дуже велика. Тому при організації теоретичної підготовки їх доцільно звести до раціонального мінімуму, необхідному для того, щоб випускник вузові, засвоївши міг:
- будувати свою професійну діяльність на високому науковому рівні;
- самостійно вивчати, описувати і пояснювати реальні виробничі і соціальні явища, приймати обґрунтовані професійні рішення;
- самостійно добувати науково-теоретичні знання, вміло і швидко орієнтуватися в потоці інформації, що надходити.
Науково - дослідницький блок синтезує знання й уміння студентів в області методології дослідження, особлива увага приділяючи методиці організації дослідно-експериментальної роботи з вивчення виробничих і соціальних процесів. Аналіз досвіду підготовки кадрів у вітчизняних вузах показавши, що в даний година розроблені і широко застосовуються такі курси, як «Основи науково-дослідної роботи».
Елементи дослідження включаються усі види науково-практичної діяльності студентів, педагогічної і переддипломної практики. Для студентів старших курсів організуються науково-практичні семінари. Застосування проблемних методів на семінарських і практичних заняттях наближає засвоєння предметів до самостійного наукового пошуку. Однак підготовка в сучасних вузах керівників і менеджерів широкого інтегративного профілів вимагають введення в навчальний план спецкурсів. Ці курси повинні включати розгляд проблем методології і психології керування, співвідношення науки і практики, філософії, психології, соціології і керування.
До того моменту, коли студенти починають вивчати дисципліни спеціального циклу (V - VI семестри), у них ще немає стійкої професійної спрямованості. Однак за час навчання у вузі, коли звичайно в більшості студентів формується прагнення до проведення самостійних експериментів, поступово накопичується досвід виконання невеликих навчальних досліджень по спеціальних предметах.
Цей досвід на першому науково-підготовчому етапі і направляється на придбання нових знань, джерелом яких служити навчальний процес. Посилення науково-дослідної робота студентів на заняттях по філософії, психології, соціології і ряду прикладних гуманітарних дисциплін потрібно для здійснення зв'язку теоретичних знань про сутність і закономірності цивілізаційних, формаційних, історичних і конкретно соціальних процесів з безпосереднім сприйняттям, цілісним баченням закономірностей сучасності, злободенності сьогодення дня. Учбово-дослідницькі задачі пропоновані студентам на цьому етапі, повинні сприяти формуванню професійної спрямованості мислення, розвитку уміння сприймати навчальний процес з позицій майбутньої спеціальності менеджера-керівника.
На іншому, науково-дослідному рівні, основна увага студентів акцентується на оволодіння уміннями і навичками дослідника. На факультетах, де навчальним планом передбачене виконання курсової роботи з курсів «Соціально-гуманітарних» дисциплін («Антропологічна філософія», «Філософія управління», «Соціологія», «Економічна психології») чи дисциплін спеціальних областей, кожен студент вибирає собі тему дослідження. Під керівництвом викладача відповідної кафедри студент знайомиться з загальною методологією і комплексом методик, з якого він відбирає потрібну йому сукупність для проведення мікродослідження на невеликий ділянці практичного об'єкта. Це дозволяє студентам познайомитися з різними способами одержання нової інформації про досліджуване явище, оцінити інформативність шкірного методові, познайомитися з процедурою дослідження.
На третьому, науково-творчому рівні (фахівці, магістри), по ряду основних спеціальних дисциплін ведеться комплексна дослідницька робота з основних проблемних напрямків і їх методик. Вона вимагає від студента знань методологічних основ філософії, основних соціологічних, психологічних та економічних теорій. Студент винний мати добрі розвиті професійні уміння для проведення дослідно-експериментальної роботи в конкретному типі управлінського чи апарата підприємства. Таке наукове дослідження оформляється у виді дипломної роботи з виконанням усіх пропонованих до них вимог. Такі роботи є діючим засобом формування в студентів споживи в постійному дослідницькому пошуку, основою вдосконалення їх професійної діяльності по закінченні вузі.
Блок професійно-практичної підготовки студентів здійснюється на різних рівнях навчання. Він спрямований на вивчення існуючого досвіду, оволодіння системи методів і способів рішення професійних проблемних задач, освоєння сучасних технологій. Саме отут інтегруються і застосовуються знання, уміння, способи дій, придбані студентами в процесі загальнотеоретичної, спеціальної, соціологічної, психологічної культурологічної і науково-дослідної підготовки. Традиційно на практику по навчальних планах вітчизняних вузів у залежності від спеціальності приділяється від 12 до 16 тижнів. Умовою успішності її проведення є узгодження навчальної проблематики, темпів практичних робіт зі спеціальних досліджень, забезпечення єдиного загальнометодичного керівництва і вимог до системи проблемних задач, комплексних програм практичної роботи, виконуваної студентами на різних етапах спеціалізованої практики.
У даний час, по вимогах вищої школи в підготовці фахівця практики студентів управлінських спеціальностей зобов'язані мати ясно обкреслений цільовий характер. Це повинне знайти відображення в її змісті й організації. У цьому зв'язку особливо важливо, щоб факультети, кафедри навчальні відділи вузові виявили групи студентів по профільних напрямках, що будуть готуватися до роботи в управлінському підрозділі визначеного типові. У цьому випадку можливо продумане і раціональне використання години, що відводиться для профілюючих зайняти з цими групами студентів, починаючи з 2-го курсові.
Інтеграції загальнонаукового, спеціального, психологічного і науково-дослідного блоків у процесі професійно-практичної діяльності студентів дозволяє розширити діапазон підготовки студентів, перейти від існуючої практики вивчення методичної літератури і репродуктивного її застосування, що має умоглядне значення до науково-обґрунтованої організації й управління навчальним процесом. Крім цього, науково-практична підготовленість дозволити шкірному студентові осмислити і перевірити ідеї, закладені в передовому науково-практичному досвіді.
Отже, при визначенні змісту сучасної управлінської освіти повинні бути враховані наступні вимоги:
- орієнтація на системне бачення студентами досліджуваних предметів;
- гнучкість і варіативність змісту з урахуванням потреб освіти і конкретної особистості;
- гуманітаризація і гуманізація освіти;
- орієнтація на оволодіння новими управлінськими, соціально-психологічними, інформаційними й економічними технологіями;
- забезпечення методологічної, спеціально-предметної і професійно-управлінської компетентності фахівця.
ЛІТЕРАТУРА
1.Аркас Микола. Історія України – Русі. - К.: Вища шк., 2008.- 456 с.
2.Гессен С.И. Основи педагогіки: Введення в прикладну філософію: Навчальний посібник для вузів.-М.: Школа – Пресс, 2008. -448с.
3.Закон України <<Про внесення змін і доповнень до Законові Української РСР ”Про освіту”>>//Законі України / Верховна Рада України, Інститут законодавства. - К.,1997.-Т.10.-С.168-192.
4.Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. –ДО.: В освіти України, 1994.-Вип.1.-336 с.
5. Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / В. Зубко; Нац. Ун-т ”Києво-Могилянська академія ”. К.: КМ Academia, 2009.-290 с.