Звернемо увагу на одну важливу особливість гістограми: протяжність по вісі абсцис повинна відповідати розміру відображеного інтервалу. Цим гістограма відрізняється, наприклад, від стовпчикової діаграми, де ширина стовпця значення не має і просто фіксує певну позицію.
9. Експертне опитування
Методологія експертного опитування.
Експертне опитування — різновид соціологічного опитування, у ході якого респондентами виступає особливий тип людей — експерти. Це компетентні особи, що мають глибокі знання про предмет або об'єкт дослідження.
Експерт (лат.ехрег1ю— досвідчений) — фахівець, що робить висновок при розгляді якого-небудь питання.
Представник будь-якої сфери діяльності, крім нашоївласної, може виступати для нас як експерт. Відмінна риса цього методу полягає в тому, що він припускає компетентну участь експертів в аналізі й рішенні проблем дослідження. Приміром, для оцінки очікуваного попиту на ті або інші види продукції експертами можуть виступати продавці або товарознавці магазинів, керівники малих підприємств, дилери або брокери. В армійському підрозділі експертами можуть бути командири, офіцери виховних структур (вони, як правило, інформовані по широкомуколу питань служби й побуту).
У зв'язку із цим серйозно міняється рольова функція експерта, що у повному розумінні слова виступає активним учасником соціологічного дослідження. І спроба сховати від нього ціль дослідження, перетворивши, таким чином, у пасивне джерело інформації, чревата втратою його довіри до організаторів дослідження.
Такі форми збору первинної соціологічної інформації, як анкетування, інтерв'ювання, поштове опитування, телефонне інтерв'ю, призначені насамперед для масових опитувань. Їхня особливість полягає в тому, що вони спрямовані на виявлення інформації, що відбиває знання, думки, ціннісні орієнтації й установки респондентів, їхнє відношення до подій, явищам дійсності. І те, що дана інформація ґрунтується на індивідуальному інтересі опитуваних і може бути доситьсуб'єктивною, аж ніяк не суперечить науковому характеру її одержання. Навпаки, ціль масового опитування полягає в тому, щоб за допомогою відповідного інструментарію одержати достовірні відомості про предмет і об'єкт дослідження. Наприклад, виявити групи читачів по ступені їхнього інтересу до різних рубрик газети або диференціювати студентів за рівнем їхньої активності на заняттях і т.д. Таким чином, у ході масового опитування джерелом соціологічної інформації, що дає оцінку тим або іншим сторонам об'єкта дослідження, виступають представники цього ж об'єкта.
Основне призначення експертного опитування: виявлення найбільш істотних, важливих аспектів досліджуваної проблеми, підвищення надійності, вірогідності, обґрунтованості інформації, висновків і практичних рекомендацій завдяки використанню знань і досвіду експертів.
Область застосування експертного опитування: може бути використаний при вивченні всіх сфер діяльності; у діагностиці, в оцінці станів соціального об'єкта, нормуванні, проектуванні, прогнозуванні, у прийнятті рішень.Різновиду експертного опитування досить ефективно застосовуються на різних етапах соціологічного дослідження: у визначенні цілей і завдань, виявленні проблемних ситуацій, пошуку гіпотез, ході інтерпретації понять, обґрунтуванні надійності інструментарію й вихідної інформації, в обґрунтуванні висновків, у виробленні рекомендацій.
Основні нормативні вимоги: при опитуванні експертів потрібно дати чітке обґрунтування необхідності застосування відповідної методики експертного опитування. Старанність підбора експертів: обов'язкова оцінка їхньої компетентності. Облік факторів, що впливають на судження експерта. Створення умов для найбільш продуктивного використання експертів у ході дослідження. Збереження отриманої від експертів інформації без перекручування на всіх етапах дослідження.
Існують деякі обмеження в застосуванні висновків для різних методик експертних опитувань. Так, при використанні деяких методик експертних оцінок корисно пам'ятати, що висновку по їхніх експертизах мають тенденцію до усереднення думок, а тому можуть виявитися непридатними для оцінки нестандартних явищ, наприклад новаторських творів мистецтва. Не слід також забувати, що дані експертного опитування носять суб'єктивний характер, а тому бажано їхнє зіставлення з об'єктивною інформацією про об'єкт, отриманої іншими методами (хоча часто застосування експертного опитування викликано саме труднощами одержання інформації іншим способом).
Програма застосування експертного опитування містить у собі основні структурні елементи програми соціологічного дослідження.Провіднимизавданнямиє: виділення цілей опитування, побудова критеріїв підбору, правил організації участі експертів і критеріїв оцінки даної ними інформації. На відміну від масового опитування програма опитування експертів не настільки деталізована й носить переважно концептуальний характер. У ній насамперед однозначно формулюється підлягаючому оцінюванню явище, передбачаються у вигляді гіпотез можливі варіанти його результату.
Основний інструментарій експертних опитувань - анкета або бланк-інтерв'ю, розроблені по спеціальній програмі. Відповідно до цього процедура опитування може полягати або в анкетуванні, або в інтерв'юванні експертів.
Безперечно, для прийняття обґрунтованих рішень необхідно опиратися на досвід, знання й інтуїцію фахівців. Після Другої світової війни в рамках теорії керування (менеджменту) стала розвиватися самостійна дисципліна - експертні оцінки. Експертні оцінки - це судження знавців, що припускають процедуру порівняння об'єктів, їхніх властивостей за виділеними критеріями. Метод експертних оцінок - вид експертного опитування, що припускає використання експертних оцінок. Основний зміст методу полягає в раціональній організації здійснюваного експертами аналізу проблем з наступною оцінкою виділених дослідником суджень і обробкою отриманих даних.
Фонові судження фіксують фактори, що впливають на стан досліджуваного об'єкта. У процедурі опитування експерт виділяє серед них найбільш важливі, істотні для об'єкта, дає їм оцінку.
Застосування експертного методу опитування пов'язане з дотриманням певних правил. При його організації велику увагу приділяють звичайно трьом методологічним проблемам: підбору експертів, процедурі їхньої роботи, обробці висловлених думок.
Види експертного опитування.
Експертне опитування — це сукупність (ще говорять: комплекс) різних методів, прийомів, технік, процедур. Насамперед процедура роботи експертів може бути спільної або окремої. Серед колективних процедур можна виявити метод "мозкова атака (штурм)", звичайну дискусію, дельфійску техніку. Виділимо дві основні процедури: звичайне опитування й багатоступеневе опитування. Перша припускаєпроведення разового анонімного опитування. Він і в організаційному, і в економічних відносинах найбільш легкий. У принципі він мало чимвідрізняється від звичайного масового опитування. Друга процедура пов'язана з тенденцією ускладнювати завдання експертів. Багатоступенева уводиться для того, щоб на кожному наступному етапі експерти вирішували усе більше складні завдання. Звичайно експертам пропонується використовувати різні логічні методи аналізу ("дерево цілей", таблиці "взаємного впливу", сценарії й т.д.). Саме по собі багатоступінчасте опитування може бути організоване по-різному: спочатку можуть бути поставлені загальні питання, потім усе більше конкретні (метод "лійки") або, навпаки, наприкінці експерти роблять якісь узагальнення (метод "піраміди").
Тому що учасники опитування, як правило, інформовані про мету й завдання опитування, губитьсязміст використання непрямих запитань, проективної техніки, тестів і інших прийомів, за допомогою яких звичайно виявляють позиції респондента без його відома. Їхнє використання, а також застосування " питань-пасток" може навіть завдати помітної шкоди якості експертного опитування. Адже експерт - це учасник наукового дослідження, усякі спроби перетворити його із суб'єкта дослідження в об'єкт можуть похитнути основи взаємної довіри, яких необхідно між організаторами дослідження й експертами. Щоб домогтися активного й серйозного відношення експерта, дати йому відчути себе повноправним учасником наукового дослідження, його необхідно якоюсь мірою познайомити із програмою дослідження. У силу специфіки експертної аудиторії основним методом опитування стає не інтерв'ю, а анкета, заповнювана самим експертом. Причому в анкеті значно частіше прибігають до відкритих питань, які дозволяють краще встановити творчий потенціал експерта, і дають можливість учасникові опитування висловити оригінальну точку зору. Крім того, відмова від підказок послабляє вплив стереотипів.
Методисти виділяють також методи заочного й очного експертного опитування. До методів першого з них ставляться: письмове опитування (збір думок), анкетування (формалізоване опитування), метод незалежних характеристик і дельфійска техніка, до других - інтерв'ю, нарада, дослідницька бесіда, "мозкова атака". Число експертів не повинне перевищувати 10-15 чоловік.
Найбільш простим видом заочного опитування експертів єписьмове опитування (збір думок). Він полягає в тому, що експертам розсилаються (лунають) спеціально підготовлені опитніаркуші, у яких вони повинні викласти свою думку по суті поставлених питань. При складанні експертного запитальника використовується від 50 до 90% відкритих питань. Збір думок подібний вільному інтерв'ю й відрізняється від нього лише письмовою формою опитування, що дає можливість залучитивелика кількість експертів. Правда, заочне опитування пов'язане з організаційними труднощами, обумовленими низьким рівнем повернення анкет.